У рубриці “War Speeches. Бліц” команда Громадянської мережі ОПОРА у форматі “питання-відповідь” коротко розповідає про останні найважливіші події. Ось шість запитань, які точно вас зацікавлять. 

Як росіяни хотіли використати спікера Палати представників США?

Ще у листопаді 2022 року, перед виборами, тодішній лідер республіканської меншості, а нині — спікер Палати представників США Кевін Маккарті заявляв, що США не повинні виписувати Україні "безлімітний чек": “Завжди потрібно не просто давати карт-бланш, а переконуватися, що ресурси йдуть туди, де їх потребують”. І хоча згодом Маккарті неодноразово казав, що виступає за підтримку України та навіть критикував президента Джо Байдена за недостатньо швидкі дії з цього приводу, слова про “безлімітний чек” часто використовували росіяни, щоб підкреслити проблеми у двопартійній підтримці України.

Підкинула хмизу у вогонь і відмова Кевіна Маккарті відвідати Україну на запрошення Володимира Зеленського, яке він озвучив в інтерв’ю CNN на початку березня. Однак Зеленський та Маккарті поспілкувалися телефоном у середині квітня, обговоривши, зокрема, необхідність посилення санкційного тиску на Росію і зниження цінової стелі на російські нафту й газ. Тоді Володимир Зеленський запевнив, що Україна готова звітувати про кожен долар американської допомоги. Попри все це, пропагандисти Кремля не припиняють спекулювати на темі допомоги України.

Так, на початку травня журналіст “РІА Новості”, ставлячи запитання Кевіну Маккарті, сказав, що той нібито не підтримує постачання допомоги та озброєння Україні. Спікер Палати представників різко йому заперечив: “Ні, я голосую за допомогу Україні. Я підтримую допомогу Україні. Я не підтримую те, що ваша країна зробила з Україною. Я також не підтримую вбивство вами дітей”. Кевін Маккарті пообіцяв, що підтримка України з боку США триватиме й надалі.

Нам приємно бачити чергову поразку російської дезінформації. Водночас ми вдячні американським партнерам за незмінну двопартійну підтримку України.

Що таке рашизм? 

Рашизм — це тоталітарна ідеологія Російської Федерації. Саме так його в нещодавній постанові №9101 визначила Верховна Рада, засуджуючи кремлівський політичний режим як людиноненависницький. Авторами ініціативи стали понад 40 народних депутатів.

Відтепер у чинному законодавстві є визначення рашизму як режиму, що сформувався у Російській Федерації під керівництвом президента Владіміра Путіна і ґрунтується на традиціях російського шовінізму та імперіалізму, практиках комуністичного режиму СРСР та націонал-соціалізму. Краще, мабуть, і не скажеш. 

Для рашизму, серед іншого, властиві системні порушення прав та основоположних свобод людини, культ сили та мілітаризм, самозвеличування Росії та росіян за рахунок насильницького пригнічення або заперечення існування інших народів, культ особи очільника держави та, звісно ж, пропагування ідей “русского міра”.

Цікаво, що у свіжій концепції зовнішньої політики Кремля саме з’явилося поняття культурно-цивілізаційної спільноти “русского міра”. На думку авторів, саме Росія є ядром цієї цивілізації, тому повинна захищати та підтримувати своїх співвітчизників, дбати про зміцнення їхніх зв’язків із “родіною” та збереження ”загальноросійської культурної, мовної ідентичності та російських духовно-моральних цінностей”.

Як бачимо, ворог нічого не приховує. Сподіваємося, невдовзі рашизм засудять й інші держави.

Чому в Росії скасували так багато заходів до 9 травня?

Напередодні "Дня побєди" Кремль скасував низку офіційних заходів. Так, не проводили паради у щонайменше 21 місті, в тому числі в окупованому Криму. Також не було ні ходи “Безсмертного полку”, ні Армійських міжнародних ігор, відомих як “танковий біатлон”.

Як пояснила британська розвідка, удари безпілотників по російській території майже напевно підвищили відчуття вразливості у російського керівництва. А скасування парадів та акцій вкотре засвідчило, що війна йде зовсім не за планом.

Тому в 2023 році парад до 9 травня у Москві був значно скромнішим за попередні, а акцію “Безсмертний полк” провели в Кіншасі — столиці Демократичної Республіки Конго. Ба більше, депутат Держдуми Лєонід Слуцкій закликав росіян долучатися до цієї акції онлайн.

Варто зазначити, що скасування офіційних заходів стало для росіян приводом знову говорити про “загрозу” з боку України та НАТО. Саме тому удар безпілотника по Кремлю 3 травня могла інсценувати сама Росія, щоб мати привід скасувати ще більше подій. Натомість Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що Україна не атакує територію Росії, а деокуповує українську землю згідно з міжнародним правом. 

Чому для покарання Путіна потрібен Спеціальний трибунал?

Україна прагне, щоб керівництво Росії, в тому числі її президент, були покарані за своє рішення розпочати жорстоку й нічим не спровоковану війну проти України. 

Дії російського керівництва підпадають під визначення “злочин агресії”, що наведене в Резолюції Генеральної асамблеї ООН №3314 від 14 грудня 1974 року. Згідно з цим документом, злочин агресії — це застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності або політичної незалежності іншої держави, або яким-небудь іншим чином, несумісним зі Статутом ООН.

Визначення цього злочину також є в Римському статуті Міжнародного кримінального суду, який і має юрисдикцію його розслідувати.

Втім, як часто буває, у випадку з Росією є одне, але важливе “але”. Річ у тому, що юрисдикція Міжнародного кримінального суду (МКС) у Гаазі щодо злочину агресії обмежується державами-учасницями Римського статуту. Але ні Україна, ні Росія його не ратифікували. 

Тому Офіс прокурора МКС уповноважений розслідувати всі міжнародні злочини, які відбувалися на території України з 20 листопада 2013 року (це злочини геноциду, злочини проти людяності та воєнні злочини), крім злочину агресії. 

Не можна засудити Путіна і в українських судах, бо він має імунітет глави держави. І навіть всесильний Окружний адміністративний суд Києва тут не допоможе. 

Саме тому Україна запропонувала створити інший механізм — Спеціальний трибунал, який зміг би розслідувати злочин агресії проти України та притягнути до відповідальності вище військово-політичне керівництво РФ, в тому числі Владіміра Путіна.

Для цього з кінця 2022 року Україна формує коаліцію, відому під назвою Core Group. Наразі до неї увійшло 37 держав, лідери яких 9 травня ухвалили спільну заяву та підтримали ідею створення такого механізму правосуддя. 

Чи відновить Грузія авіасполучення з Росією?

10 травня Владімір Путін скасував заборону авіарейсів з Росії до Грузії, що діяла з літа 2019 року як відповідь на нецензурні висловлювання про російського президента в ефірі грузинського телебачення. Нагадаємо: тоді лайка в бік Путіна прозвучала на фоні масових протестів, адже росіянин-комуніст Сєргєй Гаврілов вирішив вести засідання Міжпарламентської асамблеї православ'я з крісла спікера грузинського парламенту. Такі дії депутата країни, яка окупувала два регіони Грузії — Абхазію та Південну Осетію, обурили суспільство.

Крім того, Росія також скасувала візовий режим для громадян Грузії, які їдуть до РФ з нетривалими поїздками. Ця заборона діяла ще з 2000 року, коли Росія хотіла обмежити потік трудових мігрантів. У Росії своє рішення аргументували тим, що Сакартвело “заслужило” на це через “зважений підхід до санкційної політики Заходу” — тобто за те, що не долучилося до західних санкцій.

Грузинська влада прийняла цей “подарунок”. Вже ввечері 10 травня в Тбілісі заявили про згоду на відновлення авіасполучення, і перші літаки з Росії зможуть полетіти в Грузію 16 травня. 

Варто розуміти, що останнім часом влада Грузії має прохолодні відносини з ЄС, адже в червні 2022 року країна не отримала статусу кандидата в ЄС через поганий стан демократії. В Брюсселі вважають, що в Грузії мають відбутися реформи, а в Тбілісі вважають таке рішення несправедливим. Імовірно, саме з таких міркувань у Грузії вирішили зблизитися з Росією — для дружби з нею ніякі реформи не потрібні. 

Дії керівництва Грузії викликали гостру критику в ЄС та США. У Брюсселі заклики владу Грузії як країни, претендує на статус кандидата на вступ в ЄС, дотримуватися санкцій проти російської авіаційної галузі, запроваджених після вторгнення Росії в Україну. Зокрема, йдеться про заборону авіарейсів із Росії до Євросоюзу й інших країн, які доєдналися до цих санкцій. 

Чи змінить влада Грузії своє рішення, буде зрозуміло найближчими днями — це залежить від грузинського суспільства, яке вже не раз виходило на вулиці, щоб захистити своє право європейське майбутнє. 

Як Польща протидіє Росії?

Польща — наш важливий союзник у протистоянні з Росією. Свого часу саме Польща першою надала Україні танки “Леопард” та винищувачі МіГ-29, підштовхнувши інших партнерів до рішучішої військової допомоги. Нині з наданих Україні 575 танків 325 поставила Польща. Також поляки стали надійним тилом для українських біженців, кількість яких може сягати до 2 мільйонів осіб, а територію цієї країни використовують для транзиту військової допомоги.

У Польщі сприймають війну Росії проти України як власну та всіляко протидіють агресору. Країна відмовилася від російського газу, зносить радянські пам’ятники та зриває російські заходи до 9 травня. Польща позбавляється й російського символічного простору, зокрема перейменувала Калінінград на Крулевець, адже Калінін – радянський політик, співвідповідальний за масове вбивство поляків у Катинському лісі в 1940 році.

У російській пропаганді Польща займає особливе місце. Кремль не раз заявляв, що поляки нібито хочуть поглинути частину України та марять ідеєю відновлення Речі Посполитої. Однак офіційна Варшава активно підтримує членство України в НАТО та Європейському Союзі, а російська війна лише консолідувала українсько-польські відносини. Врешті, Кремлю лишається тільки вдаватися до грубих випадів на адресу українських та польських політиків в очікуванні розгрому російських військ на території України. 

Спеціально для Цензор.НЕТ