6 листопада десятки польських перевізників почали блокувати прикордонні переходи з Україною в Гребенному, Дорогуську та Корчовій, чим завдали збитків як українським експортерам, так і польським компаніям. Внаслідок цієї акції з обох сторін кордону заблоковані десятки тисяч транспортних засобів, але протестувальники збираються тримати блокаду до двох місяців.

Блокада пунктів пропуску спрямована перш за все на вантажні перевезення, натомість транспортуванню пасажирів, безпекових та гуманітарних вантажів протестувальники обіцяють не перешкоджати. Однак, як виявилося, кількість таких перевезень теж стала критичною.

Основні вимоги польських перевізників стосуються економічної площини — вони хочуть повернути систему дозволів для роботи в ЄС, які раніше повинні були отримувати українські перевізники. Євросоюз скасував її, аби підтримати українську економіку в умовах повномасштабного вторгнення.

Також вони вимагають посилити для іноземних перевізників правила ЄКМТ (Сертифікат Європейської конференції міністрів транспорту); заборонити реєстрацію в Польщі українських компаній, якщо їхні фінанси перебувають не на території ЄС; запровадити окремі черги в Є-черзі для транспорту на номерах ЄС і порожніх фур та отримати доступ до системи “Шлях”.

Польські перевізники висунули чималий список вимог, більшість із яких виконати нереально. Особливо це стосується лібералізації перевезень, яке належить до сфери двосторонніх домовленостей ЄС та України. Інші вимоги скеровані на ускладнення перевезень, б’ють по національних інтересах України та потенційно призведуть до зловживань, зокрема ухилення від мобілізації — наприклад, польські компанії теоретично зможуть продавати місця в системі “Шлях”.

Однією з причин блокади стала неспроможність польських перевізників конкурувати з українськими. Після безпрецедентних кроків Євросоюзу польські кампанії не змогли адаптуватися під нові реалії та почали втрачати прибутки. Однак ставити в заручники економічні відносини країн Євросоюзу та їхніми стратегічними союзниками неприйнятно на тлі геополітичної ситуації у світі.

Кризові ситуаці варто розв’язувати через компромісні домовленості, які врахують інтереси українських та польських перевізників, а не через одноосібне блокування транспортних артерій. Поки що польський та український уряди намагаються знайти рішення, але наразі видимих результатів немає.

Переговори між представниками влади обох країн та перевізниками також закінчуються без домовленостей. Останні налаштовані продовжити блокувати рух товарів через кордон з Україною. Натомість український уряд не допускає відмови від лібералізації перевезень і виявляє готовність відстоювати свої інтереси.

Зрештою, українській владі невдовзі доведеться розв’язувати цю проблему з новим урядом Польщі, який, дуже ймовірно, буде сформований з опозиційних політичних сил. Важливо не допустити перетворення блокади на інструмент політичного шантажу, а завершити цю ситуацію на паритетних умовах.

Водночас варто придивитися до ще одного важливого моменту — ймовірного російського сліду в цій історії. За широким поняття “перевізники” стоїть нещодавно створена організація “Комітет захисту перевізників і роботодавців у сфері транспорту”, а серед активних учасників блокади є представник “Конфедерації” — польської ультраправої партії з радикально антиукраїнською риторикою та зв’язками з Росією.

Саме лідери “Конфедерації” організували в Сеймі пресконференцію з анонсом блокади за участю перевізників із вже згаданого “Комітету”. Тож ситуація вартує більшої уваги урядів двох країн. Якщо Росія й справді причетна до блокади, це багато чого пояснить, але й ситуація стане ще більш загрозливою.   

Для Цензор.НЕТ