“Навіть я вірила в тезу, що ми занадто поляризовані й це шлях не туди”, — презентувала висновки з дослідження “(Ро)з’єднані: Поляризація в українському суспільстві” Ольга Айвазовська, виступаючи на 13-му щорічному Форумі розвитку громадянського суспільства.
За словами голови правління Громадянської мережі ОПОРА, близько року українцям нав’язували думку про те, що серед них панує ненависть одне до одного, поляризація і ворожнеча. Дослідження “(Ро)з’єднані: поляризація в українському суспільстві”, яке провели ОПОРА та Київська школа економіки, було спрямоване на те, щоб підтвердити чи спростувати цю гіпотезу.
“Коли я побачила перші результати, то сказала колегам-аналітикам, що ми, певно, щось зробили не так. Рік тому, відвідуючи велику кількість столиць і спілкуючись із нашими партнерами про необхідність продовження підтримки України фінансово, політично, дипломатично, я чула від них питання — чи правда, що в Україні більше немає єдності?”, — зазначила Ольга. За її словами, наші іноземні партнери були переконані, що їхні інвестиції можуть бути неефективними, адже у суспільстві немає єдності.
Однак дослідження показало відсутність поляризації і доволі високий середній показник відчуття себе в більшості серед опитаних — 67%. “Тобто я є частиною більшості з моєї позиції щодо конкретної політики, і це означає, що поляризації немає”, — пояснює Ольга Айвазовська висновок з дослідження. Тож ті групи, які дослідники розглядали як теоретично поляризовані, насправді не бояться висловлювати свою позицію і не почуваються маргіналізованою меншістю.
Окрім заперечення факту поляризації в суспільстві, дослідження також свідчить про відсутність хейту. “Взаємна незгода чи дискусія, як на мене, є ознакою української ідентичності. Ми ніколи не приймаємо на віру те, що нам каже уряд, те, що пишуть в газетах, чи те, що говорять знайомі і близькі люди. Ми дискутуємо з приводу того, якого кольору чи типу квіти мають бути висаджені на клумбі біля будинку. Це ознака того, що українці мають культуру дискусій і діалогу, але, можливо, їх якість із точки зору емоційного ненашкодження ще не є достатньою”, — додає Ольга Айвазовська.
Сам ефект поширення наративів про поляризацію спікерка пов’язує з двома обставинами: емоційною втомою українців, які “дійсно втомились виживати” і поширенням пропаганди РФ, зокрема на аудиторію, яка випадає з українського інформаційного поля — за кордоном чи на тимчасово окупованих територіях.
“Дуже важливо, щоб, будучи незгодними одне з одним, ми шукали баланс культури комунікації, гарячості цієї протидії чи контраргументів. І натомість усвідомлювали, що, незважаючи на десятий плюс рік війни й майже третій — повномасштабного вторгнення, українське суспільство залишається як ніколи об’єднаним”, — наголосила Ольга Айвазовська, завершуючи свій виступ.
Розмова відбулася 5 грудня під час панельної дискусії “Шляхи до єдності: як війна випробовує соціальну згуртованість” (у партнерстві з ПРООН) на 13-му щорічному Форумі розвитку громадянського суспільства. На заході відбулися дискусії представників громадських та донорських організацій, благодійних фондів, державних установ, громадських активістів, волонтерів і фандрейзерів.
Запис панелі доступний з 5:43:04
Дослідження “(Ро)з’єднані: Поляризація в українському суспільстві” спільно провели аналітики і соціологи Громадянської мережі ОПОРА та Київської школи економіки у вересні 2024 року. В ньому, зокрема, розглядалося ставлення до представників груп потенційної поляризації: за ознаками конфесійної належності, участі у військових діях, мови спілкування і споживання контенту, а також факту переміщення через війну.