Згідно з даними органів прокуратури та органів досудового розслідування України та іноземних держав з 24 лютого 2022 року російські військові та політики вчинили абсолютно усі ключові злочини проти дітей.
Про це йшлось 19 квітня під час презентації аналітичної доповіді «Річниця ордерів на арешт Путіна та Львової-Бєлової за депортацію українських дітей: що це дало і що буде далі?».
Станом на 11 квітня 2024 року, згідно з даними Офісу Генерального прокурора, Національної поліції України і Національного інформаційного бюро, йдеться про 542 вбитих та 1290 поранених дітей, 15 підтверджених випадків сексуального насильства щодо дітей; 19 546 депортованих та примусово переміщених дітей. Окрім цього, встановлено 2285 фактів збройних нападів на установи та заклади для дітей, а також відкрито 5 кримінальних проваджень щодо вербування українських дітей до російських збройних сил та використання їх для військових цілей.
«Вбивства і каліцтва українських дітей кваліфікується і розслідується через умисне убивство, умисне заподіяння сильних страждань або тяжких тілесних ушкоджень чи шкоди здоров'ю, умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що цей напад матиме саме такі наслідки. Я хочу підкреслити, що обстріли української цивільної інфраструктури, нічні обстріли мирних міст, де перебуває велика кількість цивільного населення, не можуть не призвести до інших наслідків, як вбивства мирного населення включно з дітьми. Сьогоднішня загибель у Дніпрі двох дітей під час нічного обстрілу і потрапляння в центрі міста в житлову будівлю, є, на жаль, трагічним, але фактично доказом того, що Російська Федерація усвідомлює наслідки цих обстрілів для цивільних, включно з дітьми. І нещодавно така ж ситуація була в місті Чернігові, до того була Одеса. І це, на жаль, щоденна статистика, але для українців це не статистика, це реалії війни, на які ми змушені реагувати і в інформаційному просторі, очевидно, і закликати партнерів і нашу правоохоронну систему, і законодавчу гілку влади належним чином готувати грунт для невідворотності покарання за вчинення цих злочинів у перспективі і на рівні націоанльному, і міжнародної юрисдикції», - зазначила співзасновниця Міжнародного центру української перемоги, голова правління ОПОРИ Ольга Айвазовська.
Важливо, що офіційні дані включають не всі злочини проти дітей. Мова йде тільки про ті випадки, у яких були звернення від жертв чи свідків або встановлені офіційні факти для відкриття проваджень самими органами досудового розслідування і прокурорами.
Часто свідки та жертви сексуальних злочинів не повідомляють про ці факти через важкі психологічні травми. Також органи прокуратури і досудового розслідування не мають інформації про більшість таких злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях України, а також про ті, про які повідомили до іноземних правоохоронних органів українські біженці. Часто так відбувається через проблеми обміну інформацією в рамках міжнародно-правового співробітництва. Тож загальна кількість вчинених росіянами злочинів проти дітей є невідомою.
Викрадення й насильницьке переміщення (депортація) українських дітей від початку повномасштабного вторгнення є окремим пластом тяжких порушень прав дітей. Серед них були як діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, так і діти з повних сімей, яких розлучили з батьками внаслідок фільтраційних заходів та інших причин після т.зв. “евакуації” на територію Росії.
За первинними формальними ознаками, депортація або насильницьке вивезення українських дітей має звʼязок із геноцидом.
Річниця ордерів на арешт Путіна та Львової-Бєлової за депортацію українських дітей: що це дало і що буде далі?