Після двох років повномасштабної війни можна констатувати, що Китай відіграє все більшу роль у підтримці економіки РФ та її військово-промислової бази, що в підсумку позитивно впливає на здатність Росії продовжувати агресію проти України. Наразі немає доказів того, що Пекін надає пряму військову підтримку Москві, але зростання імпорту до Росії низки чутливих товарів турбує міжнародну спільноту.   

Американські високопосадовці підкреслюють, що Китай допомагає Росії “в масштабах, які викликають занепокоєння”, надаючи інструментарій і технології. Йдеться про допомогу у виробництві оптичного обладнання, пропелентів та обладнання у космічній сфері. Крім цього, дані США свідчать про збільшення продажу Росії верстатів, мікроелектроніки, нітроцелюлози, які Москва використовує для виробництва озброєння.

Агентства АР та Reuters повідомляють, що у 2023 році 90% російського імпорту мікроелектроніки та 70% верстатів надійшло з Китаю. А згідно з аналізом “Економічної правди”, в грудні минулого року імпорт Росії з Китаю ключових компонентів для виробництва зброї (електроніки й напівпровідників), досяг історичного рекорду — 750 млн доларів США. До того ж Reuters із посиланням на отримані супутникові знімки повідомило, що Китай надає причал для російського судна, яке перевозить північнокорейську зброю.

Західні лідери прямо дорікнули Пекіну за підтримку Росії та застерегли, що вживатимуть заходів проти компаній, які відкрито допомагають російському ВПК. Зокрема, з цією метою Китай у квітні відвідував канцлер Німеччини Олаф Шольц та державний секретар США Ентоні Блінкен. Претензії Заходу цілком обґрунтовані, оскільки Китай, з одного боку, хоче мати дружні відносини з країнами Європи, а з іншого — підживлює найбільшу загрозу європейській безпеці.

Утім, якщо дипломатичний тиск не спрацює, США розробляють проєкт санкцій, які можуть відрізати деякі китайські банки від глобальної фінансової системи. Позбавлення їх доступу до долара може мати набагато більші наслідки, ніж звичайні санкції, тому це може змусити Пекін припинити торговельну підтримку російської військової промисловості.

Тож навіщо Китаю посилювати співпрацю з агресором?

Ні для кого не секрет, що Пекін заробляє на війні в Україні, знайшовши для себе великі можливості в економічній ізоляції РФ. У 2023 році товарообіг між Росією та Китаєм встановив історичний рекорд — 240 мільярдів доларів США. Втративши європейський ринок, Росія диверсифікує свою зовнішню торгівлю та орієнтується першочергово на Китай. До Росії з Китаю надходить величезна кількість імпортованого товару, натомість Пекін радий купувати нафту і газ за нижчими цінами.

Російська нафта, зокрема, допомагає розігнатися економіці Китаю і відновитися після рецесії що сталася внаслідок пандемії коронавірусу. Часто можна почути, що Росія певною мірою стала сировинним придатком, економічним васалом Китаю. Також Росія помітно допомогла Китаю стати найбільшим у світі експортером автомобілів — у 2024 році китайські виробники мають намір продати в РФ майже 1,2 млн автомобілів. У результаті економіка Китаю зростає вище цільових показників: ВВП у першому кварталі 2024 року зріс на 5,3% в річному обчисленні замість запланованих 5%. 

Важливо зафіксувати, що, крім підтримки російської військово-промислової бази, Китай став основним джерелом багатьох товарів і компонентів, яких потребує економіка Росії в умовах запроваджених санкцій. Пекін же отримав доступ до дешевих енергоресурсів. Зважаючи на таку ситуацію, Європа серйозно задумалася над зменшенням власної залежності від Китаю. 

З урахуванням досвіду енергетичної залежності від Росії посилення позиції Китаю вимагає від Європи усунення економічних і дипломатичних ризиків. Справа в тому, що Європа імпортує з Китаю велику частку критичної сировини: Пекін є головним (подекуди — монопольним) постачальником рідкісноземельних металів, магнію та іншої сировини — скандію, ваннадію, галію, нікелю, літію тощо. 

Більшість цих елементів використовють у виробництві сучасної техніки, а тому у випадку погіршення відносин з Китаєм стратегічні цілі ЄС можуть бути під загрозою. Приміром, це стосується Європейського зеленого курсу з амбітними планами стати першим кліматично нейтральним континентом до 2050 року. Цей план передбачає заходи в таких сферах, як клімат, енергетика, біорізноманіття, промислова політика, торгівля тощо.

Нині Захід активно працює над зменшенням економічного впливу Китаю, хоча політики визнають, що швидко зробити це не вдасться. Брюссель планує, що до 2030 року в ЄС мають видобувати щонайменше 10%, збагачувати щонайменше 40% кожного елемента, а на кожну країну “ззовні” припадатимуть не більше 65% їх постачання.

Важливо підкреслити, що країни ЄС так само залежні від Китаю у питанні виготовлення боєприпасів, що вкрай важливо для України, адже ЄС намагається збільшити виробництво 155-мм снарядів. Зокрема, бавовняне волокно, необхідне для виробництва нітроцелюлози, що використовується в артилерійських снарядах та інших вибухових речовинах, надходить переважно з Китаю

За даними Financial Times, провідні виробники озброєнь постраждають, якщо Китай із геополітичних міркувань притримає постачання ворсу. Такі побоювання не безпідставні, оскільки в міжнародній політиці Китай, намагаючись балансувати між Заходом та Росією, лише підіграє агресору.

Китаю може помітно вплинути на досягнення справедливого миру у війні, але натомість Пекін фактично обрав тактику мовчазної підтримки Росії. У США заявляють, що Китай більше не може претендувати на нейтральну позицію у війні проти України. Влада Китаю не називає війну війною, виступає за проведення міжнародної мирної конференції за участі Росії та заявляє, що у війні не має бути переможців і переможених. 

Водночас китайський мирний план, який Пекін представив 24 лютого 2023 року, більш розпливчатий і не містить чітких кроків щодо припинення вогню. Водночпс цим планом послідовно маніпулює Росія, демонструючи “наміри” врегулювати війну переговорами. Кремль заявляє, що багато положень висунутого Китаєм мирного плану нібито співзвучні з російськими підходами і можуть бути взяті за основу для мирного врегулювання, “коли до нього будуть готові на Заході та в Києві”.

Ба більше, Пекін ніяк не коментує постійні заяви офіційних рупорів Кремля про те, що Китай і Росія стоять в авангарді побудови нового світоустрою. Мовляв, лідери країн сформулювали завдання стояти “спина до спини”, “пліч-о-пліч” на шляху західних спроб загальмувати об'єктивний хід історії.    

Як в подальшому змінить геополітичну позицію Пекіну його “проросійський нейтралітет” покаже час, але довіру низки західних країн Піднебесна однозначно втрачає. На початку травня глава Китаю Сі Цзіньпін розпочав турне до Європи. Тож скоро буде видно, чи вдасться західним лідерам переконати Пекін відігравати більш конструктивну роль у російсько-українській війні. Одним з таким сигналів може стати участь Китаю в Саміті миру в Швейцарії. 

Для Цензор.НЕТ