31 жовтня відбулися слухання у Підкомітеті з міжнародних прав людини Постійного комітету з питань закордонних справ та міжнародного розвитку Палати громад Канади. Під час слухань свідчили і представники Громадянської мережі ОПОРА — Голова Правління та співзасновниця Міжнародного центру української перемоги Ольга Айвазовська і юрист-міжнародник Андрій Міхеєв.

У своєму вступному слові Ольга Айвазовська зазначила, що, за офіційними даними, з 24 лютого 2022 року понад 510 дітей загинули, а понад 1140 — отримали поранення в результаті російських атак. Однак реальні цифри можуть бути набагато вищими, враховуючи тих, хто загинув і постраждав на нині окупованих територіях, звідки неможливо отримати точну інформацію. Українські діти страждають від усіх видів злочинів, які раніше були визначені Резолюціями РБ ООН як тяжкі та неприпустимі злочини проти дітей під час міжнародного збройного конфлікту.

“19 546 дітей насильно переміщені на територію Російської Федерації та окуповані території України, а також примусово інтегровані в російське середовище шляхом усиновлення, влаштування в навчальні заклади, автоматичне отримання громадянства без будь-яких реальних шансів повернутися в Україну та возз'єднатися зі своїми родинами після 20 місяців агресії в Україні, — розповіла Айвазовська. — Внаслідок невибіркових авіаударів Російської Федерації пошкоджено або повністю зруйновано майже 4 000 дитячих закладів та установ." 

Кульмінацією цих закликів стали дії Російської Федерації, спрямовані на примусову депортацію українських дітей, незаконне усиновлення їх російськими громадянами, примусову паспортизацію та перевиховання, в тому числі військово-патріотичне. Відповідно до Конвенції про геноцид, "насильницька передача дітей з однієї людської групи в іншу" — це геноцид, а пряме підбурювання до таких дій саме по собі є злочином.  

Один з ключових принципів міжнародного гуманітарного права підкреслює, що окупаційна влада повинна утримуватися від незворотних змін, які б докорінно змінили статус або характер окупованих територій. Зафіксовані випадки, коли окупаційна влада вивозила дітей до таборів у Криму нібито з міркувань безпеки та для розважальних заходів, але потім ці діти не повернулися додому або під опіку батьків. В установах, де утримували дітей, їх змушували проходити так звані "інтеграційні програми", спрямовані на нав'язування їм російського погляду на те, що відбувається в Україні й світі, а також на культуру та суспільство. 

На питання, чому Росія депортує українських дітей, представниця ОПОРИ поділилася історичними передумовами та досвідом власної родини: “Мій син — представник четвертого покоління моєї сім’ї, який страждає від Росії та російської агресії. На радянському етапі розвитку Російської імперії це було традицією — діти були першочерговим пріоритетом для Москви, яка робила все, щоб тримати їх під владою та впливом авторитарної ідеології. Дітей представників протестного руху в СРСР розлучали з батьками. Багатьох із них приймали до себе дуже активні комуністичні групи: вони брали їх у свої родини й докладали зусиль, щоб перевиховати. Тож це не є чимось новим для нас, для українців. І інструменти, які Москва використовує зараз, — ті самі, що й раніше”.

“Ми встановили, що російські сім'ї наразі матеріально і духовно заохочують до якнайшвидшого усиновлення українських дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Крім того, центральне та місцеве законодавство в Росії спрощують для того, щоб зробити цю процедуру швидшою і простішою”, — зауважив Андрій Міхеєв.

Він розповів, що зараз окупаційна влада на тимчасово окупованих територіях України погрожує позбавленням батьківських прав батькам, які не хочуть віддавати своїх дітей до проросійських шкіл, або тим, чиї діти-підлітки самі не хочуть, щоб їх віддавали до таких закладів.

Також юрист зауважив: “Залучення безпосередньо до бойових дій — це не єдиний спосіб використання дітей Росією у війні. Відомі також випадки, коли російська влада використовує дітей з окупованої території для отримання розвідувальної інформації. Вони змушують підлітків патрулювати територію і ділитися інформацією про людей, які мають зв'язки з українськими збройними силами або з українськими правоохоронними органами”.

За словами юриста, офіційно встановлені випадки, коли українських дітей використовували для надання даних про розташування певних об'єктів через мобільну гру, розроблену і запущену проросійською ІТ-компанією, підконтрольною російським спецслужбам. Діти не знали, що, граючи в цю гру й отримуючи віртуальні нагороди та віртуальні гроші за завантаження інформації про об'єкти, вони надавали ці дані для майбутніх ракетних атак.

Переглянути відеозапис слухання можна за посиланням на сайті Палати громад.