На тлі поступової міжнародної ізоляції й втрати впливу Росія намагається зміцнити свої позиції в Африці. Для цього Кремль використовує різні методи: підтримує повстанців, які шляхом збройного перевороту намагаються прийти до влади, й авторитарні режими, які перебувають у міжнародній ізоляції; безплатно надає зерно та списує багаторічні багатомільярдні борги. 

Ще одним інструментом посилення російського впливу в регіоні став саміт "Росія-Африка", що відбувся 27–28 липня в Санкт-Петербурзі. Утім, ця подія минула не так, як того очікували в Кремлі, та продемонструвала часткове спадання російського впливу в регіоні. 

Про це свідчать кілька факторів факторів. По-перше, інтерес до саміту з боку лідерів країн Африки падає. Так, з 54 країн регіону саміт відвідали 17 делегацій на чолі з очільниками держав, а 10 делегували прем'єр-міністрів. Ще 5 країн взагалі відмовилися від участі, а інші були представлені чиновниками другого ешелону. Для порівняння: ще 4 роки тому, на першому саміті "Росія-Африка" у 2019 році, жодна з країн не відмовилася від участі, а 45 відправили делегації на чолі з президентами і прем’єр-міністрами. 

По-друге, озвучені на саміті заяви демонструють, що країни Африки мають власне бачення безпекової й економічної ситуації у світі, і воно суперечить тезам, які просуває російська пропаганда. Так, наприклад, президент Південно-Африканської Республіки Сиріл Рамафоса наголосив на необхідності відновити “зернову угоду”, з якої вийшла Росія, та зробити Чорне море відкритим для світових ринків. Крім цього, на необхідності перезапуску “зернової угоди” наголосив президент Коморських островів та очільник Африканського союзу Азалі Ассумані. 

І все ж Росія таки має кількох друзів в Африці. Це підтверджують результати двосторонніх зустрічей на саміті, а також політика, яку Росія системно реалізує на континенті. Так, перший друг Кремля в Африці — це Еритрея. Країна, де панує диктаторський режим, підтримуваний Росією, і яка багато років перебуває під міжнародними санкціями. Еритрея платить за російську підтримку своєю лояльністю — наприклад, синхронно з РФ голосує проти України на Генеральній асамблеї ООН. 

Також Росія має дружні відносини з Центральноафриканською республікою, де вже понад 10 років триває громадянська війна між повстанцями та урядовими силами. З 2018 року в країні діє терористична ПВК “Вагнера”, яка підтримує чинну владу та забезпечує стабільність функціонування режиму. За це структури, пов'язані з очільником російських найманців та воєнних злочинців Євґєнієм Пріґожиним, мають право здійснювати видобуток дорогоцінних металів та вести інший бізнес у країні. 

Крім того, Росія має сильні позиції в Малі та Буркіна-Фасо, де підтримує авторитарні режими, що прийшли до влади внаслідок військових переворотів. Тоді ці країни змінили прозахідний курс та переорієнтувалися на Москву, яка підтримує їхню владу силами найманців ПВК “Вагнера”. 

Як плату за лояльність Росія пообіцяла безплатно передати цим країнам по 25-50 тонн зерна. Такий самий бонус отримає Сомалі, якому Росія пробачила борг у сотні мільйонів доларів, а також Зімбабве, президент якої, за даними ЗМІ, після державного перевороту користувався послугами політконсультантів Пріґожина для перемоги на виборах, результати яких опозиція назвала сфальсифікованими. 

Втім, Росія може скористатися ситуацією в Ніґері та за допомогою “Вагнера” взяти під опіку хунту, яка вчинила державний переворот. Не допустити такого розвитку подій закликав президент країни Мохамед Базум, якого утримують заколотники. Лідер Ніґеру назвав свою країну "бастіоном поваги до прав людини" на тлі авторитарних рухів, що охопили сусідні Малі та Буркіна-Фасо, та закликав міжнародну спільноту допомогти відновити конституційний порядок у країні. 

5 серпня стало відомо, що країни Економічного товариства західних країн Африки (ECOWAS) погрожують інтервенцією до Ніґеру, якщо місцева хунта не поверне до влади законного президента. Заколотники проігнорували вимоги та звернулися за допомогою до ПВК “Вагнера”. Підтримку хунті також висловили Малі та Буркіна-Фасо. Тож, 10 серпня ECOWAS збереться на саміт у Нігерії, щоб вирішити, як діяти далі.

Сподіваємося, що конституційний лад у Ніґері буде відновлено мирним шляхом, а спроби Росії дестабілізувати Африку зазнають невдачі. Для цього Україні й іншим цивілізованим країнами потрібно розвивати тіснішу співпрацю з країнами континенту, особливо тими, які обрали демократичний вектор розвитку та можуть стати фактором стабільності в регіоні.  

Для Цензор.НЕТ