Зараз українці змушені жити в парадигмі війни, проте залишаються незмінними наші демократичні цінності, за які боролось українське громадянське суспільство впродовж всіх років відновлення незалежності. Про це розповіла голова правління Громадянської мережі ОПОРА під час громадського саміту «Безпекові гарантії для української демократії в умовах війни», що вперше відбувся у Києві 27 червня. Наводимо текстову версію її виступу повністю нижче.

Дякую, шановна аудиторія! Дякую представникам дипломатичних місій і представництв!

Нам важливо бути на одній сторінці щодо тих подій, які зараз відбуваються в країні і тих, які будуть відбуватись на момент транзиту України до Європейського Союзу, до розвинутої демократичної спільноти, незважаючи на те, що війна продовжується.

Громадянська мережа ОПОРА, як лідер адвокації з питань демократії і політичних реформ в Україні, із задоволенням зібрала вас тут з метою чесної розмови між зацікавленими сторонами щодо вироблення рішень навколо теми демократії під час війни. Але ми розуміємо, що в умовах війни безпека перед усім. Тим не менше, навіть війна зобов'язує нас зберігати ту константу, за яку Громадянська мережа ОПОРА та багато адвокатів і правозахисників в Україні боролися протягом всього періоду відновлення незалежності. 

Ми мали три революції, і всі вони були за політичні права, за державність, за належне врядування. Жодна з цих революцій не відбувалася через те, що громадяни вимагали якихось соціальних виплат або спеціальних економічних умов. Всі події великого масштабу, коли громадянське суспільство показувало свій голос, демонстрували те, що в цій державі точно не може бути влади, яка, прийшовши, змінить цю константу. 

І ми змушені жити в парадигмі війни, коли правила дещо інакші, ніж під час звичайного життя мирної країни в Європі, тим не менше наші цінності точно незмінні. Це стосується суспільства, яке боролося понад 30 років за те, щоб вибори були чесні і вільні; за те, щоб змінність влади відбувалися в законний, неконфліктний, цивілізований спосіб; за те, щоб голос кожного громадянина був почутий в контексті реформ та європейського вибору. І я вважаю, що ми всі разом робимо багато дуже хороших і правильних речей, але ми маємо дати собі відповідь на питання: де межа між безпекою і демократичними інститутами, які зобов'язані розвиватись навіть в масштабах повномасштабної агресії. Чому? Тому що відповідно до Загальної декларації прав людини кожен громадянин має право управляти своєю державою на місцевому рівні безпосередньо, або через законно обраних представників. В умовах, коли ми маємо законно обраних представників, але змінність влади є неможливою, голос суспільства ще більше має бути почутим, ще більше інструментів інклюзії, впливу, комунікації, дискусії має бути реалізовано в цей час. 

Ми намагалися оцінити, чи є хоч один приклад у світовій історії, коли країна, яка вже мала демократичний рівень управління, де вибори вже визнавалися чесними і вільними, де авторитарні режими не змогли створити вертикаль виключивши з системи управління громадянське суспільство, але країну, яка при цьому проходила б через війну, великі випробування і великі виклики щодо питань, до прикладу, європейської інтеграції. Як ви розумієте, таких країн не існує. Тобто Україна – це унікальна історія, унікальна держава з унікальним спроможним громадянським суспільством, голос якого має бути почутий. І ми маємо знайти правильне рішення в чесній розмові щодо того, що таке демократія в період війни, як ми плануємо перезавантажувати державу в повоєнний період, і що ми як громадяни маємо робити. А також як допомогти нам в реалізації цих завдань вже сьогодні можуть наші партнери, як сторона, яка теж стоїть на правильній сторінці історії та стверджує, що поділяє цінності Західного світу - цінності свобод, прав людини, верховенства, права. Адже без цієї сторони ми, на жаль, не вистоїмо. Тому що держава, яка не спроможна захистити своїх громадян фізично, немає достатньо озброєння, немає достатньо ресурсів і мілітарної підтримки, очевидно, не вистоїть. І ніхто не буде говорити про демократію в умовах, коли в нас немає державності. 

Тому дякую за цю можливість бути з вами тут. Я переконана, що в ході цієї чесної розмови між гравцями, ми зможемо знайти правильну відповідь і надіслати всім нашим партнерам документ, де будуть зібрані рекомендації найкращих фахівців України, які зібрались тут.