Російський диктатор Владімір Путін неодноразово заявляв про "тепле і поважне ставлення до українського народу", але такі слова — лише відвертий цинізм, дуже характерний для Росії.

Устами ж Дмітрія Пєскова Кремль ставив ультиматуми: "Керівництво України має всі можливості вивести ситуацію [з ударами по українських енергетичних об'єктах] у нормальне русло, має всі можливості врегулювати ситуацію в такий спосіб, щоб виконати вимоги російської сторони і припинити, відповідно, всілякі страждання місцевого населення".

На щастя, Кремль не домігся повного виконання своїх вимог, але все ж певних результатів досяг. За підрахунками ОПОРИ, за кордоном через повномасштабне російське вторгнення може перебувати близько 5 млн українських переселенців.

Громадянська мережа ОПОРА у співпраці з Міжнародним центром української перемоги і телекомунікаційною компанією "Vodafone Україна" провела масштабне дослідження переміщення українців у жовтні 2022 — січні 2023 років. Зокрема, ми простежили зв’язок між російськими обстрілами та виїздом населення за кордон. Результати наших підрахунків підтверджують, що стратегічною метою російських дій є знелюднення України. 

Масовані обстріли енергетичної інфраструктури спонукали українців мігрувати за кордон. Так, кількість виїздів за межі країни в листопаді 2022 року зросла на 17% порівняно з жовтнем, а в грудні — взагалі на 39%. Навіть у січні 2023 року, коли ситуація з електропостачанням трохи покращилася, виїздів з України було на 24% більше, ніж у жовтні 2022-го.

15 листопада 2022 року росіяни завдали четвертого масованого ракетного удару по енергетичній інфраструктурі України, випустивши 96 ракет. Тоді кількість виїздів за кордон порівняно з попереднім днем — 14 листопада — збільшилася на 60%, а в два наступні дні виїхало в 2,7 раза більше людей, ніж у день до обстрілу. 17 листопада обстріли відновилися.

Ще більше зростання зафіксоване під час пʼятої масованої ракетної атаки 23 листопада 2022 року, коли було випущено 70 ракет. Того ж дня за кордон виїхало на 63% людей більше, ніж у день до обстрілу. А вже наступного дня — 24 листопада — за межі України виїхало в понад 3,5 раза більше людей, ніж 22 листопада. 

Такі піки масового виїзду були непоодинокими, а з другої половини листопада 2022 року вони стали досить помітними.

 

За кордон виїжджали мешканці не лише територій сходу чи півдня нашої держави, а й регіонів, віддалених від зони активних бойових дій. Ба більше, мешканці прикордонних із ЄС та Молдовою областей були значно мобільнішими. Понад половина всіх виїздів за кордон у жовтні 2022 — січні 2023 року припала на людей лише з чотирьох областей: Чернівецької — 18,8% від усіх, Закарпатської — 17,5%, Одеської — 12,7% і Львівської — 10%. Найменш активними в цьому плані були мешканці Миколаївської, Полтавської, Кіровоградської, Донецької та Херсонської областей. 

 

Активність виїздів за кордон із регіонів, віддалених від зони активних бойових дій, можна пояснити тим, що ракетні удари провокували блекаути і вбивали цивільне населення по всій території країни.

Так, 10 жовтня 2022 року з Житомирської області за кордон виїхало на 52% більше людей, ніж попереднього дня. Вранці 10 жовтня РФ атакувала енергетичну інфраструктуру, і частина області лишилася знеструмленою. Подібна активізація міграції з Житомирщини зафіксована й у день та за день після російських ракетних ударів 15 листопада 2022 року і 16 грудня 2022 року.

Подібна тенденція спостерігалася в прикордонній із Польщею Волинській області. 22 жовтня 2022 року Кремль обстріляв об’єкти енергетики Луцька та Ковеля, і в деяких районах цих міст зникли енерго- і водопостачання. Того дня з Волинської області за кордон виїхало на 33% більше людей, ніж у день, що передував обстрілу. 

Своєю чергою 29 грудня 2022 року Росія атакувала ракетами Львів. Було зафіксовано два влучання в електропідстанцію. Без електроенергії залишилось 282 населені пункти. Того самого дня з Львівської області виїхало за межі України на 43% людей більше, ніж 27 чи 28 грудня.

Звісно, не всі українці, що у певний період виїхали за кордон, там залишились. Значна частина з цих повернулась назад, проте частина, ймовірно, поїхала з прикордонних з Україною держав далі. Принаймні про це може говорити кількість активних сімкарт оператора Vodafone за кордоном.

Зокрема, ми знаємо, що у грудні 2022 та січні 2023 року кількість активних абонентів оператора Vodafone за кордоном зростала на 10% (60 тисяч), у порівнянні із жовтнем 2022. Тобто можна оцінити орієнтовне зростання кількості абонентів всіх українських операторів за кордоном на рівні 130–150 тисяч.

У середньому найбільше активних абонентів Vodafone за кордоном було в Німеччині — 23,1% від загальної кількості, Польщі — 16,3% та Чехії — 10,1%. Ці дані схожі на ті, що публікує ООН та надає українське МЗС. 

Серед чільної двадцятки країн, де станом на січень 2023 року було найбільше активних абонентів "Vodafone", найбільший приріст у відсотковому значенні порівняно з жовтнем 2022 року відбувся у Румунії — 90%, США — 53%, Словаччині — 27%, Ірландії — 25%, Норвегії — 23% та Німеччині — 15%. 

Натомість вже у наступні місяці у сусідніх з Україною Румунії, Словаччині, Польщі та Угорщині кількість абонентів почала зменшуватись. Можливо, частина українців, які перебували в цих державах, повернулися додому. Також вони могли змінити SIM-карту або ж переїхати до іншої країни — навесні 2023 року кількість активних абонентів зростала, наприклад, у Німеччині, Норвегії й Нідерландах. 

На жаль, тенденцію до переміщення українських переселенців інших країн, зокрема Німеччини, а не повернення додому, демонструють і дані Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН). Це не дивно, адже головним пріоритетом для повернення на Батьківщину для українців залишається безпека. 

Звісно, систем протиповітряної оборони, як і досвіду протидії російським ракетним і дроновим атакам, в України стало більше, але наявних засобів для протидії ворогу все ще недостатньо. Українські сили оборони, попри титанічні зусилля, потребують сучасних комплексів ППО, подібних до Patriot. 

Впродовж осені 2023 — зими 2024 року ситуація в сфері енергетики була значно кращою, але удари із ЗРК С-300, ракетні обстріли ракетами й запуски сотень дронів по українських містах не стали менш руйнівними. Наразі це означає, що без належного безпекового середовища масові міграції за кордон можуть відновитися. І навіть якщо з якоїсь причини виїздів не відбудеться, на повернення мільйонів переселенців, для яких головним пріоритетом є безпека, поки що розраховувати не варто.

Спеціально для Української правди