У серпні 2024 року Громадянська мережа ОПОРА провела соціологічне дослідження  про ставлення до поточної ситуації та візію майбутнього серед мешканців 9 громад України. Полтавська територіальна громада увійшла до цього переліку. В опитуванні взяли участь 400 її жителів віком від 18 років. Про головні результати читайте нижче.

Що з поточною ситуацією?

Загалом полтавці відзначили погіршення ситуації в різних сферах. Зокрема, 61% опитаних вказали, що соціально-політична ситуація погіршилася. Матеріальне становище родини погіршилося у 54%, відчуття впевненості у майбутньому — у 69%, 67% також зазначили про погіршення економічної ситуації у громаді. Близько чверті опитаних не помітили значних змін. При цьому молодь дещо краще оцінює матеріальне становище власної родини.

Характеризуючи громаду, 29% полтавців вказали, що їм комфортно проживати в ній, ще 24% планують жити тут, але хочуть, щоб їхні діти переїхали в інші місця. 20% вказали, що в громаді немає перспектив для розвитку. 

Основними джерелами інформації про ситуацію в громаді є канали та групи у Telegram та Viber (61%), а також соціальні мережі (42%). Цікаво, що 26% отримують інформацію про громаду від знайомих та друзів, дещо менше дивляться телебачення — 23%. 

Канали та групи у Telegram і Viber найпопулярніші серед молоді, а також серед людей до 40 років. Однак 42% опитаних старше 60 років також використовують їх. 

Телебачення популярне серед людей старше 60 років (47%) — але цей показник майже не відрізняється від рівня використання цією групою каналів та групів у Telegram і Viber.

Коли говорити про всеукраїнські тенденції, то, згідно з дослідженням ОПОРИ про медіаспоживання українців, то головними джерелами новин є соціальні мережі та месенджери (73,4%), інтернет без соціальних мереж (59,7%) і телебачення (42,7%). 

Бути полтавцем

Головною ознакою належності до громади опитані вважають сплату місцевих податків (37%), знання українських традицій, культури (34%), можливість присвятити свій час покращенню громади (31%), повагу до українських інституцій (29%) та голосування на місцевих виборах (29%). 

При цьому, 60% вважають, що ВПО можуть мати право голосувати на місцевих виборах у громаді (вибирати міського голову, депутатів). 

Що з економікою?

Опитані переважно не задоволені наявними в громаді можливостями. Відносно більше мешканців (28%) задоволені умовами безпеки, не задоволені ними — 40%. Можливостями заробітку задоволені 14% (не задоволені 52%), професійної реалізації — 13% (не задоволені 43%), підприємництва — 11% (не задоволені 49%). Молодь трохи краще оцінює всі можливості.

Основними бар’єрами для розвитку громади опитані вважають безробіття й відсутність місць з гідною оплатою праці (41%), а також недостатню громадську ініціативність мешканців (36%). Іншими значними бар’єрами, на думку респондентів, є відсутність можливостей для самореалізації (23%), погані умови для розвитку підприємництва (22%) та поганий стан довкілля (22%). 

Натомість основним ресурсом громади опитані назвали її вигідне географічне розташування (46%), привабливу природу (32%) та гарну доступність до міст і ринків (23%). Ще 17% говорять про цікаві туристичні об’єкти. 

Влада та послуги

Загалом полтавці не люблять місцеву владу. Діяльність міського голови скоріше схвалюють 8% опитаних (54% не схвалюють), роботу міської ради схвалюють 6% (59% не схвалюють). Діяльність голови обласної ради схвалюють 7% (36% не схвалюють), а голови обласної державної адміністрації — схвалюють 10% (34% не схвалюють). Ще 30% узагалі не чули про голову обласної ради. 

Крім того, найкраще опитані оцінили якість дошкільної і шкільної освіти у громаді (3,6 бала), роботу транспорту і сполучення між населеними пунктами (3,1 бала), якість та доступність медичного забезпечення (3,0 бали). Найгірші оцінки отримали стан доріг (1,8 бала) та доступність укриттів (2,0 бали). 

35% опитаних не змогли оцінити рівень залучення інвестицій в громаду, сприяння малому, середньому бізнесу, а 29% — підтримку чинних військовослужбовців, ветеранів і їхніх сімей.

На думку опитаних, перш за все кошти міського бюджету слід спрямовувати на військову сферу (69%). Наступними за популярністю напрямами є забезпечення комфорту жителів (41%), підтримка чинних військовослужбовців, ветеранів та їхніх сімей (39%), підготовка до зими (37%). 

Серед інструментів та засобів впливу на прийняття місцевих рішень опитані найчастіше користувалися електронними петиціями (24%), соціальними мережами (20%), зверненнями через гарячу лінію (15%). При цьому 52% опитаних взагалі не використовували жоден з інструментів впливу. Варто зазначити, що саме люди старшого віку найменше користуються такими інструментами (78%). 

 

Яким має бути майбутнє Полтави?

Основними пріоритетами для розвитку громади опитані вважають покращення енергетичної інфраструктури (45%), створення робочих місць (45%), підвищення якості медичного забезпечення (44%) і транспортної інфраструктури (42%). Ще третина опитаних назвали пріоритетними комунальну сферу, програми допомоги військовослужбовцям та їхнім родинам, порядок i безпеку, а також соцiальну iнфраструктуру. 

Водночас лише 3% виділили як найважливішу сферу розвиток туризму, хоча природа і туристичні об’єкти були названі основних ресурсів громади. Не вважають пріоритетом і повернення мешканців, що виїхали через повномасштабне вторгнення 2022 року, та надання адміністративних послуг. 

41% опитаних розглядають можливість переїзду за межі громади для постійного проживання. Переважно це люди 18–39 років (в категорії 18–29 років частка таких респондентів сягає 65%; у категорії 30–39 років — 59%). Чинниками виїзду можуть стати безпекова ситуація (57%), відсутність роботи (32%), перебої з електро-, водо- чи теплопостачанням (24%). Ще 20% зазначили, що нічого не змусить їх переїхати, але це здебільшого це люди від 60 років (88% із них не розглядають можливості переїзду).  

У випадку збільшення інтенсивності обстрілів громади 48% планують залишатися там, де перебувають зараз. Тут також прослідковується вікова різниця: що старші люди, то менш вони готові виїжджати. У групі від 60 років 70% залишаться в громаді навіть після погіршення безпекових умов, тим часом як у групі 18–29 років таких лише 34%. 

Місцевий активізм

59% опитаних (зокрема 72% у групі 30–39 років) вважають, що звичайні люди можуть робити змiни в громаді. Натомість більше половини опитаних віком від 60 років дотримуються протилежної думки (57%). 

71% вважають, що для покращення життя у громаді можна доволі легко знайти активних мешканців. 25% зазначили, що за останній рік брали участь у діяльності ОСББ, громадських організацій, рухів, спрямованих на вирішення важливих питань громади. Переважно це молодь та люди середнього віку, а також ті, хто має родичів у ЗСУ. Лише 10% людей від 60 років долучалися до таких ініціатив за останній рік. 

31% опитаних полтавців вважають місцевих жителів активними у житті своєї громади, натомість 65% мають протилежну думку. 66% готові брати відповідальність за простір, в якому проживають, у межах свого житлового комплексу чи прилеглої території.

 

Підсумки

Загалом полтавці відзначили погіршення ситуації у громаді за останній рік. Мешканці громади не задоволені наявними в ній економічними можливостями. При цьому половина опитаних не користувалися інструментами впливу на прийняття місцевих рішень. 

Пріоритети розвитку громади, на думку респондентів, мають сфокусовані на економічних питаннях (енергетика і працевлаштування) та якості медичних і транспортних послуг. Важливість покращення енергетичної інфраструктури може пояснюватися літніми відключеннями світла. 

Ресурсом для розвитку громади може стати місцевий активізм. Більше половини опитаних вважають можливим вплив звичайних громадян на становище громади, чверть долучалася за останній рік до діяльності, спрямованій на розв’язання певних місцевих питань, а більше 70% впевнені, що доволі легко можна знайти активних мешканців. 

Також спостерігається різниця у сприйнятті ситуації в громаді між різними віковими групами. Молодь готова активніше включатися у громадську діяльність, але у разі погіршення безпекової ситуації швидше покине громаду. Тим часом люди старшого віку можуть бути не настільки активними, однак планують залишатися там, де мешкають.  

***

Дослідження проведено у рамках проєкту “Промоція соціальної згуртованості у громадах та посилення демократичних цінностей”, який реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED). Його мета на локальному рівні – допомогти місцевому самоврядуванню напрацювати якісні рішення для розв’язання конкретних проблем, які виникли під час та після війни, а також забезпечення належних умов для кожного мешканця громади. Проєкт спрямований на підвищення соціальної єдності, посилення впливу громадянського суспільства на місцевому рівні та залучення неурядового сектору до подолання наслідків війни.