Унаслідок повномасштабного вторгнення Росії Харків зазнав і продовжує зазнавати руйнувань житлових будинків та об’єктів критичної інфраструктури. Влітку 2023 року загострилися суспільні дискусії щодо зусиль місцевої влади для відновлення та пріоритетів, якими вона керується. Конфлікти довкола відбудови демонструють інституційні недоліки комунікації з жителями міста і потенційне поле для зловживань. 

Міський голова Харкова Ігор Терехов декларує курс не тільки на відновлення зруйнованих об’єктів, а й на концептуальне переосмислення і перебудову міста. Мер заявляє, що близькість Харкова до кордону з РФ не має бути «вироком» для його розвитку, а після війни населення міста може сягнути 2,5 млн людей (в січні 2022 року там проживало 1,5 млн людей). Така думка збігається із заявами Президента України Володимира Зеленського, про те, що «Харків — не лише форпост свободи на східному кордоні Європи», тому він має залишатися потужним економічним та промисловим центром. 

За словами Юрія Сидоренка, директора Департаменту у справах інформації та зв’язків з громадськістю Харківської міської ради, саме за дорученням Президента почалася розробка документації для забудови в Саржиному Яру. Будівництво «Багатофункціонального центру» за кошт державного Фонду ліквідації наслідків збройної агресії Росії викликало обурення містян, які провели пікнік-протест 13 серпня. Невдоволення продиктоване двома причинами: виділенням у липні 2023 року державним Фондом 180 млн грн на будівництво і самою ідеєю забудови зеленої зони. Після протесту міський голова Ігор Терехов заявив що міська влада шукатиме іншу локацію. Втім, від самої ідеї будівництва він не відмовився, заявивши, що виділені кошти не можна перескерувати на відбудову житлових будинків — наприклад, на Північній Салтівці, де біля однієї зі зруйнованих багатоповерхівок уже більше року люди мешкають у наметах. Сама ідея будівництва нового освітнього простору продиктована тим, що харківські школи не готові до офлайн-навчання через недостатню надійність укриттів. 

Ключовим публічним меседжем харківської міської влади в питаннях відбудови стали обіцянки повної прозорості та боротьби з корупцією. Ігор Терехов назвав двома головними ворогами України «російського агресора та корупцію». 15 серпня 2023 року харківська міська влада підписала Декларацію доброчесності з НАЗК, яка має засвідчити прозорість ведення бізнесу та використання бюджету. 

Подібна позиція місцевої влади пов’язана і з громадською думкою щодо розподілу коштів, виділених на відновлення. Так, згідно з результатами опитування громадської думки Міжнародного республіканського інституту, яке провела група «Рейтинг» в квітні-травні 2023 року, більшість містян (62%) вважає, що саме місцева влада має бути розпорядником коштів на відновлення, але контроль за цільовим їх використанням має бути покладений на міжнародні інституції. Таку позицію мають 32% опитуваних, а 28% довіряють місцевій владі в самостійному контролі над витратою коштів. Опитування свідчить, що жителі Харкова розуміють корупційні ризики, пов’язані з програмами відновлення. 

Для відбудови Харкова в серпні 2022 року активізували роботу Цільового фонду комплексного соціально-економічного розвитку міста. Завдяки змінам, які внесли в положення про діяльність фонду, харківська міська влада отримала право залучати до нього додаткові кошти через пожертви, гранти та міжнародну фінансову допомогу для їх перерозподілу на поточну відбудову. Однак міська влада не публікує звітності щодо надходжень коштів до цього фонду, а також шляхів та способів їх витрати. 

У профільному дослідженні НАЗК вказано, що процес відбудови Харківщини може потенційно мати ознаки корупції. Як приклад наведено можливе зловживання бюджетними коштами Харківської міської ради під час технічного обстеження пошкоджених будівель (сума оплати за проведені роботи могла бути завищена). Гучним скандалом був і конфлікт між міською владою та мешканцями пошкодженого будинку в центрі Харкова щодо того, чи варто зносити будинок, чи його можна відновити. НАЗК зазначає, що цей випадок потребує окремої уваги, оскільки потенційно може свідчити про зловживання з боку Регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки своїми повноваженнями.

Частково такі проблеми пов’язані з тим, що в місті немає затвердженого плану відновлення. У травні 2023 року Харківська міська рада заявила про намір розробити проєкт Програми комплексного відновлення території Харківської міської територіальної громади, але досі не визначила строки реалізації проєкту. Ще в травні 2022 року Ігор Терехов заявив про розробку нового генерального плану міста, який має стати основою реконструкції Харкова. Втім, створення плану ще триває. До розробки документа планували залучити британського архітектора Нормана Фостера (про що неодноразово казав міський голова), але ХАЦ у своєму розслідуванні зазначає, що цей проєкт призупинили ще взимку 2023 року. Між заявами й діями міської влади є дисонанс, особливо в питаннях, пов’язаних із будівництвом. Влада задекларувала курс на перебудову міста з урахуванням потреб розвитку міського транспорту — і водночас навесні 2022 року демонтувала трамвайні колії. 

Багаторічний конфлікт між міською владою та бізнесменом Олександром Фельдманом щодо території ринку «Барабашово» також демонструє відсутність чіткої концепції чи стратегії розбудови. В 2019 році на місці ринку планували побудувати дорогу, яка об’єднає центр міста та Салтівку, а в 2023 році Ігор Терехов заявив, що на місці «Барабашово» побудують науковий парк і житлові будинки. 

Відсутність чітких затверджених планів відбудови міста, а також регулярні обстріли балістичною зброєю та дронами суттєво ускладнюють відновлення житлових та інфраструктурних об’єктів, а також підвищують залежність міста від державних субвенцій і міжнародної допомоги. За словами представників міської влади, для відновлення Харкова необхідно приблизно 9,5 млрд доларів США. Для порівняння: заплановані видатки бюджету Харківської міської територіальної громади на 2023 рік становлять 14,5 млрд грн (близько 400 млн доларів США). 

Повноцінне відновлення міста можливе лише за умови прозорого використання бюджету і донорських коштів, а також прямого, реального, не декларативного залучення харків’ян до обговорення нагальних потреб відбудови міста та визначення найбільш пріоритетних проєктів.