Після звільнення Криму та окупованих у 2014–2015 роках окремих районів Донецької та Луганської областей там потрібно відтермінувати проведення виборів. Такої думки притримуються 68,4% опитаних громадян в межах дослідження ОПОРИ щодо ставлення до громадян України, які взяли російські паспорти, кримінальної відповідальності за співпрацю з окупаційною владою для різних категорій громадян, а також обмеження їхніх виборчих прав.
Крім того, 54,4% опитаних вважають, що після звільнення потрібно буде відтермінувати вибори на територіях, окупованих після 24 лютого 2022 року.
На думку 68,4% опитаних, після звільнення Криму та окупованих у 2014–2015 роках окремих районів Донецької та Луганської областей там потрібно відтермінувати проведення виборів. 32,6% українців вважає, що вибори варто відкласти на термін від 1 до 5 років; 24,5% — на 1 рік; 7,2% — від 5 до 10 років; 4,1% — на понад 10 років. Ще 21,7% українців вважає, що вибори відтерміновувати не потрібно.
Разом з тим, значно менше українців (54,4%) підтримують ідею, що після звільнення потрібно буде відтермінувати вибори на територіях, окупованих після 24 лютого 2022 року. 27,4% українців вважає, що вибори потрібно відкласти на рік; 21% — від 5 до 10 років; 3,7% — від 5 до 10 років; 2,3% — на понад 10 років. Натомість 37,3% респондентів вважають, що після звільнення цих територій вибори переносити не потрібно.
Якщо звернути увагу на регіональний розподіл, то найбільше думку про необхідність відкладення виборів у Криму і в ОРДЛО підтримують у Центрі країни (71,4%). Натомість в інших регіонах цю ідею підтримують менше, хоч і несуттєво (65–67%). Що стосується територій, які Росія тимчасово окупувала після 24 лютого, то таку ідею дещо більше підтримують на Заході країни (58,4%), найменше — на Сході (50,8%) та Півдні (51,2%).
Переважна більшість українців (61,2%) вважають, що слід обмежити право обирати та бути обраними для тих, хто взяв російський паспорт, брав участь у так званих “виборах” та “референдумах” і організовував їх, а також тих, хто працював в окупаційних органах влади і силових структурах. Разом з тим, 18,3% громадян вважають, що виборчих прав мають бути позбавлені тільки ті, хто працював в окупаційних органах влади та силових структурах; 16,1% — лише ті, хто брав участь у псевдовиборах та псевдореферендумах і організовував їх. Ще 7,4% респондентів вважають, що нікого з вищезгаданих категорій осіб позбавляти виборчих прав не потрібно. Підтримують думку, що виборчих прав мають бути позбавлені лише ті, хто взяв паспорт країни-агресора, 3,1% респондентів.
Існують відмінності в поглядах на позбавлення виборчих прав певних мешкаців ТОТ у різних регіонах країни. Так, на Заході країни спостерігається найвищий рівень підтримки ідеї (майже 70%), що слід обмежити виборчі права для тих, хто взяв російський паспорт, брав участь чи організовував псевдовибори та референдумах, а також працював в окупаційних органах влади та силових структурах. Натомість на Сході таку думку поділяють 53,3%.
Дослідження проводив Київський міжнародний інститут соціології на замовлення Громадянської мережі ОПОРА з 19 до 29 червня 2023 року. Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (із випадковою генерацією і подальшим статистичним зважуванням) опитано 2004 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України, крім АР Крим.
Респонденти — дорослі (віком від 18 років) громадяни України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які українська влада контролювала до 24 лютого 2022 року). До вибірки не ввійшли жителі територій, які влада України тимчасово не контролювала до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також громадяни, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% — для показників, близьких до 25%, 1,5% — для показників, близьких до 10%.