Повномасштабне вторгнення Російської Федерації на територію України змусило владні інституції Вінниччини змінити пріоритети своєї діяльності та переформатувати роботу. В умовах війни не зупиняється й активність політичних партій і депутатів різного рівня.

Наразі у Вінницькій міській раді діє 3 фракції, а 5 депутатів, які належали до «ОПЗЖ», працюють як позафракційні. Відкликань депутатів ні в обласній, ні у міській радах не відбувалося. Натомість траплялися випадки складання депутатських повноважень «за власним бажанням» — у зв’язку з заявами депутатів. Що ж стосується діяльності фракцій заборонених проросійських партій, то вони припинили своє існування шляхом саморозпуску. Варта уваги на Вінниччині також низка відставок та інших перипетій довкола голів територіальних громад. 

Найактивнішими політичними силами регіону в умовах воєнного стану й надалі є «Українська Стратегія Гройсмана», «Слуга народу», «Європейська Солідарність» та «Батьківщина». Діяльність їхніх осередків та активістів переважно пов’язана з волонтерством на користь ЗСУ і наданням гуманітарної допомоги внутрішньо переміщеним людям та іншим вразливим категоріям громадян. Чимало місцевих політиків мають власні благодійні організації (фонди), які або є «іменними», або хоч і мають іншу назву, все одно асоціюються з певною особою чи політсилою. Частина цих організацій створені після повномасштабного вторгнення, а деякі працювали раніше. Партійні й депутатські приймальні політичних сил, представлених в обласній та міській радах, працюють і під час воєнного стану.

Результати місцевих виборів 2020 року 

За результатами виборів до Вінницької обласної ради 2020 року переможцем стала політична партія «Українська Стратегія Гройсмана», лідер якої, Володимир Гройсман, колишній прем’єр-міністр України і голова Верховної Ради, раніше був вінницьким міським головою. Очолювана ним політсила отримала найбільше мандатів в обласній раді, здобула «монобільшість» у Вінницькій міськраді й три десятки крісел голів територіальних громад області. Також міським головою Вінниці повторно обрали Сергія Моргунова (соратника та однопартійця Володимира Гройсмана), який здобув майже 66% голосів. Його найпотужніший конкурент, Сергій Кудлаєнко від «Європейської Солідарності», отримав 13,04%.

У листопаді 2020 року в обласній раді сформувалися фракції «Української Стратегії Гройсмана» (40 мандатів із 84), «Європейської Солідарності» (11 мандатів), ВО «Батьківщина» (11 мандатів), «Слуги народу» (8 мандатів), «ОПЗЖ» (7 мандатів) та «За майбутнє» (7 мандатів). Головою обласної ради обрали представника «Української Стратегії Гройсмана» Вячеслава Соколового (колишнього прокурора області), за якого проголосували 68 із 78 присутніх у залі.

Також на посади 4 із 5 керівників облради (голова, перший заступник і 2 з 3 заступників) обрали представників «Української Стратегії Гройсмана». Як зазначали деякі місцеві аналітики, партія Володимира Гройсмана у Вінницькій облраді створила неформальну коаліцію з місцевим осередком «Батьківщини».

У Вінницькій міській раді були сформовані 4 фракції: «Українська Стратегія Гройсмана — 33 депутати (загальний склад міської ради — 54 депутати); «Європейська Солідарність» — 9, «Слуга народу» — 6, «ОПЗЖ» — 5. Наразі ж у міській раді діє 3 фракції, а депутати, які належали до «ОПЗЖ», на сайті органу позначені як позафракційні.

Складання депутатських мандатів 

За досліджуваний період ні у Вінницькій обласній, ні у Вінницькій міській радах не відбувалося відкликань депутатів. Утім, траплялися випадки складання повноважень «за власним бажанням» — у зв’язку з заявами самих депутатів.

Так, майже відразу після обрання відмовився від статусу депутата обласної ради Валерій Коровій (очолював Вінницьку ОДА у 2015–2019 роках), обраний за списком «Української Стратегії Гройсмана». Заяву про складання депутатських повноважень він оприлюднив після прийняття присяги і формування депутатських комісій (його навіть обрали головою комісії з питань економіки, фінансів та бюджету). Своє рішення політик мотивував тим, що під час підготовки та проведення першої сесії новообраної облради «все частіше почали проявлятися прояви того, що вступає в протиріччя з моїми поглядами на чесність, порядність, відкритість і відчуття команди». Валерій Коровій повернувся до викладацької діяльності, також він очолює ГО «Ми — Вінничани».

Згодом, на початку лютого 2022 року, склав повноваження депутат обласної ради Геннадій Ткачук, а його брат Ігор Ткачук приблизно в той самий період відмовився від депутатства у Вінницькій міській раді (обидва обралися від «Української Стратегії Гройсмана»). За рік повноваження депутатки обласної ради склала і Людмила Станіславенко, дружина Ігоря Ткачука, обрана в раду від цієї ж партії. При цьому вона зазначала, що зосередиться на громадській і благодійній діяльності (політикиня є засновницею іменного благодійного фонду).

За 3 місяці після складання депутатських повноважень Людмилою Станіславенко депутатом обласної ради замість неї став Григорій Пуга — наступний кандидат за списком партії. Депутатське посвідчення йому вручили 26 травня. На цьому ж засіданні голова облради повідомив про складання повноважень іншим депутатом від «УСГ» — Андрієм Поліщуком (керівник «Вінницяобленерго») у зв’язку з його особистою заявою. Цікаво, що Андрій Поліщук теж пояснив складання мандата тим, що хоче присвятити себе розвитку благодійного фонду енергетиків 

Протистояння між політичними силами 

Загалом перед початком повномасштабного російського вторгнення та в перші його місяці в області простежувалося певне публічне протистояння між обласною й міською радами (де більшість становлять представники «УСГ») з одного боку та ОДА/ОВА (президентська вертикаль, тому в ній переважають представники «Слуги народу») з іншого. Спочатку йшлося про ігнорування імен політиків однієї політсили у ЗМІ, наближених до іншої політсили. Наприклад, у жовтні 2021 року сайт міськради та інші наближені до команди Гройсмана/Моргунова портали не згадали нардепів від «Слуги народу», які супроводжували посла Швейцарії під час візиту до Вінниці. Згодом, у грудні того ж року, голова обласної ради Вячеслав Соколовий заявляв, що ОДА намагається усунути депутатів облради від формування бюджету, оскільки «представників облради не включили до робочої групи з напрацювання бюджету на наступний рік». 

Після старту повномасштабного російського вторгнення напруженість між осередками влади певний час не була помітна публічно, натомість лунали заяви про координацію зусиль. Були започатковані регулярні спільні брифінги голови облради, голови ОВА та вінницького міського голови.

Новий етап протистояння став публічним у травні 2022 року, коли керівництво Вінниці влаштувало в центрі міста виставку спаленої російської бронетехніки. Тоді всередині однієї з машин діти знайшли обгорілий пістолет. Керівництво ОВА наголошувало, що інсталяцію ініціювала саме міська влада, і винуватців слід покарати.

У 2023 році протистояння між керівництвом Вінницької ОВА (представники «Слуги народу») та керівництвом обласної ради (представники «УСГ») не помітне. Начальник ОВА Сергій Борзов та голова облради Вячеслав Соколовий нерідко спільно беруть участь в офіційних заходах (нарада щодо функціонування індустріальних парків, підписання меморандуму щодо підтримки ДСНС, відкриття поліцейських станцій у громадах тощо).

Діяльність фракцій заборонених проросійських партій 

Що стосується діяльності фракцій заборонених проросійських партій, то і в обласній, і у Вінницькій міській раді вони припинили існування шляхом саморозпуску. Так, 15 березня датовано відповідний лист на адресу голови облради із повідомленням про розпуск фракції партії «Опозиційна платформа — За життя» за підписом голови фракції Вадима Костюка. У цьому листі, який підписали всі 7 членів фракції, зазначено, що фракція розпускається «на підставі поданих заяв депутатів». Наразі ж склад позафракційних депутатів облради (7 осіб) повністю збігається зі складом колишньої фракції «ОПЗЖ».

Аналогічним був механізм припинення діяльності фракції цієї політсили у Вінницькій міській раді та в радах деяких громад області (або саморозпуск, або вихід із фракції окремих депутатів, як, наприклад, у Тульчинській міськраді). Так, усі 5 колишніх членів фракції «ОПЗЖ» у Вінницькій міськраді теж наразі позафракційні. Різниця лише в тому, що саморозпуск цієї фракції у міськраді не набув такого розголосу, як саморозпуск фракції «ОПЗЖ» в облраді.

А от у Жмеринській міськраді колишні депутати від «ОПЗЖ» вирішили добровільно скласти мандати аж у березні 2023 року. 

Варто зазначити, що і в обласній, і у Вінницькій міській радах фракції політсили Медведчука-Рабіновича були нечисленними (в облраді — 7 депутатів, у Вінницькій міськраді — 5, тобто найменша фракція), тому їх саморозпуск не вплинув на баланс політичних сил у регіоні. Також ці колишні висуванці «ОПЗЖ», що нині стали позафракційними, ні під час виборчої кампанії, ні після обрання та на початку повномасштабного російського вторгнення не висловлювали проросійських поглядів, тому деякі місцеві аналітики називали «ОПЗЖ» на Вінниччині «безідейною політичною силою» та «комерційною структурою зі здобуття депутатських місць».

Колаборантів і державних зрадників серед посадовців чи депутатів Вінниччини не зафіксовано. Публічного резонансу набула хіба що інформація про те, що колишнього керівника поліції області Антона Шевцова (очолював ГУ МВС у Вінницькій області ще у 2016 році, того ж року перебрався до окупованого Криму) викрили у співпраці з російською ФСБ та координуванні терактів проти українського цивільного населення. Також стало відомо, що Валерія Літвіна, який очолював ГУ МВС в області з 2003 по 2005 роки, підозрюють у вчиненні державної зради на Херсонщині.

Росія намагалася впливати на суспільно-політичні настрої в області, як і в більшості віддалених від лінії зіткнення регіонів із низьким рівнем проросійських настроїв, хіба що через соцмережі (варто згадати ворожу ІПСО стосовно «міток», які начебто ставили люди, які отримували завдання через телеграм-канали). Також в інфопросторі області на початку березня 2022 року обговорювали фейк про новопризначеного керівника Полтавської митниці, який нібито є диверсантом і «пішки пересувається Вінницею».

Відставки голів територіальних громад 

Варта уваги на Вінниччині також низка відставок та інших перипетій довкола голів територіальних громад. Так, голова Липовецької міськради Микола Грушко (повторно обраний на цю посаду, висуванець «Української Стратегії Гройсмана») несподівано склав повноваження через майже два місяці після обрання, пояснивши своє рішення турботою про безпеку сім’ї та проблемами зі здоров’ям. Позачергові вибори голови цієї громади відбулися через рік, на них перемогу висуванець ВО «Батьківщина» Віктор Бичков, директор Липовецької філії ПрАТ «Зернопродукт МХП».

У квітні 2021 року раптово помер 42-річний уланівський сільський голова Олександр Крученюк (ВО «Батьківщина», колишній заступник голови ОДА). У результаті позачергових виборів громаду очолив висуванець «Української Стратегії Гройсмана» Олександр Гоцуляк.

У травні 2022 року подав у відставку міський голова Ладижина Валерій Коломєйцев, який очолював громаду 7 каденцій постіль (останнього разу обраний від партії «Наш край»).

У липні 2022 року про свою відставку у зв’язку з нібито тиском на нього повідомляв іванівський сільський голова Михайло Кулик, обраний від «Української Стратегії Гройсмана». Згодом він усе ж залишився працювати на своїй посаді. 

У жовтні 2022 року подав у відставку міський голова Жмеринки Анатолій Кушнір. Ще під час попередньої каденції міська рада позбавила його повноважень, але в червні 2020 року завдяки рішенню суду він повернувся на свою посаду і згодом знову переміг на виборах (як висуванець «Української Стратегії Гройсмана»). 

У листопаді 2022 року депутати Ободівської сільської ради припинили повноваження сільського голови Костянтина Ременюка (обраного від ВО «Батьківщина»). Вже у квітні 2023 року Вінницький окружний адмінсуд визнав це рішення протиправним і поновив Костянтина Ременюка на посаді сільського голови.

29 червня 2023 року Оратівська селищна рада висловила недовіру її голові Галині Лошак, обраній від партії «Європейська Солідарність». За словами самої Галини Лошак, серед ініціаторів усунення її з посади була секретарка Оратівської селищної ради Леся Ларіонова (обрана від ВО «Батьківщина»).

Цікаво, що саме ця селищна рада є своєрідним рекордсменом із кількості відкликань партійними осередками своїх депутатів із використанням імперативного мандата. Зокрема, як повідомляла Громадянська мережа ОПОРА, на початку повномасштабного російського вторгнення партія «Українська стратегія Гройсмана» відкликала та позбавила мандату Ярослава Мацюка, згодом аналогічний процес відбувся щодо ще одного депутата від цієї партії — Петра Сопонюка. А у квітні 2023 року стало відомо про відкликання депутатів Анатолія Салія та Сергія Салія. Рішення про це ухвалила на конференції Вінницька обласна організація «Батьківщини». На думку звільненої Галини Лошак, відкликання згаданих депутатів, а також ще однієї депутатки від «Батьківщини» Оксани Давидюк та визнання обраними наступних за черговістю кандидатів у партійному списку відбулося саме для того, щоб «набрати голосів» для подальшого усунення її з посади голови громади.

Також деякі очільники територіальних громад Вінниччини були фігурантами скандалів, які не призвели до їхніх відставок чи відсторонень. Так, одразу після перемоги на виборах голови Студенянської сільської ради Олексія Кирнасівського (обраний 4-й раз поспіль, цього разу від «Слуги народу») поширилась інформація про його затримання нібито за хабарництво, хоча прихильники посадовця назвали це провокацією. Наразі Олексій Кирнасівський продовжує працювати на своїй посаді.

У квітні 2022 року поліція повідомила про затримання немирівського міського голови Віктора Качура (самовисуванець, минулого разу балотувався від «Радикальної партії Олега Ляшка»), який нібито стріляв у повітря з автомата під час конфлікту на території міської ради. Наразі він лишається міським головою.

Резонансні події 

Серед резонансних подій, пов’язаних із народними депутатами від Вінниччини, варто згадати повідомлення про те, що Вищий антикорупційний суд постановив примусово привести на судове засідання у справі недостовірного декларування народного депутата Максима Пашковського (обраний від партії «Слуга народу» в окрузі №11, розташованому в м. Вінниця та Вінницькому районі), тоді як сам нардеп повідомляв, що перебуває на стаціонарному лікуванні.

А нещодавно у місті Жмеринка відбулася резонансна кримінальна подія з політичним підтекстом, стосунок до якої мають колишні та чинні місцеві депутати і, можливо, колишній нардеп від «ОПЗЖ». Так, 10 вересня Державне бюро розслідувань повідомило, про затримання колишнього депутата Жмеринської міськради від «ОПЗЖ», який замовив убивство іншого депутата цієї місцевої ради. При цьому батько затриманого — колишній народний депутат VII скликання від «Партії регіонів» та чинний депутат Жмеринської міськради від «ОПЗЖ». На початку повномасштабного російського вторгнення він виїхав з України та фактично не виконує депутатські обовʼязки, а його бізнесові та політичні інтереси в місті та регіоні нібито представляє син, який нещодавно добровільно склав повноваження депутата міської ради.

«Кілька місяців тому у батька загострився конфлікт з іншим депутатом на тлі блокування розгляду місцевою радою його особистих та бізнесових питань, пов’язаних із відведенням земельних ділянок під будівництво, — пише ДБР. — Син вирішив “допомогти” батьку і намагався організувати замовне умисне вбивство іншого депутата — члена постійної земельної комісії Жмеринської міськради. Організатор знайшов посередників, яким доручив підібрати виконавців вбивства та надав їм інформацію про майбутню жертву. За замовне вбивство він пообіцяв заплатити 8,5 тисяч доларів США». 

У ході спецоперації працівники ДБР імітували вбивство та затримали організатора. Нині ж досудове розслідування триває. Встановлюється можлива участь батька затриманого в замовленні вбивства — зазначають у ДБР.

Як повідомили деякі місцеві ЗМІ, хоча ДБР не називає імені затриманого, нещодавно Жмеринську міськраду залишили троє чоловіків-депутатів, обраних від «ОПЗЖ»: Володимир Слободянюк, Валерій Кушер та Віктор Жеребнюк (син колишнього народного депутата від «Партії регіонів» Віктора Жеребнюка).

Найактивніші політичні партії та їхня діяльність 

Найактивнішими політичними силами на Вінниччині в умовах воєнного стану є «Українська Стратегія Гройсмана», «Слуга народу», «Європейська Солідарність» та «Батьківщина». Діяльність їхніх осередків та активістів переважно пов’язана з волонтерством на користь ЗСУ і наданням гуманітарної допомоги внутрішньо переміщеним людям та іншим вразливим категоріям громадян. Так, Міжрегіональний координаційний гуманітарний штаб, що діє у Вінниці, фактично створений представниками «Української Стратегії Гройсмана» та використовує символіку, подібну до символіки цієї партії.

Про своє волонтерство публічно інформують і депутати обласної ради від «Європейської Солідарності», які регулярно надають гуманітарну допомогу та їздять на передову.

Активну публічну діяльність, зокрема благодійну, веде на Вінниччині народна депутатка Ірина Борзова (обрана в окрузі №14 від «Слуги народу»), дружина голови ОВА Сергія Борзова. Вона ж очолює обласну організацію цієї партії.

Зустрічі з вимушеними переселенцями у супроводі нардепа від Вінниччини Олега Мейдича (обраний в окрузі №18 від «Батьківщини»), надання благодійної допомоги ВПО та лікувальним закладам були в програмі візиту на Вінниччину лідерки ВО «Батьківщина» Юлії Тимошенко в листопаді минулого року та у травні 2023 року.

Активність представників «Слуги народу» також пов’язана зі здійсненням ними повноважень у структурі ОВА, а представників «УСГ» — у керівництві обласної ради.

До партії «Українська Стратегія Гройсмана» належать голова Вінницької облради Вячеслав Соколовий і 3 з 4 його заступників (Володимир Кістіон, Ігор Івасюк і Дмитро Чаленко). Четвертий заступник — Анатолій Ткач — представляє ВО «Батьківщина».

Серед керівництва Вінницької обласної військової адміністрації, крім її начальника Сергія Борзова, до партії «Слуга народу» належить перша заступниця голови ОВА Наталія Заболотна, яка водночас є депутаткою облради від цієї політсили. Не декларують публічно своєї партійної належності заступники голови ОВА Сергій Здітовецький, Олександр Піщик та Андрій Кавунець (хоча останній балотувався до Верховної Ради від «Партії регіонів» ще у 2012 році).

Робота партійних та депутатських приймалень 

Партійні та депутатські приймальні політичних сил, представлених в обласній та Вінницькій міській радах, працюють в області і під час воєнного стану.

Так, на сайті партії «Слуга народу» вказано контакти обласного та районних осередків. В офісі обласного осередку «Слуги народу» (вул. Магістратська 156А) представнику ОПОРИ розповіли, що партійна приймальня працює, також громадяни можуть записатися на прийом до депутатів обласної ради. «За день до прийому люди телефонують, і ми уточнюємо, чи буде прийом. Депутати приймають регулярно — хтось раз на місяць, хтось двічі на місяць», — розповіла працівниця приймальні. А стосовно розміщених на тому ж сайті контактних телефонів осередків партії в райцентрах вона повідомила, що ці відділення зараз зачинені.

На сайті партії «Українська Стратегія Гройсмана» в розділі «Вінницька область» контакти офісу обласної організації не вказані (або їх важко знайти), також на фейсбук-сторінці «Українська Стратегія Вінниччина» серед контактів вказано лише адресу (вул. Соборна 64) та електронну пошту, а ще вказано, що це громадська організація, яка працює цілодобово.

Втім, на цій сторінці розміщено чимало публікацій зі сторінки «Міжрегіональний координаційний гуманітарний штаб», на якій вказано телефон штабу. За цим номером на питання про те, як можна сконтактуватися з партійної приймальнею, порадили підійти в партійний офіс «на вулиці Соборній, кінотеатр Коцюбинського» і пояснили, що гуманітарний штаб — «це об’єднання, створене обласною радою, міською радою, територіальними громадами, яке працює на волонтерських засадах», а в партійного штабу «є свій офіс і свої працівники». Також депутати місцевих рад проводять прийоми громадян в округах.

Власне, чимало громадян (не лише ВПО) звертаються за підтримкою до згаданого Міжрегіонального координаційного гуманітарного штабу, який позиціонується як неурядова організація і має символіку, подібну до партійної символіки «УСГ». Так, на сторінці цієї організації зазначають, що до їхньої команди долучаються «люди, які хочуть і вміють допомагати: нашим захисникам на передовій, дружинам та дітям військових, українцям, життя яких зупинилося в точці “нуль” після втрати домівки чи рідних, дітям-сиротам та багатодітним родинам, чиї непрості будні особливо загострила війна». Також на сторінці гуманітарного штабу іноді розміщують публікації, в яких ідеться про координацію волонтерської діяльності Володимиром Гройсманом.

За номером, вказаним на сайті партії «Європейська Солідарність» як контакт голови Вінницької територіальної організації цієї політсили та керівника її секретаріату, ОПОРІ підтвердили, що прийом громадян відбувається в офісі обласної партійної організації (вул. Гагаріна 4), а депутати обласної ради від «ЄС» (серед яких і голова обласної організації партії Андрій Гижко) приймають за власним графіком, і громадяни записуються до них на прийом безпосередньо або через помічників. Також тут розповіли, що іноді громадяни телефонують до партійного офісу, бажаючи потрапити на прийом до місцевого депутата, тоді їм надають контакти депутатів чи помічників.

На сайті партії ВО «Батьківщина» в розділі «Регіональні приймальні» вказано контакти обласного осередку (його очолює нардеп Олег Мейдич) та обласної громадської приймальні (за адресою вул. Соборна 72). Зателефонувавши до громадської приймальні за вказаним мобільним номером, ми почули відповідь, що «не туди дзвонимо», також вказаний міський номер приймальні «не є дійсний».

На фейсбук-сторінці «Батьківщина Вінницька Область» вказано мобільний телефон, за яким можна записатися на прийом — він відбувається приблизно раз на місяць. Депутати обласної ради від ВО «Батьківщина» теж ведуть прийом, графік якого розміщено на сайті облради. А якщо громадянину не вдається зустрітися з депутатом, то «можна залишити заяву».

Також приймають громадян депутати обласної ради, обрані від партії «За майбутнє». Втім, на сторінці обласної організації «Вінниччина За майбутнє» контактів обласного штабу чи приймальні цієї політсили ми не виявили.

Публічна активність та піар політиків 

Ніхто з впливових місцевих політиків наразі відкрито не заявляв про плани брати участь у післявоєнних виборах, але зростання публічної активності та піару в соцмережах і ЗМІ свідчать, що чимало місцевих діячів готуються до майбутньої виборчої кампанії. Основними інформаційними приводами такої промоції є участь у передаванні благодійної допомоги, зокрема від іноземних благодійників.

Регулярно з’являються новини про те, що начальник ОВА Сергій Борзов передав якусь допомогу (або що допомогу передано за його участі). Повідомляють і про подібні акції за участі його дружини Ірини Борзової, народної депутатки від «Слуги народу».

Про волонтерську діяльність (свою та однопартійців) інформує в соцмережах депутат обласної ради від партії «Європейська Солідарність» Андрій Гижко, колишній заступник голови ОДА.

Про благодійність, підтримку медичних закладів, а також про візити до Вінницької області Юлії Тимошенко і вручення допомоги переселенцям  повідомляє у соцмережах та ЗМІ нардеп від ВО «Батьківщина» Олег Мейдич, обраний у 18-му виборчому окрузі.

Також активно працює ГО «Ми — Вінничани», яку очолює Валерій Коровій (колишній голова ОДА часів президентства Петра Порошенка). Він пройшов до нинішнього складу обласної ради від «Української Стратегії Гройсмана», але відмовився від депутатських повноважень. Також до цієї організації належать народний депутат від Вінниччини Микола Кучер (обраний у 17-му окрузі як самовисуванець, колишній керівник ЗАТ «Зернопродукт МХП»), його дочка Лариса Білозір (народна депутатка, обрана в окрузі №15), народний депутат Геннадій Вацак (обраний у 16-му виборчому окрузі як самовисуванець, власник Кондитерського дому «Вацак»), екснардеп і колишній голова ОДА Олександр Домбровський, екснардеп Сергій Кудлаєнко та інші. Деякі ЗМІ припускають, що на основі ГО «Ми — Вінничани» може бути створена нова регіональна політична сила, яка намагатиметься на наступних виборах повторити успіх партії Володимира Гройсмана.

Деяку активність виявляють в області і представники менш впливових політиків та партій. Так, про волонтерську діяльність та пам’ятні історичні дати розповідає фейсбук-сторінка «Народний Рух України — Вінниця». Інколи публікує дописи «Партія Вінничан», зокрема поширюючи матеріали про діяльність ГО «Ми — Вінничани».

Про участь однопартійців у війні, підтримку ЗСУ та партійні заходи зрідка інформує в соцмережах обласний осередок ВО «Свобода» (працює фейсбук-сторінка «ВО “Свобода” у Вінницькій обласній Раді», хоча в облраді нинішнього скликання немає депутатів від цієї партії).

Однією з найактивніших в області «припартійних» молодіжних організацій було молодіжне крило партії ВО «Батьківщина» (ГО «Батьківщина молода»). Однак активність цієї організації знизилася ще перед місцевими виборами — через внутрішньопартійні суперечності. Так, Вадим Кудіяров, який очолював обласний осередок ГО «Батьківщина молода», у жовтні 2019 року оприлюднив заяву про вихід із партії, пояснивши своє рішення «системним порушенням статуту партії місцевим керівництвом; недопущенням членів Вінницької ГО “Батьківщина молода” до партійних заходів; відсутністю підтримки заходів Вінницької ГО “Батьківщина молода” та соціального ліфту для молоді партії; недотриманням домовленостей обласним партійним керівництвом з членами партії та людьми, які працювали у виборчих кампаніях» тощо.

Найсвіжіший допис на фейсбук-сторінці «Вінницька ГО “Батьківщина молода”» датований 24 вересня 2019 року — це був репост запису пресконференції «Чому Юлія Тимошенко втрачає рейтинг та позиції на Вінниччині?».

Існує також фейсбук-сторінка «Українська Стратегія Молодь — Вінниччина», яка іноді інформує про участь у заходах Міжрегіонального координаційного гуманітарного штабу, співзасновниками якого є керівники облради, міста і деяких територіальних громад, обрані від «УСГ».

Фонди та громадські організації, пов’язані з політичними партіями та депутатами 

Чимало місцевих політиків мають власні благодійні організації (фонди), які або є «іменними», або, якщо й мають іншу назву, все одно асоціюються з певною особою або політсилою. Частина цих організацій створені після повномасштабного вторгнення, а деякі працювали й раніше.

Так, народна депутатка Ірина Борзова ще до повномасштабного вторгнення надавала благодійну допомогу (переважно дітям вразливих категорій) через ГО «Розвиток». Нині ж вона допомагає ВПО та ЗСУ і від «Благодійного фонду Ірини Борзової», зареєстрованого у 2016 році. Заходи, підтримувані цим фондом, іноді відбуваються за участю керівництва ОВА.

БФ «Вінниця — комфортне та безпечне місто» інформує про надання гуманітарної допомоги жителям області, переселенцям та ЗСУ. Цей фонд пов’язаний з Андрієм Ковальовим (депутат облради від «Української Стратегії Гройсмана», директор КП «Вінницяоблтеплоенерго») та Катериною Поджаренко (депутатка Вінницької міської ради від цієї ж політсили). Фонд працював і до повномасштабного вторгнення.

Активною волонтерською діяльністю ще з 2014 року займається БФ «Подільська громада» у співпраці з Вінницькою міською радою.

Допомагає ВПО, іншим вразливим категоріям і захисникам України «Благодійний фонд Людмили Станіславенко», заснований колишньою депутаткою обласної ради від партії «УСГ». У лютому 2023 року вона склала депутатські повноваження. До повномасштабного вторгнення фонд займався медичними і гендерними питаннями.

З ГО «Ми — Вінничани» співпрацює Благодійний фонд «МХП — Громаді», який ще до повномасштабного вторгнення надавав допомогу громадянам та грантову підтримку на розвиток територіальних громад. З цією ж громадською організацією співпрацює Благодійний фонд Миколи Філонова «UA», заснований у квітні 2022 року (Микола Філонов та співак Віктор Бронюк є співзасновниками «Партії Вінничан»).

З «Благодійним фондом Порошенка» співпрацює обласна організація партії «Європейська Солідарність» і деякі місцеві депутати від цієї політсили — вони надають допомогу ЗСУ та займаються благоустроєм громад.

Благодійну допомогу та підтримку мистецьких акцій на Вінниччині надає Благодійний фонд Володимира Продивуса (Володимир Продивус — колишній нардеп, голова наглядової ради ПАТ «Мостобуд»).

Про свою допомогу ЗСУ інформує і БФ «Енергія відродження», створений енергетиками та зареєстрований у квітні 2022 року. Його директором є депутат обласної ради від «Української Стратегії Гройсмана» Олег Легеза, який воює у складі ЗСУ, а засновником — начальник «Вінницяобленерго» Андрій Поліщук, який нещодавно склав повноваження депутата облради (був обраний від «УСГ»).

Слід зауважити, що піар на гуманітарній допомозі деяких місцевих політиків нагадує піар на державних субвенціях. Посадовці дають зрозуміти, що ресурси, передані з інших джерел, надходять саме «за сприяння» або «за участі» політиків. Імовірно, надання благодійної допомоги, зокрема через «іменні» фонди, буде використано потенційними кандидатами під час майбутніх виборів.