Росія не дотримується правил ведення війни. Армія РФ атакує та вбиває цивільне населення, катує людей, викрадає й депортує дітей, нищить цивільну інфраструктуру, стерла з лиця землі Маріуполь, Сєвєродонецьк, Бахмут та інші міста. З останнього Росія вночі 19 липня атакувала зернові термінали в портах Одеса та Чорноморськ, внаслідок цього зазнала пошкоджень інфраструктура трейдерів. Зокрема, наразі відомо, що в порту Чорноморська було знищено 60 тисяч тонн зерна.
У відповідь на ці та інші воєнні злочини, масштаби яких будуть до кінця відомі лише після завершення війни та деокупації всіх територій, низка міжнародних організацій ухвалили рішення, якими визнали Росію державою-терористом або спонсором тероризму.
Першою міжнародною інституцією, яка це зробила, стала Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ). Таке рішення організація прийняла в жовтні 2022 року — відразу після того, як РФ організувала псевдореферендуми на окупованих частинах Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей.
Наступною була Парламентська асамблея НАТО, яка 21 листопада визнала Росію державою-терористом і закликала створити спеціальний Міжнародний трибунал. Наступного дня Європейський парламент підтримав власну резолюцію про визнання Росії державою-спонсором тероризму.
У її тексті йдеться, що Росія здійснює “невибіркові атаки на житлові райони та цивільну інфраструктуру” в Україні, в результаті чого загинули тисячі людей. На окупованих територіях росіяни проводять “страти без суду і слідства, здійснюють викрадення, сексуальне насильство, катування та інші звірства”.
У зв'язку з цим Європарламент закликав ЄС та його держави-члени розробити правову базу для визначення держав як спонсорів тероризму та механізми обмежувальних заходів проти них.
4 липня Парламентська асамблея ОБСЄ ухвалила підсумкову декларацію, в якій назвала Росію державою-спонсором терористичної ПВК Вагнера. Зокрема, у документі зазначено, що держави-члени ОБСЄ мають вжити заходів проти групи Вагнера та афілійованих з нею дочірніх структур, наприклад, шляхом оголошення їх терористичними організаціями.
Декларація також “закликає держави-члени посилювати міжнародні норми, які чітко визнають терористичний характер групи Вагнера та її дій” та “відповідальність Росії як держави-спонсора цієї терористичної організації”.
Варто зазначити, що ухвалені резолюції автоматично не створюють зобов'язання для держав, які до них входять. Вони містять переважно заклики до певних дій з приводу протидії російській агресії в дипломатичній, політичній, юридичній та економічній сферах.
Крім цього, згадані вище міжнародні інституції не мають механізмів для покарання держави-терориста. Не мають таких механізмів і Литва, Латвія, Естонія, Польща, Чехія та Нідерланди, парламенти яких визнали Росію спонсором тероризму. На відміну від США та Канади, але вони поки не ухвалили такого рішення щодо Росії.
Саме тому ухвалені резолюції поки не матимуть жодних серйозних наслідків для Росії, вони переважно є декларативними. Тут більше йдеться про політичну та моральну оцінку, яка завдає удару по міжнародному іміджу Росії й утверджує сприйняття кремлівської влади як злочинного режиму, з яким не матиме справ жодна країна та політик, які себе поважають.
З іншого боку, потрібно продовжувати адвокацію на міжнародному рівні щодо визнання Росії держави терористом, адже це завдає не просто іміджеві втрати, а також і економічні. Коли держави обмежують своє співробітництво з Росією, та як наслідок обмежуються фінансові, технологічні та інші спроможності останньої з ведення війни.
Також внесення Росії до чорного списку Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) стане додатковим кроком для ізоляції агресора. FATF не має прямих повноважень, але виробляє стандарти і рекомендації для перекриття потоків незаконних коштів. Ця організація об’єднує 201 країну і 24 лютого 2023 року повністю призупинила членство Росії в ній. Потрапляння ж РФ до “чорного списку” посилить уже застосовані санкції.
Такий крок поставить Росію в один ряд із Північною Кореєю, Іраном і М’янмою, ускладнить проведення фінансових операцій та постачання товарів. Країни-члени FATF, а також банки, інвестиційні компанії та фірми з обробки платежів будуть зобов’язані посилено перевіряти всі фінансові операції з Росією, тому під загрозою опиняться російські схеми паралельного імпорту.
Саме такі схеми країна-агресор використовує, наприклад, для виробництва крилатих ракет — західна електроніка потрапляє в РФ через треті країни. Крім того, керівництво Кремля офіційно визнало фінансування ПВК “Вагнер”, що не лише порушує стандарти FATF, а й становить серйозний виклик глобальному миру та безпеці. Фінансова ізоляція Росії є закономірним кроком, що дозволить ефективніше протидіяти ризикам, які агресор створює для світової фінансової системи через відмивання коштів та фінансування тероризму.
19–23 червня в Парижі відбулася конференція FATF, на якій Росію, на жаль, так і не внесли до “чорного списку”. Напередодні Кремль намагався розколоти єдність міжнародної спільноти та відкрито шантажував країни-члени FATF, зокрема Індію, негативними наслідками для співпраці в різних сферах. Міністерство фінансів України не погодилося з рішенням Міжнародної групи, але водночас висловило розуміння щодо складності досягнення консенсусу серед широкого кола членів організації. Врешті, внесення агресора до “чорного списку” FATF залишається актуальним питанням, а українська влада ширше працюватиме для досягнення справедливої реакції за розв’язану війну та підрив глобальної фінансової безпеки.
Для Цензор.НЕТ