Від початку повномасштабного вторгнення керівництво Росії, зокрема Владімір Путін, постійно погрожували країнам Заходу, що постачання певного озброєння Україні означатиме порушення “червоних ліній”.  

Так, наприклад, у жовтні 2022 року представник російського МЗС Алєксєй Поліщук заявив, що надання Україні США та іншими країнами сучасного важкого озброєння, далекобійної зброї чи потужних засобів ураження стане для Росії “червоною лінією”. Дипломат наголосив, що РФ готова йти на ескалацію та вважатиме країну, яка передасть цю зброю, стороною конфлікту. 

Втім, у 2023 році Україна отримала від США, Німеччини, Польщі та низки інших європейських країн сучасні танки і бронетехніку. Велика Британія передала далекобійні крилаті ракети Storm Shadow, які можуть вражати цілі на відстані понад 250 кілометрів, але “стороною конфлікту” так і не стала. Подібні погрози лунали і з приводу постачання Україні сучасних літаків, проте українські пілоти невдовзі розпочнуть навчання на винищувачах F-16.

Також російські політики неодноразово погрожували самій Україні. Наприклад, заступник голови російського Радбезу Дмітрій Мєдвєдєв у липні 2022 року обіцяв “судний день, від якого буде складно заховатися”, якщо Україна завдаватиме ударів по об'єктах в окупованому Криму. Однак після руйнування частини Кримського мосту про ці свої заяви політик, вочевидь, забув. 

Гнучкість “червоних ліній” помітила не лише Україна, а й її західні союзники. Наприклад, як пише The Washington Post, у США прокинувся “апетит” перетинати “червоні лінії” Путіна й надавати Україні більше підтримки. Звернули увагу на це і російські “воєнкори”. Так, кореспондент НТВ на нещодавній зустрічі запитав у Владіміра Путіна, чому “червоні лінії” постійно пересуваються все далі та далі. Щоб виправдати російську неспроможність відповідати за свої слова, Путін сказав, що удари по українській енергетичній системі та будівлі ГУР і є російською відповіддю.

Можливо, аудиторія РФ і прийме такі тези, але ми добре розуміємо: Росія використовує риторику про “червоні ліні”, аби лякати Україну та стримувати підтримку союзників. Втім, коли ця тактика не спрацювала, а своя аудиторія вже достатньо “накручена” й прагне крові, в Кремлі були змушені подати свої терористичні методи війни як удар у відповідь. 

Наостанок слід згадати про ядерний шантаж, але й тут російська тактика не працює. Росія постійно отримує сигнали навіть від дружніх держав (наприклад, Китаю) про те, що ніхто не збирається підтримувати ядерну істерію Кремля.

Для Цензор.НЕТ