Цього тижня тема продовольчої безпеки домінувала не лише в україно-російському дискурсі, а й у глобальному інформаційному просторі. Про це також 27 травня говорили аналітики ОПОРИ та запрошений експерт під час онлайн-дискусії в межах щоп’ятничних трансляцій «War Speeches».

"На фоні тої війни жорстокої, яка відбувається, мілітарного безпосередньо військового протистояння, все ж таки ми говоримо про гібридну війну весь цей час. Всі ці 8 років, а, можливо, і довше, якщо подивитись, як росія себе поводила в стосунку до України", - зазначає аналітик ОПОРИ Олександр Неберикут. Проте, на його думку, продовольча безпека була дотепер дещо недооціненим аспектом цієї гібридної війни росії проти України.

Аналітик ОПОРИ Анатолій Бондарчук розповів про ключові тези у цій війні, які звучали з боку російської сторони за цей тиждень. За його словами, росія хоче скасувати санкції в обмін на розблокування українських портів. Крім того, росія намагається максимально публічно комунікувати щодо цього такі тези, які б знімали з них безпосередню відповідальність за ймовірну продовольчу кризу у світі. "росія зазначає, що вони фактично не блокують українські порти, що українські порти блокує сама Україна, тому що Україна не випускає свої кораблі з українських портів, що Україна замінувала ці порти і, таким чином, фактично Україна несе відповідальність за те, що може виникнути у світі світова продовольча криза. Хоча ми розуміємо, що якщо, наприклад, кораблі з України підуть через Чорне море, то є велика загроза, що вони підірвуться на російських мінах або що вони будуть обстріляні чи захоплені російськими військовими кораблями", - зазначає Анатолій  Бондарчук. До того ж регулярно з'являється інформація щодо захоплення і вивезення росією українського зерна з окупованого Півдня України й намагання продати його в інші країни. Та попри всю доказову базу росія й надалі намагається спростовувати вчинення цих дій.

Світова спільнота теж активно обговорювала цю проблему цього тижня. Зокрема, позицію, що росія використовує ситуацію з українськими портами як зброю та елемент шантажу для світу озвучували й у Давосі та на засіданні Радбезу ООН. Деблокада українських портів зараз теж активно обговорюється і дискутується у світі. Зокрема, звучала пропозиція Литви щодо створення військової коаліції різних країн для супроводу кораблів, які будуть експортувати українське зерно.

Ще росія намагається просувати тезу, що Україна буде змушена відмовитись від окупованих територій для того, щоб досягти якогось компромісу і миру у війні. Українська сторона відкидає цю ідею і наполягає, що переговори можуть розпочатися після повернення територій до стану 23 лютого 2022 року. І традиційно ще цього тижня росія погрожувала поставкам зброї до України з боку західних країн та застерігала від надання Україні високоточного озброєння для використання на далекі відстані, що може зашкодити російській території.

Як зазначає Олег Нів’євський, професор Київської школи економіки, координатор дослідницького проекту UaFoodTrade, важливість АПК в економіці України доволі велика. Якщо брати всі сектори, які обслуговують агропромисловий комплекс, це становить 20-22% ВВП України, тобто фактично 1/5 частина економіки. По торгівлі вплив навіть ще більший - більше 40% експортної виручки України генерується саме АПК. Крім того, в структурі експорту та виробництві, яке у нас є доволі монолітним, домінують зернові культури, олійні культури та олія. Разом ці позиції в структурі експорту становлять десь 30% від всього експорту. Зернові окремо - 20%. Саме тому, на його думку, гостро стоїть блокування портів, бо цю експортну продукцію простіше за все та дешевше за все возити морем. Тому все, що робить роботу нашого аграрного комплексу важчою, воно, звичайно, дуже шкодить економіці.

"Я робив розрахунки (ще до повномасштабного вторгнення - ред.), за якими в найгіршому сценарії, коли неможливо переорієнтувати експортні потоки, що у нас фактично зараз є, це $170 млн втрат на день. Це дуже багато. Наскільки це виснажить нашу економіку? За рік це багато буде насправді - близько 30% ВВП", - каже Нів’євський.

Але, за словами експерта, голоду в Україні не буде. До війни слабкістю АПК вважалось те, що 50% випуску валового аграрного сектору - це малі господарства (люди в селі, одноосібники). Зараз же це нам в плюс. Ті виробники, які працюють, і зараз виробляють стільки, скільки нам вистачить на кілька років. Адже у нас експортноорієнтоване виробництво. Прогноз виробництва зернових цього сезону - 50-60 млн тонн. Минулого року було 85 млн тонн. Тобто, падіння лише 30%.

"Проблема може бути в чому? Це може бути дуже серйозний удар по комерційній частині сектору - ті, хто безпосередньо працює на ринок: великі, середні, малі підприємства. Тому що, якщо не буде експорту, всередині країни буде збиратися дуже багато надлишкової продукції. Вона буде дуже тиснути на ціну. І ціна в нас вже, в порівнянні з довоєнним періодом, менша. І це парадоксально, тому що світові ціни зросли майже в два рази. Тобто, здавалося б у нас теж мають бути ціни достатньо високі, але причина в тому, що дуже багато продукції в країні. Логістика дуже сильно подорожчала. І, відповідно, виробники наші отримують меншу ціну, ніж вони отримували до війни. Це означає, що вони будуть просто банкрутувати за найгірших умов, якщо це буде продовжуватись. Тобто, це серйозний удар по комерційному сектору і, відповідно, по виробництву. Але знову ж таки, це не критично для нас, в плані для забезпечення внутрішньої продовольчої безпеки", - зазначає Нів’євський.

За словами експерта, стратегії розвитку АПК не було з 2015 року, тож зараз наше аграрне виробниче портфоліо доволі скудне - зернові та олійні культури. Виробники реагували по ринку - виробляли те, що найбільш вигідно. Але, з іншого боку, завжди була дискусія про диверсифікацію виробництва - більше переробки, овочів, фруктів, ягід. І на невеликому рівні такий процес потрохи відбувався. Наприклад, у селах вже успішно висаджували малину та яблука на експорт.

"Та сама земельна реформа - це дуже класний інструмент запуску ринку для того, щоб фермери інвестували не тільки в зернові, а також у тваринництво, овочівництво, садівництво", - зауважує експерт. Звісно, зараз ринок стоїть. Сам ринок у нас існував фактично з липня минулого року. Але до початку війни швидкість транзакцій підвищувалась, запускались кредити і купівлі під заставу землі, вартість землі підвищувалась - все починало бути добре, як і моделювалось. За його словами, земельна реформа, на рівні з реформою децентралізації та банківською, була ключовою для України, що дозволяє нам зараз бути такими успішними у боротьбі з росією.

"Глобальна продовольча криза насправді зараз дуже серйозна. росія знає, на що тисне. Вже третій-четвертий рік світові запаси зернових доволі низькі. Якщо абстрагуватись від Китаю, то ми зараз заходимо в рік найменших світових запасів зернових за останні 15 років", - каже Нів’євський. За словами експерта, росія є "гопніком на зерновому ринку світовому", бо підвищила ризики, дестабілізувала поставки ключового постачальника зерна в світі, створила турбулентсність на ринку. Тому голод стукається у двері у тих країнах, куди ми постачали зерно. "Фактор цього ризику поступками на санкції ми тільки підвищимо. Тому що росія подумає, що може завжди шантажувати світ продовольством. Цей ризик завжди буде зберігатися і ми таким чином продовольчу безпеку в світі не поправимо", - зазначає він. Експерт вважає Україну та росію серйозними конкурентами на ринку. На його думку, Україна - одна з небагатьох країн світу, яка може суттєво підвищити виробництво с/г продукції, десь вдвічі. Завдяки тому, що третина чорноземів світу саме в Україні. В росії таких резервів немає.

На думку аналітика ОПОРИ Олександра Неберикута, ця загроза світової продовольчої кризи дає певний шанс для нас перевизначити, чи, скоріше, розширити міжнародну коаліцію на підтримку України. Адже ми маємо новий виток з аргументом проти російської агресії вже не лише щодо України.

За його словами, країнами, до яких ми найбільше експортуємо зерно, є: Афганістан, Ємен, Бангладеш, Індонезія, Туніс, Єгипет, Ефіопія, Пакистан, Саудівська Аравія, Ізраїль, Лівія, Туреччина - Близький Схід, Африка, частково Азія. Але майже всі вони утримались під час голосування за Резолюцію на Генеральній Асамблеї ООН щодо виключення росії з Ради з прав людини ООН. А, наприклад, Ефіопія, голосувала проти. "Це країни, яким загрожує ця проблема з голодом. Для мене це вікно можливостей певне. Тобто, якщо ці країни залежать від нашого зерна, але в оцінці ситуації вони кажуть, що не знають, чи були там порушення прав людини росією, то очевидно, що з цим треба працювати", - каже Неберикут.

Крім того, Неберикут зауважує, що ключове, що ховається загалом за риторикою росії, це відмова в суб'єктності для України, починаючи навіть з "мови війни". Натомість зараз світова продовольча криза показує для всіх, що Україна має глобальне значення. "Війна в Україні це не лише про Україну і росію. Це про Україну, яка має глобальне значення як країна, яка постачає продовольство. Україна є об'єктивно одним з гарантів продовольчої безпеки в світі", - підкреслює він. На його думку, в контексті переговорного процесу, одним із обов'язків з боку України щодо отримання світом продовольчої безпеки може бути те, що Україна має отримати безпеку військову. Тому нам є з чим тут працювати в плані використання цієї теми проти самої ж росії.

Відеозапис трансляції доступний для перегляду на Facebook-сторінці та на YouTube-каналі ОПОРИ.

Аналітики Громадянської мережі ОПОРА ретельно відстежують офіційну позицію росії щодо війни, яку вона розпочала на території України. Щоденні короткі аналітичні записки можна знайти на новому онлайн-інструменті «War Speeches». А щотижневі підсумки аналітики обговорюватимуть під час онлайн-стрімів по п’ятницях о 15:00. Сподіваємося, цей інструмент допоможе українській владі, її міжнародним партнерам, іншим зацікавленим сторонам у плануванні кроків з протидії державі-окупанту. Крім того, всі користувачі зможуть ознайомитись із реакцією лідерів цивілізованого світу на заяви і провокації держави-окупанта на єдиному сайті. Ми вже проскролили для вас усі новини і проаналізували їх у загальному контексті.