У 2015 році в Україні розпочався процес декомунізації. Серед цікавих епізодів того часу — спроба перейменувати місто Комсомольськ на… Комсомольськ (назву якого розшифровували як КОлектив Молодих СОціально МОтивованих Людей (Ь) Справжніх (Ь) Козаків). В результаті місто все-таки отримало нову назву — Горішні Плавні.

Логічним продовження декомунізації стала деімперіалізація. Її правові рамки задав Закон “Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії”, який передбачає, зокрема, перейменування міст, сіл, вулиць та інших об’єктів, пов’язаних із Росією. 

З 27 липня 2023 до 27 січня 2024 року рішення про перейменування топонімів і демонтаж пам’ятників приймали місцеві ради. А вже з 27 січня до 27 квітня такі повноваження покладені на голів громад. Якщо ж вимоги закону не будуть виконані, до 27 липня 2024 року відповідні рішення прийматимуть голови обласних адміністрацій. Це запобіжний механізм від буксування на рівні окремих громад, коли ті не захочуть чи в силу певних причин не зможуть прийняти рішення. 

У Полтаві процес перейменування розпочався влітку 2022 року. 23 червня міська рада вирішила організувати громадське обговорення щодо перейменування, проведення якого поклали на комунальну організацію “Інститут розвитку міста”. Передбачалося створити робочу групу для підготовки анкети-опитувальника та врахування пропозицій експертів і профільних інституцій. Паралельно ще з весни працювала громадська група експертів, члени якої пізніше увійшли до робочої групи при міській раді. 

На фото — вивіска на вулиці маршала Бірюзова, яку пропонували перейменувати на честь Дмитра Пругла, українського військового, що загинув у 2019 році. Через підозри у махінаціях відбулося два електронні голосування, і врешті вулиця отримала назву Решетилівська.

Як відбувалося громадське обговорення?

Організатором громадського обговорення у формі публічних консультацій в Полтаві стала Комунальна організація “Інститут розвитку міста”. Вона опрацьовувала результати разом з робочою групою. Обговорення мало відбутися за два місяці, але на практиці часові рамки були довшими. 

Своєрідною “фішкою” Полтави стало винесення питань щодо перейменування на широкий загал у два етапи: збір пропозицій щодо перейменування та голосування за варіанти назв на платформі е-DEM. Пропозиції від жителів та результати голосування опрацьовувала робоча група, більшість якої становили представники наукових та експертних кіл. 

Вірогідно, перейменування вдалося реалізувати під тиском ситуації в Україні на той момент, а також відсутності спротиву з боку міської влади щодо залучення громадськості. Сприяла впровадженню такого механізму і наявність групи зацікавлених експертів, які мали вже готові пропозиції. Загалом залучення експертів було вигідне і міській раді, оскільки робоча група виконувала найбільш трудомісткі завдання: готувала переліки вулиць, обробляла пропозиції тощо. 

Такий механізм діяв до лютого 2024 року, коли робочу групу розпустили. До кінця квітня міська рада має повноваження для завершення перейменування, а далі вони перейдуть до обласної військової адміністрації. 

Цікаво, що у липні 2022 року в одному з перших повідомлень зазначалося, що для затвердження варіант назви мав набрати 50%+1 голос. Однак згодом вирішили, що рекомендованими є варіанти відповідей, які набрали найбільшу кількість голосів. 

Хто займався перейменуванням? 

Хоча остаточне рішення приймала міська рада, над самими пропозиціями працювала робоча група, до якої входили і експерти. 

Навесні-влітку 2022 року працювала громадська експертна група, яка займалася підготовкою пропозицій з перейменування. 11 липня створено робочу групу з питань присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій. Однак положення про робочу групу та порядок опрацювання пропозицій від мешканців прийняли тільки 8 вересня 2022 року. 19 лютого 2024 року розпорядженням міського голови №22-р її діяльність була припинена.

Робоча група була консультативно-дорадчим органом, створеним для забезпечення проведення громадського обговорення з питання перейменування. До її функцій належали підготовка пропозицій щодо перейменування, опрацювання отриманих пропозицій, аналіз критеріїв відбору, узагальнення результатів громадського обговорення тощо. Рішення робочої групи були рекомендаційними і враховувалися на засіданнях комісії з питань перейменування. 

До складу робочої групи увійшли 16 осіб, із них 5 — представники міської влади, інші — експерти, науковці та громадськість, зокрема історик Борис Тристанов, архітекторка Оксана Бєлявська, історикиня Людмила Бабенко, архітектор Артур Ароян, регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар. До роботи групи долучалися й інші експерти, які офіційно не входили в неї. 

Головою групи став перший заступник міського голови Валерій Пархоменко, який з вересня 2022 року очолив і комісію з перейменування. Заступником голови був Леонід Булаву, краєзнавець, кандидат географічних наук. 

Члени робочої групи долучалися до процесу перейменування на громадських засадах Людмила Бабенко, докторка історичних наук і членкиня робочої групи, зазначила:

“Це була справжня громадська ініціатива. Це не був тиск зверху. Це не було намагання втиснути нас в якесь прокурсове ложе, тому що ми, по суті, не давали цього робити. І, наприклад, члени групи, які представляли владу, бувало, що вони дуже інтенсивно так втручалися в якісь обговорення, намагаючись щось нав'язати. Однак голосування все визначало. Ми не отримували жодних коштів. Єдина нагорода — це подяка міського голови. І це було внутрішнє бажання зробити все для того, щоб змінити публічний простір міста”

12 липня 2022 року відбулося перше засідання робочої групи. На ній Леонід Булава презентував матеріали громадської експертної групи з перейменування урбонімів громади. 

Також слід згадати й про інший дорадчо-консультативний орган, який займався перейменуванням — комісію з питань найменування та перейменування елементів міського середовища та інфраструктури, увічнення пам'яті осіб. Саме на її засіданні затверджували результати голосування за перейменування. На відміну від робочої групи, більшість складу комісії становили представники влади. 

Загалом працювало два склади комісії. 21 квітня 2021 року рішенням міськвиконкому був затверджений склад комісії з 14 осіб: 8 представляли місцеву владу, в т.ч. 3 представники районних у місті рад, ще 3 — представники музеїв, 1 — архіву, 1 — університету та 1 журналіст.

22 вересня 2022 року затверджено новий склад комісії, майже аналогічний до попереднього. Змінився лише голова комісії замість заступника міського голови Віталія Нікіпелова ним став Валерій Пархоменко, перший заступник полтавського міського голови. Представники експертів до складу комісії не потрапили, але головою і комісії, і робочої групи став вже згаданий Пархоменко.

Як проходив процес перейменування?

Процес перейменування розділили на кілька черг (нижче наведено 4, для яких були затверджені списки перейменувань):

I черга — геоніми, в яких є орфографічні помилки, русизми й назви на честь топонімів Російської Федерації та Республіки Білорусь.

II черга — геоніми, названі на честь російських чи радянських подій, військових, партизанів та політиків.

III черга — назви на честь російських та радянських художників, письменників, освітян і науковців.

IV черга — об’єкти, пов’язані з радянським режимом чи його агітацією.

До березня 2024 завершеними є три черги перейменування, а з 8 квітня розпочалося голосування за назви IV черги.

Голосування відбувалося на платформі e-DEM, кількість користувачів якої в Полтаві значно зросла. Оскільки Полтавська міська рада проводила здебільшого голосування за перейменування, можна говорити, що такий ріст відбувся саме завдяки цьому процесу. Найбільша активність полтавців спостерігалася під час голосування за другу чергу в березні 2023 року. Тоді на голосування була винесена найбільша кількість назв — 99. 

Головоними труднощами, як зазначив Олексій Довгаль, заступник директора КО “Інститут розвитку міста”, були позиція окремих мешканців та їх непоінформованість про юридичні наслідки. Зокрема, мешканці вважали, що в разі перейменування їм доведеться змінювати документи. Водночас спостерігалася позитивна динаміка зацікавленості полтавців процесом перейменування: 

“Залученість громади у перейменування спершу була не дуже висока. Потім, коли пройшов процес голосування і люди побачили, що вулиці почали перейменовувати, то залученість була набагато більша. Люди писали багато листів, збільшилася кількість пропозицій від мешканців громади”, — сказав посадовець.

Рішення про громадське обговорення назв І черги прийняли у липні 2022 року, у серпні розпочався збір пропозицій, яких надіслали більше 10 тисяч. Однак голосування за варіанти назв відбулося у грудні, а затвердили їх рішенням міськради 10 березня 2023 року — майже за три місяці після завершення голосування мешканців. 

Пропозиції щодо назв для ІІ черги зібрали у грудні 2022 року, а голосування мешканців відбулося у березні 2023. Рішення перейменувати 95 вулиць (кілька назв було знято з розгляду) ухвалили 19 травня. 

Перейменування об’єктів ІІІ черга виявилося найтривалішим — весь процес зайняв близько 9 (!) місяців. У квітні 2023 року розпочався збір пропозицій від мешканців, у серпні відбулося голосування і лише 26 січня 2024 року депутати затвердили нові назви.

9 жовтня розпочався збір пропозицій для перейменування вулиць ІV черги, але згодом процес призупинився. На сайті міської ради є проєкт рішення виконкому від 5 лютого 2024 року про початок електронного голосування. 8 лютого рішення про початок електронного голосування відправлено на доопрацювання, щоб перейменування на честь військових не виносити на голосування.

Лише 8 квітня 2024 розпочалося голосування щодо перейменування 25 топонімів ІV черги. 12 із них є назвами вулиць у селах Полтавської громади. Із 13 назв, що лишилися (це об’єкти в самій Полтаві), 9 мають лише один варіант. 

Крім “пакетних” рішень чергами, відбувалося і точкове перейменування. Наприклад, 15 вересня 2023 року в місті перейменували 3 вулиці (вулицю Графа фон Гарнієра на вулицю Садівництва, вулицю Маршала Бірюзова на вулицю Решетилівська, вулицю Спартака на вулицю Війська Запорозького). Раніше їх вилучили зі списку перейменування за пропозиціями окремих депутатів. Наприклад, за варіанти перейменування вулиці Маршала Бірюзова голосували двічі через підозри у фальсифікації. Вулицю графа фон Гарнієра перейменовували двічі. У 2016 році ОДА змінила її назву з Менжинського на фон Гарнієра в рамках декомунізації.

Окремо відбувалося голосування за перейменування вулиці Пушкіна та Сонячного парку. Жителі обирали варіанти назви у листопаді-грудні 2023 року, а вже 8 грудня міська рада підтримала рішення про перейменування. До назви Сонячного парку пропонували додати ім’я загиблого воїна Євгенія Браха. Голосування за перейменування вулиці Пушкіна виявилося емоційно складним, оскільки на голосування винесли лиге два варіанти — імена загиблих воїнів. Більше 59% проголосували за варіант “вулиця Юліана Матвійчука”.

Гранітний монумент на честь Анатолія Кукоби був встановлений у 2012 році на тодішній Пролетарській вулиці, пізніше перейменованій на вулицю Анатолія Кукоби. Джерело — інтернет-видання “Полтавщина”

Також варто згадати й про ситуацію з вулицею Анатолія Кукоби, названої на честь голови Полтавської міської ради (1990–1998), міського голови Полтави (1998–2006) і народного депутата України (2002–2007). Ставлення полтавців до нього неоднозначне — частина вважає його період “золотими часом” міста, а частина критикує за невдалі рішення. 

Це ще одна вулиця, яка змінила назву у 2016 році та вдруге підпадає під перейменування. Вулиця Кукоби увійшла до списку вулиць на перейменування, адже до незалежності України він обіймав посаду в керівних органах КПРС, був на посаді другого секретаря полтавського міського осередку Комуністичної партії України.

Вулиця потрапила до ІІ черги перейменування та була винесена для голосування на електронну платформу е-DEM. 62% висловилися за нову назву — Подільська. 

Згодом на прохання родичів Кукоби вулицю виключили з переліку на перейменування та повторно звернулися до Українського інституту національної пам’яті за рекомендаціями. У травні 2023 року було кілька спроб внести цю вулицю в список на голосування для зміни назви — від  депутатки  Юлії Городчаніної та робочої групи з перейменувань. 

У червні робоча група з перейменування відхилила пропозицію вдруге провести електронне голосування з варіантом “Вулиця А. Кукоби” (фактично не перейменовувати). З того часу питання з цією вулицею фактично “зависло”. 

Врешті, 21 березня виконавчий комітет перейменував 28 зупинок громадського транспорту. А 8 квітня розпочалося голосування за назви IV черги. 

Зараз процес перейменування, відповідно до закону, перебуває в руках міських голів. З 27 квітня право на перейменування вулиць переходить до ОВА, в яких буде 3 місяці для зміни назв.