Команда Громадянської мережі ОПОРА розповідає, як живуть деокуповані громади: що лишили після себе росіяни та які першочергові проблеми доводиться розв’язувати місцевій владі, щоб повернути людей та нормальне життя.
Цього разу розповімо про Снігурівку (Миколаївської області), яка вісім місяців перебувала в окупації. Зі Снігурівки росіяни намагалися наступати на Миколаїв і саме її деокупація стала передумовою для звільнення українською армією Херсона в листопаді минулого року.
Стратегічне значення Снігурівки для російських військових
Успішне витіснення російських військ з правого берега Дніпра восени 2022 року багато в чому залежало від звільнення Снігурівки, розташованої на сході Миколаївської області. Для росіян місто стало важливим плацдармом, який через географічні особливості давав змогу контролювати висоти.
Через Снігурівку проходять траса і залізничний вузол, які військові РФ використовували як логістичні артерії. Екскерівник оборони міста Миколаїв генерал-майор Дмитро Марченко влітку минулого року зазначав, що Снігурівка — стратегічно важлива розв’язка, тому росіяни так довго тримають її в окупації. Також із цього міста армія РФ безуспішно намагалась наступати на Миколаїв.
Ще однією причиною зацікавленості росіян в окупації міста була економічна складова. На території Снігурівської громади успішно функціонують промислові підприємства й понад дві сотні фермерських господарств, зокрема великі аграрні компанії. Військові РФ хотіли встановити контроль над цим бізнесом та розкрадали майно фермерів, особливо коли зрозуміли, що доведеться відступати.
Напередодні українського контрнаступу на Правобережжі аналітики ISW зазначали, що втрата Снігурівки могла ще більше ізолювати Херсон зі сходу та посилити його вразливість до українського оточення. Відповідно, утримувати великий обласний центр без контролю над Снігурівкою було б нелогічно. Врешті, Херсон звільнили 11 листопада — наступного дня після повернення контролю над Снігурівкою та іншими населеними пунктами Правобережжя. Тоді під натиском Сил Оборони України російські війська відступили на лівий берег Дніпра.
Так завершилася восьмимісячна окупація Снігурівки.
Масштаби руйнування
Для того, щоб зрозуміти, як Снігурівка пережила окупацію і як відбувається її відновлення, ОПОРА на правах анонімності поспілкувалась з одним із місцевих активістів.
Наш співрозмовник розповів, що російські війська захопили місто 19 березня 2022 року. До цього кілька днів поспіль вони активно обстрілювали його та завдавали авіаударів. Перші такі удари відбулися 14 березня 2022 року — тоді постраждав місцевий територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (військкомат — авт.) та приватні будинки. Після цього армія Росії продовжувала обстріли житлових будинків, завдавала ударів по навчальних закладах, комунальних та приватних підприємствах.
Як наслідок, із регіону виїхала більшість населення. За словами співрозмовника ОПОРИ, під час окупації з 23 тисяч мешканців у громаді залишилося орієнтовно сім тисяч. Після звільнення люди почали повертатися, і зараз у громаді живе вже близько 13 тисяч осіб.
Втім, не всім є куди повертатися. В інтерв'ю телеканалу «Март» начальник Снігурівської міської військової адміністрації Іван Кухта розповів, що від російських окупантів постраждали орієнтовно 1500 приватних будинків (50% житлового фонду). Із них 260 не підлягають відновленню.
Співрозмовник Громадянської мережі ОПОРА розповів, що зараз місцева влада документує всі пошкодження й потроху розпочинає відновлення житла. Так, нещодавно для Снігурівської громади стала доступна послуга «єВідновлення» в Дії, через яку можна подати заявку на компенсацію за пошкоджене майно. За словами нашого співрозмовника, за перший тиждень заявки подало 79 людей — без урахування тих, кому українські та міжнародні благодійні організації надали будівельні матеріали для оперативних відновлювальних робіт. Наприклад, шифер для відновлення зруйнованих покрівель будинків.
Діють і інші програми, зокрема ті, що фінансуються коштами міжнародних донорів. Наприклад, 13 березня 2023 року стало відомо, що у Снігурівській громаді розпочалася реалізація британського проєкту «Winterization», який має на меті відбудову пошкоджених будівель. За словами Івана Кухти, за умовами цього проєкту кошти на картку, як у випадку з «єВідновленням», перераховувати не будуть, а натомість підрядна організація виконає погоджений обсяг ремонтних робіт.
Також мешканці могли подати заявку та отримали грошову допомогу від Управління верховного комісара ООН у справах біженців та міжнародного благодійного фонду «Карітас». В обох випадках розмір виплат становить 6660 грн (три місяці по 2220 грн). Снігурівчани, які постраждали від підтоплення, які виникли внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС, також можуть отримати одноразову грошову допомогу в розмірі 5000 грн від уряду та 6600 грн від Міжнародної організації з міграції.
Крім того, завдяки допомозі благодійних організацій у Снігурівці відкрили безкоштовний пральний центр. Громада отримала автомобілі швидкої допомоги, щебінь для відбудови мостів, шини для комунального транспорту тощо.
Також наш співрозмовник розповів, що разом з людьми в громаду повертається бізнес. Відновлюють роботу аграрні компанії, які є основним роботодавцем в регіоні, мережеві супермаркети та АЗК, а також кав'ярні, перукарні та невеликі магазинчики. З квітня 2023 року відновилося залізничне сполучення з Миколаєвом, а в лютому для комфортного пересування по громаді запустили роботу громадського транспорту, який не працював в період окупації. Це стало можливо завдяки тому, що благодійники передали Снігурівці сучасні автобуси, бо російські військові викрали автобуси, які працювали до початку повномасштабної війни.
Життя в окупації: без світла і без води
Ще одним викликом, з яким стикнулася місцева влада після деокупації, стало відновлення водопостачання та світла. Наш співрозмовник розповів, що протягом восьми місяців окупації мешканці Снігурівки жили без електрики, централізованого водопостачання та газу.
Обстрілюючи місто, окупанти пошкодили лінії електропередач, і саме відсутність світла стала найбільшою проблемою. Громада малогазифікована, тому, доки в місті не було електрики, люди жили без тепла — в будинках переважно встановлені електричні котли.
Відсутність електропостачання також призвела до того, що люди не могли готувати їжу на електроплитах — а саме ними користується більшість мешканців громади. Тому снігурівчани, які лишилися в окупації, готували на багаттях у дворах будинків, а в кращому випадку — користуватися газовими балонами, які можна було купити в окупованому тоді ще Херсоні.
За словами нашого співрозмовника, влітку 2022 року військові РФ намагалися відновити електропостачання, але їм нічого не вдалося. Натомість вони вигадали інший спосіб «допомогти» людям — викрадали сонячні панелі з територій підприємств, які виробляють сонячну енергію, а потім продавали їх місцевим мешканцям за ціною від 500 до 1500 грн за штуку. Користуючись цими панелями, люди могли бодай зарядити телефон чи ввімкнути світло. Згодом, після деокупації, одне з таких підприємств звернулося до мешканців громади з проханням повернули викрадені росіянами панелі.
Електропостачання в громаді повністю відновили у грудні минулого року — за кілька тижнів після звільнення. Наш співрозмовник розповів, що головною перешкодою в цьому процесі стали міни — за оцінками енергетиків, територія поблизу Снігурівки вважається однією з найбільш замінованих в області. Окупанти мінували все і кладовища, і приватні будинки. До відновлення електропостачання долучалися бригади з інших областей України. Однак, на жаль, кілька разів сапери й енергетики підривалися на мінах та гинули. Підривалися на мінах і місцеві жителі.
Після звільнення: без води, але й без росіян
За словами Івана Кухти, практично одразу після деокупації в місті відновили водопостачання. Як і до початку повномасштабного вторгнення, воду з крана пити не можна, але для приготування їжі вона підходить. Область і благодійники допомогли з генераторами, завдяки яким вдалося запустити роботу помп. Десь вода з'явилася трохи раніше, десь трохи пізніше, але орієнтовно до кінця грудня вся громада вже була з водою.
Втім, і цей процес минув не без проблем, адже водопровідні мережі в Снігурівці були в поганому стані. «Труби зруйнувалися як через вибухи, так і через те, що їх вісім місяців не використовували. Разом із подачею води виникла проблема — як усувати прориви, адже від комунальної техніки нічого не залишилося», — розповів Кухта в інтерв'ю миколаївському виданню «Новини N».
Цю інформацію підтвердив і співрозмовник ОПОРИ. Він розповів, що росіяни викрали всю комунальну техніку, а також грабували людей та місцевий бізнес.»У людей забирали все. Побутову техніку, машини, трактори, комбайни. Якщо щось не могли забрати, це ламали чи знищували. Позабирали пожежні автомобілі, швидкі, а також освітлювальні вежі обленерго, яке є приватним підприємством», — розповів він.
Наш співрозмовник додав, що власникам вдалося дізнатися місцеперебування окремих одиниць техніки, де були встановлені GPS-трекери. Зокрема, техніку вивезли на Кавказ — у республіку Дагестан.
З технікою для відновлювальних робіт допомогла як область, так і приватні благодійники.
Життя громади після підриву росіянами Каховської ГЕС
Новим викликом для забезпечення громади водою став підрив російськими окупантами Каховської ГЕС, який вони здійснили на початку червня 2023 року. Втім, наш співрозмовник розповів, що комунальникам вдалося вийняти помпи зі свердловин з водою заздалегідь — раніше, ніж у них опинилася річкова вода з Дніпра.
«Так ми їх врятували. Якби ми не зреагували на випередження, потрібно було б купувати нові помпи. А так ми швидко повернули їх на місце та постійно робимо заміри води. На жаль, поки вода з міської водомережі є технічною. Її можна використовувати лише для прання речей та санітарних потреб — наприклад, зливу каналізації та миття підлоги. Вона не придатна для того, щоб пити чи готувати їжу — навіть після кип'ятіння», — розповів він.
Нині ж комунальні підприємства організували щоденний підвіз питної води, яку розвозять одразу по 15-20 адресах. Водночас за словами нашого співрозмовника, військова адміністрація працює над покращенням якості води. Зокрема, влада планує пробурити нові свердловини та автономно під'єднати до них кожен маленький мікрорайон міста. Ймовірно, таку воду можна буде навіть пити — якщо не прямо з крана, то після проходження її через побутові фільтри, які мешканці зможуть встановити в себе вдома. Втім, усе залежить від того, наскільки зношеним є водопровід.
Ще одним викликом внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС стало підтоплення, якого зазнали 12 сільських населених пунктів громади та місто Снігурівка. Вода піднялася трохи більше як на 6 метрів. Наш співрозмовник розповів, що загалом підтопило 375 будинків, з яких евакуювали близько 700 мешканців, у тому числі дітей. В багатьох людей вода знищила практично все майно. Не вціліли ані меблі, ані техніка. Всередину будинків водою позаносило багато бруду. Стіни та стеля не витримали, у багатьох будинках жити тепер неможливо.
Найскладніша ситуація виникла в Афанасіївці — селі, з трьох боків оточеному заплавами й озерцями. З рештою території громади його з’єднували три мости, які внаслідок підтоплення пішли під воду. Через це Афанасіївка на кілька днів залишилася без транспортного сполучення та де-факто перетворилася на острів.
Це спровокувало гуманітарну катастрофу. Частину людей із затоплених будинків вдалося евакуювати, а тим, хто залишився, організували довіз харчів на човнах. У селі повністю затопило 75 приватних будинків, а загалом постраждав 171 будинок. Також вода залила городи, які були для мешканців джерелом харчів і способом заробітку.
Втім, вода зійшла, але наслідки російських терористичних дій ще довго будуть відчутними для місцевих жителів, які не чекали росіян, а вони прийшли та зруйнували їхнє життя.
Спеціально для Свідомі