Дата та час зустрічі: 16.12.2024, 10:00 -12:00 Формат: ZOOM

Організатори: Ukreate Hub та Громадянська мережа Опора Фасилітаторки: Ольга Айвазовська, Світлана Залужна

Основне питання діалогу:

“Чим цінні українські організації за кордоном, такі як Хаб чи інші форми об’єднання громади?”

Питання було розглянуте з чотирьох перспектив:

  • для України
  • приймаючої країни
  • бізнесу та донорів
  • самої громади за кордоном

ПРОТОКОЛ

Блок 1. Зацікавлена сторона Україна:

  1. Приклад Фінляндії, яка зробила акцент на освіту. Освіта власних громадян на всіх рівнях та створення програм обміну, націлених на повернення професійних кадрів в Україну. Важливі аспекти: адвокація українського інтересу та просування культури.
  2. Держава має бути зацікавлена у створенні попиту на українську культуру та презентацію окремої української самості для світу, що виходить за рамки “пострадянського табору”.
  3. Важливість голосування та просування політичної адженди через горизонтальну просвіту та роботу неурядових структур.
  4. Повернення громадян не обов’язкове; натомість створення та розвиток спільних бізнес-проєктів між приймаючою країною та Україною.
  5. Організаціям потрібно сприяти отриманню європейського досвіду та його використанню на благо України незалежно від того, чи повертається людина, чи ні.
  6. Переймання досвіду європейської інтеграції та допомога Україні з євроінтеграційним шляхом.
  7. Робота з грантами у співпраці з європейськими організаціями, спільна подача заявок на гранти.
  8. Допомога з повернення громадян та їх залучення до економічної та військової сфер.
  9. Боротьба з дезінформацією через комунікацію з іноземними партнерами та колегами.
  10. Важливо забезпечити зв’язок дітей українських сімей з Україною, особливо у молодшому віці, що сприятиме їхньому ідентифікуванню себе як українців.

Резюме першого блоку:

Говорили про те що Держава Україна може бути зацікавлена у співпраці з Закордонним Українством у сферах інструментарія повернення громадян як інтелектуально так і фізично; щодо розвитку української культури за кордоном; політичній та демократичній просвіті громадян; щодо розвитку бізнесу; отриманні європейського досвіду; європейська інтеграція України; співпраця ГО; боротьбі з дезінформацією; збереження зв'язку дітей з країною.

Блок 2. Зацікавлена сторона Приймаюча Країна

  1. Громадські організації відіграють роль у публічній культурній дипломатії та виконують гуманітарні функції. Вони є містком між Україною та приймаючою стороною. У деяких випадках громадські організації виконують функції посольств за відсутності таких у країні. Також вони підтримують МЗС України та займаються питаннями у культурній сфері спільно з профільними міністерствами.
  2. Приймаюча сторона зацікавлена в інтеграції українських громадян. Організації за кордоном використовуються для пришвидшення цього процесу, хоча їм складно балансувати між інтеграцією та збереженням української культурної ідентичності.
  3. Громадські організації виконують функцію містка між приймаючою країною та українцями, які прибувають. Вони займаються адвокацією, пояснюючи приймаючій стороні проблеми різних груп українців за кордоном (мігрантів, осіб з тимчасовим захистом). Водночас організації виступають джерелом знань для розробки законів і політик щодо мігрантів.
  4. Адвокація українських інтересів сприяє демократизації суспільств приймаючих країн. Підтримуючи Україну, ці країни демонструють рівність голосів та забезпечують визнання українців як рівноправних учасників суспільного життя.
  5. Обмін досвідом між українськими експертами та експертами приймаючих країн є важливим інструментом для взаємного збагачення знань та практик.
  6. Організації співпрацюють з урядами приймаючих країн, допомагаючи їм проводити опитування серед українців. Вони є джерелом інформації та забезпечують доступ до української громади.
  7. Українці є бажаною міграційною групою завдяки економічному внеску (сплата податків, підтримка бюджету). Вони також сприймаються як культурно близькі через релігійні та етнічні фактори.
  8. Приймаючі країни зацікавлені у запобіганні утворенню замкнених етнічних спільнот (гетто). Вони сприяють вивченню мови, інтеграції на ринок праці, сплаті податків та зменшенню залежності від соціальної допомоги. Крім того, вони підтримують популяризацію власної культури через співпрацю з громадськими організаціями.
  9. Українські громадські організації зробили значний внесок у підтримку України за останні три роки. Це включає лобіювання інтересів України, культурну дипломатію, підтримку українців за кордоном та інтеграційних процесів у ЄС. Важливо, щоб така діяльність здійснювалась у співпраці з державними органами, проте часто виникає нерозуміння та конкуренція з боку офіційних представників України.
  10. Зацікавленість деяких країн, як-от Японії, зумовлена їхнім політичним становищем у регіоні. Підтримка населенням політичних рішень стає більш ймовірною, якщо у людей є розуміння української культури та відчуття близькості до українців.

Резюме другого блоку:

Говорили про зацікавленість у економічному внеску українців; джерелах інформації для урядів приймаючих країн; обміні досвідом між експертами; демократизації суспільств та адвокація українських інтересів; виклики для організацій у балансуванні інтеграції та збереження ідентичності; роль організацій у створенні двосторонніх відносин між Україною та приймаючою країною.

Блок 3. Зацікавлена сторона - бізнес, міжнародні партнери та донори.

  1. На фоні європейського НГО сектору українські організації роблять вклад швидко та якісно.
  2. Допомога з відкриттям/веденням бізнесу, відкриття філій в Україні.
  3. Зацікавленість у відновленні України через культурні заходи, які сприяють знаходженню донорів та корисних контактів.
  4. Пошук локальних організацій, які мають дотичність до України та можуть оперувати коштами з приймаючих країн. Розвиток громадянського суспільства, демократизація.
  5. Донори надають кошти переважно на інтеграційні проєкти.
  6. Промоція соціально відповідального бізнесу через співробітників.
  7. Забезпечення прозорості для донорів: звітність у публічному доступі, на сайтах та у соціальних мережах.
  8. Визначення ключових тем для підтримки в Литві та Норвегії:
    • Демократичні цінності, громадянська участь, медіаграмотність.
    • Участь громадянського суспільства у демократичних процесах.
    • Права людини, антидискримінація, соціальна справедливість.
    • Гендерна рівність, включаючи права ЛГБТІК+.
    • Дії у сфері клімату, захист довкілля, зелений перехід.
    • Розвиток організаційного потенціалу громадянського суспільства.
    • Інклюзія та підтримка біженців і мігрантів.
    • Міжкультурний, міжетнічний і міжрелігійний діалог.
    • Виклики, пов’язані з вторгненням в Україну.
  1. Проблеми української діаспори: підзвітність, прозорість, конкуренція та відсутність єдності.
  2. Підтримка урядами інших країн організацій, зареєстрованих у суміжних державах, для забезпечення справедливості.

Резюме третього блоку:

Говорили про: швидкість та якість роботи українських організацій; допомогу у відкритті та веденні бізнесу; зацікавленість у відновленні України через культурні заходи; пошук локальних організацій; фінансування інтеграційних проєктів; промоцію соціально відповідального бізнесу; забезпечення прозорості для донорів; ключові теми для підтримки; проблеми підзвітності, прозорісті, конкуренції та відсутності єдності; підтримку організацій, зареєстрованих у суміжних державах.

Блок 4. Зацікавлена сторона - українська громада

  1. Об’єднання “старих” та “нових” громад для спільної праці, що дає кращий результат. Збереження цілісності думки та репрезентація однакових інтересів громадян. Координація роботи з посольствами.
  2. Доступ до інформації та можливостей, забезпечення громадян необхідними ресурсами.
  3. Створення українських консультаційних центрів, які виконують роль інформаційних хабів. Їх функції включають роботу з діаспорами, консультації для громадян України, пре-консульські консультації, мережування діаспоральних організацій та розробку спільних проєктів із місцевою владою.
  4. Демонстрація сучасної української культури для просвіти як приймаючої сторони, так і українців. Формування позитивного іміджу України.
  5. Навчальні програми для українських діаспоральних організацій, які охоплюють такі теми, як фандрейзинг, організаційне управління, політична участь та протидія російській пропаганді. Формати проведення: онлайн, офлайн та гібридний.
  6. Трансляція та об’єднання українських сенсів в Україні та за кордоном. Створення освітніх програм із залученням українських філософів, істориків та богословів для поширення цих сенсів серед світового українства.
  7. Допомога у встановленні зв’язків між українцями за кордоном, а також між українцями за кордоном і Україною.
  8. Потреба українців належати “до своїх” для переосмислення досвіду перебування за кордоном та зміцнення відчуття спільності.

Резюме четвертого блоку:

Говорили про об’єднання, координація та створення спільних проєктів; мережування українських організацій та популяризація української культури у приймаючих країнах; інтеграція українців з діаспорою, урядами приймаючих країн та консульськими відділами; повернення та реінтеграція українців.