Нещодавно відбулася презентація соціологічного опитування мешканців Львівської міської територіальної громади щодо зміни їхніх соціально-політичних поглядів після 24 лютого 2022 року, яке було проведено на замовлення Громадянської мережі ОПОРА.
Методологія. Опитування проводилося Українським центром вивчення громадської думки «Соціоінформ» у вересні 2023 року серед усіх повнолітніх мешканців громади, методом стандартизованого інтерв'ю “обличчям до обличчя” методом CAPI. Загалом було опитано 400 респондентів, серед яких 37 (9,4%) - особи, які мають статус внутрішньо-переміщених. Частина респондентів (28 осіб або 7%) проживають у сільських населених пунктах, які входять до складу Львівської громади. Вибірка є репрезентативною за статтю та віком. Похибка репрезентативності варіюється від показника та становить в середньому 3,46%.
Основні результати
Економіка
З моменту повномасштабного вторгнення російської федерації 24 лютого 2022 року, 81% жителів Львівської територіальної громади зазнали тих, чи інших втрат:
- 62% - відзначили погіршення психо-емоційного стану
- 31% - втратили роботу, доходи, бізнес
- 19% - пережили загибель, або поранення близької людини
- 14% - розірвали стосунки з членами родини
- 9% - стали вимушеними переселенцями
- 6% - втратили майно.
За останній рік економічне життя у громаді радше погіршилось. Зниження добробуту власної родини відчули 60% сімей громади (покращення зафіксували - 6%). Погіршення економічної ситуації в громаді відзначили 64% її жителів (покращення - 4%). Водночас, погіршуються й очікування і настрої у громаді. Так, менш впевненими у майбутньому стали 61% жителів, більш впевненими – 11%. Погіршення політичної ситуації в громаді відчули 41% жителів, покращення – 8%.
Третина мешканців Львівської громади (30%) задекларували отримання соціальної допомоги від держави протягом року. Найчастіше її бенефіціарами були особи старші за 60 років (57%) та внутрішньо переміщені особи (84%).
Більш як половина (62%) респондентів задоволені життям у Львівській громаді. Не задоволений – кожний десятий (11%). Більш задоволені ВПО (79%, проти 60% місцевих жителів) та молоді люди.
Мешканці Львівської територіальної громади посередньо задоволені можливостями: самореалізації (3,2 бали з можливих 5-ти), заробітку (3,1) та провадження бізнесу (2,7). Посередньою є й задоволеність рівнем безпеки у громаді (2,9).
Безпека та комфорт
47% жителів громади відчувають себе у безпеці переважну більшість часу, 42% - лише час до часу; 7% - постійно почуваються у небезпеці.
Майже п’ята частина жителів громади (19%) розглядає можливості переїзду (за умов, що безпекова ситуація не погіршиться). Частіше це:
- молодь 18-29 (34%) та особи 40-49 років (27%), ніж особи віком 30-39 років (18%) чи старші 50 років (8-10%)
- ВПО (50%), ніж місцеві мешканці (16%)
У випадку збільшення інтенсивності обстрілів громаду готова залишити не менш як 15% населення. 9% мешканців поїде за кордон, 6% - переїде в межах України. Не змінить місця проживання 75% населення. З більшою ймовірністю поїдуть: молоді люди (18-49 років), більш заможні жителі та ВПО.
Оцінка дій влади
79% жителів Львівської громади цікавляться місцевою політикою, 16% - не цікавляться. Чим старшими є респонденти, тим більше вони декларують більшу зацікавленість місцевою політикою.
Жителі громади радше не задоволені роботою місцевої влади. Критикують роботу Львівської міської ради 48%, міського голови – 50%. Схвалює їхню роботу третина жителів (31% і 31% - відповідно). Чим старшими є респонденти, тим більш лояльні вони до діючого міського голови.
ТОП-3 бажані статті витрат місцевого бюджету, з позиції жителів громади: військові цілі (86%), підготовку укриттів (29%), підготовка до зими (закупівля генераторів, підготовка пунктів незламності, тощо) – 28%. Рідше йшлося про: медицину/ освіту/ культуру – 18%, соціальний захист населення (16%). Мало актуальним вважають благоустрій (5%).
Основними джерелами інформації про ситуацію в громаді для респондентів є канали у месенджерах (65%), соціальні мережі (54%), Інтернет-ЗМІ (41%), спілкування з друзями (37%) та телебачення (32%). Останнє більш популярне серед осіб старшого віку. Натомість, сучасні медіа більш популярні серед людей молодших за 60 років.
66% жителів Львівської громади переконані, що можуть відрізнити справжню новину від фейкової. 13% - не можуть цього зробити.
Оцінка якості надання послуг
Жителі Львівської громади радше задоволені: якістю послуг освіти (оцінка 3,7 з можливих 5-ти) і транспортом, сполученням (3,5). Посередньо задоволені: станом доріг (3,3), якістю житлово-комунальних послуг (3,2), екологічною ситуацією (3,1), медичним забезпеченням (3,0), соціальним захистом (2,9), залученням інвестиції та сприянням малому і середньому бізнесу (2,6). Радше не задоволені: доступом для людей з інвалідністю (2,5), прозорістю роботи органів місцевого самоврядування (2,4), укриттями (2,3).
10% жителів Львівської громади зазначили, що надавали неофіційні платежі протягом останнього року. Частіше ці практики були властиві:
- молоді та особам середнього віку: 18-29 років (10%), 30-39 років (16%), 40-49 років (11%), проти 6-8% серед старших вікових категорій
- більш платоспроможним респондентам: з доходом 5-20 тис. грн. на місяць (14%), проти 8% серед менш заможних громадян.
73% респондентів вважають, що у громаді є можливість висловлювати свої політичні погляди та доносити власну точку зору до місцевої влади. Протилежної думки дотримуються 11%.
Активізм
75% жителів громади мали досвід використання інструментів локальної демократії. Найбільш популярними із них були гаряча лінія (використовували 48%), електронні петиції (33%), звернення у соціальних мережах (23%) та колективні звернення (16%). Менш популярними є акції протесту (8%), громадські слухання (6%), запити на публічну інформацію (5%). Інші інструменти використовували менш як 5% жителів громади.
Активніше до інструментів локальної демократії звертаються місцеві мешканці (ніж ВПО) та особи віком 18-59 років.
48% респондентів вважають, що місцеві мешканці активні у житті власної громади (беруть участь в роботі ОСББ, заходах, активностях громади, тощо), протилежної думки дотримуються 40%. Частіше активність помітна серед молоді.
Третина жителів Львівської громади (34%) протягом останнього року брали участь у громадському житті своєї громади. Більш активними виявились особи 30-59 років та жителі міст.
80% жителів Львівської громади готові брати відповідальність за простір, в якому проживають. Перш за все, йдеться про територію житлового комплексу чи приватного будинку (67%), рідше - про територію мікрорайону (8%) та громади (5%). Кожен п'ятий респондент зазначив, що не готовий брати відповідальність за простір, в якому проживає (доглядати його, витрачати для цього свій час та ресурс).
43% жителів Львівської громади займаються волонтерством (6% з них – на постійній основі). Найбільш активними у цьому питанні є особи 30-39 років (59% - волонтерить), найменш активні особи 50 років і старші (32-34%).
Бачення майбутнього
На думку респондентів, у майбутньому найбільше сприятимуть ефективному розвитку громади – молодь (78%) та військові / ветерани (52%). Рідше потенціал вбачають у: підприємцях (38%), волонтерах (33%), іноземних фондах та інституціях (29%), громадських діячах (25%).
ТОП-5 пріоритетів розвитку громади: програми допомоги військовослужбовцям (50%), робочі місця і підприємництво (38%), порядок і безпека (34%), соціальна інфраструктура (32%), соціальний захист (28%).
Відповідальність за напрацювання планів розвитку/ відбудови громади, респонденти покладають перш за все на місцеву владу обрану на виборах (63%) та мешканців громади (41%); рідше - на призначені адміністрації (26%) та центральну владу (21%). Меншою мірою це стосується міжнародних організацій (6%). Молодь дещо менше покладається на місцеву владу (57% серед опитаних 18-29 р. проти 63-68% в інших вікових групах). Також, чим молодший респондент, тим більше він схильний перекладати відповідальність на центральну владу (31% серед молоді, проти 19% серед пенсіонерів) та місцеву адміністрацію (35%, проти 15%). У свою чергу, респонденти старшого віку вважають, що до напрацювання планів більшою мірою повинні долучатись мешканці громади (49% пенсіонерів, проти 35% молоді 18-29р.).
Відповідальність за контроль над використанням коштів для відновлення громади покладають на правоохоронні органи (37%), місцеву виборну владу (31%), неурядові організації (23%), міжнародні організації (21%), місцеві адміністрації (18%). 9% схильні делегувати ці повноваження центральній владі.
Більш як половина жителів Львівської громади схильні покладати відповідальність за забезпечення громадян на державу – 56%. Третина (32%) вважає, що це обов’язок безпосередньо громадян.
Водночас, більшість респондентів (72%) вважають, що пересічні жителі мають змогу впровадити зміни у власній громаді. Натомість, 18% – зневірені у власній спроможності вплинути на ситуацію. Більш оптимістично налаштовані особи 18-29 років.
Більшість (79%) жителів громади вірять у перспективність об’єднання сусідів заради досягнення спільних цілей. Лише 10% не вірять у ефективність подібних дій. Чим старшими є респонденти, тим більш скептичними вони є у своїх оцінках.
Ідентичність
ТОП-5 ознак приналежності до громади, на думку її мешканців: знання і цінування місцевих традиції та культури (50%), повага до українських інституцій та законів (45%), готовність захищати Україну від загроз (39%), сплата місцевих податків (38%), вживання української мови (33%).
Думаючи про власну громаду, її мешканці переважно відчувають: зацікавленість (46%), гордість (33%), радість (22%).
ТОП-3 символічні персоналії громади, яких самостійно називали респонденти: В’ячеслав Чорновіл, Степан Бандера, Іван Франко.
ТОП-3 речі-символи громади, які називали респонденти: Високий Замок, Оперний театр, леви.
Відкритість громади
Майже половина учасників дослідження (40%) вважають, що внутрішньо переміщені особи повинні мати право голосувати на місцевих виборах. Більшою мірою у цьому переконані внутрішньо переміщені особи (69%).
На другий рік повномасштабного вторгнення ставлення місцевих жителів до ВПО переважно є нейтральним (34%), або скоріш доброзичливим (33%). Про недоброзичливе ставлення згадують 17% опитаних (частіше особи 30-39 років та мешканці сіл).
Особистий досвід комунікації з ВПО мали 66% жителів громади (частіше чоловіки та особи 30-39 років).
З фактами недостойної/ провокуючої поведінки з боку ВПО у громаді стикались 40% респондентів. Чим молодшими були респонденти, тим частіше вони спостерігали подібні прояви.
Більшість респондентів вважають, що на пільги у першу чергу можуть претендувати: ветерани російсько-української війни (69%), особи з інвалідністю (49%), пенсіонери (21%), багатодітні сім’ї (19%).
Детальніше з результатами соціологічного опитування можна ознайомитися за посиланням:
Опитування також одночасно проводилось в інших міських громадах, де Громадянською мережею ОПОРА реалізовується проєкт “Промоція соціальної згуртованості у громадах та посилення демократичних цінностей” — Рівненській, Івано-Франківській та Богуславській (Київська область). Реалізація проєкту відбувається за підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED)