29,3% українців вважають, що не зможуть забезпечити свої базові потреби — житло, їжу, ліки — у разі втрати доходу. Про це свідчать результати масштабного дослідження соціальної згуртованості, проведеного Громадянською мережею ОПОРА навесні 2025 року.

Особливо уразливими вважають себе  жінки — понад третина респонденток (35,4%) в Україні зазначили, що зовсім не зможуть забезпечити себе без доходу. У чоловіків цей показник суттєво нижчий (22%). Значно більші складнощі у забезпеченні власних базових потреб у разі втрати основного джерела доходу зазначали у своїх відповідях респонденти з інвалідністю —вважають, що взагалі не зможуть забезпечити себе 42,4%.

Тільки третина українців (35,4% опитаних в Україні) відповіли, що змогли б прожити за рахунок власних заощаджень, а майже стільки ж — завдяки підтримці рідних чи друзів. Водночас чверть українців зазначили, що розраховують на продукти з власного господарства — городництво та садівництво стають реальними стратегіями виживання в умовах війни.

Серед переселенців всередині країни (ВПО) популярними джерелами для виживання у разі втрату доходу є соціальні виплати від держави (31,3%) та гуманітарна допомога від громадських організацій (23,1%). А от за кордоном українці частіше покладаються на допомогу приймаючої держави (27,7%).

Близько 20% українців залишалися повністю без доходу хоча б раз за останній рік. Крім втрати доходу, 10% респондентів в Україні не отримали необхідної медичної допомоги чи ліків, ще 6,5% тимчасово були без постійного місця проживання. Серед українців за кордоном ці показники ще вищі: 15% залишалися без меддопомоги, 14,4% — без житла. Також 50,8% опитаних в Україні повідомили, що регулярно або часто мають труднощі з оплатою рахунків.

Такі дані дослідження ОПОРИ вказують на масову економічну вразливість і труднощі з забезпеченням базових потреб, низький економічний потенціал і поширену відносну депривацію, тобто відчуття, що людина не отримала тих благ, на які вона заслуговує чи які належать їй по праву. В поєднанні з низькою політичною агентністю і відчуттям невидимості для медіа це є структурними ризиками для формування довгострокової, органічної солідарності в суспільстві, тобто це становить загрозу не лише для добробуту громадян, а й для соціальної згуртованості загалом. Адже соціальна згуртованість — це спроможність суспільства забезпечувати добробут всіх його членів, мінімізуючи нерівності та уникаючи поляризації, а також формувати спільноти вільних індивідів, які підтримують одне одного та досягають спільних цілей демократичними методами.

Для дослідження соціальної згуртованості українського суспільства було проведене загальнонаціональне опитування серед дорослого населення старше 18 років, які перебувають в Україні (2050 респондентів, окрім окупованих територій), та українців, які виїхали до країн Європейського Союзу після початку повномасштабного російського вторгнення (411 респондентів). Опитування проводилось методом CATI-CAWI (Computer Assisted Telephone Interview, Computer Assisted Web Interview) — випадковий відбір респондентів за номером телефону з подальшим запрошенням до заповнення анкети онлайн впродовж 1-5 квітня 2025 року. Аналітичні напрацювання дослідження розроблені аналітикинями Громадянської мережі ОПОРА, польовц частину опитування провела соціологічна група "Рейтинг".

Першодрук: NV