Поміж 190 депутатів, повноваження яких були припиненні достроково протягом усіх трьох років поточного скликання, половина з них зробила це до 24 лютого 2022 року, тоді як решта вже після початку повномасштабного вторгнення. Після аналізу діяльності Львівської обласної та міської рад під час воєнного стану ми вирішили проаналізували зміни у депутатському складі 81 місцевої ради Львівщини.
Проте перш ніж перейти до аналізу змін у депутатських корпусах варто коротко нагадати про результати чергових місцевих виборів 2020 року, а також якою була партійна структура місцевих рад Львівщини за їх результатами.
За результатами місцевих виборів 2020 року
Особливістю місцевих виборів 2020 року була та обставина, що вони відбувалися в умовах завершення адміністративно-територіальної реформи субрегіонального і базового рівня, а також за новою виборчою системою – пропорційного представництва за (напів)відкритими партійними списками в багатомандатних виборчих округах. Таким чином були ліквідовані та утворені нові райони, кількість яких скоротилася, а також було завершено багаторічний процес утворення територіальних громад.
Порівняльна таблиця кількості рад та депутатів у за підсумками виборів 2015 та 2020 років (сьогоднішні дані дещо відрізняються від даних станом на 2020 рік)
Замість раніше існуючих 20 районів було утворено лише 7, до яких було сукупно обрано 316 депутатів районних рад. Таким чином кількість депутатів місцевих рад субрегіонального рівня скоротилася більше ніж удвічі, оскільки за результатами місцевих виборів 2015 р. їхня кількість становила 734 осіб. Також було утворено 73 територіальні громади. Серед них 39 міських, 16 селищних і 18 сільських. У підсумку у 2020 р. було обрано 1 932 депутатів, з яких 1 131 обранець входить до складу міських рад, 377 – селищних рад, а 424 – сільських рад. Таким чином завдяки новому адміністративно-територіальному устрою кількість депутатів на Львівщині скоротилася майже у чотири рази, адже за підсумками 2015 року було обрано 7 558 депутатів. Водночас у 2020 році кількість міських, селищних та сільських рад у дев’ять разів менше, адже якщо раніше в області депутатів обирали до 664 місцевих рад, то у 2020 році лише до 73.
У підсумку у жовні 2020 року до 81 місцевої ради на Львівщині було обрано 2 332 депутата (сьогодні їхня кількість становить 2 350), що у 3,5 рази менше, аніж за підсумками місцевих виборів 2015 року, коли до 685 рад було обрано 8 376 обранців.
З-поміж 81-ї місцевої ради, до яких обиралися депутати у Львівській області до 58 з них вибори відбувалися за пропорційною системою з партійними списками в багатомандатних округах (у радах до 10 тисяч виборців). Серед них 50 ради територіальних громад (36 міських, 7 селищних і 7 сільських), сім районних рад і обласна рада. Тобто ¾ місцевих рад на Львівщині утворені представниками місцевих організацій політичних партій, які формували партійні списки. Сумарно за цією системою було обрано 1 826 депутатів (78%).
Партійна структура місцевих рад Львівської області за підсумками виборів 2020 року
Водночас лише в 23 місцевих радах області (3 міська, 9 селищних і 11 сільських), які налічували менше 10 тисяч виборців, можна було балотуватися як по партійному списку, так і в порядку самовисування. Іншими словами за мажоритарною виборчою системою у Львівській області було обрано 506 депутатів (22%). Серед них 316 обранців є самовисуванцями, що становить 13,5% від усіх депутатів місцевих рад, які були обрані за підсумками виборів 2020 року.
Загалом у місцевих радах Львівщини різного рівня своїх представників отримали 23 місцеві осередки політичних партій. Проте кількісні показники такого представництва суттєво відрізняються і коливаються від 506 депутатів у «Європейської Солідарності» до 2 депутатів у партії «Країна». Для тих, кому цікавий детальний аналіз партійного представництва у місцевих радах Львівщини пропонуємо ознайомитись з цим матеріалом.
Після 24 лютого 2022 року
Після запровадження 24 лютого 2022 року в Україні правового режиму воєнного стану в результаті повномасштабної військової агресії росії проти України повноваження представницьких органів місцевого самоврядування були суттєво обмеженні. Особливо у тих радах, де було утворено військові адміністрації. У Львівській області, як тиловому регіоні, вони були утворені лише на базі обласної та семи районних державних адміністрацій, тоді як керівництво усіх 73 територіальних громад залишилось за вибраними у 2020 році головами і депутатами.
Ще до повномасштабної війни багато депутатів місцевих рад відмовлялись від депутатства з різних причин. Найбільш поширеною причиною дострокового складання мандату було їхнє призначення на посаду у виконавчих органах місцевого самоврядування, що не сумісна з представницьким мандатом. Серед депутатів районних рад непоодиноким було швидке розчарування депутатською роботою, що пов’язано із обмеженими повноваженнями та незрозумілим статусом районних рад, про недоречність існування яких дискутували в експертному середовищі ще перед місцевими виборами 2020 року.
Проте до 24 лютого 2022 року таких депутатів можна було переобрати, якщо вони були обрані по мажоритарній виборчій системі у громадах до 10 тисяч виборців, що після початку повномасштабного вторгнення зробити не можливо, оскільки проміжні вибори під час воєнного стану не проводяться. В результаті сьогодні багато місцевих рад є недоокомплектовані у зв’язку з відсутністю можливістю обрати нових обранців у громадах до 10 тисяч виборців. Водночас у громадах з більше 10 тисяч виборців це можна зробити шляхом заміщення депутатських мандатів шляхом призначення територіальними виборчими комісіями наступних по черговістю кандидатів по партійних списках. Проте вони не завжди це роблять належним чином у зв’язку з політичним протистоянням. Для прикладу можна згадати Львівську обласну раду, де з червня 2022 року заблоковано процес реєстрації нових депутатів через бездіяльність Львівської обласної територіальної виборчої комісії, про що детальніше можна прочитати у цих матеріалах (тут і тут).
Для того, що проаналізувати зміни у складі місцевих рад Львівської області до і після повномасштабного вторгнення було скеровано запити до 81 місцевої ради (обласної, семи районних та 73 рад територіальних громад). Проте як виявилось це не надто просте завдання, оскільки деякі так і не відповіли на запит, значна частина з них зробила це із суттєвим порушенням термінів (відповідаючи 30 днів і довше), а окремі надіслали часткові відповіді, які містили відповіді лише на окремі питання. Зокрема навіть після півтора місяця від скерування запиту жодної відповіді так і не було отримано від Дрогобицької районної ради, Новокалинівської міської ради, Новороздільської міської ради і Поморянської селищної ради. Не вирішило проблеми навіть звернення до представника омбудсмена з прав людини у Львівській області. Водночас Перемишлянська міська рада, Добромильська міська рада, Гніздичівська селищна рада, Лопатинська селищна рада і Шегинівська сільська рада надіслали лише часткові відповіді, у яких не було усієї запитуваної інформації.
Дострокове припинення депутатських повноважень
Попри це 72 місцеві ради надіслали усю необхідну інформацію, що цілком дозволяє провести повноцінний аналіз, хоча наведенні у дослідженні дані не можна сприймати як вичерпні. Проте їх більш ніж достатньо для того, щоб дослідити питання змін у депутатських корпусах місцевих рад Львівщини поточного восьмого скликання до і після 24 лютого 2022 року.
Проаналізовані у таблиці 1 дані показують, що 190 депутатів місцевих рад Львівської області восьмого скликання достроково склали представницький мандат протягом трьох років діяльності поточної каденції. Це 8% від усієї сукупності депутатів усім місцевих рад області. При цьому особливої різниці у кількісних показниках до і після 24 лютого 2022 року не спостерігається. Якщо протягом перших півтора роки були достроково припинені повноваження 93 обранців (49%), то у наступні півтора роки повномасштабної війни майже стільки ж – 97 депутатів (51%).
Таблиця 1. Кількість депутатів місцевих рад Львівщини, які достроково припинили повноваження до і після повномасштабного вторгнення
|
|
Кількість рад |
Кількість депутатів |
Достроково припинені повноваження депутатів |
% |
До 24 лютого 2022 |
Після 24 лютого 2022 |
|
Обласна рада |
1 |
84 |
6 |
7,14% |
0 |
6 |
|
Районні ради |
7 |
316 |
28 |
8,86% |
10 |
18 |
|
Ради міських громад |
39 |
1 146 |
109 |
9,51% |
58 |
52 |
|
Ради селищних громад |
16 |
380 |
25 |
6,57% |
13 |
11 |
|
Ради сільських громад |
18 |
424 |
22 |
5,18% |
12 |
10 |
|
Сумарно |
81 |
2 350 |
190 |
8,08% |
93 |
97 |
Проте відмінності простежуються залежно від типу місцевої ради та періоду. Якщо у випадку селищних та сільських рад зберігається однакова тенденція протягом усієї каденції, то у ситуації з Львівською обласною радою та районними радами (без урахування Дрогобицької) більше як у двічі зросла кількість обранців, повноваження яких були припинення достроково після 24 лютого 2022 року. Загалом ж в обласній раді припинені повноваження 6 депутатів, тоді як у районних радах – 28. Відмінна тенденція спостерігається у міських радах Львівщини, де кількість обранців, повноваження яких припинення достроково до 24 лютого 2022 року є дещо вищою, аніж після цього періоду – 58 та 52 депутати відповідно. Загалом на сьогодні 109 депутатів міських рад області достроково позбулось депутатства, що становить майже 10% від усіх депутатів міських рад. Це фактично найбільший та відсотково найвищий показник поміж усіх типів місцевих рад. Показники селищних та сільських рад є помітно нижчими від показників інших рад як за фактичними (загалом достроково припинено повноваження 25 та 22 депутатів), так і за відсотковими показниками - 6,5% та 5% відповідно.
В абсолютних цифрах за період поточної каденції найбільше депутатів, повноваження яких було припинено достроково у Львівській районній раді – 10 обранців; Кам’янка-Бузькій міській раді – 9 депутатів; Комарнівській міській раді – 8 депутатів; Турківська та Великомостівська міські ради – по 7 депутатів; Львівська обласна рада, Золочівська районна рада, Самбірська районна рада, Хирівська міська рада та Боринська селищна рада – по 6 депутатів; Бродівська міська рада, Перемишлянська міська рада, Миколаївська міська рада, Моршинська міська рада, Радехівська міська рада, Меденицька селищна рада та Івано-Франківська селищна рада – по 5 депутатів; Яворівська районна рада, Львівська міська рада, Городоцька міська рада, Жидачівська міська рада, Червоноградська міська рада, Красненська селищна рада та Ралівська сільська рада – по 4 депутати; Буська міська рада, Золочівська міська рада, Бібрська міська рада, Сокальська міська рада, Стрілківська сільська рада, Козівська сільська рада та Шегинівська сільська рада – по 3 депутати. В інших двадцяти п’яти місцевих радах кількість таких фактів становила не більше двох.
Водночас у Львівській області є двадцять одна місцева рада (без урахування чотирьох громад, які не відповіли на запит), де протягом усього поточного скликання не було достроково припинено повноваження жодного депутата. Серед них Червоноградська районна рада, Бориславська міська рада, Старосамбірська міська рада, Яворівська міська рада, Глинянська міська рада, Белзька міська рада, Східницька селищна рада, Підкамінська селищна рада, Куликівська селищна рада, Новояричівська селищна рада, Журавненська селищна рада, Славська селищна рада, Добротвірська селищна рада, Заболотцівська сільська рада, Добросинсько-Магерівська сільська рада, Жовтанецька сільська рада, Мурованська сільська рада, Оброшинська сільська рада, Підберізцівська сільська рада, Сокільницька сільська рада і Грабовецько-Дулібівська сільська рада.
Підстави дострокового припинення повноважень депутатами
Окремо було структуровано підстави дострокового припинення депутатських повноважень. У таблиці 2 проаналізовані дані 183 зі 190 обранців, оскільки через неналежну відповідь на запит Добромильської міської ради, Перемишлянської міської ради і Гніздичівської селищної ради по окремих депутатах не було наявної інформації.
Основною та найбільш поширеною підставою для дострокового припинення депутатських повноважень є написання обранцем особистої заяви про складання мандату. Вона становить майже 52% усіх підстав, якими протягом каденції скористались 95 депутатів місцевих рад. А ще це 4% від загальної кількості депутатів місцевих рад Львівщини усіх рівнів. Переважно це депутати міських рад (51 випадок) і районних рад (19 випадків). Водночас нею значно частіше послуговувались обранці після повномасштабного вторгнення, аніж до цього. Не завжди зрозуміло, якими причинами та мотивами керувались такі депутати, проте серед тих, які згадувались у зв’язку з поганим станом здоров’я, за сімейними обставинами та у зв’язку з виїздом за кордон тощо. Наприклад, резонансним був нещодавній випадок вимушеного написання заяви про складання мандату депутатом Рудківської міської ради Дмитром Копанчуком (який є сином народної депутатки Олени Копанчук) після журналістського розслідування. Або один з перших гучних випадків виїзду депутата Львівської обласної ради Миколи Седіла за кордон у перші дні повномасштабного вторгнення.
Таблиця 2. Підстави дострокового припинення повноважень депутатів місцевих рад Львівщини до і після повномасштабного вторгнення
|
|
За власним бажанням |
Призначення на посаду |
У зв’язку із смертю |
Відкликання |
Вирок суду |
|
Обласна рада |
4 |
0 |
1 |
0 |
1 |
|
Районні ради |
19 |
3 |
4 |
1 |
0 |
|
Ради міських громад |
51 |
36 |
14 |
2 |
0 |
|
Ради селищних громад |
12 |
7 |
5 |
1 |
0 |
|
Ради сільських громад |
9 |
10 |
3 |
0 |
0 |
|
Сумарно |
95 |
56 |
27 |
4 |
1 |
|
% від усіх депутатів, хто достроково склав мандат |
51,9% |
30,6% |
14,7% |
2,18% |
0,55% |
Іншою популярною підставою для складання мандату було призначення на посаду у виконавчих органах, яка несумісна із представницьким мандатом. Вона становить майже 31% усіх таких випадків, а також 2,4% від загальної кількості депутатів місцевих рад Львівської області усіх рівнів. 56 зі 183 обранців обміняли депутатський мандат місцевої ради на посаду голови територіальної громади, заступника голови, керуючого справами виконавчого комітету ради, члена виконавчого комітету, старосту села або старостинського округу тощо. Формально для цього вони також писали особисту заяву за власним бажанням, проте ми свідомо виокремили її в окрему причину, оскільки вона становить майже третину від загальної сукупності підстав. Найчастіше нею послуговувались депутати міських рад (36 випадків) та сільських рад (10 випадків) у кінці 2020 та в першому півріччі 2021 року, коли після виборів формувалось нове керівництво територіальної громади. Водночас ця підстава практично не згадується серед причин дострокового припинення депутатських повноважень після 24 лютого 2022 року.
У 15% випадків підставою для дострокового припинення депутатства була смерть обранців. Мова йде про щонайменше 27 депутатів із 23 місцевих рад, що становить 1,15% від загальної кількості депутатів місцевих рад Львівської області усіх рівнів. По двоє з Львівської, Моршинської та Бібрської міських рад, а також Ралівської сільської ради. Ця обставина значно частіше з’являється серед підстав дострокового припинення депутатських повноважень після 24 лютого 2022 року, що також пов’язано із загибеллю обранців у російсько-українській війні. Серед них депутат Львівської районної ради Тарас Жеребецький, депутат Самбірської міської ради Володимир Ковалів, депутат Кам’янка-Бузької міської ради Володимир Сенишин, депутат Ралівської сільської ради Василь Бац, депутат Стрийської міської ради Ростислав Тищенко, депутат Лопатинської селищної ради.
Нам вдалось виявити лише чотири випадки, коли депутатські повноваження були припиненні достроково в результаті застосування механізму відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою. Серед них депутати Золочівської районної ради Микола Микитин та Жидачівської міської ради Володимир Петрінець, яких відкликали за рішенням партії ВО «Батьківщина». Наступними по партійному списку замість них депутатами стали Ігор Домбровський і Тетяна Щеглюк відповідно. Крім цього ВО «Батьківщина» також ініціювала відкликання депутата Стрийської районної ради Ігоря Николишина і двох депутатів Давидівської сільської раді Петра Удуда та Андрія Вульчака, проте вона так і не була реалізована до кінця. Депутата Хирівської міської ради Олександра Волощака відкликала партія «Національний корпус», замість якого наступним по списку став Василь Козловський, який приступив до депутатських обов’язків у день повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року. Громадянська позиція відкликала депутата Івано-Франківської селищної ради Романа Спільника, якого упіймали на хабарі, а натомість новим по списку став Олександр Чудаков. Крім цього партія планувала ініціювати відкликання ще двох депутатів інших місцевих рад, проте наразі не зрозуміло на якому етапі перебуває ця ініціатива.
Проте найбільш резонансним випадком спроби застосування імперативного мандату на Львівщині, яка досі оскаржується, є ініціатива Української галицької партії з відкликання 5 з 6 депутатів своєї фракції у Львівській обласній раді у кінці 2021 року. Один з них у 2023 році написав заяву про відмову від депутатського мандату, тоді як інші чотири обранці вже півтори року оскаржують рішення партії у судах. Детальніше про це можна прочитати у цьому матеріалі. Крім цього у квітні 2023 року була публічна заява керівництва обласного осередку «Європейської Солідарності» про те, що партія відкликатиме депутата обласної ради Олександра Ганущина, проте невдовзі від цієї ідеї відмовились. Водночас серед цікавих випадків дострокове припинення повноважень депутата Кам’янка-Бузької міської ради Віталія Шульгана, який після призначення його заступником сільського голови Жовтанецької сільської ради безуспіщно оскаржував у Львівському окружному адміністративному суді постанову Кам’янка-Бузької міської ТВК про позбавлення його депутатського мандату і реєстрацію замість нього наступного по списку партії «За майбутнє» Ігоря Рудька.
Єдиним випадком дострокового припинення депутатських повноважень у зв’язку з обвинувачувальним вироком суду є автоматична втрата мандату депутатом Львівської обласної ради Михайлом Дзюдзем, якого суд засудив до п’яти років увʼязнення з конфіскацією майна за хабарництво.
Заміщення депутатських мандатів
Завершальним компонентом даного дослідження став аналіз кількості депутатів, які приступили до депутатських обов’язків замість тих обранців, повноваження яких були припинені достроково. У зв’язку з тим, що місцеві ради не надали усієї необхідної та вичерпної інформації для однозначних висновків, проте з тих даних, які є у наявності можна зробити висновок, що 79% депутатських мандатів, які були вивільнені протягом усього періоду поточної каденції були заміщені новини кандидатами. Мова йде про щонайменше 150 обранців, які стали депутатами в результаті проміжних виборів або заміщення по списку політичних партій. Найбільше таких у міських рада, а саме 100 обранців, де вони становлять 67% поміж усіх заміщених депутатських мандатів. Помітно менше їх у селищних (19), районних (16) та сільських радах (15).
Таблиця 3. Кількість депутатів, які набули депутатських повноважень замість тих, чиї повноваження були припинення достроково до і після повномасштабного вторгнення
|
|
Достроково припинені повноваження депутатів |
Набули повноваження |
До 24 лютого 2022 |
Після 24 лютого 2022 |
|
Обласна рада |
6 |
0 |
0 |
0 |
|
Районні ради |
28 |
16 |
10 |
6 |
|
Ради міських громад |
109 |
100 |
53 |
47 |
|
Ради селищних громад |
25 |
19 |
13 |
6 |
|
Ради сільських громад |
22 |
15 |
10 |
5 |
|
Сумарно |
190 |
150 |
86 |
64 |
|
% від усіх, хто набув повноважень |
|
|
57,3% |
42,7% |
Водночас простежується відмінність у кількісних показниках у періоди до і після повномасштабного вторгнення. У таблиці 3 можна побачити, що до 24 лютого 2022 року більше нових депутатів набуло депутатських повноважень, аніж після – 57% проти 43%. 86 осіб стали депутатами протягом перших півтора роки, тоді як у другий півтори року – 64 осіб. У цьому є логічне поясненні і воно пов’язано із обмеженнями (заборона) на проведення проміжних виборів у громадах до 10 тисяч виборців під час дії правового режиму воєнного стану. Зокрема з цим пояснюється удвічі менші показники заміщення у селищних та сільських радах до і після повномасштабного вторгнення. Водночас у міських радах, де заміщення депутатських мандатів переважно відбувається за партійними списками цей показник залишається практично рівнозначним – 53 та 47 заміщень відповідно.
Висновки
Завдяки адміністративно-територіальній реформі кількість місцевих рад і місцевих депутатів у Львівській області суттєво зменшилась, тоді як завдяки виборчій реформі та використання нової пропорційної виборчої системи появився механізм заміщення вивільнених депутатських мандатів по списках політичних партій. Проте запровадження правового режиму воєнного стану наклало обмеження на представницькій органи місцевого самоврядування і унеможливило проведення проміжних виборів для заміщення депутатських мандатів, повноваження яких були припинені достроково.
Проведений аналіз показав, що 190 депутатів місцевих рад Львівщини поточного скликання достроково склали представницький мандат, що становить 8% від усієї сукупності депутатів усім місцевих рад області. При цьому особливої різниці у кількісних показниках до і після повномасштабного вторгнення не спостерігається. Якщо протягом перших півтора роки були достроково припинені повноваження 93 обранців (49%), то у наступні півтора роки повномасштабної війни майже стільки ж – 97 депутатів (51%). Якщо у випадку селищних та сільських рад зберігається однакова тенденція протягом усієї каденції, то у ситуації з Львівською обласною радою та районними радами більше як у двічі зросла кількість обранців, повноваження яких були припинення достроково після 24 лютого 2022 року. Загалом на сьогодні 109 депутатів міських рад області достроково позбулось депутатства, що становить майже 10% від усіх депутатів міських рад.
За структурою підстав для дострокового припинення депутатських повноважень, то основною та найбільш поширеною є написання обранцями особистої заяви про складання мандату. Вона становить майже 52% усіх підстав, якими протягом каденції скористались 95 депутатів місцевих рад. Іншою популярною причиною є призначення на посаду у виконавчих органах, шо несумісна із представницьким мандатом і переважно згадувалась до повномасштабного вторгнення. Вона становить майже 31% підстав, в результаті яких 56 зі 183 обранців обміняли депутатський мандат на посаду. У 15% випадків підставою для дострокового припинення депутатства була смерть обранців, а це щонайменше 27 депутатів з 23 місцевих рад, зокрема учасників російсько-української війни. Водночас вдалось виявити лише чотири випадки, коли депутатські повноваження були припиненні достроково в результаті застосування механізму відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою і ще сім, коли відкликання було ініційовано, але досі нереалізовані або відкликанні. В єдиному випадку депутат був позбавлений мандату автоматично, у зв’язку з обвинувальним вироком суду.
79% депутатських мандатів, які були вивільнені протягом поточної каденції були заміщені новини кандидатами. Мова йде про щонайменше 150 обранців, які стали депутатами в результаті проміжних виборів або заміщення по списку політичних партій. Найбільше таких у міських рада, а саме 100 обранців, де вони становлять 67% поміж усіх заміщених депутатських мандатів. Помітно менше їх у селищних (19), районних (16) та сільських радах (15). Водночас до повномасштабного вторгнення депутатських повноважень набуло більше депутатів, аніж після – 57% проти 43%. 86 осіб стали депутатами протягом перших півтора роки, тоді як у другий півтори року – 64 осіб, що пояснюється забороною на проведення проміжних виборів у громадах до 10 тисяч виборців під час дії правового режиму воєнного стану.