Цього тижня російські наративи крутились довкола кількох тем: скандальні антисемітські заяви представників російського МЗС, заспокоєння населення щодо того, що офіційна масова мобілізація не розпочнеться 9 травня та традиційне вже перекладання вини за цю війну на колективний Захід. Про це 5 травня під час ефіру ОПОРИ «War Speeches. Антисемітські заяви лаврова: що змінилося для Ізраїлю?» розповіли експерти ОПОРИ та запрошені гості.
Аналітики ОПОРИ на щоденній основі наповнюють онлайн-інструмент «War Speeches» http://speech.russiancrime.org, фіксуючи позиції сторін конфлікту. А щотижня в прямому ефірі підбивають підсумки про те, які наративи поширює росія щодо України та чи змінилися вони в порівнянні з попередніми тезами на ті самі теми.
Як зазначає аналітик ОПОРИ Олександр Неберикут, між російськими офіційними сторонами наявні певні чергування - ньюзмейкерами кожного тижня виступають різні люди, неначе заступачи на чергування для озвучування тих чи інших позицій.
«Якщо попереднього тижня це була речниця МЗС захарова і президент путін, який звертався до парламенту і російських законотворців, то цього тижня це лавров. І ми очікуємо, що наступного тижня людина, яка здійснює чергування і озвучує ключові позиції, буде змінюватись. Що змінилось? Тема можливої масової військової мобілізації в росії, яка в нашому політичному і медійному середовищі активно обговорюється, в рф навпаки затихла. Хоча до цього ми спостерігали якраз нагнітання істерії в російському суспільстві з тим, що воно було готове почути тезу про масову мобілізацію. Це пов'язано було з позицією, яка з'явилася вже на офіційному рівні минулого тижня, що рф воює з НАТО, а не з Україною. Мовляв, треба об'єднувати зусилля і ставати до боротьби, так би мовити, з цим страшним для рф ворогом. Йшла підготовка, власне, до цієї мобілізації. Зараз ми обговорюєм більше можлива вона чи ні», - зазначає Олександр Неберикут.
Аналітик також зазначає, що з російського політичного дискурсу зникла тема Маріуполя. Вона замовчується, особливо в ситуації, коли потрібно коментувати історію з гуманітарними коридорами. Вони не говорять про спротив і «Азов». А, отже, для нас це має бути сигналом, що треба про це більше говорити публічно.
Як зауважив аналітик ОПОРИ Анатолій Бондарчук, на його думку, на чергування «ньюзмейкери кремля» таки виходять дуетом. Цього тижня, за його спостереженнями, на беквокалі у лаврова була, власне, та сама марія захарова.
Тиждень почався зі скандального антисемітського висловлювання лаврова, де він фактично поклав відповідальність за геноцид євреїв під час Другої світової війни на самих євреїв, а також дозволив собі порівняння Адольфа Гітлера з Володимиром Зеленським. Як зазначив аналітик, захарова теж не залишилась осторонь цієї риторики - згадала «Азов» і зазначила, що в його лавах буцімто воюють ізраїльські найманці. Тобто, продовжила демонізувати українських військових та дискредитувати ізраїльських колишніх військових. А ще від неї звучали тези перекладання відповідальності за війну на США та країни НАТО. Проте пізніше до комунікації також долучився путін, який використавши привід привітання з Днем незалежності Ізраїлю також нібито вибачився за певні слова представників російського МЗС.
«Також на цьому тижні в росії ще був трек згаданої теми про мобілізацію. Тобто, напередодні було дуже багато думок, заяв про те, що в росії 9 травня може розпочатись мобілізація загальна і, відповідно, може бути оголошена війна. Ми знаємо, що росія проводить, за їхнім словами «спеціальну операцію», вона не називається війною. Відповідно, таким чином вони не проводять загальну мобілізацію, але як відомо з відкритих джерел, мобілізація відбувається прихованими способами. Тому зараз, на нашу думку, є таке намагання заспокоїти російське суспільство, що мобілізації не буде. Але на практиці ми побачимо, чи буде вона оголошена, чи ні. Тому що там йшлося про 9 травня, але ніхто не виключає, що вона може бути оголошена, наприклад, 10 травня. Хоча виглядає так, ніби російське суспільство намагаються заспокоїти, тому що можливо вони все ж таки побачили, що суспільство негативно налаштоване до такої ідеї й може її саботувати», - зазначив він.
Натомість, за словами аналітика, українські офіційні посадовці цього тижня активно обговорювали питання накладення санкцій на росію, зокрема ембарго на постачання російської нафти. З дипломатичних перемог України можна ще зауважити нормалізацію відносин з президентом Німеччини.
На думку експерта з Ізраїлю, професора Унівеситету Бар-Ілан Володимира Ханіна, починаючи з перших етапів цієї війни ще на Донбасі «єврейська тема» постійно звучала як інструментальний антисемітизм. Тобто росія постійно звинувачувала протилежну сторону в антисемітизмі для мобілізації свого суспільства та єврейської діаспори. Тоді українська сторона обмежилась тим, що вказала на те, що в росії широко поширена ксенофобія та зростає російський етнічний націоналізм. Але тоді в України й офіційні наративи і публічна дипломатія дещо програвали супротивникам, на відміну від ситуації зараз.
Він вважає, що нещодавня заява лаврова була для внутрішнього споживання. Можливо, щоб посіяти запит на побутовий антисемітизм для населення як мобілізаційний елемент проти «нацизму в Україні», як це бувало раніше. Адже в інтереси москви явно не входить розпочинати новий фронт проти Ізраїлю на Близькому Сході.
«Не є таємницею, що за всіма опитуваннями 75% ізраїльтян на боці українців у цій війні. Серед російськомовних ізраїльтян (вихідців з колишнього срср незалежно від країни виходу - України, росії, білорусі, Казахстану, Грузії та інших країн) це близько 80%. Інше справа, що при цьому ізраїльське громадянське суспільство, включаючи його компонент вихідців з колишнього радянського союзу, вважає, що Ізраїль на сьогодні має помогти Україні тим, чим може, але ми тут теж трохи повзаємо і стріляємо. Ну, ви це розумієте», - зазначає Володимир Ханін.
Як зазначає Ханін, якби ці озвучені лваровим тези так і залишились би для внутрішнього пропагандистського використання, то про ситуацію відносно скоро забули б, але ситуація набула розвитку. «Для ізраїльтян все, що пов'язане з Голокостом, з катастрофою - це святе. І в той момент, коли інструмент Голокосту використовується будь-ким - хоч противниками, хоч друзями, хоч партнерами, хоч стороною, яка не є стороною конфлікту - ізраїльтяни це не готові прийняти. І якби пан лавров обмежився тим, що він сказав і це викликало б реакцію Ізраїлю, то через певний час це зійшло б нанівець. Але після реакції Ізраїлю була російська реакція на реакцію. І ця вже заява була дійсно перетином будь-яких червоних ліній», - вважає експерт.
На його думку, можливості ізраїльського посередництва у війні росії в Україні вичерпані вже кілька тижнів тому. А щодо участі Ізраїлю в групі гарантів української безпеки, то традиційно позиція була така: ми надавали перевагу тому, щоб більше робити, аніж говорити. Але, як зауважує експерт, після російських заяв можливо і на декларативному рівні, а не лише на рівні реальних дій, Ізраїль до цього зараз ближче, ніж був раніше.
Щодо тез, наведених лавровом у скандальному антисемітському виступі, можна зазначити тільки те, що вони обидві є неправдивими, зауважив Петро Долганов, кандидат історичних наук, завідувач кабінету інноваційної діяльності Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, редактор рубрики «Подолання минулого» Міжнародного інтелектуального часопису «Україна Модерна».
За його словами, путін умовно вибачився лише за одну тезу лаврова щодо єврейського походження Гітлера. Адже цей міф вже давно спростовано експертами, зокрема канадською соціологінею Доріс Берген «Війна та геноцид: Коротка історія Голокосту». Натомість друга теза щодо нібито антисемітизму частини євреїв та співучасті у Голокості залишилась без уваги. Тут ноги ростуть з досліджень про юденрати - єврейські ради, що створювались на окупованих територіях окупаційною німецькою владою для допомоги. Але важливо розуміти, що ці події другої половини ХХ століття досліджували часто німецькі історики за майже виключно німецькими документами. Ті документи створювались нацистами, які хотіли в цих же документах перекласти провину на жертв. І поки історики працювали переважно з німецькими документами, то побутувало певне перебільшення ролі цих єврейських рад в організації Голокосту. Так не є сьогодні - тезу було відкинуто, коли відкрилися радянські документи та свідчення жертв.
«Це дуже типова річ, коли організатори геноциду будь-якого перекладають провину за вбивство на самих жертв. Тобто, ви самі винні, що ми вас вбиваємо», - Петро Долганов.
На думку Долганова, росія використовує сьогодні поняття денацифікації щодо України в абсолютно спотвореному розумінні. «Було витворено дивну суміш обґрунтувань, які навіть я б не називав ідеологією. Тобто, ми сьогодні дуже багато говоримо про російську пропаганду, але мені важко добачити там повноцінну ідеологію», - зазначає експерт.
За його словами, пропаганда росії сьогодні конструюється з суміші антинацизму, імперіалізму, якоїсь православної ортодоксії. А те, що нашу країну означують словом «нацизм» у росії - це абсолютно для внутрішнього вжитку, адже для всього світу зрозуміло, що це абсурд.
«Якщо довго вдивлятися в безодню - безодня починає вдивлятися в тебе. Власне, якщо довго вдивлятися в нацизм, що робить росія, нацизм починає вдивлятися в них. Або якісь його елементи, якщо не повноцінний, бо все ж таки мені здається, якусь ідеологію повноцінну добачити в сучасному путінському режиму не можна. Той рашизм - це якась дивакувата суміш. Порівнювати його з людиноненависницькими ідеологіями на кшталт комунізму чи нацизму - це робити їм честь», - наголошує Петро Долганов.
Експерт також зауважує, що такий «плинний тоталітаризм» разом із ефективною пропагандою в росії дозволить уникнути навіть чіткого результату цієї війни. Адже зовнішній ворог є абстрактним колективним Заходом, відповідно результати війни можна змінювати та корегувати хоч щомісяця в залежності від реального стану справ на фронті й видавати за перемоги навіть ті речі, які раніше не були озвучені цілями взагалі.
Підсумовуючи, аналітики ОПОРИ закликали усіх тримати руку на пульсі щодо зміни позицій сторін військового конфлікту. Анатолій Бондарчук підкреслив, що незважаючи ні на що Україна рухається до перемоги та адвокатує 6-й пакет санкцій. Олександр Неберикут додав, що минулий тиждень пройшов під знаком конфлікту росії з Ізраїлем, але Україна таким чином отримала союзника.
Відеозапис трансляції доступний для перегляду на Facebook-сторінці та на YouTube-каналі ОПОРИ.
Аналітики Громадянської мережі ОПОРА ретельно відстежують офіційну позицію росії щодо війни, яку вона розпочала на території України. Щоденні короткі аналітичні записки можна знайти на новому онлайн-інструмент «War Speeches». А щотижневі підсумки аналітики обговорюватимуть під час онлайн-стрімів по п’ятницях о 15:00. Сподіваємося, що цей інструмент допоможе українській владі, її міжнародним партнерам, іншим зацікавленим сторонам у плануванні кроків з протидії державі-окупанту. Крім того, всі користувачі зможуть ознайомитись із реакцією лідерів цивілізованого світу на заяви і провокації держави-окупанта на єдиному сайті. Ми вже проскролили для вас усі новини і проаналізували їх у загальному контексті.