Діяльність Львівської обласної і міської рад в умовах воєнного стану: дострокове припинення депутатських повноважень та зміни в керівництві

На третьому році повноважень, півтора з яких припадає на повномасштабне російське вторгнення в Україну, місцеві ради у Львівській області, хоч і перебувають у глибокому тилу, відчувають негативні наслідки війни. Запровадження воєнного стану і, як наслідок, обмеження повноважень, зокрема бюджетних, послабили роль представницьких органів місцевого самоврядування і посилили їх конкуренцію з виконавчими органами і військовими адміністраціями.

Нині Львівські обласна і міська ради зазнали змін у структурі й персональному складі депутатських корпусів, а також у керівництві. Однак перш за все варто пригадати, якими були склади обох рад за підсумками місцевих виборів 2020 року. 

Партійне представництво рад

До складу Львівської обласної ради VIII скликання увійшло 9 політичних партій — як і в попередньому скликанні. Вони розділяють між собою 84 депутатські мандати. Найбільше їх отримала «Європейська Солідарність» — 28. Інші партії мають значно менше мандатів: «Самопоміч» і «Слуга народу» — по 9, ВО «Батьківщина» та «Голос» — по 7, «Народний рух України», «Українська галицька партія», ВО «Свобода» і «За майбу тнє» — по 6.

Спершу ситуативну більшість в ЛОР формували фракції політичних партій «Європейська Солідарність», «Слуга народу», ВО «Батьківщина», Народний рух України, Українська галицька партія та «Голос», які підписали меморандум про співпрацю. В опозиції перебували інші три фракції. Головою ради було обрано Ірину Гримак («ЄС»), яка обіймала цю посаду до 6 квітня 2023 року, тоді як першим заступником став Євген Гірник (ВО «Батьківщина»), а заступником – Юрій Холод («Слуга народу»). У підсумку НРУ відмовився голосувати за заступників голови ради, оскільки за попередніми домовленостями посаду заступника мав отримати голова фракції Роман Филипів, проте у підсумку цю посаду було віддано представнику партії влади.

Однак у 2021 році розподіл сил почав змінюватися, і в результаті «Європейська Солідарність» втратила контроль над прийняттям рішень. Це сталося через конкуренцію між керівництвом ради й державної адміністрації. У результаті міжпартійної боротьби і внутрішньопартійних конфліктів у Львівській обласній раді з кінця 2021 року не було дієвої більшості, а робота самої ради маргіналізувалася. В такому стані обласну раду застала повномасштабна війна, а новостворена обласна військова адміністрація отримала додаткові повноваження, зокрема в бюджетній сфері, що ще більше знецінило депутатський корпус.

Поточне VIII скликання Львівської міської ради суттєво відрізняється від попереднього. За результатами місцевих виборів 2020 року чинний мер Андрій Садовий вчетверте поспіль переобрався на цю посаду. Натомість він втратив власну більшість у міській раді, яка зберігалася протягом 2015-2020 років. У поточному скликанні більшість формують опозиційні до мера фракції «Європейська Солідарність» та ВО «Свобода», які нараховують 32 із 64 депутатів. Мерська партія «Об’єднання “Самопоміч”» перебуває в меншості — 17 депутатів. Крім цього, у місцевій раді є ще дві фракції — «Голос» (8 депутатів) і «Варта» (7 депутатів).

Після 24 лютого 2022 року у депутатському корпусі Львівської міської ради не відбулося жодних структурних змін чи міжфракційних переходів. Водночас варто звернути увагу на важливу кадрову проблему — вивільнення посади секретаря ради Львівської міської ради, яку обіймав Маркіян Лопачак. На початку березня він добровільно приєднався до лав Збройних Сил України, тому склав свої депутатські обов’язки. 5 березня 2022 року Андрій Садовий підписав розпорядження №200, яким у зв’язку з призовом на військову службу наказав увільнити Лопачака «від виконання посадових обов’язків із збереженням місця роботи, посади та середнього заробітку».

На час його відсутності обов’язки секретаря Львівської міської ради поклали на директорку департаменту «Секретаріат ради» Марту Рудницьку, що викликало заперечення частини депутатського корпусу. Профільна комісія з питань законності і депутатської діяльності розглядала це питання на своєму засіданні, але не отримала підтримки всіх членів, зокрема представника ВО «Свобода». Ймовірно, ця партія побоювалася втратити посаду секретаря ради, яку донедавна обіймав їхній однопартієць. Замість Лопачака не обрали когось іншого, тому посада досі лишається у «підвішеному» стані.

Дострокове припинення повноважень депутатів

Протягом діяльності поточного скликання Львівської обласної та міської рад 10 зі 148 депутатів достроково склали свої повноваження, що становить майже 7% усього депутатського корпусу обох рад. Це 6 обранців обласної ради і 4 — міської. Щодо ще 4 депутатів облради з кінця 2021 року триває судовий процес — вони оскаржують рішення «Української Галицької партії» про їх відкликання за народною ініціативою.

До 24 лютого 2022 року в Львівській обласній та міській радах поточного скликання лише 2 депутати припинили свої повноваження достроково. Це, зокрема, перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко, який за власним бажанням написав заяву про відмову від депутатського мандату у зв’язку з суміщенням його з керівною посадою у виконавчих органах міської ради. Замість нього у квітні 2021 року депутаткою стала наступна по списку партії Об’єднання «Самопоміч» Анна Дідух. Другою була Олена Пасевич, яка померла у березні 2021 року. Замість неї у червні того ж року депутатом став наступний за списком кандидат від «Європейської Солідарності» Антін Бурковський.

Спроба відкликання депутатів

Із початком повномасштабного російського вторгнення достроково було припинено повноваження 8 депутатів. Війна і воєнний стан безпосередньо впливають на збільшення кількості таких випадків, але з різних причин.

Усе розпочалося ще в кінці 2021 року, коли «Українська Галицька партія» ініціювала відкликання 5 з 6 своїх депутатів у Львівській обласній раді, звинувачуючи їх у діяльності всупереч політиці партії та політичній корупції через співпрацю з «Європейською Солідарністю» для формування більшості. Цей процес триває дотепер, оскільки вони оскаржують рішення партії в судах: спершу у Львівському окружному адміністративному суді, а далі — у Верховному Суді України: 

• судова справа за позовом Тараса Чолія № 380/4157/22; 
• судова справа за позовом Івана Щурка № 380/4165/22; 
• судова справа за позовом Марії Кульчицької-Волчко № 380/4166/22; 
• судова справа за позовом Віталія Андрейка № 380/9838/22). 

Розгляд справи Юрію Фольварочного був призупинений і згодом закритий у зв’язку з написання ним особистої заяви про складання депутатського мандату. У справі Тараса Чолія Восьмий апеляційний адміністративний суд замінив захід забезпечення позову першої інстанції (зупинення рішення вищого керівного органу партії УГП) був замінений судом апеляційного інстанції на інший захід забезпечення (заборона Львівської обласної ТВК проводити заміщення наступного за черговістю кандидата по списку УГП). Таким чином провадження у справі було призупинено на час перебування Тараса Чолія на військовій службі у Збройних силах України (хоча за непідтвердженою інформацію віднедавна він більше не є службовцем збройних сил). Хоча де-юре він досі залишається депутатом обласної ради, проте позбавлений можливостей належно виконувати депутатських обов’язків, а його мандат не можна замістити наступним кандидатом по списку Української Галицької партії. Тому через політичну невизначеність такий депутатський мандат можна назвати «підвішаним». Як зрештою у випадку інших трьох депутатів фракції УГП, справи яких також розглядаються у судах, хоча з дуже відмінною судовою практикою.

Віталій Андрейко наразі залишається депутатом обласної ради, проте не може брати участь у пленарних засіданнях, хоча ситуація може змінитись залежно від майбутніх рішень суду. Він виграв у двох інстанціях у справі забезпечення позову, а тому рішення партії про його відкликання наразі зупинене. Водночас судове оскарження по суті Андрейко програв у першій інстанції, оскільки суд вирішив, що депутат передчасно звернувся за судовим захистом, адже на момент звернення до суду не було прийнято жодного рішення ТВК про заміщення його депутатського мандату. На апеляцію цього судового рішення до другої інстанції Восьмого апеляційного адміністративного суду він закрив провадження, оскільки на думку колегії суддів дана справа не підпадає під адміністративну юрисдикцію. А тому сьогодні справа по суті перебуває на касації у Верховному суді України. Тим часом Українська галицька партія до подачі Андрейком касації подала документи до Львівської обласної ТВК про заміщення його депутатського мандату наступним по списком кандидатом Володимиром Гавроном. Проте через наявну практику ЦВК та за замовчуванням ТВК вони, ймовірно, не братимуть до розгляду звернення та скарги до завершення розгляду цього питання у судах і залишать їх без розгляду по суті.

Марії Кульчицької-Волчко залишається депутаткою облради і має право брати участь у пленарних засіданнях ради. Вона виграла усі три судові інстанції у справі забезпечення позову, а також отримала позитивне рішення першої інстанції у Львівському окружному адміністративному суді, який визнав рішення УГП про її відкликання неправомірним. Партія подала апеляцію до ВААС для оскарження рішення першої інстанції.

Іван Щурко також залишається депутаткою облради і має право брати участь у пленарних засіданнях ради. Він виграв справу про забезпечення позову у перших двох інстанціях, а тому наразі рішення партії про його відкликання зупинено. Тому, ймовірно, УГП буде подавати касацію до ВСУ у справі про скасування забезпечення позову. Водночас щодо розгляду справи по суті, то вона щойно перебуває у першій інстанції, а тому чекати кінцевого судового рішення по відкликанню Івана Щурка доведеться довше, аніж інших трьох депутатів фракції УГП, яких партія намагається позбавити мандатів.

Відмова від мандату за власним бажанням

Серед інших спроб відкликання депутатів за народною ініціативи варто видялити заяви керівництва Львівської територіальної партійної організації «Європейська Солідарність» у квітні 2023 року про виключення з партії та позбавлення мандата депутата Львівської облради Олександра Ганущина через його активну участь у відставці голови ради Ірини Гримак. Однак далі розмов ця справа не пішла — вже під час щорічної обласної партійної конференції голова обласного осередку і народний депутат Олег Синютка повідомив, що «Європейська Солідарність» тимчасово не ініціюватиме процедури відкликання, оскільки Ганущин перебуває на службі у Збройних Силах України.

Дострокові припинення повноважень найчастіше спричинені добровільними рішеннями самих обранців про складання депутатських повноважень. Першим таку заяву 6 травня 2022 року написав депутат фракції «Європейська Солідарність» і бізнесмен Григорій Козловський. У червні за неї проголосувала обласна рада. 

Наступним був його однопартієць Микола Седіло, який виїхав за кордон у перші дні повномасштабного вторгнення і досі не повернувся в Україну. В листопаді минулого року його заяву підтримали депутати, і відтоді його мандат також лишається вакантним. 31 січня 2023 року заяву про складання депутатських повноважень написав уже згаданий Юрій Фольварочний з фракції «Української Галицької партії». 9 лютого відмовилася від мандату представниця «Голосу» Іванна Герус через неможливість суміщати депутатські обов’язки і роботу в благодійному фонді «Право на захист», куди вона пішла працювати після початку повномасштабного вторгнення. Однак за цю заяву обласна рада проголосувала аж у липні, тож Герус продовжувала виконувати депутатські обов’язки. Жоден із цих мандатів досі не заміщений наступними кандидатами у списках, оскільки процес саботує Львівська обласна територіальна виборча комісія.

Єдиний депутат Львівської міської ради, який за власним бажанням відмовився від депутатського мандату після повномасштабного вторгнення, — це Ігор Шолтис. Таку заяву він написав у лютому 2023 року у зв’язку зі службою у ЗСУ. Опісля обраним депутаттом замість нього визнали наступного в списку партії «Голос» Тараса Репицького.

Двоє депутатів достроково припинили повноваження у зв’язку зі смертю. У кінці 2022 року помер депутат обласної ради від «Європейської Солідарності» Володимир Квурт, а 6 січня 2023 року — депутат Львівської міської ради з цієї ж партії Юрій Гринів. Замість останнього вже у квітні цього року депутаткою стала наступна в списку «ЄС» Ірина Бжезінська.

Серед підстав дострокового припинення депутатських повноважень є один випадок, пов’язаний з обвинувачувальним вироком суду. Вищий антикорупційний суд України у жовтні 2022 року засудив на 6 років з конфіскацією майна колишнього начальника міжрегіонального управління Міністерства юстиції й депутата Львівської обласної ради від «Європейської Солідарності» Михайла Дзюдзя. Згідно з прямою нормою закону, його автоматично позбавили депутатських повноважень, але цей мандат досі не заміщений з тих самих політичних причин, що інші й «підвішені» мандати.

«Підвішені» депутати

За період дії воєнного стану у Львівській обласній раді склалася дивна ситуація, коли повноваження депутатів з різних причин достроково припиняли, але натомість жоден вакантний мандат не заміщений наступними за списком кандидатами. Так виникла ситуація своєрідних «підвішених» мандатів, коли частина обранців — уже не депутати, а інші ще ними не є. В результаті склад обласної ради фактично зменшився з 84 до 78 депутатів, що негативно впливає на її діяльність і розподіл політичних впливів.

Зараз у Львівській обласній раді є 6 «підвішених» депутатських мандатів, а доля ще 4 представників «УГП» досі вирішується в судах. Детально цю ситуацію ОПОРА проаналізувала в окремому матеріалі. Про те, що вона має політичні причини, а не зумовлена воєнним станом чи іншими обставинами, вказує той факт, що мандати двох депутатів Львівської міської ради, повноваження яких достроков припинили достроково на початку 2023 року, за кілька місяців були заміщені наступними кандидатами, тоді як в обласній раді цей процес досі не зрушив з місця.

Причина такого стану справ — протистояння керівництва Львівської обласної військової адміністрації й колишнього керівництва та більшості Львівської обласної ради,тобто суперечності між правлячими «Слугами народу» й опозиційною «Європейською Солідарністю». Водночас тут мають місце й корпоративні інтереси окремих груп впливу, які лобіюють заміщення на вакантні депутатські мандати певних кандидатів, а тому також намагаються впливати на членів Львівської обласної територіальної виборчої комісії. Відтак, обласна рада є неефективним і слабко керованим представницьким органом, а реальна влада належить керівництву Львівської обласної військової адміністрації.

Загалом робота Львівської обласної ТВК значною мірою віддзеркалює розподіл політичних сил у Львівській обласній раді та безпосередньо залежить від процесів, які в ній відбуваються Оскільки виборчі комісії формують за принципом партійного представництва, їхня структура частково відтворює представницькі органи, депутатів яких вона призначає своїми рішеннями. А там, ця структура відрізняється, впливи уже швидко перегруповують до актуального політичного розподілу сил в обласній раді шляхом «скуповування» членів комісій від так званих «технічних» партій.

Упродовж останніх півтора року неповноважність складу ТВК стала звичним явищем. Спостереження за її діяльністю дозволяє стверджувати, що з червня 2022 року комісія займається саботажем та імітує діяльність. Питання про визнання обраними наступних за черговістю кандидатів у депутати, згідно з виборчим законодавством, ТВК мала б розглянути протягом 30 днів, але через її неспроможність цей розгляд щоразу переносять.

Більшість засідань Львівської обласної ТВК за цей час або не відбулися через відсутність кворуму (члени комісії просто не приходили), або ж кворум був, але комісія не спромогалася ухвалити жодного важливого рішення через відсутність підтримки більшості голосів (10 або більше). Для кращого розуміння додамо: партія влади «Слуга народу» й опозиційна до неї «Європейська Солідарність» контролюють орієнтовно по 8 членів виборчої комісії, що не дає жодній із них однозначної переваги. Через відсутність вказівки партійних штабів або тому, що жодна сторона не могла зібрати необхідної кількості голосів, одна сторона блокували іншій можливість ухвалення рішень. Центральна виборча комісія давно мала б розпустити чинний  склад ТВК через бездіяльність, але це залежить від політичних домовленостей між «Слугами народу» і «Європейською Солідарністю» на національному рівні.

Відкритим залишається питання, чи вплине в майбутньому на ефективність роботи ТВК обрання нового голови Львівської обласної ради. Це ще раз підтвердить факт безпосередньої взаємозалежності процесів, які відбуваються у виборчій комісії, від ситуації в обласній раді.

Депутати-військовослужбовці

Доречно також згадати про депутатів Львівської обласної та міської рад, які служать у Збройних Силах України. Загалом їх 15 — 10% усього депутатського складу обох місцевих рад. За винятком Юрія Фольварочного та Ігоря Шолтиса, які через певний час відмовились від депутатського мандату, всі інші паралельно залишаються депутатами місцевих рад і час від часу приїжджають на засідання.

На військовій службі перебувають 10 депутатів обласної ради і 5 Львівської міської ради.

До складу підрозділів територіальної оборони і ЗСУ вступили 5 депутатів фракції ВО «Свобода»: Маркіян Лопачак, Руслан Кошулинський, Андрій Тягнибок (з міської ради), Михайло Байтала та Едуард Леонов (з обласної ради), а також 4 депутати фракції «Європейська Солідарність» — Степан Буняк, Олександр Ганущин, Євген Швед (з обласної ради) і Тетяна Шевченко (з міської ради). Пішли служити 2 обранці від фракції «Народного Руху Україниі» в обласній раді — Роман Филипів та Богдан Гагалюк — і ще двоє від «Української Галицької партіїі» — Тарас Чолій та Юрій Фольварочний.

Також пішов на військову службу депутат Львівської обласної ради від Об’єднання «Самопомочі» Олександр Кобзарев та колишній представник фракції «Голос» у Львівській міській раді Ігор Шолтис.

Водночас серед чинних депутатів облради є кадрові військові, які служили в Збройних Силах раніше, ще до початку великої війни. Зокрема, Роман Дмитришин з «Голосу» є військовим медиком, Павло Ткачук зі «Слуги народу» багато років очолює Національну академію сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного, а Олександр Тіщенко з цієї ж партії донедавна обіймав посаду начальника Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (обласний військкомат).

Обласна рада у пошуку голови

Після повномасштабного вторгнення в керівництві Львівської обласної ради відбулися суттєві зміни, а в Львівській міській раді — зовсім незначні. Якщо в другому випадку кадрові перестановки зумовлені винятково обставинами війни, то у першому вони є результатом міжпартійної конкуренції та політичної кризи, зумовленої тими самими факторами, що й проблема «підвішених» депутатських мандатів. Можна стверджувати, що обидва процеси взаємопов’язані і є елементами єдиної внутрішньополітичної боротьби.

Перші ознаки майбутньої політичної кризи в обласній раді проявилися вже на початку 2021 року й загострилися після 24 лютого 2022-го. Сформована на початку каденції строката більшість у складі 5 фракцій довкола «Європейської Солідарності» виявилася нетривкою. У 2022 році вона припинила своє існування, а нова коаліція так і не утворилася.

В умовах неконтрольованості ради її депутатський корпус перейшов у режим ручного управління, зокрема керівництвом ЛОВА. Робота ради була і лишається нестабільною, голосування відбуваються ситуативно, політичні союзи змінюють конфігурацію залежно від питання порядку денного. Так «Європейська Солідарність» опинилася в опозиції, а кількість її депутатів фактично зменшилася з 28 до 24, оскільки 4 з 6 «підвішених» мандатів належать саме «ЄС». Крім цього, без голів тривалий час лишаються 4 депутатські комісії — з питань комунального майна, з питань інженерного господарства та ЖКГ, з питань освіти і бюджетна.

Апогеєм протистояння стала відставка 6 квітня 2023 року голови обласної ради, представниці «ЄС» Ірини Гримак, обраної на початку каденції зусиллям щойно сформованої ситуативної більшості. Якщо за її призначення у грудні 2020 року проголосував 61 депутат із 6 фракцій, то відставку підтримало 48 обранців з усіх фракцій, крім «Європейської Солідарності». Втім, рішення про її відсторонення та висловлення недовіри рада не приймала.

Формальною підставою для дострокового припинення повноважень голови облради було визнання незадовільною її роботи за підсумками заслуховування річного звіту за 2 роки роботи на посаді без припинення її депутатських повноважень. Більшість фракцій, у тому числі колишні союзники, жорстко розкритикували її діяльність. Для ЛОВА і «Слуги народу» такі дії були частиною давнішої міжпартійної конкуренції та боротьби за повноваження. Натомість для інших фракцій відставка стала результатом накопиченого невдоволення — і до Ірини Гримак через її неспроможність захищати інтереси депутатського корпусу в протистоянні з обласною адміністрацією, і до керівництва «ЄС», зокрема голови Львівської територіальної партійної організації й народного депутата Олега Синютки.

У результаті дострокового припинення повноважень Ірини Гримак обов’язки голови обласної ради автоматично перейшли до першого заступника Євгена Гірника, обраного за списком ВО «Батьківщина». На початку він навіть встиг дати інтерв’ю, в якому анонсував низку реформ у Львівській обласній раді. Однак на практиці він періодично ділився цими тимчасовими обов’язками із заступником Юрієм Холодом.

Водночас непублічно відбувалися розмови про кандидатури тих, хто може стати новим головою обласної ради. Серед найбільш імовірних кандидатів розглядали голову фракції «Голос» Ростислава Добоша і представника фракції ВО «Батьківщина» Назарія Сумала, які висловлювали готовність зайняти вакантну посаду. Крім цього, звучали прізвища представника «Слуги народу» Юрія Холода, «Народного Руху України» Романа Филипіва, а також представника «Європейської Солідарності» Олександра Ганущина, який з 2021 року перебуває у внутрішньопартійній опозиції. Було припущення, що формування нової більшості для голосування за кандидатуру нового голови ради може також стати підставою для розблокування процесу заміщення «підвішених» депутатських мандатів.

Пройшло неповні три місяці, коли новим тимчасово виконуючим обов’язків голови Львівської обласної ради за посадою став чинний заступник голови Юрій Холод. 30 червня цього року Євген Гірник подав заяву про складання повноважень першого заступника голови обласної ради без припинення повноважень депутата обласної ради, однак станом на сьогодні рада не прийняла остаточного рішення з цього питання. Того ж дня на підставі власної заяви він вийшов з фракції ВО «Батьківщина» і став позафракційним, про що оголосили 4 липня на черговій сесії обласної ради. Таким чином, попри відсутність згоди серед фракцій щодо формату нової ситуативної більшості й кандидатури нового голови, партії «Слуга народу» вдалося зберегти посаду в президії, а також отримати контроль над керівництвом ради. Наразі цей контроль тимчасовий, але якщо ситуація суттєво не зміниться, то цей статус може зберегтися і до кінця поточної каденції. В результаті з липня 2023 року президентська партія має одноосібний контроль як над Львівською обласною військовою адміністрацією, так і над Львівською обласною радою.

Міська рада без секретаря

У керівництві Львівської міської ради не було змін у структурі чи персональному складі, але виникла важлива кадрова проблема, зумовлена обставинами повномасштабної війни. Вивільнилась посада секретаря міської ради, яку обіймав Маркіян Лопачак. На початку березня він пішов добровольцем до лав Збройних Сил України, а тому склав обов’язки секретаря, і посада опинилася в підвішеному стані. 5 березня 2022 року Андрій Садовий підписав розпорядження №200, яким у зв’язку з призовом на військову службу Маркіяна Лопачака його увільнили його від виконання посадових обов’язків. На час відсутності його обов’язки поклали на директорку департаменту «Секретаріат ради» Марту Рудницьку.

За умов відсутності пленарних засідань Львівської міської ради відсутність секретаря не становить серйозної проблеми. Однак питання призначення виконувача обов’язків секретаря спровокувало незгоду частини депутатського корпусу з погляду її невідповідності українському законодавству.  Посада секретаря ради, згідно із ст. 50 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», є виборною — його обирають депутати Львівської міської ради з числа депутатів. Відповідно до політичних домовленостей між фракціями та міським головою, у 2020 році обрали Маркіяна Лопачака. Однак, на відміну від інших виборних посад, таких як президент чи міський голова, секретар ради, згідно з українським законодавством, не може передати свої повноважень іншій особі.

«Делегування» цих повноважень керівнику департаменту «Секретаріат ради» є результатом практики, яка сформувалася у Львівській міській раді в попередні роки. Крім випадків тимчасової підміни секретаря ради під час його перебування у відпустці, існує аналогічний прецедент у VI каденції міської ради. 27 березня 2015 року тодішній секретар ради Василь Павлюк (ВО «Свобода») склав повноваження і почав працювати Генеральним консулом України у Любліні (Польща). Втім, він добровільно склав депутатський мандат, тоді як за Маркіяном Лопачаком, згідно із Законом «Про військовий обов’язок і військову службу», зберігається посада після демобілізації. Однак обоє, по суті, не мали змоги виконувати свої повноваження. Тож протягом останніх 6 місяців роботи міської ради VI каденції обов’язки секретаря ради тимчасово виконував спершу керівник управління «Секретаріат ради» Любомир Зубач, а після того, як у червні 2015 року він став депутатом Верховної Ради, — заступник начальника «Секретаріату ради» Юрій Лукашевський. Тож призначення директорки департаменту «Секретаріат ради» виконувачкою обов’язків секретаря ради замість Маркіяна Лопачака не є чимось унікальним, а наслідуванням раніше застосовуваної практики. Водночас відкритим залишається питання її відповідності законодавству.

За умов відсутності законодавчого регулювання цього питання таке рішення може видаватися логічними, оскільки керівник однойменного виконавчого підрозділу також виконує адміністративні функції забезпечення діяльності депутатського корпусу, засідань Львівської міської ради, організаційної підтримки та вирішення питань депутатської діяльності. Поза тим, виконувач обов’язків секретаря ради не може виконувати його представницьких функцій, зокрема головувати на засіданнях, виступати від імені Львівської міської ради, підписувати більшість документів, що буде перевищенням службових повноважень з його боку.

Висновки

Повномасштабна російське вторгнення і, як наслідок, запровадження в Україні воєнного стану негативно вплинули на діяльність депутатських корпусів Львівської обласної та міської рад — попри те, що вони розташовані в глибокому тилу. Про це можна стверджувати після порівняння стану справ в обох місцевих радах до 24 лютого 2022 року і після, що поділило поточну каденцію практично на два однакові часові відтинки. 

Хоча вплив війни часто опосередкований, без обставин «нової нормальності», ймовірно, сьогодні не було б підстав говорити про послаблення ролі представницьких органів місцевого самоврядування, їхню конкуренцію з виконавчими органами та новоствореними військовими адміністраціями, кількісне зменшення депутатського складу через дострокові припинення повноважень та службу в Збройних Силах України, а також загострення міжпартійної конкуренції і політичної кризи, ознаки якої з’явилися ще до повномасштабної війни.

Прямим наслідком повномасштабної війни є те, що загалом на військовій службі нині перебуває 10 депутатів Львівської обласної ради і 5 депутатів Львівської міської ради, що становить 10% усього складу депутатського корпусу обох рад.

Незважаючи на те, що партійно-фракційна структура Львівської обласної та міської рад залишилася без змін від часу місцевих виборів 2020 року, кількість депутатів зменшилася. Якщо до 24 лютого 2022 року з-поміж 148 обранців обох місцевих рад достроково були припинені повноваження лише 2 депутатів міської ради, то після повномасштабної війни — вже 8, переважна більшість із яких — з обласної ради. Ще 4 оскаржують у суді рішення партії про відкликання їх за народною ініціативою.

Четверо депутатів обласної ради і 1 міської ради після 24 лютого написали заяви про добровільне складання депутатського мандату, 2 померли, а ще 1 позбавлений мандату автоматично у зв’язку з обвинувачувальним вироком суду. Серед цих 8 вакантних депутатських мандатів лише 2 були заміщені наступними в списку кандидатами, обоє представляють Львівську міську раду. Натомість 6 вивільнених з червня 2022 року мандати депутатів Львівської обласної ради досі не заміщені і перебувають у «підвішеному» стані: повноваження попередніх обранців припинені, проте нікого не призначено натомість.

4 з них належать до фракції «Європейська Солідарність», що яка протистоїть фракції президентської партії «Слуга народу», представники якої очолюють Львівську обласну військову адміністрацію. Інструментом цієї боротьби є Львівська обласна ТВК, яка більше року саботує прийняття рішення про визнання обраними та реєстрацію наступних за списком кандидатів у депутати.

Іншим негативним наслідком протистояння є загострення політичної кризи у Львівській обласній раді, що призвело до дострокового припинення повноважень її голови Ірини Гримак 6 квітня 2023 року за підсумками позитивного голосування депутатів усіх фракцій, крім «Європейської Солідарності», за списком якої вона була обрана. Протягом 3 місяців її обов’язки тимчасово виконував за посадою перший заступник Євген Гірник, який 30 червня написав заяву про звільнення з посади першого заступника, в результаті чого обов’язки голови автоматично перейшли до заступника Юрія Холода. Таким чином, з липня поточного року президентська партія «Слуга народу» має одноосібний контроль як над Львівською обласною військовою адміністрацією, так і над Львівською обласною радою.