16-18 лютого 2024 року в Мюнхені відбулася чергова, вже 60-та, міжнародна безпекова конференція. Це один із найбільших безпекових форумів у світі, який щороку збирається в столиці Баварії. Цьогоріч на майданчику обговорювали російську агресію проти України, конфлікт на Близькому Сході та потенційне посилення ролі Європи у світовій безпеці.
Одним із найбільш значущих для України стало питання надання американської допомоги. Зокрема, на брифінгу після переговорів з віцепрезиденткою США Камалою Гарріс Володимир Зеленський заявив, що “не сприймає ситуацію у Конгресі з рішенням щодо подальшої підтримки України як ‘зраду’, але водночас Київ не розглядає альтернативи допомозі США”.
Наразі, як відомо, питання допомоги від офіційного Вашингтону й надалі “підвішене” без чітких дедлайнів і перспектив. Палата представників США досі не розглянула вже схвалений у Сенаті пакетний проєкт фінансування для України та пішла на канікули до кінця лютого.
Власне, запевнення віцепрезидентки США Камали Гарріс у тому, що допомогу Україні врешті підтримають, стали для нас важливими, але, ймовірно, її місія була значно ширшою. Після скандальних заяв Дональда Трампа про те, що він не захищатиме союзників по НАТО, які не витрачають достатньо коштів на оборону, багатьох європейських політиків потрібно було заспокоювати. Це й стало одним із ключових завдань посадовиці на Мюнхенському форумі. Гарріс запевнила, що США віддані справі захисту безпеки. Наскільки робота посадовиці виявилася успішною — не відомо, однак, за повідомленням Bloomberg, “у розмовах у Мюнхені домінував песимізм”.
Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте, який є одним із потенційних претендентів на посаду генсека НАТО, був налаштований рішуче та підкреслив, що в будь-якому випадку Європа має витрачати більше ресурсів на оборону й нарощувати виробництво боєприпасів. За його словами, європейці мають припинити скаржитися на можливе повернення Дональда Трампа та зосередитися на тому, що вони можуть зробити для України.
Загалом конференція у Мюнхені склалася для нашої держави радше позитивно, ніж негативно. Зокрема, Україна підписала два безпекові договори — з Німеччиною та Францією. І хоча канцлер Німеччини Олаф Шольц вчергове відзначив, що для постачання Україні ракет Taurus “потрібен правильний момент”, анонси щодо німецької допомоги були доволі значними.
Можливо, слова Володимира Зеленського про те, що не варто “питати в України, коли закінчиться війна, а варто питати в себе, чому Путін досі здатний її продовжувати”, були почуті.
Так, на полях саміту премʼєрка Данії Метте Фредеріксен заявила, що держави Європи мають можливість постачати Україні більше зброї. На підтвердження своїх слів вона пообіцяла: “Ми, Данія, вирішили передати Україні всю свою артилерію. Тому вибачте, але питання не лише у виробництві”.
Оптимістичними були й новини від президента Чехії Петера Павела, який повідомив, що його країна знайшла спосіб “дістати” 800 тисяч снарядів для України, але потребує фінансування для цього. Зокрема, йдеться про пів мільйона снарядів калібру 155 мм і ще 300 тисяч снарядів калібру 122 мм. Прикметно, що Канада вже готова підтримати цю ініціативу та може виділити на неї до 30 мільйонів доларів.
Крім того, під час Мюнхенської конференції Україна підписала з Rheinmetall угоду про спільне виробництво снарядів. За словами Джо Байдена, саме нестача боєприпасів, яка трапилася внаслідок бездіяльності Конгресу, призвела до помітних успіхів Росії, зокрема окупації Авдіївки.
Насамкінець відзначимо, що на конференції відбулося й обговорення щодо інтеграції України в НАТО, але чітких планів та деталей не оприлюднювали. Ще більшого песимізму темі додав представник Держдепу США Даніел Сайзек, який у коментарі “Суспільному” взагалі заявив, що “цього року не очікується запрошення України в НАТО.. мабуть, після війни”.
Чи задовольнила Мюнхенська конференція всі українські прагнення — питання риторичне. Однак, мабуть, найголовнішим стало те, що про допомогу Україні не забувають, а питання російської агресії й далі сприймають серйозно, подекуди навіть серйозніше, ніж два роки тому.
Для Цензор.НЕТ