29 травня владімір путін підписав Федеральний конституційний закон від 29.05.2023 № 2-ФКЗ "Про внесення змін в окремі федеральні конституційні закони", яким дозволено “проводити” “вибори” на окупованих територіях до так званих “органів влади”. 

Юристи ОПОРИ розбирались, що означає цей документ. 

Що це означає для України? 

Низка ЗМІ повідомила, що таким чином росія “легалізує” проведення так званих “виборів” на окупованих територіях, які заплановані наприкінці цього року. Варто зауважити, що така псевдолегалізація відбулася ще із незаконним включенням їх до складу росії у 2022 році через відповідні поправки до конституції рф. Ці ж зміни, всупереч визнаним демократичним стандартам, дозволяють проведення референдумів та виборів на територіях, де діє воєнний стан, та фактично використовуються для створення ілюзорної “законності” псевдодемократичних процесів в державі-агресорі. Головним же завданням окупантів є будь-якою ціною максимально інтегрувати місцеве населення на окупованих територіях в політичне поле росії. 

Для України це нічого не змінює, адже від виборів там лише назва. Україна не визнає таких виборів, як і власне окупацію своїх територій. 

Цивілізований світ так само не визнає окупацію українських територій та вважає будь-які дії держави агресора на цих територіях, в тому числі проведення референдумів чи виборів, нікчемними, а також засуджує агресію росії проти України. Наприклад, Генеральна Асамблея ООН Резолюцією «Агресія проти України» A/RES/ES-11/1 від 2 березня 2022 року:

  • визнала агресією дії російської федерації проти України в порушення п. 4 ст. 2 Статуту ООН;
  • вимагає, щоб російська федерація негайно, повністю та беззастережно вивела усі свої збройні сили з території України у її міжнародно визнаних кордонах;
  • вважає рішення російської федерації 21 лютого 2022 року стосовно окремих районів Донецької та Луганської областей України таким, що порушує суверенітет та територіальну цілісність України, а також вимагає їх скасування.

Таким чином, для України та світу такі вибори є незаконними і можуть розцінюватися виключно як ще один інструмент незаконної анексії українських територій. 

Як українська правоохоронна система має реагувати? 

Кримінальний кодекс України (далі - ККУ) передбачає кримінальну відповідальність за колабораціонізм. Зокрема за організацію незаконних виборів та референдумів на окупованих територіях. Так, ч. 5 ст. 111-1 ККУ передбачає за це покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої. Якщо ж дії або прийняті рішення щодо організації та проведення незаконних виборів призвели до загибелі людей або настання інших тяжких наслідків, такі кваліфікуючі обставини обумовлюють покарання у вигляді позбавлення волі на строк 15 років або довічним позбавленням волі, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої. Вже є навіть перші обвинувальні вироки щодо незаконних виборів на окупованих територіях. Утім перед правоохоронною системою є серйозні виклики пов'язані зі збором доказової бази на окупованих територіях, доступ до якої можливо отримати лише після їх деокупації. В будь-якому разі, слідчі органи мають шукати ті шляхи, які дозволять довести винну колаборантів. 

Що мав би робити світ?

Уся цивілізована міжнародна спільнота не повинна допустити слабкої реакції як на створення додаткових законодавчих окупаційних механізмів, так і на проведення незаконних виборів на окупованих територіях. 

Такий стан справ вимагає рішучих дій міжнародної спільноти. Потрібно продовжити надавати військову допомогу Україні в тих обсягах, які дозволять звільнити окуповані території та стримувати агресора військовим шляхом, а також відчутно посилити санкційний тиск на росію.