Ще наприкінці травня 2022 року Європейський Союз призупинив імпортні квоти і мита для українського експорту на свою територію. Така допомога стала для нас рятівною, особливо з огляду на блокаду Росією морських шляхів. Експорт продукції без квот, мит і тарифів швидко увійшов у вжиток під назвою “економічний безвіз”. Тоді, у 2022 році, він став одним із найсерйозніших рішень ЄС на підтримку України в умовах війни, разом з енергетичним, транспортним, митним і цифровим “безвізами”.
Вже у травні 2023 року Рада Європейського Союзу продовжила дію “економічного безвізу” з Україною ще на рік, до червня 2024 року. Ухвалюючи таке рішення, наш союзник зазначав, що так Євросоюз демонструє свою непохитну політичну й економічну підтримку України.
Однак, звісно, не всі були задоволені скасуванням обмежень. Поява “безмитного” зерна на ринках Польщі, Болгарії, Угорщини, Словаччини та Румунії викликала обурення місцевих аграріїв, які вважають дешевший український імпорт нечесною конкуренцією. Через невдоволення фермерів ЄС у 2023 році навіть запровадив тимчасові обмеження для окремих видів української агропродукції, а деякі держави, зокрема Польща, в односторонньому порядку продовжували їх і після скасування на рівні Євросоюзу.
Наприкінці січня 2024 року стало відомо, що Єврокомісія пропонує скасувати мита для товарів з України ще на рік, але цього разу все не так просто. Зокрема, тепер низка країн лобіюють непоширення лібералізації на низку продукції. Наразі вже відомо, що для трьох видів продукції — м’яса птиці, яєць і цукру — передбачається механізм так званого “екстреного гальмування”, аби “стабілізувати імпорт на рівні середніх обсягів імпорту у 2022–2023 роках”. У разі перевищення цих обсягів будуть починати діяти імпортні тарифи.
За інформацією “Європейської правди”, обмеження пропонують ввести лише на ті товари, щодо яких за останні роки було зафіксоване кількаразове зростання експорту в ЄС. Наприклад, якщо у 2021 році експорт м’яса птиці з України до ЄС становив лише 84,6 тис. тонн, то за результатами 2023 року він досяг 171,5 тис. тонн. Як наслідок, наша держава увійшла в чільну трійку найбільших експортерів курятини.
Звісно, такі потенційні обмеження можуть не дуже сподобатися українським аграріям. Премʼєр-міністр України Денис Шмигаль цілком слушно, хоч і оптимістично, зауважив, що позиція Єврокомісії щодо встановлення більш чітких інструментів контролю за обігом товарів може допомогти уникнути потенційних конфліктів на аграрних ринках. А запровадження обмеження щодо української продукції, хоч би як парадоксально це звучало, справді важливе: конфліктів довкола неї доволі багато, а політичний тиск на урядовців ЄС лише зростає.
Так, уже відомо, що президент Франції Емманюель Макрон виступив за впровадження запобіжників щодо імпорту з України продукції, особливо важливої для французьких фермерів. А міністри сільського господарства Болгарії, Польщі, Угорщини, Румунії та Словаччини просять Єврокомісію “захистити європейських фермерів” від українського аграрного експорту та запровадити мито на зернові й олійні культури з України.
У результаті ситуація серйозно загострилася. Найбільш безпрецедентних масштабів набули протести польських фермерів, які вважають, що вони найбільше постраждали від лібералізації торгівлі ЄС з Україною.
Фермери блокують прикордонні переходи між Польщею й Україною, а також дороги до залізничних станцій і морських портів. Вони вдаються до відверто неприйнятних дій, розсипають та псують українське збіжжя. Дійшло навіть до блокування гуманітарних і швидкопсувних вантажів, пасажирських поїздів, легкових автомобілів, автобусів.
Утім, українське зерно прямує через Польщу транзитом, не залишаючись в країні — це підтверджує польська влада. Ба більше, експорт агропродукції з України нині відбувається переважно завдяки морським перевезенням, а транзит через Польщу становить 5% від загального обсягу. Тож ситуація на кордоні більше схожа на політичну, особливо з огляду на те, що польські фермери закликають Путіна “навести порядок в Україні”. Крім цього, попередній уряд Польщі розігрів у суспільстві тему нездорового протекціонізму, а новий уряд перебуває в дуже непростій ситуації напередодні місцевих виборів.
Претензії поляків полягають не тільки в тому, що українська продукція нібито низькоякісна та розбалансовує ринок, а в тому, що аграрна політика ЄС недосконала. Протести сільськогосподарських виробників нині відбуваються по всій території ЄС, зокрема вздовж чеського кордону. До мітингів долучаються фермери з Чехії, Словаччини, Франції та інших країн. Не менш важливим фактором лишається відсутність у фермерів гнучкої стратегії розвитку через пристосованість до дотаційної політики ЄС та неготовність до посилення конкуренції з Україною.
Водночас блокування польськими аграріями кордону з Україною підриває довіру до Польщі як до надійного партнера, завдає шкоди не лише українській, а й польській економіці. Нинішня ситуація стала значним викликом для польської влади, яка поки відмовляється проводити урядову зустріч з українською стороною для вирішення ситуації.
Єдиним раціональним кроком наразі стала обіцянка прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска внести прикордонні переходи з Україною, а також ділянки автомобільних і залізничних доріг, до переліку об'єктів критичної інфраструктури, що унеможливить затримку гуманітарної й військової допомоги.
У передчутті продовження протестів будемо сподіватися, що європейські партнери знайдуть “зважені рішення”, будуть розмежовувати стратегічні потреби від політичних наративів та продовжать “економічний безвіз” для України. Джерело: https://censor.net/ua/b3475343