Польща, Німеччина, Чехія прихистили найбільше українців з початку повномасштабного вторгнення

За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, найбільше українців у пошуках тимчасового притулку перебувають у Республіці Польща — 1,56 млн, Німеччині — 1,02 млн та Чехії — 483 тисячі. Однак методологія підрахунку українців за кордоном та кількісні показники, яким оперують міжнародна організація й українські державні структури, не збігаються. Такими є результати дослідження ОПОРИ.

Загалом УВКБ ООН говорить про 5 млн 125 тисяч українців у Європі (без урахування даних з росії та білорусі). Відсоток тих, хто отримав статус тимчасового захисту у країнах Європи, доволі високий — 96,7%. Однак таку цифру пояснює методологія підрахунку та обмежений доступ до даних про фактичну кількість українців, які перебувають у країнах Європи і не реєструвалися для отримання статусу тимчасового захисту або іншої соціальної допомоги — за відсутності інформації з низки країн Європи УВКБ ООН підраховує загальну кількість біженців саме за кількістю реєстрацій.

Таблиця кількості українців, які шукають тимчасового притулку у країнах Європи:

Натомість станом на 1 лютого 2023 року, за даними Міністерства закордонних справ України, за кордоном перебувало 7 989 027 громадян України, із них повнолітніх — близько 5,84 млн людей.

Водночас на консульському обліку станом на 12 грудня 2022 року стояло лише 448 592 громадян України. Така різниця зумовлена тим, що взяття на консульський облік переважно добровільне та необов’язкове (за кількома винятками), тож його дані не дозволяють встановити масштаб зовнішнього переміщення. 

Вварто звернути увагу, що 30 грудня 2022 року Кабінет Міністрів України Постановою №1487 затвердив “Правила військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів”, де встановив обов'язок для призовників, військовозобов’язаних та резервістів перебувати на військовому обліку у разі вибуття за межі України на строк більше трьох місяців — за місцем консульського обліку в закордонних дипломатичних установах України. Втім, наразі практика застосування цієї вимоги відсутня, тому оцінити її дієвість неможливо.

Цю публікацію підготовлено у рамках проєкту «Громадянське суспільство для післявоєнного відновлення України та готовності до ЄС», який реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є винятковою відповідальністю Громадянської мережі ОПОРА і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.