Минулого тижня (12–18 червня) відбувся черговий "Рамштайн", де анонсували навчання українських пілотів на винищувачах F-16.
Україна звільнила 8 населених пунктів, а Росія намагається приховати свої втрати, забороняючи публікувати некрологи про загиблих на війні. В Кремлі поширюють дезінформацію про кількість знищеної української техніки та стверджують, що їм вдалося "демілітаризувати" Україну, бо вона все більше використовує західне озброєння.
Лідери кількох африканських країн відвідали Київ та Санкт-Петербург і запропонували свій "мирний план", який більше сподобався Росії, ніж Україні. Натомість Україна отримує позитивні сигнали напередодні Саміту НАТО у Вільнюсі, а Росія продовжує свій ядерний шантаж через можливе розміщення ядерної зброї на території Білорусі.
Українські пілоти починають навчання на F-16 та інші результати "Рамштайну"
У четвер, 15 червня, в Брюсселі відбулося чергове, вже 13-те засідання Контактної групи з питань оборони України (формат "Рамштайн"). Ключовими темами зустрічі стали протиповітряна оборона (ППО), винищувачі, програми тренування для українських військових та контрнаступ.
Союзники пообіцяли, що влітку розпочнуть навчання українських пілотів та разом "будуватимуть коаліцію винищувачів". Наразі відомо, що навчатимуться літати на винищувачах 4-го покоління, в тому числі F-16, більше 20 українських пілотів.
Крім цього, Міністерство оборони Швеції за підсумками засідання Контактної групи підтвердило, що українські льотчики візьмуть участь в "ознайомчому навчанні" на шведських літаках JAS 39 Gripen.
Президент України Володимир Зеленський зазначив, що "черговий Рамштайн пройшов доволі результативно". Подібну оцінку дав міністр оборони України Олексій Резніков — через "дуже важливі новини про так звану bird coalition, або коаліцію винищувачів (fighter jet coalition)".
Разом з тим, без відповіді, принаймні озвученої публічно, поки залишається питання, скільки літаків отримає Україна й коли. Втім, минулого тижня стало відомо, що Данія готова надати Україні винищувачі F-16 за умови схвалення з боку США, які їх виготовляють. Про яку кількість літаків ідеться, поки не кажуть, але відомо, що Данія має 43 винищувачі F-16, 30 з яких активно використовуються. Водночас зараз Данія замінює F-16 на сучасніші F-35.
Під час засідання у форматі "Рамштайн" також обговорювали питання ППО, боєприпасів, артилерії. За підсумками зустрічі стало відомо, що Нідерланди придбають для України 4 радіолокаційні системи пасивного спостереження VERA-EG вартістю 150 млн євро. Також країна виділить 40 млн євро на закупівлю обладнання для протиповітряної оборони.
Напередодні, 13 червня, Велика Британія оголосила про новий пакет військової допомоги Україні вартістю 107,5 млн євро, спрямований на зміцнення протиповітряної оборони. Зокрема, Україна отримає радари для захисту від невибіркових російських ударів, гармати та значну кількість боєприпасів.
Цього ж дня США теж заявило про новий пакет військової допомоги для України вартістю 325 млн доларів. До нього входять "критично важливі засоби протиповітряної оборони, додаткові боєприпаси для систем HIMARS, артилерійські снаряди, протитанкова зброя, броньована техніка та інше обладнання, необхідне для зміцнення сил України на полі бою".
Про передачу Україні додаткових артилерійських снарядів заявила й Данія. Болгарія ж оголосила, що прагне долучитися до ініціативи ЄС з надання Україні 1 млн артилерійських снарядів за 12 місяців. Раніше ця країна була однією з двох держав ЄС (разом з нейтральною Ірландією), які не долучилися до спільної закупівлі боєприпасів для України через Європейське оборонне агентство. Втім, за словами Міністра оборони країни Тодора Тагарєва, Болгарія хоче переглянути своє рішення. Також стало відомо, що Японія веде переговори про артилерійські снаряди для України.
Що стосується бронетехніки, то за підсумками "Рамштайну" союзники оголосили про створення сервісного центру для ремонту бойових танків Leopard та іншої західної техніки у Польщі. Також Україна підписала декларації про наміри у сфері закупівлі та експлуатації броньованих машин піхоти (БМП) з Чехією та Словаччиною. Німеччина ж оголосила, що планує поставити Україні 100 танків Leopard 1А5 до кінця цього року, а Іспанія передасть Україні додаткові 4 танки Leopard 2 та 20 бронетранспортерів.
Ще один важливий момент, на якому потрібно наголосити, — це певний прогрес у питанні передачі Україні ATACMS. Так, проєкт оборонного бюджету США на 2024 фінансовий рік, підготовлений Палатою представників, вперше передбачає фінансування для постачання Україні далекобійних ракет ATACMS. У доповіді, якою супроводжується документ, на це пропонується передбачити "не менш як 80 млн доларів".
Росія применшує успіхи Сил оборони України та вигадує байки про чорну трансплантологію
На початку минулого тижня Міністерство оборони України офіційно підтвердило звільнення 7 населених пунктів у донецькому й таврійському операційних районах. Сили оборони деокупували Лобкове, Левадне, Новодарівку, Нескучне, Сторожеве, Макарівку і Благодатне. Попри перевагу противника в артилерії й авіації, Збройні Сили України продовжили просування по лінії фронту.
Українські захисники просунулись на запорізькому та бахмутському напрямках і поступово перебирають на себе ініціативу. 19 червня стало відомо про звільнення населеного пункту П’ятихатки, а загальна звільнена на півдні площа наразі становить 113 кв. км. Однак контрнаступ українських військ наражається на активний спротив ворога та щільне замінування полів, що ускладнює звільнення територій.
У відеозверненнях Президент України Володимир Зеленський наголошував, що звільнення землі від окупантів потребує важких, героїчних та інтенсивних дій.
"Наш рух уперед — це найважливіше. Кожен наш воїн, кожен наш новий крок, кожен метр звільненої від ворога української землі — це найважливіше", — зазначив Зеленський.
Водночас українські сили завдають відчутних втрат ворогу — тільки на таврійському напрямку ЗСУ щодня знищують близько 4 рот противника. Британська розвідка повідомляє, що втрати росіян наразі найвищі з часів розпалу битви за Бахмут у березні, а Володимир Зеленський назвав втрати противника "саме такими, як нам потрібні".
Росіяни намагаються всіляко приховувати власні втрати. Так, на прохання Міноборони РФ регіони перестають публікувати некрологи про загиблих в Україні військових, аби перешкодити підрахунку втрат російської армії.
Щоб применшити успіхи української армії, російські сили посилили інформаційні операції: наприклад, "просуванням" російські джерела називають захопленням "сірих зон". Також російські ЗМІ не повідомляють про прориви оборонних ліній українцями.
Своєю чергою російський диктатор Владімір Путін використовує всі можливі публічні майданчики, аби розповісти про начебто великі українські втрати. Під час зустрічі з так званими російськими "воєнкорами" диктатор сказав, що Україна нібито втратила 160 танків та понад 360 бронемашин, а втрати особового складу у 10 разів більші, ніж в росіян. Вже за два дні, на економічному форумі в Санкт-Петербурзі, він заявив про знищення 186 танків та 418 бронемашин, а в кінці форуму озвучив цифру у 218 танків. А його речник Дмітрій Пєсков взагалі сказав, що завдання "спецоперації" з "демілітаризації" України багато в чому виконане.
Втім, Сполучені Штати спростували російську дезінформацію. Глава Пентагону Ллойд Остін зазначив, що втрати техніки на війні — процес неминучий, але в Україні є досить бойової сили, щоб продовжити воювати. Він також наголосив, що росіяни показали одні й ті самі 5 транспортних засобів по кілька разів для досягнення більшого ефекту.
Також перед російськими пропагандистами зі своїми "достовірними" оцінками ходу війни виступив самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко, зазначивши, що Україна від початку контрнаступу, тобто 4 червня, втратила 40 тисяч вбитими та 100 тисяч пораненими. Хоча Лукашенко мав би уважніше читати зведення Міноборони РФ, де заявлено про 7,5 тисяч вбитими та пораненими за той самий період.
Паралельно МЗС Росії звинуватило Україну в тому, що вона продає органи поранених бійців, стаючи одним зі світових хабів "чорної" трансплантології. Міністерство заявило, що увесь цей сценарій був відпрацьований на Югославії, а кінцевими бенефіціарами органів українських воїнів є західні країни.
"За військову допомогу, що отримується, київський режим готовий розплачуватися з ними всім, чим завгодно, включаючи і людські органи своїх же громадян… Країну буквально пустили під ніж", — сказала на брифінгу Марія Захарова.
Російська пропагандистська машина вже перенасичена дезінформацією, однак українські сили тільки почали певні контрнаступальні дії. Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний у телефонній розмові із Марком Міллі зазначив, що в Україні тривають важкі бої "оборонного та наступального характеру", а Сили оборони "реалізовують наші плани".
Також президент Чехії Петр Павел впевнений, що масштабного контрнаступу Україна ще не розпочинала.
"Я вважаю, що справжнього контрнаступу ми ще не побачили. Усе ще попереду. Я б назвав це, виходячи зі свого військового досвіду, формувальними операціями", — зазначив Павел.
Схожу думку висловили в Міноборони Естонії, де "бачать рух деяких бригад у різних напрямках, але досі не бачать руху великих танкових батальйонів". Водночас розвідка Естонії вважає, що Збройні Сили України продовжують першу фазу наступальної операції, аби знайти слабкі місця в оборонних позиціях російських окупаційних військ. За інформацією Reuters, основна частина українських сил все ще перебуває в режимі очікування — наразі Україна задіяла лише 3 з 12 бригад, підготовлених для контрнаступу.
Загалом західні партнери позитивно оцінюють початок контрнаступу України та вважають, що він дасть можливість розпочати переговори за належних умов. Натомість Володимир Зеленський в інтерв'ю "NBC News" заявив, що "якщо Кремль програє цю битву, то зрештою програє війну".
РФ розміщує ядерну зброю в Білорусі, Лавров розповідає про "геополітичну війну" проти Росії, а африканська делегація презентує "мирний план" попри обстріли Кремля
16 червня у Київ із візитом приїхала делегація з африканських країн, які фактично презентували власний "мирний план". Відтак, Володимир Зеленський зустрівся з очільниками Коморських островів, ПАР, Сенегалу та Замбії, прем'єром Єгипту та спеціальними представниками президентів Конго та Уганди. Африканські лідери також відвідали Бучу.
На пресконференції Президент ПАР Сиріл Рамафоса презентував 10 основних "складових" позиції країн Африканського Союзу щодо російсько-української війни. За його словами, "війна має бути врегульована, має бути мир через переговори дипломатичним шляхом". Інші складові миру — це деескалація, повага до суверенітету держав і народів відповідно до статуту ООН, необхідність гарантій безпеки для всіх країн, гуманітарна підтримка тих, хто став жертвами війни, обов'язковий обмін полоненими, післявоєнна відбудова тощо. Не менш важливим для держав Африки, "що також відчуває негативні наслідки цієї війни", є питання експорту зернових і добрив. У відповідь Володимир Зеленський заявив, що мирні переговори з Росією можливі тільки після повного виведення російських військ з окупованих територій.
Зазначимо, що в день візиту Росія вчергове обстріляла Київ крилатими та балістичними ракетами. Коментуючи атаку Кремля, Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зазначив, що так Путін "зміцнює довіру". Адже "російські ракети — це повідомлення Африці: Росія хоче більше війни, а не миру". Схожу думку висловив і представник Єврокомісії Петер Стано, який сподівається, що ракетна атака Путіна допоможе зрозуміти африканським лідерам "хто є агресором, як агресор поводиться і які його справжні наміри". Натомість Президент ПАР Сиріл Рамафоса заявив, що "запуск керованих ракет не стримує нас і не зупиняє нас від продовження закликів до деескалації". Також Рамафоса заявив, що його держава обговорює участь Путіна у саміті БРІКС у серпні, хоча, згідно з ордером Міжнародного кримінального суду, ПАР зобов'язана його арештувати.
Вже наступного дня, 17 червня, африканська делегація в Санкт-Петербурзі зустрілася з Владіміром Путіним, який заявив, що вітає "збалансований" підхід африканських держав до пошуку виходу з війни в Україні. Крім того, Путін запевнив, що його логіка початку війни проти України нібито "бездоганна" з погляду міжнародного права і статуту ООН. Диктатор підкреслив, що "Росія ніколи не відмовлялася від переговорів". Путін спекулював і на болісній для Африки темі продовольчої безпеки, сказавши, що "поставки українського зерна на світові ринки не вирішують проблем країн Африки".
Взагалі минулого тижня Владімір Путін наробив чимало агресивних та абсурдних заяв. Зокрема, він казав, що Україна нібито розташована на історичних територіях РФ, а "поляки "сплять і бачать", як повернути Західну Україну". Путін переконував: "багато друзів-євреїв кажуть, що Зеленський — ганьба єврейського народу", — та хизувався тим, що "в Росії більше ядерної зброї, ніж у країн НАТО".
Також Владімір Путін "анонсував" створення на території України "санітарної зони" через обстріли та "прильоти" по території Росії. Це начебто потрібно для того, аби Україна не могла "дістати нас". Його думку розширив Дмітрій Пєсков, пояснивши, що метою створення санітарної зони є "віддалення української військової техніки від кордонів". Натомість заступник голови Радбезу РФ Дмітрій Мєдвєдєв узагалі сказав, що "демілітаризована зона повинна проходити по кордонах Львова".
Можливо, така агресивна риторика Кремля пов’язана, зокрема, з процесом розміщення тактичної ядерно зброї в Білорусі, про що заявляв самопроголошений президент країни Александр Лукашенко. Він, до речі, також лякав, що Владімір Путін застосує ядерну зброю, коли "буде поставлений до стінки чи загнаний у кут". Саме переміщення ядерної зброї Президент США Джо Байден назвав "абсолютно безвідповідальним". Такі агресивні дії Росії, на думку Держдепу, свідчать, що Кремль все більше бере під контроль Білорусь
Натомість Україна отримує все більше позитивних сигналів напередодні липневого саміту НАТО у Вільнюсі. Так, 15 червня Європарламент схвалив резолюцію на підтримку України, у якій, серед іншого, закликав членів НАТО розпочати процес прийняття України до Альянсу після завершення війни. Підтримують членство України й польський парламент та президент Польщі Анджей Дуда, а також президент Латвії Едгарс Рінкевичс. Своєю чергою генсек НАТО Єнс Столтенберг переконаний, що в майбутньому Україна стане членом Альянсу, але слід дочекатися закінчення війни.
Тривають також і дискусії щодо безпекових гарантій для України. Про це різних зазначали президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Олаф Шольц та президент Чехії Петр Павел. Одним із рішень для посилання партнерства також може стати потенційне створення Ради Україна-НАТО — органу, який матиме змогу ухвалювати спільні рішення. Звісно, поки говорити про членство України в НАТО зарано, адже необхідний широкий консенсус у самому Альянсі, який наразі оцінюють по-різному. Однак, вочевидь, активність української дипломатії у цьому напрямку найближчим часом лише зростатиме.
У відповідь зростатиме й російська "активність". Так, заступник голови Радбезу РФ Дмітрій Мєдвєдєв, перекрутивши слова Єнса Столтенберга, вважає, що на практиці "Україна в НАТО не потрібна". Речниця російського МЗС Марія Захарова взагалі заявила, що найкращими гарантіями безпеки для України нібито "є повернення країни до позаблокового нейтралітету та підтвердження статусу без'ядерної держави". А глава російського МЗС Сєргєй Лавров продовжує розповідати про "геополітичну війну", розв'язану проти Росії.
Спеціально для Української правди