У рубриці "War Speeches. Бліц" команда Громадянської мережі ОПОРА у форматі "питання-відповідь" коротко розповідає про останні найважливіші події. Ось дев’ять запитань, які вас точно зацікавлять.
Чи заарештують Путіна у серпні?
17 березня Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Владіміра Путіна та Марії Львової-Бєлової, уповноваженої Президента РФ з прав дитини. Їх підозрюють у незаконній депортації дітей з окупованих територій України до Росії. За українськими даними, кількість незаконно переміщених дітей становить щонайменше 16 тисяч.
Відповідно до виданого ордера, будь-яка країна, що є стороною МКС або ратифікувала Римський статут, має заарештувати президента Путіна, якщо він відвідає таку державу. Однією з них є Південно-Африканська Республіка, яка у серпні цього року прийматиме саміт БРІКС. На цю подію потенційно може поїхати й Владімір Путін, щоб продемонструвати "потужні міжнародні зв’язки". І хоча багато хто заявляє, що російський диктатор може взяти участь у саміті онлайн, а замість себе відправити міністра, все ж візит може відбутися. У такому випадку Путіна мали б заарештувати.
Втім, історія знає різне. Так, Президент ПАР Сиріл Рамафоса зробив заяву, (від якої він вже відмовився), що правляча партія хоче, аби Південно-Африканська Республіка вийшла з МКС. І це не перша така ідея — ще у 2015 році ПАР, наприклад, так і не заарештувала президента Судану Омара аль-Башира, якого звинувачували у скоєнні воєнних злочинів і злочинів проти людяності.
То хто ж підірвав "Північні потоки"?
26 вересня 2022 року сталися вибухи на газопроводах "Північний потік" та "Північний потік-2". Цю диверсію розслідують національні уряди трьох країн — Швеції, Данії та Німеччини. Наразі серйозних успіхів немає, але 27 квітня 2023 року Збройні Сили Данії підтвердили, що російське спеціальне судно СС-750 перебувало поруч із газопроводом "Північний потік" за чотири дні до підриву труб. Варто зауважити, що це судно призначене для проведення операцій під водою і має на борту мінісубмарину типу AS-26 Priz.
Російська сторона наразі не коментувала цієї інформації, але очевидно, що Кремлю комфортно спиратися на інші дані, зокрема розслідування американського журналіста Сеймура Герша, який припустив, що вибухівку підклали водолази ВМС США. Останні пів року Кремль постійно звинувачував Штати у знищенні газопроводів. Росія навіть намагалася протягнути через Раду Безпеки ООН власну резолюцію щодо міжнародного розслідування вибухів, але з тріском провалила голосування — документ підтримали тільки Росія, Китай і Бразилія.
Найцікавіше, що восени 2022 року саме Росія мала мотиви підірвати газопроводи — тоді Кремль шантажував європейські країни щодо постачання енергоносіїв. І хоча російський слід у знищенні газотранспортних ланцюгів уже знаходили, все ж варто дочекатись остаточних результатів офіційного розслідування.
Чи будуть посилювати санкції проти Росії?
Їх посилюють постійно. Минулого тижня США ввели нові санкції проти Росії та Ірану, адже ці держави фактично захоплюють американських громадян у заручники. У випадку з Кремлем ідеться про репортера Wall Street Journal Евана Гершковича та колишнього морського піхотиниця Пола Вілана, яких Росія заарештувала через вигадані звинувачення у шпигунстві. Через це під обмеження потрапила Федеральна служба безпеки Росії.
Трохи раніше нові санкції запровадили й країни групи G7. Зокрема, ці держави домовилися посилити контроль за дотриманням антиросійських санкцій і краще реагувати на постачання зброї до Росії. У спільному комюніке вони закликали треті країни "припинити допомогу Росії у веденні війни або заплатити за це високу ціну". Крім того, Велика Британія, США, Канада, Японія та Франція утворили альянс, спрямований на витіснення Росії з міжнародного ринку ядерної енергетики.
Також нещодавно влада Польщі вилучила гроші з рахунків диппредставництва і торгпредставництва РФ.
Звісно, Кремль намагається протидіяти санкціям. Наприклад, 25 квітня Путін підписав указ про так зване "вилучення іноземних активів" у відповідь на конфіскацію російських коштів у США й інших державах. Та чи допоможе це Росії? Вже відомо, що група Єрмака-Макфола, яка розробляє рекомендації щодо санкцій проти Росії та Білорусі, запропонувала припинити видавати росіянам будь-які європейські візи або принаймні брати з них "збір на відновлення України". Також група запропонувала знизити "нафтову стелю" з 60 до 45 доларів за барель, розширити санкційний список фізичних осіб, а також ввести нові санкції проти десяти найбільших банків РФ.
Чому зі словом "контрнаступ" потрібно бути виваженим?
Поки Україна готується до контрнаступу, численні експерти обговорюють, куди саме ЗСУ спрямують свій основний удар. Також багатьом цікаво, наскільки українські дії будуть успішними та непередбачуваними для ворога. Це помітно завищує суспільні очікування. Популярною є думка, що в разі успішного контрнаступу війна завершиться швидко — і, найголовніше, беззаперечною перемогою України.
Заступниця міністра оборони Ганна Маляр вважає, що численні сценарії контрнаступу, які зараз обговорюють, можна буде покласти в основу сюжетів кіно — вони не мають нічого спільного з планами України. Крім цього, в оборонному відомстві закликали українців не завищувати очікувань від майбутнього контрнаступу, щоб потім не розчаровуватися і не засмучуватися.
За словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, контрнаступ не слід вважати вирішальною битвою. "Фінальна битва — та, яка призведе до повного звільнення українських територій", — сказав міністр під час нещодавнього брифінгу. Він додав, що якщо Україні знадобиться не один контрнаступ, а два або більше — ми будемо діяти саме так. Ці слова були адресовані насамперед західним політикам, які підштовхують Україну до компромісу з Росією.
Чому та як Росія хоче зруйнувати зернову угоду?
22 липня 22 року Україна, Туреччина й ООН підписали угоду про розблокування трьох портів — Одеси, Чорноморська і Південного — для вивезення українського зерна. Проте Росія регулярно намагається зірвати експорт, саботуючи інспекції суден у Босфорі та постійно погрожуючи вийти із зернової угоди. Останнім приводом для цього стала атака надводних безпілотників на кораблі Чорноморського флоту РФ у Криму 24 квітня. Кремль одразу звинуватив Україну у використанні зернового коридору для атак, але так і не надав жодних доказів, укотре пригрозивши, що не продовжить угоду 18 травня.
Навіщо ж Росія постійно жонглює заявами? Перш за все Кремль намагається скасувати частину санкцій. Зокрема, Москва прагне виконання меморандуму між Росією та ООН із просування російського продовольства на світові ринки. Цей документ підписали разом із зерновою угодою, але його неможливо повноцінно реалізувати без скасування низки санкцій. Також росіяни хочуть перепідключити "Россільгоспбанк" до SWIFT і розблокувати активи та рахунки, пов'язані з виробництвом і транспортуванням продовольства та добрив.
Саме тому доля зернової угоди після 18 травня залишається невизначеною — від неконтрольованого авторитарного режиму можна очікувати будь-якого сценарію.
Скільки та якої військової допомоги надали Україні союзники?
21 квітня 2023 року на авіабазі США "Рамштайн" у Німеччині відбулося вже 11-те засідання Контактної групи з питань оборони України. Участь у ньому взяли представники 50 країн.
Під час зустрічі міністр оборони США Ллойд Остін зазначив, що протягом року існування формату "Рамштайн" країни-учасники надали Україні 55 мільярдів доларів безпекової допомоги. Зокрема, за словами очільника Пентагону, лише за кілька місяців Україна отримала понад 230 сучасних танків, понад 1550 броньованих машин, а також інше обладнання й боєприпаси для підтримки понад 9 нових бронетанкових бригад, що будуть задіяні в майбутньому контрнаступі.
Якщо оцінювати масштаб допомоги, то загальна вартість зброї, яку надали нашій державі, на 24 мільярди доларів більша, ніж оборонний бюджет України на 2023 рік, на 10 мільярдів доларів більша, ніж оборонний бюджет Франції, та на 5 мільярдів — ніж Німеччини.
Росія ж у 2023 році планує витратити на воєнні потреби понад 80 мільярдів доларів. Як бачимо, завдяки допомозі союзників наша країна змогла суттєво посилити свій військовий потенціал на фоні більш потужного ворога.
Яку роль може відіграти Китай у потенційних мирних переговорах?
Мабуть, ні для кого не секрет, що Китай намагається балансувати у питанні війни Росії проти України. З одного боку, офіційний Пекін виступає за дипломатичне врегулювання конфлікту, часто вживає термін "українська криза" та ще в кінці лютого розробив власний "мирний план" із 12 принципів, на який світ відреагував досить прохолодно.
З іншого боку, не варто забувати, що у кінці березня Сі Цзіньпін відвідав Москву, де спільно з Владіміром Путіним підписав два документи про економічне співробітництво і поглиблення партнерства. А такі речі аж ніяк не змушують Кремль завершити війну.
Звісно, багато хто сподівається, що саме Пекін зможе натиснути на Росію. Саме з цим пов’язані візити до Китаю Еммануля Макрона та Урсули фон дер Ляєн. Утім, поки що суттєвих результатів ми не бачимо.
Безперечно, позитивним знаком є те, що 26 квітня Сі Цзіньпін та Володимир Зеленський понад годину розмовляли телефоном. І хоча український президент назвав діалог "довгим та змістовним", а наш ключовий союзник, Сполучені Штати, привітали розмову, варто пам'ятати й те, що відзначили китайські ЗМІ. Зокрема, фраза "у питанні української кризи Китай завжди стоїть на боці миру та буде сприяти мирним переговорам" навряд чи є переконливим засудженням Кремля. Вочевидь, Китай поки що не зміг поєднати своє стратегічне партнерство з Росією з роллю держави-миротворця.
Як Росія використовувала головування в Радбезі ООН на свою користь?
У квітні 2023 року настала черга Росії головувати в Радбезі ООН — органі, який відповідає за міжнародний мир. Кремль використовував цей майданчик для просування дезінформації щодо ключових для себе питань.
Представники країни-окупанта намагалися виправдати депортацію українських дітей на територію РФ і "відбілити" Путіна та Марію Львову-Бєлову. Також Кремль звинуватив Україну в обстрілах мирного населення і тому, що західне озброєння потрапляє на чорні ринки. Такі слова мали на меті розколоти відносини України та держав-партнерів, а також зменшити обсяги військової допомоги.
Апогеєм російської пропаганди стало проведення міністром закордонних справ РФ Сєргєєм Лавровим засідання Радбезу щодо захисту Статуту ООН. Лавров звинуватив США у спробах утвердити своє панування у світі через покарання неслухняних та виправдовував війну й масові вбивства в Україні "міжнародним правом".
На щастя, абсурдне головування Росії в Радбезі закінчилося. Водночас, хоча ООН має багато недоліків, до цієї організації не варто повертатися спиною — так вважає Сергій Кислиця. А питання виключення Росії з Ради Безпеки може постати в практичній площині за підсумками війни та після перемоги України.
Чи запросять Україну до НАТО цього літа?
11-12 липня у Вільнюсі відбудеться саміт НАТО, головною інтригою якого є рішення Альянсу щодо України.
За словами Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, які він озвучив 27 квітня під час брифінгу з прем’єром Люксембургу, на липневому саміті НАТО планує активізувати багаторічну програму підтримки України. Вона допоможе українській армії перейти з радянського до "натівського" типу озброєння.
Натомість президент Чехії Петр Павел вважає за можливе схвалення безпекових гарантій для України під час липневого саміту НАТО у Вільнюсі. Про це він сказав на брифінгу після свого візиту в Україну, який відбувся наприкінці квітня.
За словами чеського президента, ці гарантії не замінять 5-ту статтю Північноатлантичного договору, яка передбачає, що напад на одну країну Альянсу є нападом на весь Альянс. Але Павел каже, що "ми можемо подивитися на гарантії в різних формах, які було надано Фінляндії після оголошення нею планів вступити в Альянс, … або на модель Ізраїлю".
Натомість очільниця уряду Естонії Кая Каллас за підсумками свого візиту в Україну зазначила, що єдина гарантія безпеки для України — це членство в НАТО.
В Україні покладають великі сподівання на вільнюський саміт. Зокрема, нещодавно Володимир Зеленський зазначив, що ніхто не зрозуміє, якщо у Вільнюсі не прозвучить політичне запрошення України до НАТО.
Для Цензор.НЕТ