Обласний центр Чернігів розташований за 100 кілометрів від білоруського Гомеля та 330 кілометрів від російського Брянська. Місто потрапило під обстріл російських військ у перші ж дні повномасштабної війни. Як і населені пункти навколо. Майже місяць Чернігів був в оточенні з усіх боків. Уночі 23 березня російські окупанти скинули авіабомби на автомобільний міст через Десну, який сполучав Чернігів з Києвом. Відтоді привезти щось до обласного центру, який залишився без світла, опалення, води і зв'язку, було майже неможливо. Евакуювати людей — теж. За словами міського голови Владислава Атрошенка, за час війни у Чернігові загинули приблизно 700 людей, це сукупно і військових, і цивільних. 6 березня Президент України Указом №111/2022 присвоїв Чернігову почесну відзнаку «Місто-герой України».

24 лютого президент рф путін розпочав фазу повномасштабного вторгнення на всю територію України. Російські війська обстрілюють та знищують об'єкти інфраструктури, проводять масовані обстріли житлових районів українських міст та селищ із використанням артилерії, реактивних систем залпового вогню та балістичних ракет. Чернігівщина – одна з прикордонних областей. На півночі межує з Гомельською областю республіки білорусь, і з Брянською областю російської федерації. Обласний центр північної області України став ніби форпостом на шляху окупантів до столиці. Тому ворог упродовж тижнів гатив по місту з артилерії, чи не щоночі відбувались авіанальоти. Зараз у Чернігові зруйновано чимало житлових будинків, шкіл, дитячих садків, розбомблені лікарні й адміністративні будівлі. Місцеві говорять, що околиць Чернігова майже немає – вони повністю знищені. Як зазначила одна з місцевих журналісток, якби у місті нині було більше фотографів, то люди б знали, наскільки зруйнований обласний центр Чернігівщини.

Зруйнований готель «Україна». Фото з фейсбук сторінки Владислава Савенка

Чернігівці гинули чи не щодня – у чергах за хлібом, розвозячи воду містянам. Із 10 березня внаслідок регулярних обстрілів\ у квартирах почали зникати електроенергія, вода, тепло. Жодного гуманітарного коридору з початку бойових дій організовано не було. Всі, хто полишив місто, зробили це на свій страх і ризик. Від початку бойових дій в місті загинули близько 700 людей. Про це 8 квітня Укрінформу повідомив мер міста Владислав Атрошенко. За його словами, у ці дані входять цивільні та військові. Більшість загиблих ідентифікували, 70 тіл впізнати поки не вдалося. Ще 40 людей вважаються зниклими безвісти, але, найімовірніше, їх можна вважати загиблими, позаяк багатьох із них востаннє бачили біля будівель і автівок, знищених військами рф. Атрошенко заявив, що орієнтовно у місті наразі залишились до 95 тисяч людей. До війни в місті мешкали до 290 тисяч людей.

6 березня Президент України Указом № 111/2022 присвоїв Чернігову почесну відзнаку «Місто-герой України». Також Володимир Зеленський нагородив орденами голову обласної та міської адміністрацій – В’ячеслава Чауса та Владислава Атрошенка за оборону своїх громад.

Ситуація в Чернігові після звільнення з облоги

1 квітня голова Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус у своєму традиційному відеозверненні повідомив, що російські військові поступово залишають Чернігівську область. Наразі місто живе без постійних обстрілів важкою артилерією, хоча з постійною загрозою ракетних та авіа ударів.

За словами міського голови Владислава Атрошенка, у Чернігові надзвичайно складна гуманітарна ситуація. Адже російськими ракетами та авіабомбами повністю зруйнована інфраструктура, тисячі будинків, у місті не ходять гроші, бо бізнес не працює через руйнування, не сплачуються податки, зарплати, лише пенсії нараховуються. У місті безкоштовно роздається гуманітарна допомога.

Рятувальники Чернігівщини продовжують розбирати завали у школі № 21 обласного центру. Джерело фото – Чернігівська ОДА

У місті зруйнована велика кількість об’єктів цивільної інфраструктури – школи, бібліотеки, стадіон імені Юрія Гагаріна, житлові будинки й цілі квартали. Загалом, за грубими підрахунками міської влади, пошкоджено близько 150 багатоповерхових будинків. Міські активісти створили відео на патріотичному YouTube каналі міста, де показали значні руйнування Чернігова: https://bit.ly/3DWAlRr.

Під час пресконференції за участю чернігівського міського голови Владислава Атрошенка, організованої агентством «Укрінформ» 8 квітня, мер заявив, що на відновлення міста потрібно чотири роки, якщо працювати швидко і буде повний обсяг коштів. Нема людей, нема фахівців і дуже великі обсяги. По фінансах – це десятки мільярдів гривень збитків. Перебудувати тільки одну ТЕЦ – це від 200 до 300 мільйонів євро, що становить від 8 до 12 мільярдів гривень. Усі магістральні мережі, які виходять з ТЕЦ, знищені – там точилися бої. Це окраїна міста, туди прилітала дуже велика кількість снарядів. І тим більше що росіяни свідомо знищували інфраструктуру – наприклад, на півдні по ТЕЦ здійснювали мінометні обстріли.

Також міський голова наголосив, що для оцінки збитків, нанесених російською федерацією місту, потрібна допомога світового експертного середовища, аби оцінка відбувалася швидко, за спрощеними процедурами. Аби після оцінки збитків від воєнних злочинів росії, всі ці експертні висновки та рахунки були оперативно виставлені російським платникам податків на відшкодування Україні. Для встановлення збитків терміново потрібна допомога європейських експертів.

Обласна універсальна бібліотека імені В.Г. Короленка. Фото з фейсбук сторінки Владислава Савенка

Наразі місто активно прибирають комунальні служби та волонтери. Навіть під час війни, переживши стільки днів бомбардувань, Чернігів лишається містом клумб і дерев. Озеленювачки «Зеленбуду» щодня в роботі – прибирають парки, прополюють клумби – адже війна війною, а місто-герой має лишатися красивим.

Фото з фейсбук сторінки Владислава Савенка

8 квітня у ранковому зверненні голова Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус закликав жителів області дотримуватися заходів безпеки під час пересування між населеними пунктами та світломаскування у темний час доби. Багато шляхів досі залишаються замінованими, а над областю продовжують літати ворожі літаки і ракети. Як голова ОВА, так і міський голова Чернігова закликають містян утриматися від повернення додому.

Як область оговтується після активних воєнних дій

Із початку квітня ворог почав відступати із населених пунктів Чернігівщини, які були окуповані від початку повномасштабного вторгнення. 2 квітня начальник ОВА В'ячеслав Чаус відзвітував, що разом з командою побував у звільненій від російських окупантів Шестовиці – це село в Чернігівському районі неподалік обласного центру, через яке військові російської федерації неодноразово намагалися побудувати понтонний міст через Десну й переправитися на інший берег для подальшого наступу на столицю. Усі спроби окупантів були відбиті ЗСУ.

Фото з фейсбук сторінки Чернігівської ОДА

3 квітня військові повідомили про звільнення населених пунктів Количівка, Ягідне, Іванівка Чернігівської області, де розташовані розв'язки на ключовій трасі до Чернігова. Купа розбитого та спаленого українськими військовими російського металобрухту й досі «прикрашає» трасу від Чернігова у бік Козельця. Наразі населені пункти звільнені від рашистської навали. Територія зачищається та контролюється військовими ЗСУ. Населенню завозять гуманітарну допомогу.

У селі Ягідне Чернігівської області російські загарбники утримували в невеличкому шкільному підвалі понад півтори сотні людей одночасно. Про це місце громадськості розповів та поділився світлинами звідти очільник обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус. Усіма жахіттями від пережитого поділилася місцева жителька на своїй сторінці у Facebook Ольга Меняйло.

Фото з фейсбук сторінки Чернігівської ОДА

Ще 31 березня в командуванні «Північ» повідомили, що ЗСУ звільнили від російських окупантів села Слобода та Лукашівка, які розташовані біля Чернігова.  У селі Лукашівка Чернігівського району знаходиться пам’ятка архітектури Вознесенська церква, в якій окупанти зробили штаб. Окрім боєприпасів, понівечених куполів з хрестами, сміття, що залишили російські військові, рятувальники знаходять і тіла людей. Додамо, села Слобода та Лукашівка розташовані поблизу київської траси.

Джерело фото Суспільне Чернігів

Також протягом 31 березня від російських військ звільнили 10 населених пунктів на півдні Чернігівської області. Ідеться про такі населені пункти як Петрівка, Старий та Новий Биків, Гаврилівка, Українка, Макіївка, Терешківка, Галиця, Яхнівка, Світанок.

Та найбільше постраждали села, які були поблизу Чернігова. Новоселівка – одне з них. До війни тут жили близько тисячі людей. Населений пункт розташований за 9 кілометрів від Чернігова. Він стояв на шляху окупантів. Після звільнення від російських військ його не впізнати – не залишилося жодного вцілілого будинку.

Джерело фото Суспільне Чернігів

Нині вся Чернігівська область звільнена від окупантів. Чернігівська обласна військова адміністрація збирає інформацію про руйнування, заподіяні російськими військами в області. Для цього в мережі Telegram створили телеграм-бот. Аби додати інформацію про руйнування, потрібно запустити бот, обрати потрібний район і населений пункт, внести інформацію про пошкоджену будівлю та її адресу. Водночас ЧОВА оцінює збитки Чернігівщини, отримані внаслідок обстрілів населених пунктів області росіянами, у мільярдах доларів. Про це заявив В’ячеслав Чаус в інтерв’ю Суспільному.

За інформацією Чернігівської ОДА, звільнена Чернігівщина розпочала посівну.