ДОСЛІДЖЕННЯ. Ставлення українців до тих, хто бере російські паспорти та співпрацює з окупаційною владою

Російська збройна агресія, що триває з 2014 року, змусила мільйони людей покинути свої домівки і шукати прихистку на підконтрольній Україні території й за кордоном. Втім, чимало українців із різних причин залишилися в окупації. Після звільнення своїх територій Україні слід буде повертати їх до соціального, культурного, освітнього, економічного і політичного життя. Владі доведеться шукати способів зменшення суспільної напруги, діалогу й порозуміння між людьми, які опинилися по різні боки фронту.

В цьому звіті представлені результати дослідження ставлення до громадян України, які взяли російські паспорти; кримінальної відповідальності за співпрацю з окупаційною владою для різних категорій громадян, а також обмеження їхніх виборчих прав; відтермінування виборів після звільнення всіх територій нашої країни, які різний період часу перебувати в окупації, проведеного на замовлення Громадянської мережі ОПОРА.

Ключові тенденції:

Найбільше українців (76,5%) вважають, що окремі люди на окупованих територіях змушені брати російські паспорти з питань фізичної безпеки. Трохи більш як 30% українці думають, що ті, хто бере паспорт країни-агресорки, роблять це з фінансових або ідеологічних мотивів.
Понад 90% респондентів переконані, що кримінальну відповідальність за співпрацю з окупаційною владою мають нести силовики і військові, які перейшли на службу до окупаційної влади; організатори псевдореферендумів та псевдовиборів на окупованих територіях, а також ті, хто балотувався на цих так званих “виборах”. Ще понад 80% опитаних вважають, що перед законом мають відповідати ті, хто погодився працювати в окупаційних адміністраціях.
Дві третини українців вважають, що кримінальна відповідальність також має чекати на тих, хто голосував на незаконних “референдумах” та “виборах”, які організовує Росія, а також бізнес, який погодився працювати за російськими законами, і вчителі, які пішли викладати за російською програмою.
Найменше громадян, 20–35%, вважають, що нести кримінальну відповідальність мають лікарі й співробітники комунальних підприємств, які пішли за співпрацю з ворогом; пенсіонери, які подали заявку на отримання російських соціальних виплат, і ті, хто отримав паспорт країни-агресорки.
На Заході країни спостерігається більший, ніж всюди по Україні, рівень підтримки ідеї, що кримінальну відповідальну відповідальність має нести ширше коло осіб, зокрема місцеві бізнесмени та вчителі, які погодилися викладати за російською програмою.
Переважна більшість респондентів (61,2%) вважають, що слід обмежити право обирати та бути обраними для трьох категорій осіб: тих, хто взяв паспорт Росії, брав участь у так званих “виборах” та “референдумах” і організовував їх, а також тих, хто працював в окупаційних органах і силових структурах. Лише 7,4% респондентів вважають, що ніяку з вищезгаданих категорій осіб позбавляти виборчих прав не потрібно.
На думку 68,4% респондентів, після звільнення Криму й окупованих у 2014–2015 роках окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) там потрібно відтермінувати проведення виборів. Натомість на 14% менше українців підтримують ідею, що таке перенесення потрібне на українських територіях, які РФ захопила після 24 лютого 2022 року.
У випадку Криму та ОРДЛО найбільше опитаних вважають, що вибори в цих регіонах слід відтермінувати на термін від 1 до 5 років; у випадку новоокупованих територій — на 1 рік.

Методологія

Дослідження проводив Київський міжнародний інститут соціології на замовлення Громадянської мережі ОПОРА з 19 до 29 червня 2023 року. Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (із випадковою генерацією і подальшим статистичним зважуванням) опитано 2004 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України, крім АР Крим.

Респонденти — дорослі (віком від 18 років) громадяни України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які українська влада контролювала до 24 лютого 2022 року). До вибірки не ввійшли жителі територій, які влада України тимчасово не контролювала до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також громадяни, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% — для показників, близьких до 25%, 1,5% — для показників, близьких до 10%.

Ставлення до людей, які беруть російські паспорти в окупації

Найбільше українців (76,5%) вважають, що окремі люди на окупованих територіях змушені брати російські паспорти з питань фізичної безпеки. Вдвічі менше опитаних (36,2%) вважають, що українці приймають громадянство країни-агресора з фінансових міркувань (щоб мати можливість працювати та отримувати соціальні виплати); 31,7% — через те, що підтримують Росію, ще 14,5% — для виконання завдань національного спротиву.

Ставлення до громадян України, які взяли російські паспорти в окупації, практично не відрізняється у різних регіонах. Єдиний виняток — це західні області, де другим за популярністю (40,3%) є переконання, що люди беруть російські паспорти через свідому підтримку країни-агресора. У те, що громадянство РФ приймають через фінансові міркування, вірять 33,4% тих, хто живе у західній частині країни.

Відповідальність за співпрацю з окупаційною владою

Майже всі українці (94,5%) сходяться на думці, що кримінальну відповідальність за співпрацю з окупаційною владою мають нести представники силових структур і військові, які перейшли на службу окупаційній владі. Трішки менше респондентів переконані, що кримінальна відповідальність має чекати на тих, хто допомагав російській адміністрації організовувати на окупованих українських територіях так звані “вибори” й “референдуми” (92,8%) і балотувався них (92%). Більше третини українців вважають (80,3%), що перед законом мають відповідати ті, хто погодився посісти керівну посаду в окупаційній адміністрації. Такі тенденції спостерігаються у всіх без винятку макрорегіонах країни.

Більшість опитаних вважає, що нести кримінальну відповідальність мають і люди, які голосували на “референдумах” та “виборах”, організованих Росією на ТОТ (65,8%); місцеві бізнесмени, що зберігали робочі місця й надавали товари чи послуги, але платили податки окупаційній адміністрації (59,1%); вчителі, які продовжують навчати дітей, але погодилися викладати предмети за російською програмою (53,7%). Варто зазначити, що тут спостерігаються деякі відмінності на рівні регіонів. Наприклад, на Заході спостерігається більший, ніж всюди по Україні, рівень підтримки ідеї, що кримінальну відповідальну відповідальність мають нести бізнесмени та вчителі.

Найменше українці підтримують думку, що до кримінальної відповідальності слід притягнути лікарі, які надають медичні послуги за російськими стандартами (21,7%);. пенсіонери, які подали документи на отримання російських соціальних виплат (27,4%); співробітники комунальних підприємств, які підтримують роботу критичної інфраструктури, отримуючи заробітні плати від окупаційної адміністрації (33,9%). Ще 34,5% українців вважають, що до кримінальної відповідальності слід притягнути мешканців ТОТ, які отримали російські паспорти. Знову ж таки, ті, хто живе на Заході, більш критично ставляться до пенсіонерів, комунальників та осіб, які взяли російські паспорти в окупації.

Обмеження виборчих прав

Переважна більшість українців (61,2%) вважають, що слід обмежити право обирати та бути обраними для тих, хто взяв російський паспорт, брав участь у так званих “виборах” та “референдумах” і організовував їх, а також тих, хто працював в окупаційних органах влади і силових структурах. Разом з тим, 18,3% громадян вважають, що виборчих прав мають бути позбавлені тільки ті, хто працював в окупаційних органах влади та силових структурах; 16,1% — лише ті, хто брав участь у псевдовиборах та псевдореферендумах і організовував їх. Ще 7,4% респондентів вважають, що нікого з вищезгаданих категорій осіб позбавляти виборчих прав не потрібно. Підтримують думку, що виборчих прав мають бути позбавлені лише ті, хто взяв паспорт країни-агресора, 3,1% респондентів.

Існують відмінності в поглядах на позбавлення виборчих прав певних мешкаців ТОТ у різних регіонах країни. Так, на Заході країни спостерігається найвищий рівень підтримки ідеї (майже 70%), що слід обмежити виборчі права для тих, хто взяв російський паспорт, брав участь чи організовував псевдовибори та референдумах, а також працював в окупаційних органах влади та силових структурах. Натомість на Сході таку думку поділяють 53,3%.

На думку 68,4% опитаних, після звільнення Криму та окупованих у 2014–2015 роках окремих районів Донецької та Луганської областей там потрібно відтермінувати проведення виборів. 32,6% українців вважає, що вибори варто відкласти на термін від 1 до 5 років; 24,5% — на 1 рік; 7,2% — від 5 до 10 років; 4,1% — на понад 10 років. Ще 21,7% українців вважає, що вибори відтерміновувати не потрібно.

Разом з тим, значно менше українців (54,4%) підтримують ідею, що після звільнення потрібно буде відтермінувати вибори на територіях, окупованих пісоя 24 лютого 2022 року. 27,4% українців вважає, що вибори потрібно відкласти на рік; 21% — від 5 до 10 років; 3,7% — від 5 до 10 років; 2,3% — на понад 10 років. Натомість 37,3% респондентів вважають, що після звільнення цих територій вибори переносити не потрібно.

Якщо звернути увагу на регіональний розподіл, то найбільше думку про необхідність відкладення виборів у Крмму і в ОРДЛО підтримують у Центрі країни (71,4%). Натомість в інших регіонах цю ідею підтримують менше, хоч і несуттєво (65–67%). Що стосується територій, які Росія тимчасово окупувала після 24 лютого, то таку ідею дещо більше підтримують на Заході країни (58,4%), найменше — на Сході (50,8%) та Півдні (51,2%).