Повномасштабне вторгнення Росії в Україну поставило органи влади Харківщини перед безліччю викликів. Попри труднощі, робота обласної та міської рад Харкова триває, але в зміненому форматі — через безпекові чинники і низку політичних конфліктів. Заборона «ОПЗЖ» та «Партії Шарія» (і розпад цих фракцій) та внутрішній конфлікт у партії «Блок Кернеса — Успішний Харків» дещо змінили склад депутатського корпусу, а також продемонстрували суперечності всередині політичних сил, спричинені російським вторгненням і, як наслідок, необхідністю чіткої артикуляції проукраїнської позиції політиків. Партійна дисципліна та відвідуваність сесій обласної та міської рад залишилися на рівні до повномасштабного вторгнення: в середньому 10–12% депутатського складу пропускають сесії.
Результати місцевих виборів 2020/2021 рр. в Харкові та Харківській області
За результатами місцевих виборів 2020 року, до Харківської обласної ради, яка складається зі 120 депутатів, пройшли представники 5 політичних партій: «Блок Кернеса — Успішний Харків!» (46 депутатів), «Опозиційна платформа — За життя» (29), «Слуга народу» (17), «Блок Світличної “Разом!”» (17), «Європейська Солідарність» (11). Головою Харківської обласної ради став Артур Товмасян («Слуга народу»), який пішов у відставку в серпні 2021 року. Його замінила Тетяна Єгорова-Луценко з цієї ж партії
За результатами місцевих виборів 2020 року до складу Харківської міської ради VIII скликання ввійшли представники 6 політичних партій. Більшість отримав «Блок Кернеса — Успішний Харків» із результатом у 34 депутати. Також 19 місць здобула «Опозиційна платформа — За життя», «Європейська Солідарність» — 9, як і «Слуга народу», «Партія Шарія» — 7, «Блок Світличної “Разом!”» — 6.
Позачергові вибори харківського міського голови відбулися за кілька місяців до початку повномасштабного вторгнення, 31 жовтня 2021 року. Причиною їх призначення стала смерть попереднього мера Геннадія Кернеса, про яку оголосили 16 грудня 2020 року. 1 листопада 2021 року міська територіальна виборча комісія оголосила Ігоря Терехова обраним міським головою.
Структура партійного представництва
11 грудня 2020 року на своїй першій сесії нового скликання Харківська обласна рада сформувала 14 постійних комісій. Половину з них очолили представники партій «Блок Кернеса — Успішний Харків», очільниками ще 4 стали представники «ОПЗЖ», а ще 3 очолили депутати від «Європейської Солідарності». Партія «Блок Світличної “Разом!”» не представлена в керівному складі комісій, а депутати «Слуги народу» отримали також 2 місця заступників голови — у комісії з питань молодіжної політки, спорту та туризму та комісії з питань розвитку транспорту і зв’язку.
З початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну робота постійних комісій і партійне представництво в них дещо змінилися. 2 комісії втратили своїх голів. Комісію з питань розвитку інфраструктури, будівництва та шляхів очолювв депутат від забороненої «ОПЗЖ» Богдан Мальований, який склав мандат у лютому 2023 року. Комісію з питань охорони здоров’я, материнства і дитинства очолював Володимир Святаш («Блок Кернеса — Успішний Харків), позбавлений мандата в лютому 2023 року. Партія «Слуга народу», навпаки, збільшила своє представництво в керівному складі постійних комісій, здобувши ще 2 місця заступників замість депутатів від «ЄС» — заступників голів комісії з питань бюджету та комісії з питань планування соціально-економічного розвитку регіону, міжнародного співробітництва, інвестицій та розвитку територій. Представники забороненої «ОПЗЖ», які очолювали постійні комісії, вийшли з фракції та продовжили свою роботу в складі депутатської групи «Відновлення України» (Віталій Абрамов — постійна комісія з питань промисловості, житлово-комунального господарства, паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження; Андрій Стронов — постійна комісія з питань планування соціально-економічного розвитку регіону, міжнародного співробітництва, інвестицій та розвитку територій та Армен Бакманян — постійна комісія з питань аграрної політики, земельних відносин та соціального розвитку села).
Харківська міськрада на своєму першому засіданні VIII скликання 9 грудня 2020 року сформувала 11 постійних комісій. Депутати від «Блоку Кернеса — Успішний Харків» стали очільниками 6 комісій з 11, депутати «Європейської Солідарності» очолили 3 комісії, по одній комісії очолили представники «Слуги народу» та «ОПЗЖ». Натомість «Блок Світличної “Разом!”» не отримав жодного місця в керівному складі комісій. Депутати від цієї партії Дмитро Булах та Ігор Черняк заявили, що «ЄС» і «Блок Кернеса» отримали забагато місць у комісіях, що може бути ознакою тісної співпраці між цими політичними силами за лаштунками. Важливо зазначити, що ця сесія відбувалася в умовах підвищеної політичної напруги, адже депутати міськради мали сумніви, що міський голова Геннадій Кернес живий і може виконувати свої обов’язки. Крім того, Ігор Черняк та Дмитро Булах у лютому 2021 року через суд намагались оскаржити призначення Ігоря Терехова на посаду секретаря Харківської міської ради (цю посаду він обіймав до того, як став міським головою).
Із початком повномасштабного вторгнення склад партійного керівництва постійних комісіяй Харківської міської ради кардинально не змінився — всі 11 голів залишилися на своїх посадах.
Доля заборонених партій
Фракція «Опозиційна платформа — За життя» в Харківській обласній раді складалася з 29 депутатів, тобто майже 35% від загального депутатського складу, і була другою за кількістю депутатів після місцевої політичної сили «Блок Кернеса — Успішний Харків». На першій сесії обласної ради після початку бойових дій, що відбулася 9 травня 2022 року, розпустилася фракція «ОПЗЖ», а депутат Сергій Гладкоскок склав повноваження її голови, очоливши групу «Відновлення України», в яку ввійшли 11 із 29 депутатів «ОПЗЖ». Ще 8 членів цієї партії вийшли з фракції і заявили про намір працювати як позафракційні. Станом на березень 2023 року до групи «Відновлення України» входило 15 депутатів. Члени цієї групи засвідчили підтримку територіальної цілісності України та засудили збройну агресію РФ, зокрема проголосувавши за рішення «Про звернення Харківської обласної ради до мешканців області, Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України про засудження агресії Російської Федерації та підтримку територіальної цілісності і незалежності України». Голова групи Сергій Гладкоскок активно промотує її благодійну діяльність на Харківщині.
На першій «воєнній» сесії Харківської міської ради, яка відбулася 11 травня 2022 року, 16 з 19 депутатів «ОПЗЖ» заявили про вихід з фракції та утворення групи «Відновлення України». Не увійшли до неї 3 представники забороненої партії: Андрій Лесик, Анатолій Родзинський та Денис Нев'ядомський. Пізніше 2 депутати з групи «Відновлення України», Сергій Насінник та Альона Агеєнко, вийшли з неї, ставши позафракційними.
Крім цього, на цій сесії міськради розформували фракцію «Партії Шарія», депутати якої нині працюють як позафракційні. Остаточній її ліквідації передували тривалі внутрішні конфлікти в партії та рішення РНБО від 18 березня 2022 року «Щодо призупинення діяльності окремих політичних партій», яке стосувалося й «Партії Шарія». Станом на травень 2022 року фракція складалася лише з 4 осіб (з 7 обраних). Так сталося через внутрішньопартійні суперечності, а також через смерть одного з депутатів і неможливість його заміни. Харківська міська територіальна виборча комісія в своїй постанові окремо зазначила що, оскільки діяльність «Партії Шарія» заборонена, після того, як депутат від неї складає мандат, його не можна замінити наступним за черговістю кандидатом у єдиному партійному списку. Своє рішення міська ТВК аргументає також рішенням Верховного Суду України.
Спроби зміни керівництва та балансу сил після 24 лютого, функціонування більшості й опозиції
Робота обласної та міської рад Харкова в 2022 році була відзначена конфліктом всередині фракції «Блок Кернеса — Успішний Харків». Депутат облради Кирило Кернес (син колишнього міського голови Геннадія Кернеса) стверджує, що в жовтні 2022 року його усунули з посади керівника фракції «Блок Кернеса — Успішний Харків» в Харківській облраді і захопили контроль над партією (втім, депутат не назвав відповідального за такі дії). До того ж Кирило Кернес заявив, що Ігор Терехов і керівниця партії Тетяна Чечетова-Терашвілі не мають реального контролю над партією та є лише формальними фігурами. В червні 2023 року депутат звернувся до суду з вимогою заборонити використовувати ім’я свого батька в назві політичної партії «Блок Кернеса — Успішний Харків», найбільшої в міській та обласній радах. Кирило Кернес стверджував, що досі не відбулося реального розслідування фальсифікації підпису Геннадія Кернеса в 2020 році, коли той перебував у німецькій лікарні, але був обраний та вступив на посаду міського голови без особистої присутності в Україні. Тоді голова ТВК пояснювала, що Геннадій Кернес не повинен складати присягу повторно, оскільки робив це раніше, коли обирався мером в попередні рази).
Цей конфлікт у партії «Блок Кернеса — Успішний Харків» депутат обласної ради Альберт Кононенко назвав зрадою: «Це не розкол. Це зрада Геннадія Адольфовича Кернеса». 6 жовтня 2022 року преслужба партії заявила, що Кирила Кернеса усунули з посади голови фракції в облраді, адже той «від початку війни жодного разу не висловив своєї позиції щодо військової агресії Росії проти України, а також з 24 лютого поточного року самоусунувся від керівництва фракцією». Також із фракції виключили Альберта Кононенка, Павла Столбового та Володимира Святаша.
Відкликання депутатів і складені мандати
Від початку повномасштабного вторгнення до серпня 2023 року 10 депутатів Харківської обласної ради склали свої мандати, а ще 3 депутатів відкликали. Зокрема, склали мандати 5 представників забороненої партії «ОПЗЖ»: Володимир Скоробогач (на знак протесту проти «непрозорих рішень облради»), Олексій Лесик (без пояснень), Богдан Мальований (через звинувачення в наявності в нього російського громадянства), Микита Шенцев (за прикладом свого батька, народного депутата Дмитра Шенцева) та Валерій Власов (причини не з’ясовані). Врешті, «ОПЗЖ» втратила 1/6 своїх представників у Харківській обласній раді (5 з 29). Через заборону партії ці депутати не можуть бути замінені наступними кандидатами в виборчому списку.
2 депутати від партії «Блок Світличної “Разом!”» в обласній раді відмовилися від своїх мандатів — у липні 2022 року про таке рішення заявив Олександр Туринський (через участь у військових діях), а в травні 2023 року мандат склала Ніна Сільченко (за станом здоров’я).
«Блок Кернеса — Успішний Харків» втратив 6 депутатів із 46: троє пішли за власним бажанням, а ще троє — за рішенням партії. Заяви про складання мандата подали Олександр Ткаченко Олег Гуревич та Карина Кірієнко. Причини своїх рішень вони не повідомляли.
Як уже йшлося више, 6 жовтня 2022 року з фракції «Блок Кернеса — Успішний Харків» в обласній раді виключили Альберта Кононенка, Павла Столбового і Володимира Святаша. Новопризначений голова фракції Віталій Панов пояснив це так: «Двоє депутатів — Столбовий та Святаш — не відвідували засідання ані комісій, ані фракції, ані сесії облради від початку повномасштабної війни». В коментарі «Суспільному» Панов не аргументував виключення Альберта Кононенка, зазначивши, що йдеться про інші причини: «Це внутрішньопартійні питання, навіщо це виносити?». Зазначимо, що батько депутата Павла Столбового був мером Балаклії, його підозрюють у співпраці з російськими окупантами, а сам він утік в Росію. Депутат облради Володимир Святаш є батьком Дмитра Святаша — колишнього народного депутата, якому висунули підозру в державній зраді та колабораціонізмі.
Натомість на засіданні обласної ради 3 грудня 2022 року оголосили, що голова партії «Блок Кернеса — Успішний Харків!» відкликав депутатів Альберта Кононенка, Павла Столбового і Володимира Святаша за народною ініціативою з 19 жовтня 2022 року. У відповідь на це Альберт Кононенко подав позов. Закарпатський адміністративний суд 10 лютого 2023 року прийняв рішення призупинити позбавлення Альберта Кононенка його депутатського мандату. Своєю чергою «Блок Кернеса» подав позов із проханням заборонити Альберту Кононенку відвідувати засідання обласної ради, а допуск до сесій назвали «втручанням в роботу політичної партії». 12 травня 2023 року Харківський окружний адміністративний суд став на бік «Блоку Кернеса» і зазначив, що Закарпатський адміністративний суд не мав повноважень скасовувати рішення політичної партії. Суд зобов’язав Харківську обласну раду не допускати до засідань Альберта Кононенка. Станом на серпень 2023 року справу розглядає Другий апеляційний адміністративний суд м. Харків.
У березні 2023 року, за даними Харківської обласної ради, кількість депутатів обласної ради становить 110 зі 120. Голова облради пов’язує складання мандатів із бажанням деяких депутатів мати змогу виїхати за кордон. У коментарі «Суспільному» Тетяна Єгорова-Луценко зазначила: «Трохи, як то кажуть, активніше почали складати після того, як з'явилась постанова щодо перетину кордону для депутатів».
В Харківській міській раді склали мандати троє депутатів. У лютому 2023 року це зробив представник «Блоку Кернеса — Успішний Харків» Володимир Чумаков. У червні 2023 року склав повноваження позафракційний Олександр Мільшин, обраний від забороненої «Партії Шарія», не озвучивши причин такого рішення. В липні 2023 року депутат від «Слуги народу» Андрій Тимчук подав заяву про складання мандату, а у травні він став першим заступником голови Державного агентства України з управління зоною відчуження. Про це повідомила сама установа на своєму сайті.
Як бачимо, депутати міської ради Харкова менше відмовлялися від своїх мандатів, ніж депутати облради, 13 із яких (більше 10%) лишилися без мандатів або за власним бажанням, або за поданням партії.
Ключові політичні конфлікти в обласній та міській радах
Депутатські корпуси обласної й міської рад Харкова голосують більшістю за ключові питання бюджету й оборонних заходів. Розбіжності стосуються насамперед перейменування топонімів, регламентів, будівництва та міських стипендій для почесних громадян Харкова.
Варто відзначити, що на засіданні міської ради 18 лютого 2022 року під час голосування за «сприяння організації територіальної оборони в місті та внесення змін до Комплексної програми розвитку цивільного захисту та підвищення рівня публічної безпеки у місті Харкові на 2018-2022 роки» жоден із депутатів не проголосував проти, але 7 утрималися (2 депутати від «ОПЗЖ» та 5 від «Партії Шарія»).
Депутат міської ради від «ЄС» Руслан Агібалов у квітні 2023 року звинуватив міську владу в систематичному ігноруванні підготовки оборони міста і відсутності якісних укриттів: мовляв, керівництво міста сконцентроване на іміджевих проектах, таких як харківський зоопарк. Втім, бюджет міста на 2023 рік не передбачає додаткових витрат на будівництво зоопарку, а міський голова Ігор Терехов у липні 2023 року пообіцяв скасувати всі «необов’язкові тендери та витрати».
Одним із найбільш конфліктних питань у міськраді до початку повномасштабного вторгнення були протиріччя між міською владою і партіями «ЄС» та «Блок Світличної “Разом!”» щодо перейменування міських топонімічних об’єктів, пов’язаних з РФ. Символом цього протистояння стало перейменування проспекту Жукова на проспект Григоренка. Конфлікт, який тривав з 2016 року, супроводжувався численними судами й навіть бійками між «Нацкорпусом» та «ОПЗЖ» під міськрадою. Обіцянку назавжди залишити назву «проспект Жукова» використовували як виборчий лозунг Геннадій Кернес та Ігор Терехова на виборах 2020 і 2021 року. В 2022 році харківська міськрада досягла консенсусу в питаннях перейменування об’єктів, пов’язаних із РФ, — міський голова дав обіцянку, що всі міські топоніми перейменують. Цей процес триває досі. Міськрада використовує інструмент голосування мешканців на своєму сайті для вибору нових назв, але активісти і депутат міськради від партії «Блок Світличної “Разом!”» сумніваються в чесності голосування та дотриманні всіх процедур під час вибору нових назв.
Депутатка Харківської обласної ради від партії «Європейська Солідарність» Галина Куц у грудні 2022 року стверджувала, що депутати від колишньої «ОПЗЖ» об’єдналися з депутатами від «Блоку Кернеса», щоб саботувати перейменування об’єктів топоніміки, які мають зв’язок з РФ — наприклад, Харківського державного академічного драматичного театру імені О. С. Пушкіна. Так само партія «ЄС» заявляє, що деякі засідання Харківської обласної ради (наприклад, 1 грудня 2022 року) не відбулися внаслідок «підривної антидержавницької позиції» її керівництва. Позиція «ЄС» полягає в тому, що керівництво облради саботує сесії, якщо не може набрати достатньої кількості голосів для прийняття рішень. Голова облради Тетяна Єгорова-Луценко у відповідь заявила, що сесія не відбулася через аварійне вимкнення електроенергії та інтернету, що унеможливило зібрання депутатів, адже будівля ОВА пошкоджена обстрілами.
Фракції «Європейської Солідарності» в обласній і міській радах заявляли, що керівництво рад не допускає депутатів до інформації про бюджетні витрати на почесних громадян і виплати їм стипендій. Депутати від «ЄС» ініціювали перегляд списку почесних містян, щоб виключити з нього тих, кого підозрюють у колабораційній діяльності. Міський голова Ігор Терехов заявив, що переглядати такий список «недоречно», і робити це можна лише після закінчення війни. 27 серпня 2023 року депутатка міської ради від «ЄС» Ірина Гончарова продемонструвала відповідь міськради про те, що депутати не можуть отримувати інформацію про бюджетні витрати, якщо це прямо не стосується виконання їхніх депутатських повноважень.
Партійна дисципліна та ігнорування засідань
Зі 120 депутатів обласної ради 44 пропустили щонайменше 2 сесії з 8, які відбулися від початку повномасштабного вторгнення, тобто третина депутатського складу пропустила 25% сесій. Крім того, 14 депутатів (17%) пропустили щонайменше половину сесій. Важливо зазначити, що частина депутатів склала свої повноваження чи були відкликані саме через те, що не брали участі в роботах своїх комісій та не відвідувалм сесії ради. Серед прогульників багато представників партії «Блок Світличної “Разом!”», 5 із 17 депутатів якої пропустили більше половини сесій із початку воєнних дій на Харківщині — це Денис Скорий, Микола Куценко, Андрій Хвесик, Олексій Литвинов, Євген Шатохін.
Три депутати Харківської обласної ради пропустили всі 8 сесій із 24 лютого 2022 року. Це Сергій Радьков («Блок Кернеса — Успішний Харків», в минулих скликаннях обирався від «ОПЗЖ»), а також Ганна Ващенко та Володимир Юрков (обидва обрані від партії «ОПЗЖ»). Жоден із цни не надав публічних пояснень про причини ігнорування роботи обласної ради. 7 із 8 сесій пропустив Олександр Дорошенко, обраний від партії «Європейська Солідарність», оскільки наразі він проходить військову службу. 5 засідань пропустила Юлія Ковалевська — депутатка від «Слуги народу».
Із початку повномасштабного вторгнення Харківська міська рада виявилася більш дисциплінованою, ніж обласна рада, адже рівень прогульництва тут дещо нижчпй. Так, 2 чи більше засідань із 8 пропустили 18 із 84 депутатів (15% депутатів пропустили щонайменше 25% сесій). Близько 10% депутатів пропустили 50% і більше сесій — це стосується 8 тих, хто потенційно може бути кандидатами на відкликання. Всі засідання міської ради пропустили 2 депутати: Сергій Світличний (обраний від «Партії Шарія») та Андрій Лесик — голова харківської міської організації забороненої «ОПЗЖ». З початком повномасштабного вторгнення Андрій Лесик зник, і станом на серпень 2023 рік його доля невідома. Сергій Світличний помер у березні 2022 року, але протоколи міськради (станом на серпень 2023 року) все ще зазначають його як «відсутнього».
6 сесій міськради з 8 пропустили 3 депутати: Анатолій Роздинський (безпартійний, обраний від «ОПЗЖ»), Юрій Корсунов («Європейська Солідарність») та Альона Агеєнко (депутатська група «Відновлення України). Причини пропусків сесій Альоною Агеєнко не встановлені, Юрій Корсунов проходить службу в Збройних Силах України, а Анатолій Родзинський, який має довгу історію конфлікту з Ігорем Тереховим і з попереднім мером Харкова Генадієм Кернесом, у лютому 2023 року заявив, що його не допускають до засідань і «не підключають до конференцій Zoom, щоб він не ставив незручних питань міській владі, яка обкрадає харків’ян». Окрім цього, Анатолій Родзинський заявляв, що проведення сесій міськради саме в форматі онлайн покликане зробити її роботу більш непрозорою та мотивоване лише бажанням міської влади. Нагадаємо, що будівля міської ради Харкова пошкоджена російським обстрілом 1 березня 2022 року і досі не відновлена.
По 3 засідання з 8 пропустили Руслан Агібалов від партії «Європейська Солідарність» (бере участь у війні в складі ТРО), позафракційний депутат Денис Нев’ядомський (причини невідомі) й Аліна Мустафаєва від партії «Слуга народу» (колишня кандидатка на пост міського голови Харкова, яка заявляє, що її підприємство з виготовлення зарядних станцій знищене російським ракетних ударом в листопаді 2022 року за наводкою компанії-конкурента, але на надає доказів).
Колаборація і державна зрада серед депутатів міської та обласної рад Харкова
Депутатів Харківської обласної та міської рад затримували, також їм не висували нових звинувачень у державній зраді. Як уже було вказано вище, в 2017 році розпочалося слідство за звинуваченням Андрія Лесика в посяганні на територіальну цілісність України та виправдання російської агресії. У 2021 році СБУ відкрило проти нього кримінальне провадження з підозрою в закликах до насильницької зміни, повалення конституційного ладу або захоплення державної влади.
В міських радах відбулося кілька скандалів щодо російського громадянства депутатів. Зокрема, розслідування на цю тему провів Харківський антикорупційний центр. У липні 2022 року з’явилася інформація, що в 2014 році заступник голови Харківської обласної ради Богдан Мальований («ОПЗЖ») отримав російський паспорт в окупованому Криму. Тоді Держбюро розслідувань звернулося до обласної ради щодо звільнення Мальованого, але рішення про це, як і про складання Мальованим депутатського мандату, прийняли в лютому 2023 року. Повідомляли й про російське громадянство Микити Шенцева — депутата обласної ради від нині забороненої партії «Опозиційна платформа — За життя». Він склав свій мандат у лютому 2023 року. В липні 2023 року було опубліковано розслідування «ХАЦ» про російське громадянство Андрія Спаського — депутата міськради від «ОПЗЖ». Всі три депутати наявність у них російського громадянства заперечували.
Окремо варто відзначити кримінальні справи щодо колабораціонізму депутатів харківської обласної та місцевої рад минулих скликань. Зокрема, СБУ звинувачує колишнього депутата облради Олега Супруна (обраний у 2015 році від партії «Наш край», у 2020 році балотувався від «Слуги народу», але програв) в допомозі окупаційній адміністрації та державній зраді. Олександра Губіна (обирався від «Партії регіонів», а згодом — від «Опозиційного блоку») звинувачують в отриманні російського паспорта. Також звинувачення в державній зраді висунули й колишньому депутату міськради Ігорю Телятнікову (обраний у 2015 році від партії «Відродження» Геннадія Кернеса). Той зайняв посаду так званого «в.о. голови військової (тимчасової) цивільної адміністрації Харківського району» російської окупаційної адміністрації.