Повномасштабна війна суттєво не вплинула на сталість партійних структур на Волині та партійне представництво в органах місцевого самоврядування. Якщо за результатами місцевих виборів 25 жовтня 2020 року до складу Волинської обласної ради увійшли представники 7 політичних сил, а до Луцької міської ради — 6, через півтора року війни нічого суттєво не змінилося, за винятком заміни кількох депутатів.

Баланс сил у Волинській обласній та Луцькій міській радах лишився сталим. На початку каденції Волиньради фракції «За майбутнє», ВО «Батьківщина» і ВО «Свобода» стали основою для формування коаліції, а фракції Аграрної партії України і «Європейської Солідарності» заявили про свою опозиційність. Такий статус зберігається і станом на серпень 2023 року. У Луцькраді більшістьстановлять ті самі політичні сили — «За майбутнє», ВО «Батьківщина» і ВО «Свобода», а впливової опозиції як не було, так і немає. 

Впровадження воєнного стану серйозно позначилося на зміні балансу сил у прийнятті важливих рішень на обласному рівні. Волинська обласна державна адміністрація, отримавши можливість перебрати на себе «бюджетну функцію», одразу ж нею скористалася. Відтак, бюджет-2023 на рівні області ухвалювала не обласна рада на пленарному засіданні сесії, як це відбувалося завжди, а його затвердив голова Волинської обласної військової адміністрації Юрій Погуляйко своїм розпорядженням.

Відсутність можливості повноцінно впливати на розподіл бюджетних ресурсів залишила для обласних обранців надто мало мотивації збиратися на пленарні засідання. Якщо за 19 місяців війни в Україні Луцька міська рада 24 рази збиралася на пленарні засідання, то у Волинській обласній раді за цей період відбулося лише 10 засідань, на більшості з яких розглядали по 3–4 питання. 

Незважаючи на це, у Волинській обласній раді немає жодного депутата, який за час війни пропустив понад 50% засідань. У Луцькій міській раді таких депутатів 5. Двоє з них — Юрій Моклиця й Олександр Ніколайчук (фракція «Європейська Солідарність») не з’являлися на засідання через службу у складі Збройних Сил України.

Основний акцент у своїй роботі представницькі органи зробили на прийнятті рішень, спрямованих на забезпечення потреб військових, внутрішньо переміщених осіб, регіонів, які найбільше постраждали від російської агресії, а також стабілізації життя місцевих громад (енергетична безпека, облаштування укриттів, поліпшення рівня цивільного захисту населення тощо). 

Правовий режим воєнного стану в Україні не позначився на сталості партійних структур. За інформацією Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції станом на 12 серпня 2023 року у Волинській області зареєстровано зі статусом юридичної особи 123 обласні організації політичних партій, 119 міських організацій, 281 районна організація. Без статусу юридичної особи зареєстровано 121 обласна організація політичних партій, 330 міських і 867 районних організацій, 6 539 первинних осередків політичних партій. Також з 24 лютого 2022 року до 12 серпня 2023 року на Волині зареєстрували 22 місцеві організації політичних партій.

Результати місцевих виборів та формування більшості у Волинській обласній раді. Структура партійного представництва на момент обрання та в період повномасштабного вторгнення

Волинська обласна рада представлена 64 депутатами від 7 політичних партій. За результатами місцевих виборів 25 жовтня 2020 року політична партія «За майбутнє» отримала 22 депутатські мандати, політичні партії ВО «Батьківщина» і «Європейська Солідарність» — по 9, «Слуга народу» — 8, ВО «Свобода» — 7, Аграрна партія України — 5, «Сила і честь» — 4.

Відтак, від політичної партії «За майбутнє» депутатами Волинської обласної ради стали Володимир Бондар, Анатолій Бусько, Ірина Горавська, Іван Киричик, Віктор Козак, Валентин Кошельник, Світлана Крецу, Ігор Лех, Ярослав Матвійчук, Орест Маховський, Роман Микитюк, Євгеній Недищук, Григорій Недопад, Юрій Ройко, Юрій Сиротюк, Михайло Скопюк, Олександр Тиводар, Андрій Турак, Оксана Філіпчук, Анатолій Філюк, Юрій Харченко, Володимир Яренчук.

10 грудня 2020 року депутат цієї фракції «За Майбутнє» Євгеній Недищук склав свій мандат за власним бажанням, написавши відповідну заяву. Рішення про дострокове припинення його повноважень рада прийняла під час пленарного засідання 10 грудня 2020 року. Його місце посів помічник народного депутата України Ігоря Гузя Андрій Бокоч. 

Від політичної партії «Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”» до Волиньради потрапили Людмила Кирда, Андрій Козюра, Сергій Котюк, Анатолій Никонюк, Віктор Олійник, Ольга Омелько, Григорій Пустовіт, Роксолана Цвид та Роман Чорненький. 

Представництво політичної партії «Європейська Солідарність» за результатами місцевих виборів утворили Юлія Вусенко, Віктор Дудечко, Артем Запотоцький, Сергій Кошарук, Іван Мирка, Ірина Патлашинська, Ористлава Сидорчук, Віктор Харчук та Павло Цибульський. 

Своїм рішенням №22/2 від 13 липня 2023 року обласна рада припинила повноваження депутата Павла Цибульського у зв’язку з його особистою заявою. У виданні «Конкурент» повідомили, що депутат вирішив скласти мандат у зв’язку з високим рівнем навантаженості за основним місцем роботи (він працює завідувачем діагностично-лікувального відділення Волинської обласної клінічної лікарні). Новим депутатом обласної ради став боєць 50-го батальйону 100-ї бригади ТрО Олександр Радчук. 

У політичній партії «Слуга народу» депутатами Волинської обласної ради обрані Микола Буліга, Яна Гончарук, Ігор Лісовський, Микола Макарук, Сергій Ніщик, Олександр Сачук, Валентина Черниш і Сергій Юнак. 

Представництво політичної партії «Всеукраїнське об’єднання “Свобода”» в раді сформували Олександр Бик, Анатолій Вітів, Сергій Кудрявцев, Валентина Магурчак, Олександр Пирожик, Юрій Поліщук, Любов Серба. 

Аграрну партію України у Волинській обласній раді представляють Ігор Волошенюк, Андрій Мельник, Валентин Приходько, Іван Смітюх і Тарас Щерблюк.  

Від політичної партії «Сила і Честь» до складу Волинської обласної ради увійшли Віктор Галан-Влащук, Володимир Дибель, Роман Карпюк, Людмила Стасюк. 

9 січня 2022 року стало відомо про смерть депутата Волинської обласної ради, керівника фракції «Сила і Честь» Романа Карпюка. У раді його замінив Юрій Валецький. Відповідне рішення Волинська обласна територіальна виборча комісія прийняла 13 травня 2022 року.

Перші пленарні засідання сесій Волинської обласної ради уже продемонстрували чітке розмежування більшості та опозиції. Основу так званої «коаліції» сформували представники фракцій «За майбутнє», ВО «Батьківщина» та ВО «Свобода». Вони й поділили між собою керівні посади: головою Волиньради обрали представника фракції «За майбутнє» Григорія Недопада; першим заступником голови — Юрія Поліщука (ВО «Свобода»); заступником голови обласної ради — Григорія Пустовіта (ВО «Батьківщина»). Після 24 лютого 2022 року в керівництві Волинської обласної ради не відбулося жодних змін. 

В опозицію до більшості стали «Європейська Солідарність» та Аграрна партія України. Про це заявив голова фракції Аграрної партії України у Волиньраді Ігор Волошенюк одному з волинських видань. 

Не відносять себе ні до більшості, ні до опозиції представники партій «Слуга народу» та «Сила і Честь». У «Волинській газеті» знаходимо пряму мову голови фракції «Слуга народу» в обласній раді Ігоря Лісовського, де він говорить, що в раді не повинно бути опозиції, оскільки вона вважатиметься опозицією до громадян. Також колишній лідер політичної партії «Сила і Честь» та однойменної фракції у Волиньраді Роман Карпюк наголошував, що представники політичної сили займають нейтральну позицію.  

Оскільки у Волинській області не відбувалося активних бойових дій, введення режиму воєнного стану суттєво не вплинуло на сталість роботи представництва політичних партій та кадрову стабільність в органах місцевого самоврядування, зокрема в обласній раді. Відсутність проросійських фракцій у складі ради також позитивно вплинуло на збереження структури ОМС. 

Результати місцевих виборів та формування більшості у Луцькій міській раді. Структура партійного представництва на момент обрання та в період повномасштабного вторгнення

Політична ситуація в обласному центрі за час війни також не зазнала суттєвих змін, які могли б негативно позначитись на роботі органу місцевого самоврядування. Однак безпосередня участь у воєнних діях окремих депутатів міської ради все ж підкорегувала склад цього органу. 

За результатами місцевих виборів 25 жовтня 2020 року до Луцької міської ради потрапили 42 депутати — представники 6 політичних партій. Найбільше мандатів отримала партія «За майбутнє» — 13. «Європейській Солідарності» дісталося 9 мандатів, Громадянському Руху «Свідомі» — 6, ВО «Свобода» і «Слуга народу» — по 5, ВО «Батьківщина» — 4.

Відтак, із листопада 2020 року політичну партію «За майбутнє» у Луцькраді представляють депутати Юрій Безпятко, Віталій Бондар, Юлія Дацюк, Микола Дуда, Роман Кравчук, Ігор Курілін, Оксана Лєщинська, Вікторія Майборода, Андрій Разумовський, Оксана Степанюк, Олег Тарасюк, Євгеній Ткачук, Катерина Шкльода. 

До складу другої за чисельністю фракції в міській раді — «Європейська Солідарність» — увійшли Алла Доманська, Ігор Гнетньов, Лілія Каньовська, Ірина Колковська, Олександр Лазука, Валентина Малютіна, Юрій Моклиця, Олександр Ніколайчук, Микола Яручик. 

28 червня 2023 року Луцька міська рада прийняла рішення №47/106, яким припинила повноваження голови фракції «Європейська Солідарність» Юрія Моклиці у зв’язку з його особистою заявою. Своє рішення він пояснив тим, що вже понад 15 місяців перебуває у складі ЗСУ, що заважає повноцінно виконувати обов’язки депутата. Наступним у списку «Європейської Солідарності» є чинний депутат Волинської обласної ради Артем Запотоцький, який може замінити Юрія Моклицю у складі Луцькради.Якщо він вирішить залишити мандат депутата Волиньради, то до складу Луцької міської ради може увійти Алла Бабула. Станом на кінець серпня 2023 року Луцька міська ТВК ще не прийняла рішення про заміну депутата міськради. 

Політичну партію «Громадянський Рух “Свідомі”» в міській раді представляють Андрій Лучик, Андрій Маруняк, Алла Надточій, Михайло Наход, Валентин Хаймик, Тарас Шкітер. 

Представниками Всеукраїнського об’єднання «Свобода» стали Андрій Білан, Алла Жупанюк, Володимир Пшибельський, Микола Федік, Михайло Щур.

Депутатами Луцькради від політичної партії «Слуга народу» обрані Роман Бондарук, Андрій Костенко, Оксана Руднік, Юлія Сачковська та Олександр Ткачук.  

Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» представляють Андрій Авраменко, Дмитро Грачов, Олександр Козлюк, Ірина Чебелюк.

Луцьким міським головою обраний і залишається Ігор Поліщук, представник політичної партії «За майбутнє». 

Відповідно, саме ця партія й стала основою для формування більшості в Луцькій міській раді VIII скликання одразу після формування її складу. До так званої «коаліції» приєдналися ВО «Свобода» та ВО «Батьківщина». Секретарем ради обралипредставника політичної партії «За майбутнє» Юрія Безпятка — за це рішення не голосували депутати фракції «Громадянський Рух “Свідомі”». Ситуативно до «коаліції» доєднуються і представники «Слуги народу», про що свідчать результати голосувань під час пленарних засідань. 

Офіційно опозиції в Луцькій міській раді немає. Втім, є дві фракції, чиє бачення розвитку громади не збігається з позицією більшості. Це «Європейська Солідарність» та «Громадянський Рух “Свідомі”». В одному з інтерв’ю для «Громадського Інтерактивного Телебачення» ексголова фракції «ЄС» Юрій Моклиця заявив, що не вважає свою фракцію опозиційною, але в неї є своя «конструктивна позиція».

Партійна дисципліна: які депутати та з яких причин ігнорують засідання

З 24 лютого 2022 до 1 серпня 2023 року у Волинській обласній раді відбулося 10 пленарних засідань. У зв’язку з введенням режиму воєнного стану, а також переходом офіційного сайту обласної ради на нову платформу, певна публічна інформація нині прихована. Це, зокрема, результати голосувань депутатів під час пленарних засідань 13-17-ї сесій ради, а також результати реєстрації депутатів під час засідань. 

Відтак, беручи до уваги оприлюднені на сайті результати голосувань обласних обранців, а також відповідь Волинської обласної ради на інформаційний запит, Громадянська мережа ОПОРА дослідила відвідуваність депутатами обласної ради пленарних засідань за період з 24 лютого 2022 року до 13 липня 2023 року. Як виявилося, жоден з депутатів Волинської обласної ради за означений період не пропустив понад 50% пленарних засідань.  

Натомість у Луцькій обласній раді з 24 лютого 2022 року до 1 серпня 2023 року відбулося 23 пленарні засідання. Найбільше з них (понад половину) пропустили представники фракції «Європейська Солідарність» Олександр Лазука (78%), Юрій Моклиця (96%) та Олександр Ніколайчук (83%), а також Андрій Костенко зі «Слуги народу» (65%) й Алла Жупанюк із ВО «Свобода» (52%). 

Якщо у представників фракції «Європейська Солідарність» Юрія Моклиці та Олександра Ніколайчука є поважна причина відсутності – служба у складі Збройних Сил України, то ще один представник цієї ж фракції Олександр Лазука та член фракції «Слуга Народу» Андрій Костенко систематично не відвідують засідання з самого початку каденції. Нагадаємо, що станом на серпень 2023 року Юрій Моклиця уже не є депутатом Луцькради — він склав свої повноваження. 

На невиконання Андрієм Костенком обов’язків відвідувати засідання сесій та постійної комісії міської ради, до складу яких він увійшов, частково відреагували представники депутатського корпусу. Два роки тому — 26 серпня 2021 року — Костенка виключили зі складу постійної комісії міськради з питань земельних відносин та земельного кадастру і перевели до складу комісії з питань комунального майна та приватизації. Втім, засідання нової для себе комісії він теж не відвідує.   

Ч. 5 ст. 20 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» передбачає, що у разі пропуску депутатом протягом року більше половини пленарних засідань ради або засідань постійної комісії, членом якої він є, невиконання ним без поважних причин рішень і доручень ради та її органів відповідна рада може звернутися до виборців з пропозицією про відкликання такого депутата у встановленому законом порядку.

Разом з тим, у ч. 1 ст. 37 цього ж закону йдеться про те, що пропуск депутатом місцевої ради протягом року більше половини пленарних засідань ради або засідань постійної комісії є підставою для відкликання депутата. Ініціювати процес відкликання депутата можуть як виборці, так і місцева організація партії, від якої його було обрано.

Однак ні Андрія Костенка, ні Олександра Лазуку керівництво партій відкликати не збирається. Про це публічно заявляли голови фракцій «Слуга народу» та «Європейська Солідарність» в міськраді. 

Щодо депутатки Алли Жупанюк, то станом на кінець серпня 2023 року вона не є кандидатом на відкликання, оскільки понад половину пленарних засідань місцева обраниця пропустила не протягом року, а протягом півтора року. Втім, представниці ВО «Свобода» варто покращити відвідуваність засідань, щоб не опинитися в одному списку зі «злісними прогульниками».

Ініціативи партій для військових потреб

За півтора року війни органи місцевого самоврядування на Волині прийняли тисячі рішень для забезпечення потреб військових, внутрішньо переміщених осіб, регіонів, які найбільше постраждали від російської агресії, а також стабілізації життя мешканців місцевих громад. 

Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала, які ініціативи пропонували політичні партії в умовах війни, які з них були враховані чи відхилені під час голосувань на пленарних засіданнях сесій, а також які прийняті рішення партійці вважають найбільш важливими і актуальними. 

«За Майбутнє». Про всі найважливіші рішення органів місцевого самоврядування повідомляли їх очільники — представники цієї партії: голова Волинської обласної ради Григорій Недопад та луцький міський голова Ігор Поліщук — на своїх офіційних сторінках у фейсбуці.   

Наприклад, 1 березня 2022 року на своїй фейсбук-сторінці Григорій Недопад розповів, що обласна рада виділила понад 17,5 млн грн на фінансування Програми матеріально-технічного забезпечення військових частин, підрозділів правоохоронних органів, проведення заходів територіальної оборони та комплектування військових частин, мобілізаційної підготовки та мобілізації в області. 5 березня під час позачергового засідання обласна рада підтримала звернення до світових лідерів про закриття повітряного простору над Україною. 

Під час пленарного засідання 22 квітня Волинська обласна рада прийняла звернення до Президента України та Голови ВРУ з вимогою заборонити партію «Опозиційна платформа — За життя» і позбавити мандатів її нардепів.

На засіданні сесії ради у листопаді 2022 року обласні обранці своїм рішенням підтримали сільгоспвиробників: вони затвердили нову Комплексну програму розвитку агропромислового комплексу Волині на 2023-2026 роки, якою передбачено дотації з обласного бюджету на закупівлю якісного насіння для одноосібників, що обробляють понад 50 га землі, а також безвідсоткові поворотні кредити до 100 тис. грн на створення та розвиток бізнесу. Загальний кошторис програми — понад 35 млн грн. 

Очільник Луцької міської територіальної громади Ігор Поліщук на своїй сторінці у соцмережі фейсбуці також розповідав про найважливіші рішення, прийняті під час пленарних засідань міськради. 5 березня 2022 року він написав, що Луцька міська рада прийняла звернення до лідерів держав США, Франції, Німеччини, Великобританії, представників НАТО щодо закриття повітряного простору над Україною. 

Під час засідання 28 вересня 2022 рокуЛуцька міська рада прийняла рішенн виділити 2 млн грн для потреб 100-ї бригади тероборони та 1,7 млн грн — на придбання транспорту для бойового загону лучан, що несуть службу на передовій. 

26 жовтня депутати проголосували за зміни до бюджету, якими виділили кошти на матеріальну допомогу сім’ї загиблого на фронті лучанина, на придбання тепловізора для потреб тероборони, покращення матеріально-технічної бази правоохоронців, збільшення видатків на реалізацію Програми розвитку цивільного захисту міської громади і Програми підтримки родин військовослужбовців, а також прийняли низку інших рішень. 

Під час пленарного засідання 30 листопада 2022 року депутати знову внесли зміни до бюджету для забезпечення потреб цивільних і військових у воєнний час та затвердили Положення про часткове відшкодування вартості незалежних джерел електроенергії, які придбали ОСББ тощо.

13 грудня 2023 року міський голова повідомив про затвердження бюджету-2023. Основний акцент зробили на підтримку життєдіяльності громади в умовах воєнного стану, медичну галузь, допомогу військовим, цивільну безпеку і соціальні програми. Також Ігор Поліщук вніс пропозицію на наступну сесію перейменувати вулицю Пушкіна у Луцьку.  

22 лютого депутати передбачили субвенцію в державний бюджет на облаштування їдальні у військовій частині.

На засіданні 7 березня 2023 року Луцька міська рада внесла зміни до бюджету для забезпечення потреб військових. Кошти виділили для забезпечення потреб батальйону 100-ї окремої бригади тероборони, фінансування програми територіальної оборони і покращення матеріально-технічного забезпечення військових частин тощо.  

Також майже 10 млн грн виділили з міського бюджету на пленарному засіданні 31 травня 2023 року, а під час засідання сесії 26 липня на потреби ЗСУ передбачили 102 млн грн.  

«Слуга народу». На офіційному сайті цієї політичної партії публікували інформацію про результати пленарних засідань сесій місцевих рад із повідомленнями про найважливіші рішення, які ініціювали чи підтримали партійці. 

17 березня 2023 року партія повідомила, що під час засідання Волинської обласної ради депутати прийняли звернення до міністра оборони щодо необхідності створити Центр підготовки мобілізованих військовослужбовців на базі однієї з військових частин на Волині. Звернення підтримали представники партії «Слуга народу». Також партійці підтримали і звернення до Міжнародного олімпійського комітету про недопущення російських і білоруських спортсменів до міжнародних змагань. 

Під час пленарного засідання сесії Волинської обласної ради 13 липня 2023 року депутати розглянули питання про запровадження програми розвитку української мови. Рішення підтримали депутати від «Слуги народу».

У Луцькій міській раді депутати підтримали ініціативу фракції «Слуга народу» щодо часткового відшкодування вартості генераторів для ОСББ і управителів будинків. 

20 січня 2023 року на офіційній сторінці партії повідомили, що завдяки старанням голови її фракції в Луцькій міській раді Романа Бондарука закупили 100 генераторів, 13 мобільних котелень на твердому паливі і труби для аварійної зміни мереж теплопостачання, екскаватор та аварійну машину.

3 квітня 2023 року на сайті партії з’явилась інформація, що її депутати в Луцькій міській раді підтримали зміни до бюджету для покращення матеріально-технічної бази військової частини, Національної поліції, Волинського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, ДСНС, Патрульної поліції, податкової інспекції.

26 квітня 2023 року депутати призначили голову фракції «Слуга народу» Романа Бондарука командиром добровольчого формування Луцької міської територіальної громади №1. На цьому ж засіданні представники «Слуги народу» підтримали рішення ради щодо заборони УПЦ МП. 

1 червня 2023 року на сайті партії розповіли про виділення 10 млн грн з бюджету громади для забезпечення військових частин, 20 млн грн на цивільний захист мешканців громади й облаштування укриттів, а ще 6,6 млн грн — на житло учасникам бойових дій, які мають інвалідність. Фракція «Слуга народу» підтримала такі рішення . 

На засіданні сесії ради у липні 2023 року депутати скерували 102 млн грн з бюджету на програму підтримки ЗСУ, зокрема на закупівлю дронів, тепловізорів, старлінків та іншого обладнання. Також з ініціативи голови фракції «Слуга народу» в Луцькраді затвердили нову схему теплопостачання міста, передбачену Програмою модернізації системи теплопостачання Луцька до 2033 року. 

«Європейська Солідарність». Як і інші фракції у Волинській обласній раді, представники «ЄС» підтримали звернення з проханням заборонити партію «Опозиційна платформа — За життя» і позбавити повноважень її нардепів. Однак під час пленарного засідання депутати ради не підтримали 2 звернення, які зареєстрували представники «Європейської Солідарності». Це звернення про визначення пріоритетів бюджетного фінансування, спрямовані на забезпечення обороноздатності держави та соціальний захист громадян; а також про захист громадян від енергетичного колапсу. 

Голова фракції «Європейська Солідарність» у Луцькій міській раді Алла Доманська ініціювала петицію про виключення з Луцької ради церков представника Московського патріархату. Також вона взяла на контроль питання перейменування вулиць у громаді, які розглядають депутати протягом усього періоду війни. Разом з тим, з ініціативи Алли Доманської було підготовлено і прийнято рішення ради про розірвання відносин із містом-партнером Брестом. 

Інша представниця фракції «Європейська Солідарність» у Луцькій міській раді Ірина Колковська ініціювала питання щодо створення можливості спрямувати кошти депутатського фонду на потреби військових. 

ВО «Батьківщина». 14 квітня 2023 року на офіційному сайті політичної партії ВО «Батьківщина» повідомили, що депутати її фракції у Волинській обласній ради одноголосно підтримали заборону Московського патріархату на території Волинської області.

ВО «Свобода». Фракція Всеукраїнського об’єднання  «Свобода» у Волинській обласній раді стала одним з ініціаторів рішення про заборону УПЦ МП. 

У Луцькій міській раді за час війни в Україні представники фракції ВО «Свобода» активно включилися у процес перейменування вулиць, ініціювали проєкт рішення щодо заборони УПЦ МП та припинення права постійного користування земельними ділянками УПЦ МП на території громади, які були підтримані; запропонували проєкт рішення щодо звернення до ВРУ з вимогою не голосувати за закон, який дозволяє одностатеві шлюби і просуває гендерну ідеологію, який депутати також підтримали.

Громадянський Рух «Свідомі». Про власні ініціативи та підтримані рішення під час пленарних засідань сесій партія повідомляє на своїй офіційній сторінці у фейсбуці з посиланням на представників однойменної фракції у Луцькій міській раді.

27 квітня 2022 року партійці розповіли, що рада прийняла рішення повністю декомунізувати Меморіал вічної слави; перейменувати кілька вулиць, перерозподілити кошти з місцевого бюджету для надання матеріальної допомоги сім’ям загиблих військовослужбовців; передати автомобілі для військових частин. 

28 вересня 2022 року голова фракції Тарас Шкітер виділив зі свого депутатського фонду 100 тис. грн для міського батальйону тероборони. Також під час засідання ради депутати з фракції підтримали питання перейменування вулиць, змін до бюджету задля забезпечення потреб цивільних і військових в умовах воєнного часу. Депутат Михайло Наход також підтримав ідею звільнення військовослужбовців-мешканців громади від сплати до місцевого бюджету коштів за користування тимчасовими спорудами, а також запропонував звільнити військових громади від інших платежів до міського бюджету. 

Під час засідання сесії ради 26 жовтня представники фракції «Громадянського Руху “Свідомі”» долучилися до прийняття рішення збільшити фінансування програми підтримки родин військовослужбовців та внесли низку пропозицій у сфері енергетичної безпеки. 

У листопаді 2022 року голова фракції Тарас Шкітер звернувся до міського голови з ініціативою відшкодування для ОСББ 50% вартості генераторів, а також підтримав виділення з міського бюджету 12,5 млн грн для придбання генераторів. Фракція також долучилася до прийняття рішення щодо заборони УПЦ МП. 

У січні 2023 року партійці «Громадянського Руху “Свідомі”» підтримали перейменування кількох вулиць у Луцьку, передачу 14 генераторів для ДКП «Луцьктепло» тощо.

Вчергове кошти місцевого бюджету депутати перерозподілили в березні 2023 року. На сторінці партії «Громадянський Рух “Свідомі”» повідомили про виділення 1,5 млн грн для військової частини, 580 тис. грн — для військового госпіталю, 270 тис. грн для матеріально-технічного забезпечення 14-ї ОМБР, а також прийняли ряд інших рішень.  

У липні 2023 року представники фракції «Громадянського Руху “Свідомі”» спрямували 150 тис. грн з депутатського фонду на тактичну медицину для воїнів. Також на сторінці партії у Facebook повідомили про виділення з місцевого бюджету 102 млн грн на підтримку ЗСУ — рішення, за яке депутати голосували на серпневій сесії ради 

Партія «Сила і Честь» і Аграрна партія України у публічних джерелах не акцентували уваги на ініціативах, які пропонували представники партій для розгляду на засіданнях рад. Також вони не повідомляли про прийняті рішення.  

Риторика партійних лідерів: про війну, ВПО, енергетичну безпеку і цивільний захист населення

За інформацією Руху ЧЕСНО, до «Реєстру Zрадників країни» не потрапив жоден депутат Волинської обласної чи Луцької міської рад. Проросійських політичних сил у регіоні також немає, оскільки ті не отримували представницьких мандатів за результатами місцевих виборів 25 жовтня 2020 року. Очільникифракцій у Волиньраді та Луцькраді зайняли або чітку проукраїнську позицію, або зберігають нейтралітет у питаннях, пов’язаних із війною в Україні.

Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала, як змінювалася риторика партійних лідерів протягом усього періоду війни, які «військові» питання вони обговорювали в публічному просторі, про що дискутували, які ініціативи пропонували, наскільки критикували чи підтримували центральні органи влади.

Зокрема, до уваги брали публічні інтерв’ю та коментарі керівників фракцій «Слуга народу» у Волинській обласній та Луцькій міській радах Ігоря Лісовського і Романа Бондарука відповідно, голів фракцій «За майбутнє» Ігоря Леха і Вікторії Майбороди, фракцій «Європейської Солідарності» — Юлії Вусенко і Юрія Моклиці/Алли Доманської (відбулася зміна голови фракції), Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» — Андрія Козюри та Олександра Козлюка, Всеукраїнського об’єднання «Свобода» — Анатолія Вітіва і Миколи Федіка, голови фракції Аграрної партії України у Волиньраді Ігоря Волошенюка, а також очільника фракції політичної партії «Громадянський Рух “Свідомі”» в Луцькраді Тараса Шкітера. 

За час війни в Україні у відкритих джерелах ОПОРІ не вдалося знайти жодних інтерв’ю чи інших публічних висловлювань голови фракції «Слуга народу» у Волинській обласній раді Ігоря Лісовського. Втім, на офіційному сайті партії знаходимо коментарі керівника однойменної фракції у Луцькій міській раді Романа Бондарука. Зокрема, наприкінці 2022 року він розповідав про ухвалений бюджет міської громади, в якому врахували пропозиції представників «Слуги народу» (збільшено фінансування програми з енергоефективності); про внесені з його ініціативи зміни до міської програми щодо підтримки ОСББ (часткове відшкодування ОСББ вартості закуплених генераторів).

У День добровольця Роман Бондарук розповів, як із перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну долучився до батальйону оперативного реагування «Луцьк», який входить до складу Сил територіальної оборони ЗСУ у підпорядкуванні 100-ї окремої бригади територіальної оборони. Також він повідомляв про військово-медичні навчання за стандартами НАТО, до яких долучилися депутати Луцької міської ради через загрозу нападу військ із території Білорусі.

З 24 лютого 2022 року дотепер у публічних джерелах також немає інтерв’ю з головою фракції «За майбутнє» у Волиньраді Ігорем Лехом. Однак частою гостею телевізійних програм ставала голова однойменної фракції в Луцькраді Вікторія Майборода. Як керівниця департаменту соціальної політики Луцької міської ради у своїх публічних виступах вона переважно приділяла увагу питанням соціального захисту внутрішньо переміщених осіб, пошуку житла та влаштування їхніх дітей до шкіл, допомоги в отриманні матеріального забезпечення від держави, скасування статусу ВПО, працевлаштування тощо.  

Активну проукраїнську позицію висловлювала протягом усього періоду війни в Україні голова фракції «Європейська Солідарність» в обласній раді Юлія Вусенко. У своїх інтерв’ю вона розповідає про вимушених переселенців на Волині, загрозу нападу військ окупантів з боку Білорусі, про життя регіонів, де тривають активні бойові дії, про волонтерство, заборону депутаткам виїздити за кордон тощо.  

Попри те, що з перших днів війни ексголова фракції «Європейська Солідарність» в Луцькраді Юрій Моклиця (у червні 2023 року склав депутатський мандат) долучився до складу Збройних Сил України, він активний у публічному просторі. На офіційному сайті політичної партії «Європейська Солідарність» знаходимо коментарі Юрія Моклиці про його мотивацію на війні, армійські будні та майбутній розвиток країни. 

У липні 2023 року фракцію «Європейська Солідарність» в міській раді очолила Алла Доманська.

На захист держави у складі ЗСУ став також голова фракції Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» у Волинській обласній раді Андрій Козюра. Інтерв’ю з депутатом у ЗМІ ОПОРА не виявила, однак Андрій Козюра час від часу дає коментарі журналістам, де розповідає про свою службу, про загрози військового нападу з Білорусі, потреби армії тощо.    

Очільник фракції ВО «Батьківщина» в Луцькій міськраді Олександр Козлюк, працюючи на посаді начальника управління Держпраці у Волинській області, публічно розповідав, чи можуть підприємства/установи/організації звільняти мобілізованих працівників, про зміни умов праці в період воєнного стану, збереження заробітної плати мобілізованих працівників тощо. 

Одним із медійно найактивніших депутатів Волинської обласної ради є голова фракції Всеукраїнського об’єднання «Свобода» Анатолій Вітів. У своїх інтерв’ю, виступах і коментарях депутат заявляє, що всі росіяни — вороги України, Росія неминуче зазнає поразки у війні, на Волині потрібно пришвидшити процеси декомунізації, УПЦ МП слід ліквідувати, вибори в період війни не на часі, війна — не привід знищувати місцеве самоврядування, боротьба з корупцією проміняна на просування гендерної ідеології. Також політик розповідає і про волонтерський напрямок роботи партії ВО «Свобода». 

З перших днів нападу Росії на Україну до лав ЗСУ долучився голова фракції ВО «Свобода» в Луцькій міській раді Микола Федік. У публічних коментарях та інтерв’ю депутат розповідав про довгий шлях України до перемоги, процеси декомунізації на Волині, розірвання партнерських відносин з білоруськими містами, заборону УПЦ МП тощо. 

Керівник фракції «Громадянський Рух “Свідомі”» в Луцькій міській раді, директор інформаційного агентства «Конкурент» Тарас Шкітер, займаючи чітку проукраїнську позицію, протягом усього періоду війни коментував події та розповідав про свою діяльність в інтерв’ю. Зокрема, депутат Луцькради звертався до волинян із закликом про важливість інформаційної безпеки, розповідав про рішення ради для забезпечення потреб військових і цивільних, пояснбвав, як отримати психологічну і матеріальну допомогу, куди звертатися внутрішньо переміщеним особам для отримання допомоги, про допомогу підприємцям у безкоштовному рекламуванні бізнесу в умовах війни, про волонтерську діяльність своєї команди, процеси декомунізації у Луцькій громаді, тимчасові відключення електроенергії тощо. 

Лідер фракції Аграрної партії України у Волинській обласній раді Ігор Волошенюк публічно не висловлювався про війну, її наслідки для Волині та питання, пов’язані з дією воєнного стану. 

Функціонування осередків політичних партій на Волині: сталість партійних структур під час війни

Правовий режим воєнного стану в Україні не позначився на сталості партійних структур. За інформацією Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, станом на 12 серпня 2023 року у Волинській області зареєстровано зі статусом юридичної особи 123 обласні організації політичних партій, 119 міських і 281 районна організація. Без статусу юридичної особи зареєстровано 121 обласна організація політичних партій, 330 міських і 867 районних організацій та 6 539 первинних осередків політичних партій. 

За час війни в Україні у Волинській області зареєстрували 22 місцеві організації політичних партій. Зокрема, за перший рік війни зареєстрували політичні партії «Соборність», «Прогрес» та «Дія». Протягом другого року війни на Волині зареєстрували обласну організацію політичної партії «Громади Закарпаття», а також 18 місцевих організацій партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» без статусу юридичної особи — Камінь-Каширську, Володимирську, Любомльську і Нововолинську міські, Маневицьку, Локачинську, Головненську, Любешівську, Колківську селищні, Прилісненську, Рівненську, Вишнівську, Затурцівську, Литовезьку, Велимченську, Підгайцівську, Сошичненську і Боратинську сільські. 

Громадянська мережа ОПОРА дослідила, як змінилася мережа організацій політичних партій на Волині, представлених у Волинській обласній та Луцькій міській радах. 

Станом на 12 серпня 2023 року у Волинській області зареєстровано лише одне структурне утворення політичної партії «Слуга Народу» — Волинська обласна організація.

У політичної партії «Європейська Солідарність» станом на цю ж дату налічується 33 партійні осередки:

  • Волинська територіальна організація;
  • 4 міські організації (Луцька, Нововолинська, Ковельська, Володимир-Волинська);
  • 16 районних організацій (Ковельська,  Любомльська, Рожищенська, Камінь-Каширська, Турійська, Любешівська, Іваничівська, Шацька, Локачинська, Ратнівська, Ківерцівська, Старовижівська, Маневицька, Горохівська, Володимир-Волинська, Луцька);
  • Первинний осередок Партії Петра Порошенка «Солідарність» с. Берестяне Ківерцівського району Волинської області;
  • 11 первинних осередків Політичної Партії «Європейська Солідарність» (с. Підгайці, м. Устилуг, смт Шацьк, м. Рожище, смт Локачі, с. Поромів, м. Ківерці, с. Прилісне, смт Мар’янівка, смт Цумань, смт Колки).

Також станом на 12 серпня 2023 року на Волині зареєстровано 26 партійних організацій Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина», зокрема: 

  • Волинська обласна організація;
  • 2 первинні партійні осередки Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» (м. Ковель, с. Старий Чорторійськ);
  • 4 районні партійні організації (Луцька, Володимир-Волинська, Камінь-Каширська, Ковельська);
  • 5 міських партійних організацій (Рожищенська, Камінь-Каширська, Нововолинська, Володимирська, Любомльська);
  • 5 селищних партійних організацій (Любешівська, Маневицька, Колківська, Локачинська, Головненська);
  • 9 сільських партійних організацій (Прилісненська, Підгайцівська, Боратинська, Сошичненська, Рівненська, Вишнівська, Затурцівська, Литовезька, Велимченська);

На Волині функціонує 37 чинних структурних утворень політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Свобода»: 

  • Волинська обласна організація;
  • 14 районних організацій (Маневицька, Шацька, Горохівська, Ківерцівська, Ратнівська, Турійська, Любешівська, Старовижівська, Камінь-Каширська, Любомльська, Локачинська, Ковельська, Рожищенська, Володимир-Волинська);
  • 7 міських організацій (Луцька, Горохівська, Ківерцівська, Камінь-Каширська, Ковельська, Володимир-Волинська, Устилузька);
  • 15 первинних партійних організацій (Іваничівська, Турійська, Сошичненська, Личинівська, Бузаківська, Білинська, Воляковельська, Голобська, Зарічанська, Колодяжненська, Кричевичівська, Люблинецька, Поворська, Радошинська, Старокошарівська).

В області зареєстровано одне структурне утворення політичної партії «За Майбутнє — Волинська обласна організація.

Дві партійні організації зареєструвала на Волині політична партія «Громадянський Рух “Свідомі”»:

  • Волинська обласна організація;
  • Луцька міська організація.

7 місцевих осередків зареєструвала політична партія «Сила і Честь», зокрема: 

  • Волинська обласна організація;
  • Володимир-Волинська міська парторганізація;
  • 3 районні організації (Ковельська, Камінь-Каширська, Ратнівська);
  • 2 міські організації (Ковельська, Володимир-Волинська).

Найбільше структурних утворень станом на 12 серпня 2023 року налічується у Аграрної партії України — 254. З-поміж них:

  • Волинська обласна партійна організація;
  • 16 районних організацій (Луцька, Ратнівська, Камінь-Каширська, Рожищенська, Любомльська, Старовижівська, Локачинська, Володимир-Волинська, Іваничівська, Шацька, Маневицька, Любешівська, Турійська, Горохівська, Ковельська, Ківерцівська);
  • 4 міські організації (Луцька, Володимир-Волинська, Ковельська, Нововолинська);
  • 233 первинні партійні організації (Шацька, Світязька, Голядинська, Пульмівська, Мельниківська, Перемильська, Мирківська, Стрільченська, Полюхненська, Скригівська, Ржищівська, Берестечківська, Скобелківська, Новосілківська, Печихвостівська, Пустомитівська, Бистровицівська, Шклинська, Лемишівська, Лобачівська, Дорогиничівська, Марковичівська, Заячицівська, Конюхівська, Локачинська, Боголюбська, Чаруківська, Усичівська, Луцька (3 окремі організації), Зубильненська, м. Ківерці, с. Журавичі, с. Липне, с. Борохів, Рудко-Козинська, Уляниківська, Дмитрівська, Залісцівська, Камінь-Каширська, Личинівська, Піщанська, Ворокомлівська, Осівецька, Краснилівська, Боровненська, Броницька, Полицівська, Гуто-Боровенська, Хотешівська, Воєгощанська, Добренська, Сошичненська, Черченська, Качинська, Раків-Ліська, Тоболівська, Нуйнівська, Стобихівська, Козлівська, Кисилинська, Зубильненська, Погулянківська, Деревківська, Прохідська, Зарудчівська, Судченська, Білопільська, Бубнівська, Старозагорівська, Прип’ятська, Положівська, Ростанська, Пехівська, Смолярсько-Світязька, Самійличівська, Піщанська, Замличівська, Павловичівська, Митченківська, Губинська, Любомльська, Вишнівська, Головненська, Колпитівська, Куликовичівська, Дубищенська, Літогощанська, Луківська, Рокинівська, Сарнівська, Гіркополонківська – 1, Гіркополонківська – 2, Городищенська – 2, Ратнівська, Гірниківська, Самарівська, Поступельська, Жиричівська, Залухівська, Видричівська, Іваномисльська, Рудко-Червищанська, Ново-Червищанська, Мостищенська, Карасинська, Котушська, Житнівська, Карпилівська, Білостоцька, Видертська, Грудківська, Верхівська, Радошинська, Запрудівська, Олениненська, Бузаківська, Теклиненська, Кошівська, Смолигівська, Лаврівська, Млинівська, Датинська, Озютичівська, Войнинська, Шельвівська, Маньківська, Пильганська, Зелененська, Смолявська, Колодяжненська, Ярівська, Пірванченська, Борочиченська, Ватинська, Ватинецька, Волиця-Дружкопільська, Мар’янівська, Гумнищенська, Борисковичівська, Бранівська, Довгівська, Михлинська, Загаїнська, Мирненська, Журавниківська, Колмівська, Хмельницька, Горохівська, Звиняченська, Пісківська, Гектарівська, Угринівська, Дубово-Корчмівська, Волиця-Лобачівська, Костюхнівська, Бережанківська, Сілецька, Колодіївська, Скірченська, Рачинська, Бужанівська, Горішненська, Новоставська, Широцька, Богунівська, Уманська, Озерецька, Губинська, Вільхівська, Наталинська, Холонівська, Жабченська, Антонівська, Навізька, Вишеньківська, Мильська, Носачевичівська, Щуринська, Копачівська, Топільненська, Студинівська, Городинівська, Ворончинська, Немирська, Новосілківська, Великояблуньківська, Старочорторийська, Черевахівська, Четвертнянська, Прилісненська, Галузіївська, Чорнижівська, Майдан Липненська, Привітненська, П’ятикорська, Коритницька, Затурцівська, Крухиничівська, Старосільська, Оконська, Туминська, Бермешівська, Семеринська, Залужненська, Заболотцівська, Охотинська, Ратнівська, Малинівська, Крижівська, Незвірська, Оленівська, Козинська, Кременецька, Іванівська, Пожарківська, Іванчицівська, Раймістська, Троянівська, Ставківська, Клюська, Тагачинська, Овлочинська, Гайківська, Соловичівська, Чорніївська, Турійська, Селецька, Ружинська, с. Велика Ведмежка, с. Кукли), а також Первинна партійна організація апарату Волинської обласної партійної організації Аграрної партії України.

За інформацією західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції станом на 12 серпня 2023 року, за період воєнного стану документів щодо припинення діяльності структурних утворень від жодної з перелічених вище політичних сил не надходило. 

Активність партій у період повномасштабного вторгнення. Контент, який партії поширюють на офіційних сайтах та в соціальних мережах

Політичні партії, представлені у Волинській обласній та Луцькій міській радах, з перших днів війни розгорнули активну волонтерську діяльність для допомоги бійцям тероборони, Збройних Сил України, вимушено переміщеним особам та регіонам, які найбільше постраждали внаслідок повномасштабного російського вторгнення в Україну. 

Про свої зусилля задля спільної перемоги партійці повідомляють на офіційних сайтах політичних сил та на офіційних сторінках у соціальних мережах. 

«За майбутнє». Про роботу волинських партійців в умовах війни партія «За майбутнє» розповідає на офіційній сторінці у фейсбуці. Волинську область у партії називають сильним тилом і розповідають про створення Координаційного центру, до роботи якого долучилися всі гілки місцевої влади, зокрема й місцеві обранці, громадський сектор і волонтерські організації. Станом на 7 березня 2022 року в Центрі прийняли і завантажили для відправки близько 150 тонн гуманітарної допомоги; забезпечили військові підрозділи цифровими радіостанціями, камуфляжним одягом, побутовими речами, оргтехнікою та паливно-мастильними матеріалами; організували збір медикаментів та відправку їх в інші регіони України; прийняли близько 7 тис. вимушено переміщених осіб, налагодили роботу call-центру. 

У партії «За майбутнє» також розповідають про роботу благодійного фонду Ігоря Палиці «Тільки разом», спрямовану на допомогу постраждалим від війни громадянам і регіонам, а також військовим. Зокрема, 30 червня 2022 року партія розповіла про проєкт «Соціальні їдальні», який став спільною ініціативою Луцької міської ради та Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом». В межах проєкту протягом понад 3 місяців роботи соціальних їдалень для внутрішньо переміщених осіб видали понад 180 тис. гарячих обідів. Також повідомляли, що від благодійного фонду, керівницею якого на Волині є депутатка Луцької міської ради з фракції «За майбутнє» Катерина Шкльода, військовим передали рації, автомобілі, безпілотники, 5 тис. комплектів зимової форми, медичне обладнання, приціли і тепловізори тощо.   

«Слуга народу». У політичній партії «Слуга народу» розповіли, що вже за перших сто днів війни Волинь стала гуманітарним тилом України та прихистком для переселенців з регіонів, до чого долучлися і місцеві партійні осередки. Команда партії на Волині активно бере участь у волонтерському русі: допомагає тимчасово переміщеним людям; доставляє тонни гуманітарної допомоги регіонам, які найбільше постраждали внаслідок війни; організовують тренінги з домедичної допомоги на базі партійних офісів; бере участь в облаштуванні бомбосховищ; допомагає з укріпленням та облаштуванням кордону з білоруссю; допомагає військовим, які охороняють державні ребежі; допомагає медичним закладам тощо.

«Європейська Солідарність». З початком війни переформатували свою роботу і представники місцевих осередків політичної партії «Європейська Солідарність» — допомога теробороні,  виготовлення сухпайків для військових, забезпечення потреб ССО автомобілями й іншими речами першої необхідності, доставка генераторів для військових, забезпечення потреб внутрішньо переміщених осіб, забезпечення лікарень медикаментами та обладнанням, виготовлення маскувальних сіток, організація соціальної та психологічної реабілітації військових та членів їх сімей, виготовлення окопних свічок тощо. На офіційному сайті Волинської обласної організації партії також повідомляють про збір гуманітарної допомоги з Польщі, Німеччини, Литви, Італії, Данії, Грузії.

Депутати місцевих рад від «Європейської Солідарності» активно працювали на міжнародній арені, щоб про війну в Україні, потреби цивільних українців та військових дізналися якомога більше: як делегація брали участь у роботі Ради Європи, стали спікерами Європейського Конгресу місцевого самоврядування, брали участь у роботі комітету з поточних справ Congress of Local and Regional Authorities of the Council of Europe у Страсбурзі, участь у навчальній поїздці до Швеції, участь в міжнародному конгресі в Любліні, участь в міжнародній урядовій конференції Ukraine Recovery Conference, участь в українсько-турецькому діловому форумі, участь в міжнародному форумі в Карпачі,  участь в Міжнародному науковому симпозіумі, участьу Безпековому форумі у Варшаві тощо. 

Депутати рад різних рівнів на Волині від «Європейської Солідарності» стали до лав Збройних Сил України. Зокрема, 2 депутати Луцької міської ради Юрій Моклиця та Олександр Ніколайчук перебувають на фронті фактично з перших днів війни.  

ВО «Батьківщина». У волонтерську діяльність активно включилися депутати рад різних рівнів від Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина». З перших днів війни вони долучилися до збору гуманітарної допомоги для постраждалих від війни українців та військових. На офіційному сайті партії повідомляють про збір та передачу медикаментів, засобів особистої гігієни, постільної білизни та рушників, продуктів харчування, одягу для тих, хто цього найбільше потребує; передачу одягу, берців, ліхтарів, ножів, павербанків, аптечок, наколінників, курток для військових; організацію доставки з-за кордону автомобілів для потреб тероборони; організацію спортивних змагань з метою зрору коштів для потреб ЗСУ тощо.

Керівник фракції ВО «Батьківщина» Андрій Козюра та інші представники партії в радах різних рівнів на Волині стали на захист України в складі Збройних Сил. 

ВО «Свобода». З перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну партійці ВО «Свобода» поділили між собою два напрямки — захист території у складі місцевих батальйонів територіальної оборони і волонтерську діяльність. Зокрема, до батальйонів територіальної оброни Збройних Сил України доєдналися місцеві депутати від Всеукраїнського об’єднання «Свобода», у тому числі депутат Волинської обласної ради Олександр Пирожик та голова фракції ВО «Свобода» у Луцькій міській раді Микола Федік. До координації волонтерського штабу ВО «Свобода» долучилася депутатка Луцької міської ради Алла Жупанюк. Як повідомили у партії, уже станом на 2 березня 2022 року на базі волонтерського штабу було виготовлено понад 1 тис. метрів маскувальних сіток, зібрано продукти харчування та речі першої необхідності для внутрішньо переміщених осіб, зібрали і доставили амуніцію для військових, виготовляли «Бандерівські узвари»; організували харчування для чергових на блокпостах. 

Надалі волонтерська робота ВО «Свобода» значно розширилася. Протягом усього періоду війни волинські представники партії завантажували автомобілі гуманітарною допомогою і відправляли в регіони, які найбільше постраждали від російської агресії; доставляли допомогу захисникам на передову; придбали військовим розвантажувальні жилети, автомобілі тощо; допомагали місцевим лікарням; доставили реанімобіль і медичне обладнання для медичної роти волинської бригади тероборони тощо. 

Громадянський Рух «Свідомі». На базі партійного офісу запрацював волонтерський штаб для допомоги військовим і постраждалим від війни. Також партійці налагодили співпрацю з благодійниками і волонтерами зі США та Німеччини. Також активісти партії й депутати місцевих рад організували доставку «сімейних пакунків» для людей з різних регіонів України, які постраждали від війни, зокрема в Миколаїв, на Чернігівщину, Одещину, Кропивницький, Дніпро, Київщину, Донеччину, Харківщину, Херсонщину, Сумщину тощо. Також партійці організували збір, закупівлю й доставку речей і обладнання, щоб забезпечити потреби військових, серед яких: тактичні засоби, вода і солодощі, турнікети, спальники, каремати, бушлати, сухпайки і продукти довготривалого зберігання, одяг та взуття, інші товари. 

Аграрна партія України. Громадянській мережі ОПОРА не вдалося знайти в публічних джерелах жодної інформації про діяльність та ініціативи партії після 24 лютого 2022 року. Офіційний сайт партії не активний з 2020 року, як і сторінка в соціальній мережі «Фейсбук». 

«Сила і Честь». На офіційному сайті партії в розділі «Регіональні новини» інформації про діяльність місцевих осередків на Волині за час війни в Україні не знаходимо. В загальнодоступній групі «Політична партія Сила і Честь. Волинь» у фейсбуці остання новина датована 9 січня 2022 року.