Якщо кілька тижнів тому з боку росії була риторика щодо загрози розширення НАТО, то зараз на рівні міністерства закордонних справ заявляється про те, що російська федерація у війні проти України воює з НАТО. Тим самим росія намагається пояснити відсутність перемог у війні та почати мобілізувати більше ресурсів, в тому числі людських.

Про це йшлось 29 квітня під час прямого ефіру «War Speeches. росія вважає, що «воює» з НАТО і терором «Заходу» на «своїй» території: що це означає для війни проти України?».

Так, Громадянська мережа ОПОРА запустила онлайн-інструмент «War Speeches» http://speech.russiancrime.org, який моніторить заяви як офіційних осіб росії, так і штатних пропагандистів. Це дає можливість аналізувати, як змінюються позиції росії та формується логіка її подальших дій. Висновки формуються на основі тижневого моніторингу.

«Якщо спочатку кілька тижнів тому ми спостерігали, що з’являються реверанси в сторону НАТО, не лише про загрозу розширення НАТО, а й про те, що війна, яка ведеться російською федерацією з Україною, вона ведеться з НАТО, ці позиції звучали з боку учасників різних ток-шоу пропагандистських каналів, вони не озвучувались на рівні офіційних осіб. Минулого тижня вони починають активно тиражуватись по лінії міністерства закордонних справ. Варто очікувати, що найближчим часом ця риторика буде озвучуватись з вуст найвищого керівництва: і по лінії збройних сил, і від путіна теж. Про що це говорить? Для мене це очевидно, що це пошук означити наступну фазу цієї «військової операції», як це модно в росії говорити. Насправді ці фази суто ідеологічні, ми розуміємо, що вони взагалі не дуже співвідносяться з плановим характером військових дій. Тобто цих фаз може бути і 10, і 50, грубо кажучи, ми слабо їх зможемо відрізнити. Треба говорити прямо, що не завжди вони будуть співвідноситись з характером дій на військовому фронті. Тому власне перейшли до якоїсь чергової фази в інтерпретації кремля і треба пояснити, а чому відбувається затримка в ході воєнних дій, скільки має тривати «операція». А вже для всіх є розуміння, що вона триватиме довго. Виникають логічні питання у російської аудиторії, на які поки що немає відповідей: а які перемоги ми маємо на цей час? Нерозширення НАТО? Нема нерозширення НАТО. У нас є позиція Швеції і Фінляндії, у нас є озброєння для України. Перемог немає. Якщо немає перемог, треба готуватися, це інтерпретація російської пропаганди, до війни з НАТО, для цього нам потрібна більша кількість людей, більша кількість зусиль, мобілізація не лише з точки зору протистояння внутрішнім ворогам з точки зору витримки і протидії санкціям чи адаптації до санкцій, а з точки зору прямої участі у військових діях, те про, що говорять військові аналітики, що ніякого варіанту змінити ситуацію на фронті, окрім як оголосити повну мобілізацію, для росії немає. І вони дуже довго тягнуть з цією мобілізацією. Громадська думка не готова до цього, про це всі говорять, про це можна судити по величезній кількості відмов тих призовників, які не хочуть брати участь у військових діях. Це можна прослідкувати по усіх записах, які СБУ публікує. Зараз буде розганятись максимально ця історія протидії НАТО, і кожен російський громадянин має бути військовим «штиком», який буде протидіяти НАТО», - зазначив аналітик ОПОРИ Олександр Неберикут.  

Він також додав, що з боку офіційних осіб не було прямих означень, чим же завершилась перша фаза так званої «спецоперації», яка фактично завершилась відведенням російських військ з Київської та Чернігівської областей. Міністр закордонних справ сергій лавров назвав це «жестом доброї волі», щоб показати внутрішній аудиторії, яка росія благородна у цій кривавій війні.

Старший аналітик ОПОРИ Олександр Клюжев зазначив, що путін готує російське суспільство до того, що війна не на місяці, та у притаманній для нього манері намагається заявити, що війна проти України – один з елементів довготривалої системної боротьби Заходу проти росії.

«І він тут використовує образ як конфлікт на Північному Кавказі, який, на його думку, був підігрітий Заходом для того, щоб послабити росію. Він там апелює до того, що «вони намагались нас навчити нашим помилкам у стосунках з народами в межах своєї території, а насправді вони хотіли нас послабити». Він згадав економічні санкції проти росії, і в його словах цей проєкт, який російські пропагандисти називають «антиросія», - це вже останній етап намагань Заходу послабити росію. Тут не можна сказати, що це нова політична риторика російського керівництва, але треба звернути увагу, що дійсно зменшилась в цій пропаганді роль України. Тобто, якщо на перших етапах війни вони намагались подати нашу країну, як слабку, з якою легко буде розправитись, а Захід просто не встигне і не захоче заступитись за Україну, то зараз концепція помінялась. І зараз говориться про те, що в принципі Україна – це не такий принциповий момент у протистоянні, а це є власне довготривала історична боротьба, яка необхідна росії. Я тут бачу дуже небезпечний момент, що фактично через виведення війни проти України в такий глобальний контекст чи фактично створення для цього глобального контексту єдино можливої ролі, фактично путін і його команда намагаються нівелювати увагу суспільства, російського в тому числі, до жертв серед цивільного населення в Україні, воєнні злочини російських солдат на території України. Тому що тут ніби підводиться обґрунтування «жертви є, але тут, вибачте, йдеться про історичну боротьбу щодо України і росії». Внутрішньо-політичний меседж полягав у тому, що власне ця війна проти України – це остання оперативна спроба, як сказав путін, «попередити масштабний конфлікт на своїй території». Це явно внутрішньо-політичний меседж, який спрямовується на виправдання не тільки початку війни, а її довготривалості та можливих великих жертв серед самих росіян та російських солдатів», - сказав Олександр Клюжев.

За його словами, недавня заява путіна про спробу замаху на російського пропагандиста володимира соловйова виглядає кумедно, зважаючи і на подібні слова олександра лукашенка щодо білоруських пропагандистів, але її треба сприймати серйозно, оскільки це фактично сигнал для внутрішньої аудиторії, що вже ніхто не може собі дозволити розслабитись.

Заступник директора Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький також зазначив, що заяви про протистояння з НАТО – це мобілізація громадської думки на підтримку дій керівництва росії та виправдання, чому потрібно терпіти економічні труднощі. З іншого боку, оголошення загальної мобілізації буде виглядати сумнівно тим наративам, які розповсюджує російська пропаганда.

«Це буде суперечити поточним системним наративам про «найсильнішу армію», що все йде за планом, і перехід до «а давайте ви підете воювати», це досить проблематично навіть для росіян. Тому що рівень патріотизму росіян – це скоріше диванний патріотизм, патріотизм телевізора. А піти і воювати – це зовсім інше питання. За два місяці ми не побачили великих черг у військкомати людей, які йдуть, скажімо, захищати Донбас або «молоді республіки». Тому що добре в інтернеті виголошувати свої думки, а інша справа – це дійсно йти воювати. Але це не затуманює думку, що в росії дійсно висока підтримка війни в Україні. І росіяни справді зараз негативно ставляться до України і дійсно раді бачити ті картинки, які показує телебачення і вірять, що вони дійсно несуть якусь велику священну місію боротьби з нацизмом. Можливо враховуючи, яка в росії керована громадська думка при системному підході можна створити умови, при яких загальна мобілізація буде підтримана. Але це все одно процес не настільки швидкий і скоріше виглядає, як лякання ядерними ударами, ніж лякання загальною мобілізацією», - сказав він.

Відеозапис трансляції доступний для перегляду на Facebook-сторінці та на YouTube-каналі ОПОРИ.