На YouTube-каналі “Жовті Кеди” журналістки Юлії Бориско вийшла розмова з Ольгою Айвазовською.
У випуску говорили про боротьбу за демократію і те, якою різною вона може бути в залежності від локалізації — від пасіонарного мирного протесту у Сакартвело зараз і до акцій проти режиму Лукашенка в 2020 році у Білорусі, де громадяни ввічливо скидали взуття перед тим, як встати на лавку.
Також розглянули демократичні процеси в Україні, зокрема спираючись на дані дослідження “(Ро)з’єднані: Поляризація в українському суспільстві” і його найбільш тригерні аспекти, такі як поділ на “громадян” і “біженців”.
Це вже друге інтерв’ю голови правління Громадянської мережі ОПОРА в рамках проєкту “Жовті Кеди”. Перше вийшло на початку цього року. Остання розмова стала його логічним продовженням, окрім суспільних і професійних, тут так само звучали й особисті теми.
Долучайтесь до перегляду на YouTube, а основні тези інтерв'ю подаємо нижче.
Такої травми, як отримали грузини після 2008 року, вони в своїй історії не знали
Запис інтерв’ю відбувався на початку грудня, коли однією з найгарячіших тем в інфопросторі були протести в Грузії. Тож Ольга з Юлією обговорили, які події призвели до поточної політичної ситуації у країні і як грузинський урок може слугувати Україні. Адже свого часу Грузія показала приклад блискавичних і успішних реформ на фоні економічного зростання. “Її державні посадовці визнавались кращими бюрократами Європи і регіону”, — підкреслює Ольга Айвазовська, аналізуючи грузинський сценарій. Однак нестабільність реформ і досвід війни сильно підломили народ Сакартвело.
“Такої травми, як отримали грузини після 2008 року, — війни, яка була програна, вони в своїй історії не знали. Це відчуття згвалтованого народу, який дуже гідний, амбіційний, гордий. І коли вони вийшли з війни, не просто її програвши, а будучи всіма звинуваченими в ній, не відчуваючи підтримки партнерів, то вибір “Грузинської мрії”, уряду Іванівшвілі, його персонально була очевидною. Тому що люди хотіли миру спокою і не хотіли далі бути звинуваченими у всіх бідах на власній землі і території”, — ділиться поглядом на ситуацію Ольга.
На противагу мирним грузинським протестам (більш звичних для українців, адже тут і свавілля правоохоронців, і намагання розігнати мирних демонстрантів силою) згадали акції протесту проти режиму Лукашенка в Білорусі 2020-21 років.
“Опозиція, громадськість, громадянське суспільство настільки були зацементовані, що в суспільства не було досвіду “тренування м'язів” на мирних акціях протесту. Білоруси пишались, що знімали взуття перед тим, як стати на лавки”, — наголошує на відмінності парадигми білорусів Ольга. Оскільки в українців ця парадигма інша, то для нас такі акції не видавалися справжнім протестом.
Немає іншої формули, ніж боротись постійно
Тема протестів для українського суспільства, яке намагається вижити у війні, не є зараз настільки актуальною. Однак, про повоєнні вибори мусимо говорити вже як про невід’ємну складову забезпечення демократії. В цьому контексті також вбачаються прямі загрози від нашого ворога.
“Росія має достатньо важелів, щоб задурити українському народу, українському виборцю голову під егідою партій миру і превенції нової війни, щоб в політичний спосіб нас загарбати. Немає іншої формули, ніж боротись постійно”, — переконана Айвазовська.
Мета цієї війни — знищити нас як групу
І в контексті виборів, і відбудови України важливо зберігати зв’язок між усіма українцями. Те, що тема “біженець чи громадянин” — дуже тригерна засвідчило нещодавнє дослідження Київської школи економіки і ОПОРИ “(Ро)з’єднані: Поляризація в українському суспільстві. Серед усіх потенційних груп розколу — саме ця показала себе найбільш вразливою.
“Ми не можемо собі дозволити втрачати людей. Це ж мета цієї війни — знищити нас як групу. Якщо питання мудрості стояло б на порядку денному, то держава і суспільство мають робити все, щоб зберігати себе скрізь: і всередині, і назовні”, — впевнена спікерка ОПОРИ. Тому робота над збереженням ідентичності і зв'язків між українцями вкрай важлива.
А те, що між нами виникають розбіжності і дискусії — лише частина демократичного процесу. “Політична поляризація — це ознака демократії, ми не можемо любити всіх однаково”, — переконана Ольга. І ключ до порозуміння, як завжди — в екологічному діалозі.
Нагадаємо, що “Жовті Кеди” виходять у партнерстві з ОПОРОЮ з січня 2024 року. Для відео-проєкту ОПОРА — ціннісно близька мережа. Факти і цифри щодо відчуття роз’єднаності в українському суспільстві чи то освіти дітей на тимчасово окупованих територіях, — ґрунтовні дані і аналітика від ОПОРИ вдало поєднуються з темами, які досліджує Юлія Бориско разом зі своїми гостями. Для ОПОРИ ця співпраця — змога доносити більше, якісніше і для різних аудиторій результати своєї роботи.