Більше 25 представників виконавчих органів та комунальних підприємств Рівненської міської ради пройшли навчання з питань застосування публічних консультацій як інструменту громадської участі. Які тематики розглянули, що вдалося напрацювати і чого очікує громадський сектор та керівництво міста від публічних консультацій в подальшому – у цьому матеріалі ОПОРИ.

Що таке громадська участь, які переваги від неї має влада і громада, які принципи проведення публічних консультацій, що таке дизайн консультаційного процесу, як аналізувати зацікавлені сторони та ефективно комунікувати з ними, як консультування може стати передумовою для попередження багатьох непорозумінь між владою і мешканцями – ці та інші питання розглянули учасники тренінгу ОПОРИ, який відбувався 18 та 20 грудня у Інформаційно-освітньому просторі «INFOHUB». Проводили тренінг представники Громадянської мережі ОПОРА у Рівненській області Михайло Балик та Мирослава Клічук.

Представники департаментів і управлінь міської ради, комунальних підприємств мали можливість не лише опрацювати візійні та процедурні питання, які стосуються використання публічних консультацій у Рівненській громаді на основі чинного Положення, але й познайомитися із досвідом інших громад – як українських, так і закордонних. Також, що було особливо цікавим, під час роботи в групах учасники тренінгу спробували сформувати перелік актуальних тематик, щодо яких можна було б провести консультації з мешканцями у наступному році. При цьому учасники не лише зосереджувалися на тематиках, які стосуються безпосередньо сфери діяльності їх управління чи департаменту, але й інших сфер життя громади, де вони, як мешканці цієї громади, вбачають потребу у консультаціях.

«У 2019 році Рівне стало одним із перших міст в Україні, де спільно з усіма зацікавленими було напрацьовано і прийнято «Положення про публічні консультації». Відтоді у громаді було проведено кілька консультацій з мешканцями, однак така практика не стала системною. Найчастіше консультації у громаді ініціювали представники громадських організацій, рідше – представники міської ради. Звісно, іноді департаменти та управління ради консультуються із громадськістю без офіційного оголошення цього процесу. Однак у громаді варто розвивати культуру широкої участі людей у прийнятті рішень, і робити це слід за визначеними правилами – через практикування проведення консультацій, послуговуючись чинним Положенням. Саме офіційність і передбачуваність цього процесу дозволить мешканцям відчувати, що їх пропозиції можуть дійсно враховані, а ті, які не можна реалізувати з об’єктивних причин – матимуть належно обгрунтовану відмову», – ділиться думками про важливість консультування Мирослава Клічук, комунікаційниця Громадянської мережі ОПОРА у Рівненській області. І додає: «Наша громада має попередній позитивний досвід залучення мешканців до прийняття рішень, зокрема, під час розробки логотипу.І хоч на той час у місті ще не було нормативного врегулювання процедури консультацій, але із запалом та енергією небайдужих рівнян вдалося їх провести. Тож зараз, коли такий інструмент у громаді існує – варто ефективно його використовувати на благо».

Кілька важливих тез із тренінгу:

  • Влада має бути провідником у процесі залучення мешканців, бо наділена відповідними повноваженнями.
  • Щоб консультації були проведені якісно, вони мають залучати широку аудиторію зацікавлених сторін, в тому числі і представників вразливого населення. Залучати людей слід у той спосіб, у який людям це зручно і використовувати при цьому як мінімум дві форми – відкриті зустрічі з мешканцями, онлайн-консультації через сайт/соцмережі/поштові розсилки, воркшопи, семінари тощо. Коли обираємо формати залучення маємо зважати і на наявні ресурси для організації цього процесу.
  • Мешканці повинні розуміти, яким чином їх пропозиції враховані владою, а якщо не враховані – то чому. 

Віктор Шакирзян, в.о. міського голови та секретар Рівненської міської ради зазначає:

«Рівненська міська рада готова до постійного діалогу з громадою. Ми відкриті до плідної співпраці з громадськими організаціями та готові дослухатися до їх думок і пропозицій.

Громадянська мережа ОПОРА вже тривалий час є майданчиком та ініціатором публічних консультацій. Окрім того – представлена експертами у цій галузі, які проводять навчання для працівників виконавчих органів. Тому саме з такими людьми ми готові активно співпрацювати. І через них сформувати чіткий алгоритм публічних консультацій з питань, які важливі для розвитку Рівного.

Дякую ОПОРІ, яка звертає особливу увагу на стратегію та техніки залучення до публічних консультацій різних зацікавлених сторін, а також інформування як наскрізну діяльність, ефективність якої є запорукою успішних консультацій».

«Впровадження публічних консультацій у громаді є важливою складовою в контексті розвитку громади. Цей механізм взаємодії створює унікальний простір для висловлення різноманітних думок, ідей та поглядів.

Планування та впровадження цього інструменту в подальшому важливо з декількох аспектів. По-перше, публічні консультації сприяють зміцненню демократичних цінностей. Забезпечуючи прозорість та відкритість процесів ухвалення рішень, вони роблять громадян більш активними та викликають відчуття співвідповідальності за прийняті рішення.  По-друге, цей інструмент дозволяє враховувати потреби та інтереси різних соціальних груп. Консультації сприяють поширенню різноманітних точок зору та розумінню різних проблем, що дозволяє розробляти більш збалансовані, справедливі та орієнтовані на мешканців рішення. По-третє, публічні консультації підвищують рівень довіри між владою та громадою. Залучаючи громадян до процесу прийняття рішень, влада демонструє свою відкритість, що сприяє підвищенню легітимності прийнятих рішень.

Таким чином, сподіваємось, що за результатами проведених навчань структурні підрозділи Рівненської міської ради розпочнуть етап планування консультацій щодо рішень, які можуть бути прийняті у наступному році, що у свою чергу сприятиме розвитку партнерських та довірливих відносин між владою та мешканцями громади», – наголошує на важливості функціонування у громаді публічних консультацій  Михайло Балик, менеджер проєктів Громадянської мережі ОПОРА у Рівненській області, експерт із питань залучення мешканців до процесу прийняття рішень.

Про подальші кроки у напрямку консультування розповідає Олександр Гребенюк, керівник Управління у справах молоді та спорту: «З січня наше Управління планує працювати над розробкою Положення про порядок проходження стажування молоді в органах місцевого самоврядування, а також хоче сформувати Програму розвитку молодіжної політики в нашій громаді спільно з молоддю. Щодо цих тематик за підтримки ОПОРИ плануємо проведення консультацій».

Як свідчать результати соціологічного опитування мешканців Рівненської громади, 71% людей погоджується з думкою, що звичайні жителі можуть здійснити зміни у громаді. І це – надихає. Тож ОПОРА продовжить працювати, аби публічні консультації були справді дієвим механізмом взаємодії між владою та мешканцями. Ми переконані, що у громаді мають бути створені відповідні умови, аби люди мали реальний вплив на прийняття рішень. Тож, коли виконавчі органи міської ради матимуть потребу у консультаційному супроводі щодо проведенням публічних консультації на актуальну тематику – допоможемо і підтримаємо🤝

За детальнішою інформацією звертайтеся:

Михайло Балик, Громадянська мережа ОПОРА, менеджер проєктів Громадянської мережі ОПОРА у Рівненській області
0938338345, [email protected]

Мирослава Клічук, комунікаційниця Громадянської мережі ОПОРА у Рівненській області

[email protected]

Довідково: 

Проєкт «Промоція соціальної згуртованості у громадах та посилення демократичних цінностей» реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED). Його мета на локальному рівні – допомогти місцевому самоврядуванню напрацювати якісні рішення для розв’язання конкретних проблем, які виникли під час та після війни, а також забезпечення належних умов для кожного мешканця громади. Проєкт спрямований на підвищення соціальної єдності, посилення впливу громадянського суспільства на місцевому рівні та залучення неурядового сектору до подолання наслідків війни. На цьому етапі проєкт реалізовується у чотирьох цільових громадах (Івано-Франківськ, Львів, Рівне та Богуслав).