Виклики для демократії сьогодні однозначно є, проте навіть без виборів під час війни Україна залишається демократією. Такими думками поділилася Голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська під час свого виступу на 16-му щорічному Київському Безпековому Форумі 21 березня.
Вона також розповіла про відсоток демократичних країн у світі, легітимність українського Президента за відсутності виборів під час війни, важливість ролі парламенту, рівень єдності українського суспільства та прагнення жити в розвинутій демократії. Із повним текстом виступу можна ознайомитись нижче.
«Лише 8% популяції світу живуть у демократичних країнах. За останній рік число авторитарних режимів або людей, які живуть зараз в країнах з авторитарним режимом, підвищилась на 3%. Якщо говорити про весь світ із населенням у понад вісім мільярдів людей, то це – колосальне число. І ми усвідомлюємо, який негативний тренд відбувся за останній рік. Це дані The Economist, це дані, які базуються на експертизі, а не просто ставленні до тих чи інших процесів. І це дані, які мають нас лякати. Тому що авторитарні режими не просто беруть владу в своїх країнах, вони інколи перетворюють їх на тоталітарні режими, які ще більш страшні для відновлення, тому що в їхній основі лежить ідеологія. Не просто поклоніння або слідування за якимось керівником, а певна ідеологія. І від цієї ідеології часто дуже важко відмовитись, тому що вона цементує режим на перспективу. Я не буду про це говорити про комуністичну або нацистську ідеології, але ми розуміємо різницю, коли є просто лідер, а коли змінність лідерів не впливає на те, що є змінність системи, тому що вона ще більш зацементована ідеологією як такої. Чи добре це чи погано для нас? Це для нас дуже великий виклик. Тому що ми знаходимося зараз, в умовах війни – третього року повномасштабного вторгнення. Більше того, ми вимагаємо і потребуємо коаліцій з так званим західним світом, а його представників, з точки зору цінностей, стає все менше. І якщо ми в меншості, це означає, що мають бути нелінійні дії для того, щоб відповідь на агресію була ефективною.
Мене часто зараз питають щодо легітимності Президента Зеленського після травня 2024 року, або щодо легітимності після так званих виборів Російської Федерації Владіміра Путіна. Однозначним є те, що Владімір Путін захопив владу. І цей транзит тривав дуже тривалий період часу, і виборів там не було в 2024 році. Немає опозиції, немає інших голосів, немає медіа, немає громадськості, всі лідери або в тюрмі, або затримані, або вбиті. Ми навіть близько до того не стоїмо, і це наше велике щастя, але давайте не прирівнювати себе до цих режимів. Навіть в Європейському Союзі є країни, які дещо відходять від Копенгагенських принципів, що лягли в основу заснування ЄС. Я говорю про вільні вибори, вільні медіа, вільну роботу неурядових організацій. Та сама Угорщина в певних моментах дуже слабко відповідає цим базовим стандартам – і це виклик для самого Європейського Союзу. Тому що не можна виключно на нас, на Україну, накладати рамку, не накладаючи її на сьогодення в тих країнах, де цей негативний транзит теж може відбуватися.
Чи можемо ми вийти з парадигми демократії? Ні, тому що ми програємо війну. Якщо лідери країни, у владі чи опозиції, планують ще брати участь у виборах, вони мають на це зважати. 95% громадян хочуть жити в розвинутій демократії, і 88% вважають, що це має бути частиною Дорожньої карти реформ та нтеграції в ЄС. А заклик до наших європейських партнерів такий: Дайте Україні шанс, не фокусуючись виключно на корупції. Тому що антикорупція – наслідок поганого врядування та інколи зловживання владою. Але це зловживання може йти в розріз до нечесних умов здобуття цієї влади в перспективі. В 2019 році в Україні відбулись чесні і вільні вибори. Це факт. Зараз є консенсус суспільства про не проведення виборів у період війни. Це факт. Тому питання про легітимність українського президента не стоїть. І 108 стаття Конституції України дає чітке розуміння: Президент виконує свої повноваження легітимно і законно до обрання нового. Дискусія навколо цього питання щодо України, на жаль, призводить до того, що Росія перемагає в наративах, тому, що на Україну намагаються накладати зовсім іншу рамку.
Тут було питання про об'єднання. В мене дуже хороші цифри в для вас. За два роки до повномасштабного вторгнення, у 2020 році, лише 35% громадян вважали, що наше суспільство йде до об'єднання. Наприкінці 2023 року дані КМІС говорять, що 69% громадян вважають, що в нас є політичне об'єднання в суспільстві. Це говорить про те, що за три роки ми виросли в два рази – це дуже багато. І я не впевнена, що це реакція виключно на війну. Це реакція на те, що люди зрозуміли, що таке чорне та біле, що таке добро чи зло. і зрозуміли, в якій парадигмі, з якими цінностями та за якими правилами, вони хочуть жити в майбутній Україні.
Чи є виклики для демократії в Україні? 100% є. Тому що коли ви живете в умовах спокуси, коли відсутня так звана система стримувань і противаг в умовах правового режиму воєнного стану в країні – це дуже страшно. Тому що хтось може вирішити, що він стоїть над законом, над Конституцією і над стандартами світу, в якому ми хочемо жити. Але якщо така спокуса буде реалізована на практиці, ця політична група, ця людина, цей лідер не буде обраний в цій країні в повоєнний чи воєнний період.
Я особисто зараз найбільше хвилююсь за те, що парламент має виконувати одну з лідируючих ролей. Тому що парламент в історії України продемонстрував, що в найстрашніші моменти навіть ті, хто були на іншій стороні, приходять і приймають правильні рішення. У нас вже був момент, коли в нас не було Президента. Ми просто маємо це усвідомлювати. З найстрашніших останніх моментів для мене був, коли за 500 метрів від кортежу Президента України та Прем'єр міністра Греції потрапила балістична ракета. Якщо є така загроза, це означає, що в нас на системному рівні має бути відповідь. Не просто прізвище, а розуміння, що парламентська гілка влади здатна виконувати всі повноваження. І тоді не буде спокуси в Російської Федерації таргетувати кортеж Президента, тому що наслідком цього не буде знищення української державності.
Чи є Україна ще демократією без виборів? Є. Тому що навіть коли суспільство не хочуть чути – змушені. Бо навіть певні рішення Верховної Ради або відступ від тих планів, які були, свідчать, що голос суспільства чується. І до того моменту, поки суспільство буде впливати, доти буде демократія в країні. Ці умови треба зберігати. На жаль, ми живемо в світі, де таких, як ми, стає все менше і буде менше. Це означає, що альянси і коаліції потрібно будувати на перспективу, тому що без них не буде безпеки ні в Європі, ні в північній частині півкулі, ні, на жаль, в Україні.
Перш за все, я хочу закликати парламент відкрити роботу кулуарів для журналістів. Тому що в тому числі питання ефективності процесів залежить від транспарентності. Коли парламент не транспарантний і коли інсайдери розповідають, що все гірше, ніж є насправді – дайте можливість журналістам працювати. І друге – за моєї пам'яті це перший Президент, який жодного разу не зустрівся з неурядовими організаціями. У момент, коли кордони відкриті для неурядових агентів впливу України, у момент, коли неурядові організації роблять дуже багато дипломатичної та аналітичної роботи заради правосуддя, військової та гуманітарної підтримки України, Президент не знайшов години часу за третій рік повномасштабного вторгнення, на п'ятий рік своєї роботи зустрітись з аналітичними центрами».
Повний виступ можна переглянути за посиланням: https://www.youtube.com/live/ZjPB-4qHugo?feature=shared
Нагадаємо, 21-22 березня відбувається 16-й щорічний Київський Безпековий Форум, організований для мобілізації трансатлантичної підтримки України. Гасло цьогорічного форуму: «Україна каже світу: переможемо разом!». Форум присвячується десятій річниці підписання політичної частини Угоди про асоціацію між Україною і Європейським Союзом, що стало одним з найважливіших досягнень Революції Гідності. Історичний вибір українців став життєвим шляхом до нашої свободи, яка не має альтернативи. Серед головних тем, що обговорюватимуться в Києві впродовж двох днів роботи, - ситуація на фронті, термінова військова допомога Україні, вступ України до ЄС і НАТО, підготовка до виборів Європейського парламенту, Саміту НАТО у Вашингтоні і виборів Президента Сполучених Штатів, бачення стратегії Заходу та України. У форумі беруть участь високі представники НАТО і Європейського Союзу, міністри оборони держав-партнерів, європейські і американські політики та експерти, міжнародні діячі, світові фахівці з міжнародних відносин і проблем безпеки, дипломати, журналісти і громадські активісти.