Реєстр збитків для України (Register of Damage for Ukraine, RD4U) — це офіційний міжнародний механізм, де фіксуються збитки, втрати і шкода, завдані фізичним та юридичним особам, а також державі Україна внаслідок війни. Його створила Рада Європи за участю України й за підтримки понад 40 держав-учасниць і Європейського Союзу.

Цей Реєстр є першим етапом для майбутніх виплат компенсацій за рахунок російських репарацій. Заяву можна подати онлайн через вебпортал «Дія». Звернення є безкоштовним. Подавати заяву до Реєстру збитків для України може кожен, хто зазнав шкоди внаслідок російської агресії незалежно від того, чи отримувала ця людина чи юридична особа до того компенсацію від держави Україна або допомогу від будь-яких міжнародних фондів.

Усього категорій для подання заяв має бути 43, усі вони відкриваються поступово. Станом на кінець квітня 2026 року громадяни можуть подати заяву у 16 категоріях:

  • вимушене внутрішнє переміщення (категорія A1.1);
  • вимушене переміщення за межі України (категорія A1.2);
  • смерть близького члена сім'ї (категорія А2.1);
  • зникнення безвісти близького члена сім'ї (категорія A2.2);
  • серйозні тілесні ушкодження (категорія A2.3);
  • сексуальне насильство (категорія A2.4);
  • катування або нелюдські чи такі, що принижують гідність, види поводження чи покарання (категорія A2.5);
  • позбавлення свободи (категорія A2.6);
  • примусова праця або служба (категорія A2.7);
  • насильницьке переміщення або депортація дітей (категорія A2.8);
  • насильницьке переміщення або депортація дорослих (категорія A2.9);
  • пошкодження або знищення житлового нерухомого майна (категорія А3.1);
  • пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна (категорія А3.2);
  • втрата житла або місця проживання (категорія А3.3);
  • втрата приватного підприємництва (категорія А3.5);
  • втрата доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях (категорія А3.6).

Днями Реєстр також оголосив про відкриття категорій заяв, які надають можливість фіксувати не лише індивідуальні втрати, а й системні економічні збитки, яких зазнали бізнес та держава Україна внаслідок російської агресії: 

  • пошкодження або знищення критичної інфраструктури (категорії B 1.1 та С 1.1);
  • пошкодження або знищення не критичної інфраструктури (категорії B 1.2 та С 1.2);
  • пошкодження, знищення або втрата активів (категорія С 1.3).

З осені 2025 року консультанти Громадянської мережі ОПОРА допомагають розібратись у деталях та правильно заповнити заяву. Такі консультації можна отримати офлайн на базі офісу «OPORA in Poland» у Варшаві та у чотирьох обласних центрах України: Дніпро, Рівне, Миколаїв, Львів, а також онлайн незалежно від місця перебування. У рамках проєкту консультанти ОПОРИ також проводять групові просвітницькі заходи щодо подання заяв до Міжнародного реєстру збитків на запрошення партнерських громадських організацій та в місцях компактного проживання переселенців. Заповнити заявку на отримання консультації можна за посиланням: https://oporaua.org/zbitku

Далі на прикладах розберемо детальніше, за якими категоріями із заявами можуть звертатися саме громадяни. Також розглянемо специфіку заяв для військових та їхніх родин, вимушених переселенців всередині країни та вимушених мігрантів за кордон.

Втрата нерухомого майна або доступу до нього

Одними з найбільш поширених є категорії втрат, пов’язані з житлом та нерухомим майном. Для фіксації цих збитків у Реєстрі існує кілька категорій, проте вони мають принципову юридичну різницю щодо того, хто може подати відповідну заяву.

Так, якщо людина є власником, то вона може подавати заяву про втрату, пошкодження або втрату доступу до житлового нерухомого майна у категоріях А3.1 та А3.6.

Підтвердити своє право власності можна через:

  • запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно України (ДРРП) про те, що ви є власником;
  • судові рішення про визнання права власності на майно;
  • документи, що підтверджують право власності, зареєстроване до початку функціонування Державного реєстру речових прав на нерухоме майно України;
  • свідоцтво про право на спадщину, договір купівлі-продажу, дарування або міни;
  • витяги з Державного реєстру правочинів, надані нотаріусом;
  • свідоцтво про право власності або документи з місцевих бюро технічної інвентаризації;
  • технічні паспорти об'єктів нерухомості;
  • документи від місцевих органів влади, що підтверджують право власності;
  • документи податкової звітності;
  • письмові свідчення сусідів, представників або керівників місцевих ЖЕКів чи інших осіб.

Крім того, якщо ви намагалися зареєструвати своє право власності, але вам відмовили в реєстрації, то цю інформацію також слід обов’язково зазначити в заяві до Реєстру збитків.

Варто зазначити, що так само власник може подати заяви не лише щодо втрати житла у власності, а й пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна (категорія А3.2). Тобто, це будь-яке майно, яке не можна перемістити і яке не використовується для постійного проживання людей. Наприклад, офісні будівлі, гаражі або місця для паркування, складські будівлі або приміщення та будь-яке інше нежитлове майно.

Подібним чином можна зафіксувати й втрату можливості діяти як ФОП і, в результаті, втрату прибутку в Україні (категорія А3.5). Для подання заяви за цією категорією ФОП не обов’язково має бути закритим перед поданням заяви оскільки, відшкодуванню підлягає саме втрата прибутку. В даному випадку йдеться, про так званий чистий прибуток за вирахуванням витрат, а не про суму надходжень за результатами діяльності ФОП. Тому, для того, щоб оцінити загальну суму втраченого прибутку, слід показати докази витрат, які поніс б заявник, щоб отримати дохід, який було втрачено. Прикладами можуть бути фінансові звіти за роки до втрати прибутку, контракти та податкові документи.

У той же час, категорія щодо втрати житла або місця проживання стосується значно ширшого переліку людей (категорія А3.3), адже це може бути:

  • ваш власний будинок;
  • орендоване житло;
  • місце, де ви проживали разом з іншими особами, наприклад, з вашим подружжям або родичами;
  • тощо.

А тепер давайте розберемось, що взагалі підпадає під розуміння втрати місця проживання, незалежно від того, хто саме подає відповідну заяву. Такі заяви можуть подати ті люди, які, через повномасштабне російське вторгнення більше не можуть проживати там, де вони проживали. 

Наприклад, будинок або квартира були зруйновані повністю через пряме влучання, пожежу, обвал конструкцій, вибух поруч тощо. Так само, якщо руйнування житла є частковим, але воно стало непридатним для проживання, наприклад, через вибиті вікна, зруйнований дах, тріщини в несучих стінах, затоплення, згорілі перекриття тощо. Також втрата житла стосується людей, які були змушені залишити своє місце проживання і більше не змогли повернутися, бо тепер майно знаходиться на тимчасово окупованій території, в зоні бойових дій, постійних прильотів артилерії чи дронів. Так само ця категорія включає випадки, якщо людина не може повернутися до свого житла, бо на цій території пошкоджені централізовані мережі й втрачений доступ до електроенергії, опалення, водопостачання або каналізації. Цей перелік не є вичерпним, адже сюди входять будь-які ситуації, в яких людина більше не може внаслідок повномасштабного російського вторгнення проживати там, де проживала раніше.

Проте, навіть втрата доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях без його фізичного знищення — це окрема повноцінна категорія шкоди (категорія А3.6). Тож, заяву в цій категорії може подати той, хто формально є власником житла, але воно знаходиться на тимчасово окупованій території, у зоні активних бойових дій, у «сірій зоні», на території, куди заборонений в’їзд цивільним. Так само це стосується і тих, хто не може потрапити до свого житла через окупацію та закриті кордони. Зокрема, коли єдиний шлях доступу проходить через територію РФ, але в’їзд туди громадянам України неможливий або небезпечний. Щоб зрозуміти усі нюанси та отримати додаткові роз’яснення перед поданням заяви, можна звернутися за консультацією, заповнивши форму: https://oporaua.org/zbitku

Поранення, насилля, депортація, полон

До Реєстру можуть звернутись усі люди, які отримали фізичні та емоційні травми внаслідок війни. Йдеться про поранення, каліцтва, захворювання, зокрема, під час обстрілів, внаслідок мінування, через тортури, під час полону, внаслідок сексуального насильства, через примусову працю або службу тощо.

До відповідних категорій можуть подавати заяви ті, хто внаслідок війни зазнали серйозного поранення (набули інвалідність), зокрема отримали постійну або тимчасову втрату, значне обмеження у використанні органу, кінцівки, функції тіла, знівечення, яке призвело до суттєвої зміни зовнішнього вигляду або чи суттєво вплинуло на якість життя, а також переривання вагітності всупереч бажанню особи (категорія A2.3); ті, хто пережив катування або нелюдське поводження, наприклад, заподіяння сильних моральних страждань чи приниження у спосіб, що підриває гідність та самоповагу особи (категорія A2.5); зґвалтування або інші дії, що вважаються сексульним насильтвом наприклад, примушування до проституції, примусова вагітність, шлюб або аборт, примусова стерилізація (категорія A2.4); незаконне утримання в підвалах, таборах, СІЗО, фільтраційних пунктах та інше позбавлення свободи (категорія A2.6); примусову працю або службу, в тому числі військову службу, яка не передбачена українським законодавством (категорія A2.7), депортацію на тимчасово окуповані території або до Росії (категорія A2.9). 

Окремо також можна подати заяви в категорії насильницьке переміщення або депортацію дітей (категорія A2.8).

Родини загиблих або безвісти зниклих

Окрім заяв щодо себе як постраждалих, громадяни України також можуть подати відповідну заяву, якщо їхній родич загинув внаслідок війни (категорія А2.1) або вважається безвісти зниклим (категорія A2.2). Якщо така ситуація стосується кількох членів родини, то необхідно буде подати окремі заяви, тобто по одній заяві на факт втрати кожного близького члена сім'ї, яка завдала вам душевного болю і страждань.

Ці категорії підійдуть, якщо ваші родичі — цивільні і військові — померли через повномасштабне вторгнення (наприклад, загинули через обстріли, авіаудари, катування, розстріли, умисні вбивства окупаційними силами чи інші пов’язані з війною причини). Це стосується як цивільних загиблих, так і людей, які були військовослужбовцями, членами добровольчих формувань територіальних громад або працівниками правоохоронних органів. Інформацію про те, що померла особа брала участь у бойових діях або забезпечувала правопорядок варто додати до заяви, аби майбутня компенсаційна комісія могла взяти це до уваги при прийнятті рішення щодо вашої заяви.

Таку заяву може подати один із батьків померлої особи (в тому числі усиновлювачі, вітчим чи мачуха, тобто чоловік або дружина одного з батьків), чоловік або дружина (зокрема, і цивільні партнер чи партнерка, які мали тривалі близькі стосунки з померлою особою, спільне проживання та ведення спільного господарства, спільні основні витрати або  інші елементи сімейних стосунків), дитина померлого (в тому числі усиновлена дитина або пасинок чи падчерка). При цьому кожен родич подає заяву про відшкодування власного душевного болю та страждань, спричинених смертю члена сім'ї, незалежно від того чи подавав таку заяву інший родич. Тобто, наприклад, якщо заяву подала мати померлого, це не перешкоджає поданню заяви цивільною партнеркою та кожним із дітей померлого. 

За категоріями А2.1 та А2.2 підлягають відшкодуванню збитки на відшкодування душевного болю і страждань, яких родичі зазнали у зв'язку зі смертю члена сім’ї, в тому числі витрати на реабілітацію, лікування, тощо. Проте якщо смерть призвела до втрати доходу чи фінансової підтримки, яку забезпечував померлий чи безвісті зниклий необхідно буде подати окрему заяву за категорією А3.7, коли така категорія стане відкритою для подання.

Варто зазначити, що інколи трапляються суто технічні труднощі з поданням заяв щодо родичів (наприклад, для опікунів у категорії А1.2), але всі вони поступово вирішуються. Тож, якщо вам потрібно додатково проконсультуватися щодо якихось деталей, це можна зробити, заповнивши форму: https://oporaua.org/zbitku

Військовослужбовці 

Військовослужбовці будь-яких формувань Сил оборони України (ЗСУ, ТРО, НГУ, ДПСУ, СБУ та інші) можуть подавати заяви до Реєстру, так само як і цивільні, до категорій, що відповідають завданому їм збитку. Наприклад, якщо вони:

  • отримали поранення (категорія А2.3);
  • набули інвалідність (категорія А2.3);
  • були піддані катуванням (категорія А 2.5);
  • перебували в полоні (категорія А2.6);
  • втратили своє цивільне житло або доступ до нього (категорії А3.1, А3.3, А3.6).

Також заяви можуть подати родини військових у разі загибелі військового (категорія А2.1) або у разі зникнення безвісти (категорія А2.2).

Вимушені переселенці за кордон та всередині країни

Люди, які вимушено виїхали за кордон після початку повномасштабного вторгнення, можуть подати заяву до Реєстру який би офіційний статус вони не мали мають кілька опцій офіційних статусів у країнах перебування. Це стосується тих, хто виїхав після 24 лютого 2022 року. Проте винятком може бути ситуація, коли особа поїхала за кордон на лікування, навчання, відпустку або з іншої причини й планувала повернутися до України після цього, однак через повномасштабну російську агресію не змогла повернутися з міркувань безпеки чи з інших причин.

Також подавати заяву можуть ті, хто виїхав за кордон (категорія A1.2) через війну, незалежно від громадянства, якщо постраждали на території України внаслідок повномасштабного вторгнення та незалежно від країни теперішнього перебування. До прикладу, це можуть бути:

  • жінки з дітьми, які евакуювались до країн ЄС;
  • сім’ї, що виїхали до Канади, США, Великої Британії;
  • люди, які виїхали під час або після окупації.

Їхніми підставами для заяви будуть: втрата житла, загроза життю, неможливість проживання, поранення, психологічна травма.

Зверніть увагу, якщо обставини, що спричинили виїзд, є підставою для самостійної заяви за іншою категорію, то необхідно подати заяви по всіх відповідних категоріях. Наприклад, через російське повномасштабне вторгнення людина була змушена залишити своє місце проживання на тимчасово окупованій території України та переміститися до Німеччини. Оскільки це вимушене переміщення відбулось за межі України, то людина може подати заяву по категорії А1.2, проте їй також варто подати заяву також в категоріях щодо втрати житла або доступу до нього (А3.3 або A3.6 залежно від конкретних обставин цієї людини).Так само, якщо людина була змушена залишити своє житло або місце проживання та переїхати в інше місце в Україні, перш ніж зрештою виїхати за кордон. Тут можна подати заяву щодо періоду вимушеного переміщення за межі України в категорії А1.2, а також варто розглянути можливість подання заяви в категорії A1.1 щодо періоду вимушеного внутрішнього переміщення в Україні.

Так само окремою категорією є внутрішнє переміщення всередині країни (категорія A1.1). Відповідно, такі заяви зможуть подати люди, які були змушені покинути місце проживання всередині України через бойові дії, окупацію, постійну загрозу обстрілів. До прикладу, це можуть бути люди, які виїхали із Маріуполя до Дніпра, евакуювались із Бахмуту і проживають у Львові, переїхали з Херсона після підриву Каховської ГЕС. У межах такої заяви фіксується: витрати на евакуацію, втрата стабільного доходу, психологічна шкода. Втрату житла та нерухомого майна теж можна описати в цій заяві, проте, якщо виникає повноцінна підстава подати заяву по іншій категорії — це обов’язково треба зробити окремо.

Якщо людина не зареєстрована як ВПО в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб, то це не означає, що факт її вимушеного переміщення неможливо підтвердити. Кожна людина самостійно вирішує, які докази надавати. Наприклад, це можуть бути:

  • детальний опис фактів;
  • відповідні судові рішення;
  • договори оренди або рахунки на оплату комунальних послуг;
  • фото та відеоматеріали;
  • письмові свідчення сусідів, представників місцевих житлово-експлуатаційних організацій або управителів чи інших осіб, які можуть підтвердити факт вашого вимушеного внутрішнього переміщення;
  • тощо.

Це стосується, зокрема, і вимушеного переміщення в межах міста. Наприклад, якщо людина у Харкові вимушено переїхала з Салтівки, району під інтенсивними обстрілами, у більш тиху та умовно безпечнішу частину міста, то це теж підпадає під фіксування заявою у цій категорії. Тож, якщо маєте додаткові запитання та уточнення, звертайтесь за інформаційними консультаціями. Заповнити заявку на отримання консультації можна за посиланням: https://oporaua.org/zbitku

Чиї заяви до Реєстру не будуть прийняті?

Оскільки цей Реєстр стосується саме збитків внаслідок війни, то не будуть прийняті заяви, що не мають жодного зв’язку з подіями повномасштабної війни. Наприклад, якщо люди зазнали збитків до 24 лютого 2022 року (можливо період війни з 2014 року до початку повномасштабного вторгнення також буде включений пізніше, але лише у випадку перегляду міжнародних актів, або якщо порушення почалося після 2014 року, але тривало і після 24 лютого 2022 року), постраждали від природних катастроф, пожеж, аварій, що не були викликані війною, або зазнали економічних труднощів без прямого воєнного впливу (втрата роботи через кризу, зниження доходів, інфляція, зростання цін тощо).

Загалом, якщо заява відповідає критеріям категорії, в межах якої подається, людина не мала б отримати відмову. Проте, звісно, необхідно довести зв’язок завданої шкоди саме з російською агресією. Відповідно, у такій ситуації критично важливими будуть додатки до заяви, такі як: фото, відео, свідчення людей, довідки, акти обстеження тощо.

 

Матеріал підготовлено з метою інформування громадян про порядок подання заяв до Реєстру збитків для України (RD4U) та не є індивідуальною правовою консультацією.

Інформація, викладена в цьому  матеріалі, має загальний інформаційно-роз’яснювальний характер. Вона не замінює індивідуальну юридичну консультацію та не створює правовідносин між автором і читачем. Рішення щодо подання заяви, вибору категорії шкоди та переліку документів заявник приймає самостійно. За потреби рекомендовано звернутися за фаховою правовою допомогою.

Проєкт реалізується Громадянською мережею ОПОРА у співпраці з Legal Action Worldwide за фінансової підтримки Swiss Solidarity.

Більше інформації шукайте у соціальних мережах та на сайті за хештегом #консультаціїRD4U

Заповнити заявку на отримання консультації можна за посиланням: https://oporaua.org/zbitku