Київська область однією з перших потрапила під удар російських загарбників. Під окупацією перебували 15 громад Вишгородського, Бучанського та Броварського районів. Під час бойових дій у 2022 році зафіксовані руйнування у 46 територіальних громадах із 69. Найбільше постраждали Бучанська, Ірпінська, Гостомельська, Бородянська, Макарівська, Дмитрівська, Великодимерська громади. Вплив російської агресії лишив слід на регіоні, адже відбудова триває і нині. Повномасштабне вторгнення зачепило кожну зі сфер життєдіяльності області. 

Вже в перший день повномасштабного вторгнення ворожа армія увійшла на Київщину з території Республіки Білорусь. Бойові дії в області тривали до 3 квітня минулого року. Під російською окупацією перебували 270 населених пунктів Вишгородського, Бучанського та Броварського районів. Також під час бойових дій зафіксовані руйнування, зокрема критичні, у 46 територіальних громадах із 69. За даними ексголови Київської ОВА Олексія Кулеби, 1368 мешканців області стали жертвами бойових дій та обстрілів. Ця цифра, втім, не остаточна, адже ракетні удари Російської Федерації тривають.

Додамо, що за даними Damaged In Ua, станом на листопад 2022 року пристоличний регіон входить у п’ятірку областей, які зазнали найбільших руйнувань житлового фонду. Збитки від руйнувань та пошкоджень 22,8 тис. житлових будинків у регіоні становлять 8,2 млрд доларів США.

Повномасштабне вторгнення спричинило в регіоні потужну хвилю внутрішньої міграції. Так, за даними, наданими КОВА у відповідь на запит ОПОРИ, станом на березень цього року в Київській області зареєстровано 332 387 внутрішньо переміщених осіб. Згодом у регіон релокувався і бізнес з окупованих областей — як повідомляє КОВА, станом на березень 2023 року в межах урядової програми нв Київщину перемістилися 68 підприємств.

Підтримку від держави отримують і місцеві підприємці. Як повідомила Київська обласна військова адміністрація на запит ОПОРИ, у регіоні діє кілька програм для малого та середнього бізнесу. Серед них, приміром, комплексна програма “Конкурентоспроможна Київщина” на 2022–2024 роки. Вона передбачає інформаційну та фінансову підтримку бізнесу, промоцію інвестиційної привабливості регіону, проведення форумів та інших публічних заходів, навчальних курсів для підприємців-початківців тощо. Існують і локальні програми розвитку малого й середнього підприємництва у низці громад регіону — Білоцерківській, Боярській, Бучанській, Згурівській, Фастівській, Узинській. Вони здебільшого спрямовані на часткове відшкодування відсоткових ставок за кредитами, консультаційну й фінансову підтримку та навчання підприємців, інформаційну та освітню підтримку бізнесу, зокрема щодо залучення грантових програм, інформування потенційних інвесторів про інвестиційну політику тощо. Крім того, про можливості підтримки підприємців систематично повідомляє і Департамент економіки КОВА.

Більшість фінансово-промислових груп, які діють у Київській області, мають тут своє виробництво, але їхні центральні офіси розміщені в столиці — центральному діловому центрі країни. Також суттєвий вплив в області має аграрний бізнес. Якщо говорити про окремі групи, що мають прямий вплив на життя регіону, зареєстровані в ньому як платники податків та розмістили тут виробничі потужності, то можна виділити, зокрема, “ТАС Агро” — аграрну компанію, що нині обробляє понад 80 тис. гектарів земель у Чернігівській Сумській, Київській, Вінницькій Кіровоградській та Миколаївській областях. Власник — Серій Тігіпко — свого часу був засновником партії “Сильна Україна” і членом “Партії регіонів”, заступником її голови та членом політради. Інше підприємство, ПрАТ “Миронівський хлібопродукт”, — одна з провідних агропромислових компаній України. Її кінцевий бенефіціарний власник — Юрій Косюк, який входить у десятку найзаможніших людей країни. ПСП ”Агрофірма ‘Світанок’” — агрохолдинг із земельним банком у 80 тис. гектарів. Голова його правління — Тетяна Засуха, народна депутатка України III-VI скликань. ПрАТ “Росава” виробляє автомобільні шини — близько 6 млн одиниць на рік. Виробничі потужності підприємства розташовані в місті Біла Церква. У 2018 році рішенням Господарського суду Київської області №911/2498/18 компанію визнали банкрутом. Її власника, народного депутата III-VIII скликань Костянтина Жеваго, в 2019 році ДБР оголосило в розшук, а у 2021 році — в міжнародний розшук через “Інтерпол”. ІП “Кока-кола беверіджиз Україна лімітед” до вторгнення було одним із найбільших платників податків в області, частиною міжнародної корпорації з виготовлення безалкогольних напоїв та прикладом залучення прямих інвестицій в регіон. Після 24 лютого 2022 року підприємство зупинило свої потужності, розташовані в селищі Велика Димерка Броварського району.

Перейдемо до стану справ Київської області у розрізі політичної ситуації. За підсумками виборів 2020 року партії “Європейська солідарність” та “Слуга народу” показали майже однаковий результат за кількістю здобутих мандатів у радах різних рівнів. Утім, “Слуга народу” має значно більше обраних голів у містах і селищах. Третє місце за кількістю депутатів посіла “Батьківщина”, але вона не отримала жодної посади голови громад. Також чимало депутатів різного рівня балотувалися від партій “За майбутнє” та “ОПЗЖ”. Свої позиції в області, порівняно з попередніми виборами, втратили партії “Свобода”, “Самопоміч” і “Голос”. Наразі ради усіх рівнів на Київщині працюють.

До складу Київської обласної ради, яку очолює представниця партії “Слуга народу” Наталія Гунько, входять 84 депутати від 5 партій. Більшість — 22 депутати — обрані від “Європейської Солідарності”, також є депутати від “Слуги народу”, “Батьківщини”, “За майбутнє” та “ОПЗЖ”. Варто зазначити, що у червні 2022 року діяльність “ОПЗЖ” заборонили, а майно партії та всіх її осередків, згідно з рішенням суду, передали державі. На початок 2022 року в Київській обласній раді існувала коаліція з 61 депутата від “Європейської Солідарності”, “Слуги народу” та партії “За майбутнє”. У складі опозиції — “Батьківщина” та позафракційні депутати.

Що стосується політичної ситуації у місцевому контексті, то найбільше посад міських голів мають партії “Слуга народу” та “Європейська Солідарність”. Натомість у селищних та сільських радах більшість очільників є не членами партій, а самовисуванцями. Партійність депутатів місцевих рад здебільшого відповідає загальним тенденціям: найбільше депутатських мандатів у партії “Слуга народу”. “Батьківщина” трохи випередила “ЄС” за кількістю депутатів у маленьких громадах, а з суттєвим відривом у другу трійку за представленістю ввійшли “За майбутнє”, вже заборонена “ОПЗЖ” і “Наш край”.

Варто додати, що поведінка та інформаційна політика партій і їхніх осередків після початку повномасштабного вторгнення значно змінилась. Частина партій сконцентрувалася на допомозі цивільному населенню та військовим, а частина взагалі призупинила діяльність з огляду на законодавчі обмеження, які діють на період воєнного стану. Крім того, більшість політичних сил суттєво скоротили витрати на підтримку офісів та приймалень, аргументуючи це тим, що зв’язок із партіями доступний через соцмережі.

Цікавою є ситуація у виконавчій гілці влади. Нагадаємо, що 24 лютого 2022 року на базі обласних та районних державних адміністрацій за указом Президента створили військові адміністрації. Відтоді в Київській ОВА вже кілька разів змінювали очільника. З 8 лютого 2022 цю посаду обіймав Олексій Кулеба, а вже 15 березня 2022 року його місце зайняв генерал-лейтенант Олександр Павлюк, який пропрацював до 21 травня 2022. року Раніше він був командувачем операцій Об'єднаних сил на Сході України, а з травня 2022 по лютий 2023 року — начальником штабу-заступником командувача Сухопутних військ Збройних Сил України; командувачем Угруповання сил і засобів оборони Києва. 14 лютого 2023 року він став першим заступником міністра оборони, тому 21 травня 2022 року на посаду керівника ОВА повернувся Олексій Кулеба. 24 січня 2023 року його призначили заступником керівника Офісу Президента, а виконувачем обов’язків голови Київської ОВА став Дмитро Назаренко. На цьому ротації не завершилися: у квітні 2023 року головою Київської обласної військової адміністрації стає Руслан Кравченко, який з 2021 року очолював Бучанську окружну прокуратуру.

Не обійшлося в Київській області і без колабораціонізму на початку повномасштабного вторгнення — у регіоні виявили один такий випадок. Зокрема, староста селища Озера Гостомельської громади Мартинов Вадим Анатолійович у лютому 2022 року перейшов на бік ворога, надавав маршрути для проїзду російських військових колон через Гостомель та Мощун у напрямку Києва, супроводжував російські батальйонно-тактичні групи, передавав окупантам комунальний автотранспорт. Також він особисто брав участь у патрулюванні населених пунктів із білою пов’язкою — розпізнавальним знаком російських військових, передавав окупантам адреси помешкань українських патріотів, поселяв особовий склад РФ у домівках людей, які виїхали. У 2023 році Мартинову оголосили підозру за ч. 2 ст. 111 ККУ (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану).

Також був скандал із березанським міським головою Володимиром Тимченком (партія “Березанська громада”). Втім, офіційного розслідування цієї ситуації не було — про неї йшлося у матеріалі інтернет-видання “Моя Київщина”, де журналісти написали про ймовірний зв’язок Тимченка з російським бізнесменом.

У вересні минулого року за дорученням керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури міському голові Білої Церкви Геннадію Дикому повідомили про підозру в завданні збитків територіальній громаді на суму понад 8,7 млн грн. 7 березня Вищий антикорупційний суд призначив до розгляду кримінальне провадження в цій справі. Наразі посадовець продовжує виконувати свої обов’язки.

Загалом від початку повномасштабного вторгнення до деокупації пристоличний регіон перебував у центрі уваги медіа. За цей час розділи загальноукраїнських інформаційних ресурсів, спрямовані на висвітлення новин Київської області, стали значно наповненішими і відвідуванішими. Втім, так само продовжували свою роботу й регіональні медіа. Найбільше зростання медіаринку спостерігається не в традиційних ЗМІ, а в соціальних мережах. Із початком повномасштабного вторгнення завдяки ефекту “тут і зараз” та оперативності висвітлення новин ці платформи стали надзвичайно популярними. Саме тому майже всі медіа та новинні вебсайти, що функціонують у регіоні, мають свої сторінки у різноманітних соціальних мережах. Так, приміром, новинні фейсбук-сторінки є навіть у районних центрах області. Втім, публікують там інформацію, що стосується міст і громад, а не районів в цілому. Також там можна знайти новини області та контент загальноукраїнського значення, зокрема інформаційно-просвітницький та розважальний. Серед цих сторінок є й офіційні, які належать міським радам — вони повідомляють про діяльність органів місцевого самоврядування.

Варто відзначити, що значної популярності з початком повномасштабного вторгнення набув телеграм. І месенджера для спілкування він переріс в основне джерело новин для українців. Свої телеграм-канали тепер мають більшість органів державної влади, де вони оперативно публікують офіційну інформацію. Цю тенденцію підхопили й органи місцевого самоврядування. Популярні телеграм-ресурси області не обмежується каналами — існують також групи, де мешканці можуть спілкуватися між собою. Кількість їхніх учасників різниться залежно від кількості населення відповідних громад.

Крім того, повномасштабне вторгнення Російської Федерації стало поштовхом для активізації неурядового сектору області. Саме громадянське суспільство відіграло значну роль у подоланні наслідків ворожої агресії. Коли північна частина регіону прийняла на себе перший удар окупантів, південь став притулком для сотень тисяч українців із територій, де точилися бойові дії, столиці та інших регіонів. Малі міста, де немає важкої промисловості й розвиненої транспортної інфраструктури, перетворилися в справжні логістичні центри, які цілодобово займались евакуацією, поселенням та наданням невідкладної гуманітарної допомоги всім, хто цього потребував. Негативний вплив, який Київ справляв на розвиток громадського сектору на місцях, раптово було нівельовано. Для багатьох працівників неурядової сфери Київська область була місцем їхнього походження, тому повернення додому було абсолютно логічним кроком. Саме тому в області з’явилися не просто професіонали, а люди зі значним соціальним капіталом та контактами, що дозволило оперативно організовувати спільноту на розв'язання критичних проблем. Коли частина гострих та критичних проблем розв’язали, діяльність окремих ініціатив пішла на спад. Втім, лишились і ті, хто наразі перебуває в процесі набуття інституційної стійкості.

Загалом волонтерський рух у Київській області потужний, але не систематичний. Більшість волонтерів реагують на поточні виклики і збирають кошти на розв'язання конкретних проблем фронту. Водночас є й ті, хто сфокусувався на профільній діяльності — наприклад, перевезенні, плетінні маскувальних сіток, виготовленні павербанків тощо. Окрема риса незалежних волонтерів — це те. що вони не провадять свою діяльність публічно, а часто обмежуються власними сторінками в соціальних мережах, де збирають кошти і звітують про придбане.

Детальніше про руйнації, яких зазнала Київщина від збройної агресії Росії, збитки у 8,2 млрд доларів США, кількість та працездатність населення в області, зміни у політичному житті, ротації в КОВА, державну підтримку бізнесу, стратегічну роль неурядового сектору та про те, як живе Київщина в умовах повномасштабного вторгнення — читайте на сайті ОПОРИ у матеріалі “Політична карта Київської області.