Відомі невідомі: інструменти залучення громадян у Полтаві

Жителі Полтавської міської громади, згідно з її Статутом, можуть різними способами долучатися до вирішення місцевих питань. Деякі інструменти, як-от місцеві ініціативи чи загальні збори громадян за місцем проживання. майже не використовують, а інші (бюджет участі) призупинені після початку повномасштабного вторгнення. Врешті, є механізми, зовсім непомітні для більшості мешканців, — залучення до робочих груп.

Громадянська мережа ОПОРА вивчила доступні в Полтаві інструменти участі. У попередніх матеріалах ми писали про електронні петиції, громадські обговорення і слухання. 

Бюджет участі у Полтавській громаді

Визначення напрямків, куди йтимуть кошти місцевого бюджету, — одна з форм залучення мешканців на місцевому рівні. Таку можливість надає бюджет участі, або, як його ще називають, громадський бюджет. Це частина місцевого бюджету, з якого фінансують проєкти, подані безпосередньо жителями.

Проблемою бюджету участі в Полтаві ще перед повномасштабним вторгненням стала реалізація ініціатив. Зокрема, фінансування частини проєктів переносили, а станом на початок 2021 року залишалося 40 невиконаних проєктів із попередніх голосувань, з яких 16 перемогли у 2016–2019 роках, а 24 — у 2020 році. 

У Полтаві перший конкурс на бюджет участі запустили у 2016 році. Останнє голосування за проєкти відбулося у вересні 2021 року. Тоді переможцями стали 49 проєктів, серед яких 19 мікропроєктів, 17 малих та 5 великих, а також 8 проєктів розвитку сільських територій. 

Загалом за 2016–2021 роки у громаді подали 583 проєкти. Залученість мешканців до голосування за них зростала і у 2021 році становила рекордні 35 тис. голосів. 

Таблиця. Бюджет участі в Полтаві у 2016–2021 роках 

Як працює бюджет участі зараз?

На втілення проєктів бюджету участі на 2021 рік планували виділити 25 млн грн, із яких 14 млн грн мали піти на проєкти, не реалізовані у 2016–2020 роках. З 2022 року бюджет повинен був становити 20 млн грн на рік.

Перед повномасштабним вторгненням у Полтавській громаді зібралося аж 89 нереалізованих проєктів, які переомгли в конкурсі на бюджет участі. У лютому 2022 року робоча група з питань партиципаторного бюджетування вирішила зробити перерву з запуском нових проєктів на рік, аби виконати попередні. Однак уже за тиждень, 22 лютого 2022 року, роботу вирішиди не припиняти.

Депутат Полтавської міськради Вадим Ямщиков зазначає, що виділяти кошти на бюджет участі зараз не є пріоритетом влади: “Проблема одна — повномасштабна війна в Україні. Бюджет участі фактично зупинився, тому що пріоритетно кошти йдуть на допомогу ЗСУ, підтримку військовослужбовців та їхніх сімей, різні соціальні допомоги і виплати”. 

У 2022 та 2023 роках засідань робочої групи з питань бюджету участі не було, про старт збору проєктів не оголошували.

Після 2021 року голосування за бюджет участі не проводили. Водночас було реалізовано 7 проєктів-переможців минулих років (йдеться про поточний ремонт спортивних і дитячих майданчиків, освітлення вулиць, ремонт пункту перетримки тварин, закупівлю техніки для боротьби з амброзією). 

3 з 49 проєктів-переможців бюджету участі у 2021 році, платформа е-DEM

Участь громадськості у робочих групах

З квітня 2021 року в Полтаві діє порядок, що визначає долучення громадськості до робочих груп, які організовує Інститут розвитку міста. Порядок є рекомендаційним. 

Робочі групи при органах влади створюють для залучення зацікавлених сторін до обговорення певної сфери чи проблеми, а також отримання офіційної думки чи рекомендації щодо розробки проєктів, програм, політики тощо. 

У разі створення чи оновлення робочої групи на сайті міськради мають публікувати оголошення про відбір представників громадськості. Якщо кількість претендентів більша за кількість місць, проводять рейтингове голосування за кандидатів на платформі е-DEM. 

Відбір відбувається у кілька етапів: 

• оголошення про відбір та прийом заявок;
• верифікація за критеріями допуску до голосування за кожного з претендентів;
• голосування на онлайн-платформі е-DEM;
• встановлення результатів голосування та включення переможців до робочої групи.

Голосування за включення представників громадськості до робочих груп відбувалося у 2021–2023 роках. 

У 2021 році було оголошено конкурси на відбір до робочих груп з розробки плану дій і підготовки технічного завдання на проведення конкурсу з розвитку території Прирічкового парку (щодо забудови якого відбувалися громадські обговорення) і розвитку комплексного озеленення Полтави. Детальніше про громадські обговорення цих питань читайте у матеріалі Громадянської мережі ОПОРА.

До робочих груп планували включити по 7 представників громадськості. Участь у кожному з голосувань взяло більше 800 полтавців. 

Відбирали представників громадськості і в 2022 та 2023 роках. Наприкінці 2022 року відбувалося голосування за включення до робочої групи з питань внутрішньо переміщених осіб, відновлення територій та захисту прав цивільного населення, а на початку 2023 року — до робочої групи з формування Концепції інтегрованого розвитку міської територіальної громади "Полтава 2030".

Депутатка Полтавської міської ради Юлія Городчаніна відзначила дієвість цього інструмента: “Це зрозумілий спосіб залучення людей у робочі групи. Бо інколи буває так, що запрошують одні й ті самі громадські організації, але за певним профілем можуть бути значно більш експертні, хоч і менші організації. Їм теж потрібно дати змогу бути долученими до процесу і зростати, а голосування — найбільш демократичний спосіб”

 

Голосування на платформі е-DEM за представників громадськості в робочу групу

Місцеві ініціативи та загальні збори громадян за місцем проживання

Місцеві ініціативи та загальні збори громадян за місцем проживання у 2021–2023 роках не відбувалися. Втім, обидва інструменти передбачені в статуті громади. Варто відмітити, що 1 травня 2024 року Полтавська міська рада прийняла нову редакцію статуту, де значно більш детально описана процедура проведення обох інструментів. 

Загальні збори громадян за місцем проживання — це колективні зустрічі членів територіальної громади, на яких спільно обговорюються проблеми територіальної громади та ухвалюються пропозиції щодо вирішення проблем. 

Загальні збори громадян скликають за місцем проживання громадян для обговорення і прийняття рішень з питань місцевого значення, відповідно до території, на якій вони відбуваються. Їх ініціаторами можуть бути жителі, органи самоорганізації населення і місцева рада. Загальні збори є правомочними за умови присутності на них не менше половини громадян, які проживають на відповідній території. Рішення приймають простою більшістю голосів від загальної кількості присутніх та враховуються місцевою радою. 

Місцева ініціатива — це можливість жителям міста самостійно підготувати проєкт рішення або пропозицію, яку обов’язково розглядають на сесії місцевої ради. Місцева ініціатива подається до місцевої ради шляхом збору підписів членів територіальної громади. Проекти рішення можуть бути підготовлені з будь-яких питань, які належать до компетенції місцевої ради.

Для ініціювання розгляду питань необхідно створити ініціативну групу (у новій редакції статуту — не менше 5 осіб, раніше — 10). Новий статут також вимагає зібрати 250 підписів жителів для внесення місцевої ініціативи, хоча раніше такої вимоги не було. 

***

Як бачимо, нині частину інструментів залучення (місцеві ініціативи і загальні збори громадян).у Полтавській громаді не використовують. Подібна ситуація спостерігається у багатьох громадах, оскільки для успішності їх проведення потрібно зробити цілу низку дій. 

Однак, гарною практикою є голосування за представників громадськості до робочих груп при Інституті розвитку міста. Воно дозволяє привернути увагу до діяльності цих робочих груп через активізацію прихильників кандидатів, а також створює стимул для діяльності громадських організацій і їхньої взаємодії з місцевою владою. 

З бюджетом участі історія трохи інша. Вже на 2021 рік накопичилося 40 проєктів, не реалізованих із попередніх голосувань, і тоді ж підтримку отримали ще 49 ініціатив — тобто проблема фінансування виникала постійно. Хоча повномасштабне вторгнення поставило цей інструмент на паузу, виникає питання, що робити з нереалізованими проєктами, деяким із яких вже більше 4 років? Вірогідно, питання їх актуальності постане першим у разі відновлення голосувань за громадський бюджет та виділення на нього повноцінного фінансування.