1 лютого лідери Європейського Союзу погодили виділення 50 мільярдів євро макрофінансової допомоги Україні. На тлі безпрецедентних викликів війни така підтримка зміцнить економічну й фінансову стабільність нашої країни, що не менш важливо, ніж військова допомога.

Росія гостро відреагувала на таке рішення, оскільки тепер сподівання на колапс економіки і внутрішню дестабілізацію України стали менш реалістичними. Російська сторона заявила, що ці кошти нібито розпалюють війну до “останнього українця”, хоча на військові потреби не піде жодного євро.

Макрофінансова підтримка України відбуватиметься в межах програми Ukraine Facility на 2024-2027 роки. Остаточні її умови будуть визначені шляхом діалогу між Європейською радою, Єврокомісією і Європейським парламентом. Для цього Кабмін попередньо затвердив проєкт плану Ukraine Facility, який скоригують відповідно до затвердженого Європарламентом регламенту в кінці лютого. 

Це складна бюрократична процедура, яка передбачає структурні реформи й інтенсифікацію євроінтеграційних кроків України, а не лише “латання” бюджетних дірок. Кошти планують скерувати на реформу публічних фінансів і судів, протидію корупції та низку економічних реформ. Також Програма передбачає створення спеціального інвестиційного інструмента для покриття ризиків у пріоритетних секторах. Таке фінансування інвестори зможуть отримати через ЄБРР, ЄІБ та інші міжнародні інституції.

Підтримку в межах програми Ukraine Facility надаватимуть щоквартально за виконання визначених у Плані критеріїв. Ключову роль у її управлінні відграватиме Рада ЄС, яка Рада буде погоджувати або припиняти допомогу. Такі рішення ухвалюватимуть кваліфікованою більшістю, а не консенсусом, що позбавляє Угорщину можливості блокувати виплати.

Крім цього, Європейська рада щороку проводитиме дебати щодо реалізації програми й надаватиме рекомендації, а в разі необхідності через два роки лідери ЄС зможуть переглянути фінансову рамку. Тобто Україні гарантовано виділили 50 млрд євро, але тепер допомога стала обумовленою зі встановленим механізмом контролю за реалізацією коштів.

Прикметно, що серед джерел фінансування Програми Євросоюз передбачив заморожені російські активи. Це дуже суттєвий крок на шляху до затвердження механізму стягнення надлишкових прибутків від знерухомлених активів Центробанку РФ. Однак Росія не акцентує на цьому увагу, оскільки майже напевно планує використовувати виділення коштів Україні для розколу європейської єдності, зокрема напередодні виборів до Європарламенту в 2024 році.

Зокрема, Росія буде проводити інформаційні операції, аби налаштувати громадську думку проти України, знизити довіру до інститутів і посіяти розбрат. Видимість проросійських наративів у Європі зростає, і вони все частіше експлуатують тези про на те, що лідери країн ЄС нібито нехтують своїм населенням заради допомоги Україні. Наприклад, коментуючи виділення 50 млрд євро Україні, російські посадовці вже наголосили, що євроінститути абсолютну відірвані від справжніх інтересів населення регіону, а сам Євросоюз нібито повністю підкорився інтересам США. 

Також Росія назвала це рішення “спусковим гачком” для процесів, які призведуть до приходу в ЄС нових лідерів та депутатів. Виглядає на те, що Кремль зацікавлений максимально сприяти укріпленню позицій ультраправих партій, аби Європа стада некерованою.

Скажімо, ультраправа група Європейського парламенту “Ідентичність і демократія” (ID) та консервативні “Європейські консерватори і реформісти” (ECR) збільшили рівень підтримки до 3-го і 4-го місць у рейтингу. При цьому за кількістю своїх депутатів ці партії займають 6-ту і 5-ту позиції відповідно. Перемога антиімміграційного популіста Герта Вілдерса на виборах у Нідерландах стала попередженням для мейнстримних політиків, яким зрештою може бути дуже важко сформувати більшість у Європарламенті.

Найбільше підтримки “Ідентичність і демократія” може отримати за рахунок “Національного об'єднання” Марін Ле Пен у Франції і “Ліги” Маттео Сальвіні в Італії. На тлі популярності ультраправих прем'єр-міністр Франції Габріель Атталь навіть попередив про ризики виходу Франції з ЄС. 

До того ж вибори в Європарламент стали однією з причин для розблокування Угорщиною 50 млрд для України, адже після багаторічних суперечок права угорська партія Віктора Орбана “Фідес” залишила фракцію консервативної Європейської народної партії (ЄНП) та сподівається на союз із консерваторами ECR, на чолі якої стоїть італійська прем’єрка Джорджія Мелоні.

Втім, ключові партії-учасниці ECR відкрито й активно підтримують Україну у війні з російським агресором, що сприяло тимчасовому потеплінню відносин між Будапештом і Києвом. Саме лідерка ECR Джорджія Мелоні відіграла ключову роль у тому, щоб переконати Орбана не блокувати допомогу Україні на саміті ЄС. Водночас Орбан має масштабні плани об’єднати навколо себе групу консерваторів і крайніх правих. 

У світлі зростання рейтингів правопопулістів вибори до Європарламенту можуть змінити політичну картину на континенті. Росія робитиме все, аби зменшити рейтинги груп, які підтримують Україну. Саме тому Києву потрібно нарощувати зусилля з протидії інформаційним атакам Росії й комунікувати з населенням Європи щодо стратегічно важливих рішень ЄС, зокрема щодо виділення допомоги Україні. 

Для Цензор.НЕТ