Громадянська мережа ОПОРА провела детальне дослідження щодо залучення мешканців Рівненської громади до формування місцевих політик та рішень. На презентації звіту активісти, представники громади та посадовці обговорювали, як функціонують інструменти громадської участі і які є рекомендації для їх покращення.
Дослідження показало, що застарілі правила та складні процедури ускладнюють участь громади, але спільні зусилля влади та мешканців можуть значно покращити ситуацію.
Методологія
Ми вивчали, як місцева влада організовує громадські слухання, місцеві ініціативи, збори громадян, електронні петиції, консультації з громадськістю та бюджет участі. Також ми хотіли з’ясувати, як часто використовуються ці інструменти і чи є успішні приклади залучення мешканців до процесу прийняття рішень.
Наші методи включали аналіз законів, Статуту Рівного й додаткових Положень, статей у ЗМІ, соціальних мереж та звітів. Ми прагнули до об’єктивності, перевіряли інформацію з різних джерел для точності. Остаточний звіт містить всі посилання на використані джерела, він прикріплений наприкінці матеріалу.
«Під час дослідження функціонування конкретних інструментів участі ми виявили, що однією з причин труднощів із залученням мешканців є складні процедури в застарілому Статуті Рівного. Документ був затверджений у 2008 році і не враховує нових реалій та інтересів селища Квасилів, що приєдналося у 2020 році», — прокоментував Михайло Балик, керівник проєкту та аналітик Громадянської мережі ОПОРА у Рівненській області.
Громадські слухання
Громадські слухання в Рівненській громаді мають проблеми. Головна з них – застарілі правила. Статут громади, який регулює більшість інструментів участі, був затверджений у 2008 році і не враховує нових реалій та інтересів селища Квасилів, що приєдналося у 2020 році. Це означає, що мешканці Квасилова не можуть ініціювати слухання. Через це існуючі правила є неактуальними, а слухання стають малоефективними та важкодоступними для мешканців.
Процедура проведення громадських слухань у Рівному є складною. Для ініціювання слухань потрібно зібрати 1000 підписів, але перелік необхідних документів відсутній. З моменту отримання колективного звернення, слухання мають відбутися протягом місяця, якщо ініціатори не пропонують пізніший термін. Подача пропозицій теж непроста: вони мають бути підписані 100 мешканцями протягом трьох днів після слухань, або подані делегованим учасником від 200 жителів. Для розгляду пропозицій міською радою потрібно 200 підписів, а для включення їх до порядку денного чергової сесії – знову 1000 підписів. Однак, порядок делегації учасників і перелік необхідних документів для внесення пропозицій у Статуті не регулюються.
Тобто, для того щоб не тільки ініціювати проведення громадських слухань, а й внести пропозиції, потрібно зібрати щонайменше 1200 підписів: 1000 для початку слухань і 200 для делегування учасників. А щоб міська рада включила пропозиції до порядку денного, потрібно 2000 підписів: 1000 для початку слухань і 1000 для делегування учасників.
Це створює великі перешкоди і обмежує участь мешканців у прийнятті рішень. Багато цінних ідей можуть залишитися поза увагою.
З 2021 по 2023 рік у Рівненській громаді було проведено лише 7 громадських слухань. Усі вони були ініційовані міською радою згідно з вимогами законів про містобудівну документацію та оцінку впливу на довкілля. У протоколах, які ми отримали у відповідь на запит, немає інформації про присутність мешканців, лише посадовців і суб'єктів господарювання.
На сайті Рівненської міської ради є розділ “Громадські слухання та обговорення”, де жителі можуть ознайомитися з правовим регулюванням, але не з усіма слуханнями, які відбулися. Переважно, оголошення та результати публікуються на сайтах відповідних управлінь і в газетах. Також можна знайти відеозаписи слухань щодо містобудування на сторінці Управління містобудування та архітектури у Фейсбуці.
Більше про громадські слухання, їхні проблеми та рекомендації щодо покращення у прикріпленому звіті та у матеріалі за посиланням: http://surl.li/jrbmmz
Місцева ініціатива
У Рівненській громаді жодного разу не подавали місцеву ініціативу. Це ускладнює аналіз практики її застосування. Головна проблема – складна і незрозуміла процедура. У Статуті громади немає чіткого регулювання: не визначено, як і кому надсилати зібрані підписи та текст ініціативи. Документ не містить процедур і строків реєстрації ініціативи, а також не вказує терміни оприлюднення тексту на офіційному сайті ради.
Також потрібна кількість підписів для подачі ініціативи є завищеною, що відбиває бажання використовувати цей інструмент. Для подачі ініціативи потрібна підтримка не менше 1000 осіб, а для включення ініціативи в порядок денний потрібна підтримка 5000 мешканців. Але знову ж таки сам процес збору підписів і документів не врегульовано.
Таким чином, щоб інструмент був дієвим і популярним серед мешканців, необхідно чітко визначити процедури та правила його використання, а також активно інформувати громадян про можливості його застосування. Без цих заходів інструмент залишається лише на папері і не приносить користі громаді.
Загальні збори громадян за місцем проживання
Загальні збори громадян у Рівненській міській громаді регулюються статтею 20 Статуту. Це одна з форм безпосередньої участі у вирішенні місцевих питань. Збори можуть скликатися по будинках, вулицях, мікрорайонах тощо. Для проведення зборів потрібна більшість жителів будинку або не менше 100 жителів громади. Для скликання загальних зборів міста потрібно не менше 1000 громадян. Ініціювати слухання також можуть представники місцевого самоврядування. Однак, Статут не має детальної процедури ініціювання зборів та не вказує перелік необхідних документів.
У Рівненській громаді не проводили загальні збори громадян під час дослідження. Через це важко проаналізувати використання цього інструменту. Відсутність інтересу до загальних зборів можна пояснити складною і незрозумілою процедурою, описаною в Статуті громади. Хоча документ передбачає можливість ініціації зборів різними субʼєктами, детальної процедури ініціації немає.
Ще одна проблема – рішення, прийняті під час загальних зборів, мають лише рекомендаційний характер і не є обов'язковими до виконання. У Статуті немає чіткої процедури розгляду прийнятих рішень, що створює додаткову невизначеність і може призвести до їх ігнорування. Це знижує мотивацію громадян до участі у зборах, оскільки вони можуть думати, що їхні рішення не будуть враховані або реалізовані.
Електронні петиції
Електронні петиції у Рівненській міській громаді регулюються Положенням “Про порядок подання та розгляду електронних петицій”, прийнятим у 2016 році та оновленим у 2020 році після об'єднання з Квасиловом. А самі петиції подаються через платформу E-DEM з 2023 року.
Протягом 2021-2022 років до Рівненської міської ради надійшла 151 електронна петиція, з яких лише 38 набрали необхідну кількість голосів (250 та більше). Найбільше петицій стосувалося благоустрою (75 петицій), соціальної сфери (35 петицій), бюджету (8 петицій), транспорту (4 петиції), екології (3 петиції) та освіти (1 петиція).
У 2022 році кількість петицій зросла до 66 через повномасштабне вторгнення, у порівнянні з 45 у 2021 році та 40 у 2023 році.
Більше про функціонування та практику застосування електронних петицій у Рівному: http://surl.li/gemmmi
Загалом, інструмент електронних петицій у Рівненській громаді дієвий та активно використовується мешканцями. Громадяни подають петиції, демонструючи своє бажання впливати на рішення міської влади.
Однак існують деякі проблеми. Головна з них – це складність відстеження результатів розгляду петицій. Відповіді часто містять лише загальні фрази на кшталт: "питання буде передано до комісії", без конкретики про вжиті заходи. Це підриває довіру до цього інструменту.
Є також успішні приклади вирішення проблем через петиції, зокрема встановлення світлофорів та ремонт доріг. Але стратегічні питання часто отримують формальні відповіді без зазначення реальних дій.
Бюджет участі
Громадський бюджет Рівненської громади діє за Положенням, прийнятим у 2016 році, з останніми змінами в 2020 році. До 2023 року використовували платформу “Громадський проєкт”, а тепер – E-DEM.
Щороку виділяють 10 мільйонів гривень на реалізацію проєктів, які бувають великими (до 1 мільйона гривень), малими (до 250 тисяч гривень). За іншою класифікацією проекти можуть бути "твердими" (покращення благоустрою), "м'якими" (одноразові заходи) та "освітніми" (для навчальних закладів).
Останній конкурс громадського бюджету в Рівненській міській територіальній громаді відбувся у 2021 році. Через повномасштабне російське вторгнення нових конкурсів не проводили, а реалізація проєктів 2021 року призупинена.
Протягом 2019-2021 років мешканці подали 319 проєктів на суму 165 мільйонів гривень, з яких перемогли 64. Найбільше проєктів стосувалися освіти, комунального господарства, культури та спорту.
Громадський бюджет залишається популярним, кількість поданих проєктів і голосуючих щороку зростав. Наприклад, у 2021 році проголосували 23416 мешканців. Популярні проєкти, такі як парк історичної реконструкції "Оствиця" та інсультний центр, показують ефективність бюджету.
Незважаючи на виклики, громадський бюджет у Рівненській громаді має потенціал для перезавантаження після скасування воєнного стану. Є також потенціал і до розвитку, за умови адаптації до нових умов та активної підтримки місцевої влади й громадських організацій.
Публічні консультації
У Рівненській міській територіальній громаді публічні консультації регулюються новою редакцією Положення, прийнятим у травні 2023 року. Перший документ з цього питання було ухвалено у 2019 році, і Рівне стало першопрохідцем в Україні.
У Рівненській громаді за 5 років відбулося 12 публічних консультацій. Перша пройшла у 2019 році за ініціативи фракції "Самопоміч" щодо програми регулювання чисельності безпритульних тварин. У 2020-2021 роках найбільше обговорювали екологічні питання, загалом чотири консультації. Громадські організації виступали ініціаторами восьми консультацій, міський голова — трьох, депутати — однієї. Після вторгнення 2022 року жодної консультації не проводилося.
Як відповідає положенню, консультації проводилися у різних формах, зокрема, опитування, зустрічі та обговорення з експертами. Всі оголошення про консультації публікувалися на порталі E-DEM. Звіти за результатами консультацій містили інформацію про учасників, обговорені питання та рекомендації.
Приклад успішної консультації: у 2020 році громадські організації ініціювали обговорення Плану цифрової трансформації Рівного. Учасники використовували тренінги, онлайн-опитування та зустрічі з посадовцями. У результаті було підготовлено робочий план з напрацювання Програми цифрової трансформації Рівного.
Загалом, інструмент публічних консультацій може бути ефективним, але потребує більшої підтримки та зацікавленості з боку місцевої влади.
Більше про функціонування та практику застосування публічні консультації у Рівному в прикріпленому звіті та за посиланням: http://surl.li/jrbmmz
Фокус-групове дослідження залучення мешканців
Ми також провели фокус-групи з мешканцями. Однією групою були люди без досвіду залучення до таких процесів, іншою – люди з досвідом (представники ОСББ, автори петицій, проєктів громадського бюджету тощо). Нам було важливо зрозуміти, що мотивує мешканців долучатись до місцевих ініціатив. У фокус-групах взяли участь 20 осіб: 13 жінок та 7 чоловіків.
Сприйняття взаємодії між місцевою владою та громадянами
Учасники вважають, що комунікація з владою важлива, адже це допомагає вирішувати проблеми громади. Пропонували використовувати електронні петиції, пряме спілкування з чиновниками, соціальні мережі, громадський бюджет та онлайн-обговорення. Однак, вони зазначили, що нинішня комунікація з владою потребує більше прозорості та ініціативи від державних органів.
Участь у громадських ініціативах
Майже всі учасники брали участь у різних акціях: протидія забудові, впорядкування територій, просвітницькі заходи. Переважну більшість зазначених дій ініціювалися та реалізовувалися групами громадян та окремими активістами; ініціатива з боку держави та місцевих органів була доволі обмеженою.
Джерела інформації
Учасники фокус-груп отримують інформацію переважно з інтернет-джерел, таких як Telegram, Facebook, Instagram та Укрнет. Для підтримки петицій, голосування за громадські бюджети й участі в громадських слуханнях, основним джерелом є особисте спілкування. Вибір каналу інформації залежить від довіри, цікавості та актуальності.
Звернення по допомогу до місцевої влади
Учасники фокус-груп зазначали, що часто звертались по допомогу до місцесцевої влади. Успіх звернень складає близько половини випадків. Успіх залежить від конкретної ситуації та активності громадян. Було зазначено, що мотивація учасників фокус-груп щодо долучення до ініціатив, спрямованих на покращення міських умов, пов’язана головним чином з проблемами, які стосуються людини особисто й це спонукає її до дії.
Потенціал участі у вирішенні проблем громади
Учасники фокус-груп готові активно долучатися до вирішення проблем міста, якщо є особистий інтерес і ініціатори не є політично заангажованими. Вони готові використовувати різні форми участі залежно від ситуації та умов.
Можна вважати, що долучення громадян до якихось ініціатив та звернень визначається в першу чергу бажанням покращити умови свого власного життя. Також базовою складовою мотивації до дії виступає зацікавленість людини в певній активності, отримання морального задоволення від свого долучення до певної справи.
- Більше про функціонування електронних петицій у Рівному: http://surl.li/gemmmi
- Більше про публічні консультації та громадські слухання у Рівному: http://surl.li/jrbmmz
- Звіт “Дослідження практик залучення мешканців до розв'язання проблем місцевого значення. Рівненська міська територіальна громада” у прикріпленому PDF-файлі
Довідково:
Проєкт «Промоція соціальної згуртованості у громадах та посилення демократичних цінностей» реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED). Його мета на локальному рівні – допомогти місцевому самоврядуванню напрацювати якісні рішення для розв’язання конкретних проблем, які виникли під час та після війни, а також забезпечення належних умов для кожного мешканця громади. Проєкт спрямований на підвищення соціальної єдності, посилення впливу громадянського суспільства на місцевому рівні та залучення неурядового сектору до подолання наслідків війни. На цьому етапі проєкт реалізовується у чотирьох цільових громадах (Івано-Франківськ, Львів, Рівне та Богуслав).