Російська політика та російська культура взаємопов’язані. Якщо ми хочемо зупинити політичну та військову експансію Росії, ми повинні звернути дуже пильну увагу на її культурну експансію.

Аналітикиня ОПОРИ Ольга Снопок виступила з презентацією дослідження щодо впливу російської культурної політики на тимчасово окуповані нею території України та спроби вплинути на українську ідентичність. Подія відбулась 26 вересня в межах 79-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН.

«Кілька слів про те, що надихнуло мене на роботу над цим дослідженням. Я живу лише за 15 кілометрів від Бучі, яка стала символом тих жахів, які сталися під час нападу Росії на Україну. Мені пощастило не жити під російською окупацією. Проте багато моїх близьких друзів пережили окупацію, і вони розповідали мені, що найважче бачити стільки жахливих речей, що хочеться кричати, але не могти сказати ні слова. Багато українців досі живуть під російською окупацією. За допомогою цього дослідження та цієї презентації я хотіла би дати їм можливість висловитися», - зазначила Ольга Снопок.

За її словами, з 2014 року після нападу росії на Україну головною метою російської влади було замінити українську ідентичність кожної людини на захоплених територіях на російську. Це не вирішувалось простою зміною державної символіки. Тому почалась побудова інституцій і наративів, які зрештою змусять її прийняти російську ідентичність.

«Найбільш точною ознакою системного підходу до будь-якої політики є створення для неї законодавчої бази. Після повномасштабного вторгнення російська влада вирішила, що на окупованих територіях має діяти російське культурне законодавство. Також запровадили новий закон, який дозволив росіянам вносити українські об’єкти культурної спадщини до російського реєстру та дозволив вільне «вивезення» культурних цінностей на територію РФ. Також в окупованому регіоні запровадили так званий патронат, коли працівники російських культурних центрів мають перевиховувати працівників українських культурних установ», - сказала вона.

Проте найбільш системні дії спрямовані проти українських дітей, які живуть в окупації. Росія вкладає значні ресурси і зусилля у розвиток освітньої та розважальної інфраструктури для цих дітей з метою зміни їхньої ідентичності.

«Наприклад, ось як виглядає день звичайного українського підлітка, який навчається в школі на окупованій території. Навчальний тиждень починається з обов'язкової лінійки під гімн Росії і підняття російського прапора. Після цього дитина йде на обов'язковий урок «Розмова про важливе», де дітям розповідають про історію та культуру «Великої Росії». Тільки після цього вони можуть піти на звичайні заняття. Навчання включає так звані «уроки мужності», де прославляється радянська і російська армії. Після закінчення уроків – військово-патріотичний дитячо-юнацький рух «Юнармія». Діти, які долучаються до цієї ініціативи, проходять професійну військову підготовку за підтримки збройних сил Росії та вивчають озброєння та військову техніку.

Але найгірше те, що ми вже бачимо, що ця система зміни ідентичностей працює. Ми вже маємо випадки, коли дитина з окупованої Донецької чи Луганської областей, яка пішла до школи у 2014 році, готова взяти до рук зброю і йти воювати проти України. Це тяжкий міжнародний злочин, передбачений Римським статутом і засуджений резолюціями Ради Безпеки ООН», - сказала Ольга Снопок.

Дослідження ОПОРИ показало, що російська влада намагається боротися з усіма культурами, відмінними від «великоросійської». Найбільше це помітно через знищення релігій і місць культу. Є випадки утисків усіх церков, крім Православної церкви Московського патріархату.

«Зокрема, надходили повідомлення про тортури та депортацію протестантських священиків і мусульманських імамів. Крім того, Росія знищує українську історичну пам’ять на окупованих територіях. Найяскравішим прикладом є руйнування пам’ятників жертвам Голодомору (геноциду) у Маріуполі та Херсонській області. Культурні установи, такі як кінотеатри та театри, використовуються як знаряддя русифікації та пропаганди. Навіть бібліотеки перевіряли, щоб переконатися, що всі доступні книги відповідають тесту на ідеологічну відповідність. Таким чином, російська влада навіть не намагається робити вигляд, що вона зацікавлена ​​у збереженні культури місцевого населення, як української, так і культури меншин», - додала аналітикиня ОПОРИ.

Усі вищезазначені дії росіян є військовими злочинами. Відповідно до Женевської конвенції окупаційна влада не набуває суверенітету над окупованою територією і зобов’язана зберігати, наскільки це можливо, статус-кво на окупованій території.

«Наскільки український народ хоче виграти цю війну, настільки ми вимагаємо справедливості та відповідальності за злочини, скоєні Росією в Україні. Ми можемо досягти цього лише в партнерстві з вільним світом, нашими міжнародними союзниками та партнерами. Як представниця громадянського суспільства я можу задокументувати грубі порушення Росією міжнародного права, систематизувати їх і оприлюднити цю інформацію. Але силу цієї інформації потрібно трансформувати в ефективні дії», - сказала вона.

Читайте дослідження ОПОРИ Міцні обійми Пушкіна: культурна політика росіян на тимчасово окупованих територіях України.