Політична мапа Миколаївської області

Блок 1. Безпекова та соціально-економічна ситуація у регіоні

Безпека 

Станом на 2026 рік Миколаївська область залишається прифронтовим регіоном на півдні України. Частина території Очаківської міської територіальної громади перебуває під тимчасовою окупацією Російської Федерації — населені пункти Василівка, Покровка та Покровське, розташовані на Кінбурнській косі. Очаківська міська, Куцурубська сільська та Чорноморська селищна територіальні громади систематично зазнають атак, зокрема  із застосуванням FPV-дронів.

Протягом 2022-2025 років у Миколаївській області повітряну тривогу оголошували 3713 разів. Найдовша тривала 9 годин 53 хвилини 53 секунди (20 серпня 2024 року).

Упродовж 2025 року внаслідок ворожих атак у місті Миколаєві загинуло 5 людей, ще 59 мешканців отримали поранення. Загалом у Миколаївській області у 2025 році внаслідок обстрілів росіян загинуло 11 людей.

Безпекова ситуація впливає на поведінку громадських і політичних гравців. Мирні зібрання проводять із дотриманням спеціальних вимог: обмежена кількість учасників, наявність укриття тощо. У Миколаєві щонеділі проходять акції на підтримку військовополонених та зниклих безвісти під гаслом “Не мовчи. Полон вбиває”. Також відбуваються тематичні заходи, серед яких акція “Прийми дитину в родину”, соціальна акція за безбар’єрність, виставки-прилаштування тварин, ярмарки народної майстерності, зокрема “Таврійка єднає!”.

Протягом 2025 року до виконавчого комітету Миколаївської міської ради надійшло 82 звернення від громадських об’єднань про намір проведення масових публічних заходів, з них 81 — від громадських організацій або їхніх відокремлених підрозділів, 1 — від громадської спілки. Від політичних партій або їхніх територіальних підрозділів та від депутатів місцевих рад звернень про проведення масових заходів не надходило.

Через систематичні обстріли в Очаківській, Куцурубській та Чорноморській громадах масових заходів не проводять.

За даними Центру протимінної діяльності, відображеними на інформаційному ресурсі IMSMA, територія Миколаївської області, ймовірно забруднена або забруднена вибухонебезпечними предметами, становить 13 621 га. Нетехнічне обстеження територій триває. Площа розмінованих і вивільнених територій становить 7793 га. З початку повномасштабного вторгнення зафіксовано 112 інцидентів із вибухонебезпечними предметами, унаслідок яких загинуло 35 осіб, з них 4 дитини, а також постраждало 104 особи, зокрема 15 дітей.

За даними ACLED (Ukraine Conflict Monitor), у період з 24 лютого 2022 року до 31 грудня 2025 року на території Миколаївської області зафіксовано 3652 події. З них бойові зіткнення — 154, авіаційні та дронові удари — 905, артилерійські обстріли — 2 496, інші (вибухи) — 78, насильство проти цивільного населення — 19.

З початку повномасштабного вторгнення піротехніки ДСНС вилучили і знищили 31377 одиниць вибухонебезпечних предметів. За допомогою ручного та механізованого розрахунків розміновано 12228 га території, до чого було залучено 15 010 піротехніків й ідентифікаторів.

Таблиця: Стан відновлення об’єктів інфраструктури у Миколаївській області

За інформацією Міністерства освіти та науки України в Миколаївській області за період повномасштабного вторгнення зруйновано 14 дитячих садочків та 19 шкіл. Пошкоджено 104 дитячі садочки, 126 шкіл, 12 закладів професійної (професійно-технічної) освіти, 11 закладів фахової передвищої освіти, 5 закладів вищої освіти, 8 закладів позашкільної освіти. Всього пошкоджено 266 освітніх об’єктів.

З початком війни через відсутність або недостатню кількість дітей у населених пунктах, руйнування та пошкодження будівель дитячих садків мережа закладів дошкільної освіти скоротилася на 90 одиниць (16,5%). Зокрема, 33 заклади дошкільної освіти ліквідовано, 62 призупинили діяльність, 5 відновили діяльність. На тимчасово окупованій території Очаківської міської територіальної громади розташований 1 заклад дошкільної освіти, який не функціонує. Пошкоджено 12 закладів професійної освіти, з яких 7 — у Миколаївській області та 5 — у м. Миколаєві. Пошкоджено 10 закладів фахової передвищої й 5 закладів вищої освіти

З 24 лютого 2022 року в Миколаївській області внаслідок військової агресії Російської Федерації зазнали руйнування 13 об’єктів та пошкоджено 154 об’єкти інфраструктури закладів охорони здоров’я. На сьогодні 50 об’єктів повністю відновлено, а 63 об’єкти відновлено частково. Всі заклади забезпечені дизельними генераторами і резервом палива за підтримки Міністерства охорони здоров’я України, міжнародних донорів і благодійних організацій, що підвищує стійкість медичної системи та забезпечує доступність допомоги. У 24 закладах функціонують сонячні електростанції.

Внаслідок воєнних дій з 12 квітня 2022 року м. Миколаїв позбавлене централізованого питного водопостачання внаслідок руйнування ворогом об’єктів водозабору з річки Дніпро на території Херсонської області та водогону “Дніпро-Миколаїв”.

Реалізація проєкту будівництва водозабору з р. Південний Буг та магістрального водогону (І–III ділянки) у 2025 році фінансується з державного бюджету в обсязі 8,0 млрд грн у межах програми з ліквідації наслідків знищення Каховської ГЕС. З квітня 2025 року замовником визначено Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області, укладено договори з генпідрядником ТОВ “ГК ‘АВТОСТРАДА’”. З травня 2025 року розпочато активну фазу будівництва. Станом на кінець серпня 2025 року збудовано магістральний водогін (у дві нитки) протяжністю 67,3 км та 3 водопровідні насосні станції. 

Станом на кінець 2025 року в місті відновлено централізоване водопостачання, однак вода не відповідає стандартам питної. Триває промивання мереж і будівництво очисних споруд. Очікується, що перехід до постачання питної води відбудеться у 2026 році.

За інформацією Миколаївської ОВА, до територіальної автоматизованої системи централізованого оповіщення в області під’єднано 296 сирен та 87 кінцевих пристроїв. Від початку повномасштабного вторгнення в області додатково облаштовано 118 сирен у 90 населених пунктах, що дозволило забезпечити охоплення всієї території регіону. 

У відкритому доступі оприлюднено дані про укриття в Миколаєві та області, але досі фіксуються випадки обмеженого доступу до них. Зокрема, 4 серпня 2025 року поліція відкрила кримінальне провадження за фактом зачиненого укриття під час ракетної атаки: вночі з 2 на 3 серпня група підлітків не змогла потрапити до сховища під час повітряної тривоги.

Проблема з укриттями існує давно: в 2014 році готовими до використання були лише 40% укриттів. Станом на липень 2025 року у місті наявні 458 укриттів (222 сховища, 216 найпростіших, 20 мобільних укриттів). Розглядається можливість встановлення мобільних укриттів у мікрорайонах Ліски, Намив та Північний.

5 лютого 2026 року під час моніторингу, проведеного Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини у Миколаївській області Спартаком Гукасяном, зафіксовано зачинені укриття та відсутність інформації про відповідальних осіб.

Соціальний капітал та бюджетні пріоритети

У Миколаївській області з 24 лютого 2022 року обліковано 177 516 внутрішньо переміщених осіб (ВПО), з них 46 817 дітей. Станом на січень 2026 в області фактично проживають 120 255 внутрішньо переміщених осіб, з них 29 384 дитини.

При Миколаївській ОВА створено Раду з питань внутрішньо переміщених осіб. Також Ради з питань внутрішньо переміщених осіб діють при Миколаївській, Первомайській, Вознесенській, Баштанській районних військових адміністраціях та у 52 громадах області.

У січні-серпні 2025 року в Миколаївській області послугами служби зайнятості скористалися 17 183 особи, які шукали роботу, з них 11 183 мали статус зареєстрованого безробітного. Працевлаштовано 4 981 людину, зокрема 263 — за компенсаційними програмами для роботодавців. Надано компенсацію витрат за облаштування 31 робочого місця для працевлаштованих осіб з інвалідністю. Проходили професійне навчання 903 безробітні особи. 140 учасників бойових дій та людей з інвалідністю внаслідок війни скеровані на навчання в межах реалізації експериментального проєкту з організації професійного навчання учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни в закладах професійної освіти Державної служби зайнятості. У зазначений період до громадських та інших робіт тимчасового характеру залучено 407 осіб, скеровано на суспільно корисні роботи 4 478 осіб. Отримали ваучер на навчання 607 осіб.

За прогнозами, у 2026 році показник кількості зайнятих економічною діяльністю у віці 15–70 років порівняно з 2025 роком збільшиться і становитиме 300,7 тис. осіб. Показник рівня безробіття населення у віці 15–70 років знизиться і становитиме 15%.

У грудні 2025 року розмір середньої заробітної плати штатних працівників у Миколаївській області становив 29 709  грн, що на 22% більше, ніж у листопаді. Втім, вже у січні 2026 середня заробітна плата в області становила 25090 грн. Таке коливання, ймовірно, є сезонним і пов’язане з виплатою премій у попередньому місяці.

Основні показники бюджету міста Миколаєва на 2025 рік:

• доходи — 4,366 млрд грн; 
• видатки — 4,237 млрд грн.

Динаміка доходів за роками:

• 2023 рік — 5,056 млрд грн;
• 2024 рік — 4,715 млрд грн;
• 2025 рік — 4,366 млрд грн.

“Основною причиною загального зниження доходів є вилучення ПДФО — навіть не військового, а загалом силового: поліції, ДСНС — усіх силовиків. Крім того, з 2025 року цивільне ПДФО буде становити не 64%, а 60%. Тобто у нас ще будуть цивільного податку. На жаль, у нас зменшується дохідна частина порівняно з 2023 та 2024 роками", — зазначила Віра Святелик, директорка департаменту фінансів Миколаївської міськради.

Нагадаємо, що Олександр Сєнкевич — міський голова Миколаєва — критикував рішення уряду й Верховної Ради щодо спрямування до державного бюджету “військового” ПДФО та повідомляв, що Миколаїв не зможе купувати квартири військовослужбовцям, якщо у міста заберуть “військовий” ПДФО. 

Втім, за підсумками 2025 року в бюджеті Миколаєва невитраченими залишились 653 млн грн. Такими є офіційні дані використання коштів бюджету Миколаєва станом на 1 січня 2026 року, опубліковані на офіційному сайті міської ради.

За інформацією Головного управління ДПС у Миколаївській області, у 2025 році до державного бюджету мобілізовано 16,6 млрд грн, що на 25,6%, або на 3,4 млрд грн, більше, ніж у 2024 році.

У бюджеті Миколаєва на 2026 рік є нестача фінансування у понад 1 млрд грн. Міська влада звернулася з проханням про дофінансування до Міністерства фінансів.

Від початку повномасштабної війни 342 підприємства релокувалися з території Миколаївської області, ще 165 — припинили роботу. Найбільше бізнесів обрали для нового місця роботи Закарпатську та Львівську області — 120 та 199 компаній відповідно. До списку популярних для релокації безпечних регіонів потрапили також Чернівецька область (78 релокантів) та Івано-Франківщина — 70.

На території Миколаївської області станом на травень 2023 року вже відновлена робота чотирьох великих підприємств. Ідеться про компанії Agrofusion та PepsiCo, пивзавод “Янтар” і фірму “Нібулон”.

Вже у 2026 році в інтерв’ю для “Новини.LIVE” міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич повідомив: “З 2022 року в нас виїхала велика кількість бізнесів — малих і середніх. Великий бізнес повністю закрився. Тобто наші найбільші платники податків закрились. Миколаїв був другим в Україні за розміром містом-портом. Сьогодні наш порт не працює. Після окупації Кінбурнської коси вихід із нашого порту закритий. Усі портові компанії закрилися і просто не працюють”, — пояснив він. 

Водночас мер висловив сумнів, що механізм страхування військових ризиків, створений урядом, допоможе повернути великий бізнес назад у місто. “Більшість із тих, хто релокувався, навряд чи повернуться. Єдине, що вони можуть, — мультиплікувати свої бізнеси: якщо тут у них є напрацювання, а переїхали вони на захід чи в центр, то можуть повернутися й розвивати тут другий офіс”, — зазначив міський голова.

Втім, у 2025 році співзасновник monobank Олег Гороховський змінив місце реєстрації з Дніпра на Миколаїв. Також, за інформацією, яку оприлюднив Віталій Кім, начальник Миколаївської ОВА, в інтервʼю “Новини.Live”, у 2025 році на Миколаївщині зареєструвалися 940 нових підприємств, а кількість робочих місць зросла на 4,7%. 

Наприкінці грудня 2025 року Миколаївська ОВА прозвітувала, що впродовж майже 4 років повномасштабної війни органи влади області забезпечують стабільну і скоординовану підтримку Сил Оборони України. Загальний обсяг фінансування з місцевих бюджетів усіх рівнів уже сягнув 3,3 млрд грн: 

• 800 млн грн виділено з обласного бюджету;
• 1 млрд грн — з бюджету міста Миколаєва;
• 1,5 млрд грн спрямували територіальні громади області.

Низку проєктів на підтримку Сил оборони реалізували ОВА, місцеві ради та громади. Для потреб Збройних Сил України за бюджетні кошти придбано 66 автомобілів, ще близько 60 одиниць транспорту закуплено через волонтерські ініціативи за координації з владою та передано військовим підрозділам. За організаційного сприяння Миколаївської ОВА в партнерстві з місцевим бізнесом для ЗСУ закуплено та передано понад 1 000 безпілотників DJI Mavic 3 Pro. За кошти обласного бюджету придбано понад 2 900 FPV-дронів на загальну суму 57 млн грн 

Крім того, в Миколаївській області реалізується грантова підтримка малого та середнього бізнесу. З 2022 року фінансову допомогу отримали 2 660 підприємців на загальну суму 123 млн грн. У 2025 році гранти було надано 891 підприємцю на суму 43 млн грн. Загалом Миколаївська ОВА залучила 333 млн євро міжнародної підтримки за 2022–2025 роки.

Відповідно до звіту міського голови Миколаєва Олександра Сєнкевича, у 2025 реалізовані такі проєкти:

• завод з переробки будівельних матеріалів створено у співпраці з JICA;
• проєкт модернізації електротранспорту Миколаєва (ЄБРР);
• проєкти Північної екологічної фінансової корпорації (NEFCO);
• енергетичний майстер-план міста (UNEP);
• відновлення житла та резервна генерація: HOPE і REpower.

У Миколаєві створено окремий сайт, який містить інформацію про  гуманітарну допомогу, яку отримує місто. Також на ньому регулярно оновлюються звіти про її використання.

Місто Миколаїв співпрацює з більш ніж 50 міжнародними організаціями. Ключову роль у відновленні Миколаївщини взяло на себе Королівство Данія. 31 березня 2023 року представники данської й української сторони провели перше засідання Керівного комітету миколаївсько-данського партнерства та підписали меморандум про взаєморозуміння. У документі визначена стратегічна рамка з акцентом на таких напрямках: енергетика, водопостачання, соціальна інфраструктура та сільське господарство. Станом на початок 2026 року Данія надала Миколаївщині допомоги вже на 170 млн євро — про це зазначав  Віталій Кім, начальник Миколаївської ОВА.

Партнерами Миколаєва є або були такі організації: Handicap International, Антикорупційна ініціатива ЄС (EUACI),  Асоціація “Нарбонна-Україна”, Товариство Червоного Хреста, IsraAID, Управління ООН з обслуговування проєктів (UNOPS), Представництво Данської ради у справах біженців в Україні, Federation Nationale de Protection Civile, Американська організація “Waves for water”, Save the Children International, USAID, OXFAM, Міжнародна організація з міграції (МОМ), UNICEF, Програма розвитку ООН, міжнародні q українські міста-партнери. 

Міжнародна підтримка залишається одним із ключових інструментів відновлення Миколаївщини та формування стійкого розвитку регіону в середньостроковій перспективі.

Блок 2. Політичний ландшафт у 2019–2022 роках

Президентські вибори

За результатами першого туру президентських виборів 30 березня 2019 року в Миколаївській області лідером став Володимир Зеленський, якого підтримали 40,74% виборців. Друге місце посів Юрій Бойко, який позиціювавв себе як самовисуванець і член партії “Опозиційний блок”. Його підтримали 17,33% миколаївських виборців. Третім став Петро Порошенко із 12,52% голосів на свою підтримку.

На повторному голосуванні, яке відбулося 24 квітня 2019 року, за Володимира Зеленського проголосували 85,52% виборців, а за Петра Порошенка — 9,69%. За підсумками загальноукраїнського голосування Миколаївська область продемонструвала високий рівень підтримки Володимира Зеленського, увійшовши в першу десятку серед усіх областей України.

Миколаївська обласна державна адміністрація

Після перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах з серпня до вересня 2019 року т.в.о голови Миколаївської обласної державної адміністрації (далі — ОДА) був Олександр Трайтлі. У 2019 році народний депутат України від політичної партії “Слуга Народу” Давид Арахамія вирішив провести опитування на своїй сторінці в Facebook щодо кандидатів на посаду обласного голови. За його результатами був рекомендований, а згодом — і призначений київський податківець Олександр Стаднік. 

17 листопада 2020 року Володимир Зеленський звільнив Стадніка і призначив т. в. о. голови ОДА Георгія Решетілова (17 по 25 листопада 2020). Як писало видання Forbes, Стаднік не зміг налагодити співпрацю з місцевим бізнесом. 

З 25 листопада 2020 року на посаду голови ОДА призначили місцевого бізнесмена Віталія Кіма, який працював у штабах партії “Слуга народу” на національних виборах. Видання Forbes писало, що на призначення Кіма вплинули його гарні організаторські здібності та дружні стосунки з лідером парламентської фракції “Слуга народу” Давидом Арахамією, який також є вихідцем із Миколаївщини. Крім цього, на місцевих виборах 2020 року Віталій Кім очолював список партії “Слуга народу” до Миколаївської міської ради та був обраний її депутатом. 

1 лютого 2021 року голова Миколаївської ОДА Віталій Кім представив своїх заступників. Георгій Решетілов став першим заступником (повноваження в галузі агропромислового розвитку, земельних відносин, екології, культури). До цього він обіймав посаду керівника апарату Миколаївської ОДА. У 2020 році він балотувався в Миколаївську обласну раду за списками “Слуги народу”, але не пройшов. 

Ігор Кузьмін був призначений заступником голови Миколаївської ОДА (повноваження у галузі розвитку інфраструктури, будівництва, житлово-комунального господарства, цивільного захисту, охорони здоров’я, оборонної та мобілізаційної роботи). З грудня 2019 до вересня 2020 року Кузьмін був першим заступником голови Кіровоградської ОДА, у 2020 році певний час виконував обов'язки голови ОДА. З Миколаївської ОВА Кузьмін був звільнений навесні 2022 року, а згодом був призначений на посаду заступника голови Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області. У листопаді 2024 року він очолив КП “Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації”. Дружина Кузьміна — Олена Кузьміна, депутатка Миколаївської міської ради від партії “Слуги народу” та в.о. директора Миколаївського обласного клінічного госпіталю ветеранів війни.

Микола Марінов став заступником голови ОДА і має повноваження у галузі фінансів, економічного розвитку та децентралізації, туризму. З 2010 до 2014 року він обіймав посаду заступника міністра курортів і туризму АР Крим. У 2014–2015 роках був комерційним директором Національної телекомпанії України. Микола Марінов прямо не пов’язаний з жодною партією.

Олександр Трайтлі також став заступником голови Миколаївської ОДА (повноваження в галузі соціального та гуманітарного розвитку, сфери надання адміністративних послуг). До цього Трайтлі був в.о. начальника департаменту фінансів Миколаївської ОДА. Він прямо не пов’язаний з жодною партією.

11 жовтня 2021 заступником голови ОДА (повноваження у сфері культури, національностей та релігій, сфері охорони здоров'я) був призначений Юрій Гранатуров. На момент призначення він був головою Миколаївської обласної організації партії “За майбутнє”, раніше також був членом партій “Наш край” і “Партія регіонів”. У 2013–2014 роках Гранатуров був в.о. міського голови Миколаєва як секретар міської ради, у 2014–2015 роках — міським головою Миколаєва, а у 2015–2020 роках — депутатом Миколаївської міської ради від партії “Наш край”. 

6 травня 2022 року Валентина Гайдаржи було призначено на посаду заступника голови Миколаївської ОВА. Він має досвід роботи в органах місцевого самоврядування ще з 2000-х років. У квітні 2017 року він пройшов конкурс на заміщення посади заступника голови Миколаївської ОДА (тоді її керівником був Олексій Савченко) і займався питаннями розвитку інфраструктури, будівництва, екології, житлово-комунального господарства та цивільного захисту. Влітку 2021 року голова Миколаївської ОДА Віталій Кім взяв Гайдаржи на позицію свого радника. Станом на 2026 рік той продовжує обіймати посаду заступника голови Миколаївської ОВА/ОДА

Склад і структура керівництва Миколаївської ОДА до початку повномасштабного вторгнення залишалися відносно сталими. Суттєвих кадрових змін у цей період не відбувалося.

Парламентські вибори

21 травня 2019 року новообраний Президент України Володимир Зеленський достроково припинив повноваження народних депутатів України VIII скликання та призначив позачергові вибори до Верховної Ради України на 21 липня 2019 року, хоча до завершення терміну складу парламенту на той час залишилося менш ніж пів року. 

У 2019 році за підсумками позачергових виборів у всіх 6 округах Миколаївщини перемогу здобули представники партії “Слуга народу”. 

Олександр Пасічний переміг у виборчому окрузі №127 (Заводський район міста Миколаєва, Миколаївський район, Очаківський район, місто Очаків). У Верховній Раді він є членом Комітету з питань бюджету, до набуття депутатських повноважень був підприємцем.

Олександр Гайду переміг у виборчому окрузі №128 (Інгульський та Корабельний райони міста Миколаєва). У Верховній Раді — Голова Комітету з питань аграрної та земельної політики. До набуття депутатських повноважень — виконавчий директор ТОВ “Вібо-Транс”. З 2011 до 2017 року обіймав посаду керівника морського спеціалізованого порту “Ніка-Тера”, який належить до Group DF Дмитра Фірташа (український бізнесмен із проросійськими поглядами; з 2021 року перебуває під українськими санкціями; у США його підозрюють у хабарництві та створенні злочинної організації). За даними “Української правди”, Олександр Гайду в 2021 році входив у групу Іллі Павлюка (бізнесмен, що мав неформальну групу з майже 30 орієнтованих на нього народних депутатів у складі фракції “Слуга народу”).

Ігор Копитін переміг у виборчому окрузі №129 (Центральний район міста Миколаєва та Вітовський район). У Верховній Раді — голова підкомітету з питань оборонної промисловості та технічної модернізації Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Копитін до набуття депутатських повноважень був директором ТОВ “Автомодерн”.

Ігор Негулевський переміг у виборчому окрузі №130 (Баштанський, Березнегуватський, Казанківський, Новобузький, Новоодеський та Снігурівський райони) У Верховній Раді — член Комітету з питань транспорту та інфраструктури. До обрання народним депутатом був директором ТОВ “Софія-Граніт”.

Артем Чорноморов переміг у виборчому окрузі №131 (Доманівський, Веселинівський, Вознесенський, Єланецький райони, міста Вознесенськ та Южноукраїнськ). У Верховній Раді — член Комітету з питань аграрної та земельної політики. До обрання народним депутатом був генеральним директором ТОВ “СмартАгрі”. Артем Чорноморов, за даними “Української правди”, у 2021 році входив у групу Іллі Павлюка.

Максим Дирдін переміг у виборчому окрузі №132 (Арбузинський, Врадіївський, Кривоозерський, Первомайський райони та місто Первомайськ). Він є членом Комітету з питань правової політики. У грудні 2022 року був призначений представником Верховної Ради України у Конституційному Суді України. До набуття депутатських повноважень, у 2006–2016 роках, працював на кафедрі кримінального права в Університеті державної фіскальної служби України. Також був адвокатом, з 2016 року — головним радником гендиректора ПрАТ “Санта Україна”, яке належало Євгену Дирдіну — батьку політика. 

На виборах до парламенту виборці Миколаївщини віддали понад 50% голосів за партію “Слуга народу”, 18,09% — за партію “Опозиційна платформа — За життя” та 5,03% — за партію “Європейська Солідарність”. 

У багатомандатному виборчому окрузі (за партійними списками) були обрані три депутати, які, за інформацією з сайту Верховної Ради, проживали на території Миколаївщини: Давид Арахамія, Ірина Аллахвердієва (у 2025 році склала повноваження) та Олена Мошенець. Всі вони представляють партію “Слуга народу”.

Давид Арахамія — народний депутат, обраний за списками “Слуги народу”, голова однойменної фракції в парламенті, голова підкомітету з питань нагляду за діяльністю державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, правоохоронних органів, правоохоронних органів спеціального призначення та розвідувальних органів Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки. До депутатства займався ІТ-бізнесом.

Ірина Аллахвердієва (з 2022 року — Кормишкіна) була обрана народною депутаткою від партії “Слуга народу” (№116 у списку) як безпартійна. Членкиня однойменної фракції. Голова підкомітету з питань тарифного та нетарифного регулювання Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. На момент парламентських виборів була директоркою Миколаївської обласної дирекції ПрАТ СК “Уніка”. У 2023 році ввійшла до списку найбільших землевласників у Верховній Раді. Разом із чоловіком (бізнесменом-аграрієм і на той час — депутатом Миколаївської обласної ради від партії “Наш край”) Юрієм Кормишкіним володіла 66 земельними ділянками загальною площею близько 115 га у Миколаївській області, 35 із яких були придбані Юрієм Кормишкіним у 2022 році. У 2025 році склала повноваження і стала головою наглядової ради двох компаній агрохолдингу “ПАЕК”.

Олена Мошенець була обрана народною депутаткою від партії “Слуга народу” під №56 у списку як безпартійна. Членкиня однойменної фракції. З 10 листопада 2019 року — членкиня партії. Заступниця голови Комітету з питань антикорупційної політики. Її можна тільки номінально назвати представницею Миколаївщини, адже вона понад 20 років живе у Києві, де займалася журналістикою до набуття депутатського мандату. 

Місцеві вибори

Обласна рада

Миколаївська обласна рада поточного скликання сформована у 2020 році за результатами чергових місцевих виборів у складі 64 депутатів. До неї ввійшли представники таких партій: “Опозиційна платформа — за життя” — 18 депутатів, “Слуга народу” — 16, партія “Наш край” — 10, партія “Європейська Солідарність” — 8, “Пропозиція” — 7, “За майбутнє” — 5. Відповідно до регламенту, були створені фракції всіх політичних партій, обраних до ради. 

Загалом у виборах до Миколаївської облради взяли участь 632 кандидатів, а найбільшу прихильність здобув кандидат від місцевого осередку партії “Опозиційна платформа — За життя” Володимир Фроленко, за якого проголосували 4 742 виборці. 

Якщо говорити про гендерний склад нового депутатського корпусу, то серед обраних депутатів — 45 чоловіків (70,3%) та 19 жінок (29,7%). За віком найбільшу групу становили обранці від 36 до 59 років (47 осіб). 11 депутатів — старші за 60 років, а ще 5 належать до вікової категорії 18–35 років.

Головою обласної ради 52 голосами депутати обрали Ганну Замазєєву з партії “Слуга народу”, заступником — Володимира Фроленка (“Опозиційна платформа — За життя”). На посаду заступника голови обласної ради Ганна Замазєєва пропонувала обрати депутата від “Європейської Солідарності” Михайла Талпу. Втім, він відмовився обійняти посаду у керівництві обласної ради, а депутати не запропонували іншої кандидатури. Згодом Талпа склав із себе повноваження голови фракції “Європейська Солідарність”, а у 2022 році склав депутатський мандат і приєднався до команди міського голови Миколаєва Олександра Сєнкевича. Станом на 2026 рік Михайло Талпа працює на посаді начальника департаменту стратегічного розвитку та інформаційних технологій Миколаївської ТЕЦ. 

Миколаївська міська рада

Миколаївська міська рада поточного скликання сформована у 2020 році за результатами чергових місцевих виборів у складі 54 депутатів. До неї увійшли представники таких партій: “Опозиційна платформа — за життя” — 17 депутатів, “Пропозиція” — 12, “Слуга народу” — 9, “Європейська Солідарність” і “Партія Шарія” — по 5, “Наш край” — 4. 

За результатами аналізу ОПОРИ, до міської ради балотувалися 666 кандидатів. Найбільшу прихильність отримав кандидат від місцевого осередку партії “Опозиційна платформа — За життя” Артем Ільюк — за нього проголосували 2 873 виборці. 1 523 голоси набрав кандидат від партії “Наш край” Дмитро Січко. Своєю чергою, за кандидата від партії “Пропозиція” Федора Панченка проголосували 1 147 виборців.

За віком найбільшу кількість становили депутати, яким від 36 до 59 років (35 осіб). 12 депутатів належали до вікової категорії 18-35 років. Ще 7 депутатів — віком за 60 років. Усі депутати, за даними сайту ЦВК, проживали у Миколаєві чи Миколаївській області.

Серед 54 депутатів — 35 чоловіків (64,8%) та 19 жінок (35,2%). Найбільше жінок у Миколаївській міській раді представляла партія “Опозиційна платформа — За життя”.

Миколаївським міським головою став представник партії “Пропозиція” Олександр Сєнкевич, який у другому турі переміг представника “ОПЗЖ” Владислава Чайку.

25 листопада 2020 року Миколаївська міська ТВК оголосила результати повторного голосування за міського голову. Як зазначено в її протоколі, участь у голосуванні взяли 91 076 виборців. За Олександра Сєнкевича голоси віддали 54 411 виборців (59,74% від загальної кількості виборців, які взяли участь у голосуванні), за Владислава Чайку — 35 416 виборців (40,26%). Недійсними були визнані 1 248 виборчих бюлетенів.

Секретарем міської ради обрали представника партії “Пропозиція” Дмитра Фалька.

Відповідно до регламенту міської ради, в ній були створені фракції всіх політичних партій: “Пропозиція”, “Слуга народу”, “Європейська Солідарність”, “Опозицційна платформа — За життя”, “Партія Шарія”. Водночас депутати від партії “Наш край” — імовірно, через внутрішні суперечності — фракції не створили.

У 2022 році фракції “ОПЗЖ” і “Партії Шарія” були розформовані.

Також у 2021 році були створені дві депутатські групи:

• “Жінки за мир” (створена депутатками від партії “Опозиційна платформа — За життя”, очолила групу Єлизавета Тріщанович);
• “За здорове місто” (створена депутатами від партії “Опозиційна платформа — За життя”, очолив групу Олександр Мєдвєдєв)

Новобрані депутати Миколаївської міської та обласної рад переважно не проявляли антиукраїнських поглядів, за винятком окремих персоналій. Так, 31 грудня 2020 року депутат міської ради від “ОПЗЖ” Максим Невінчанний опублікував у Facebook новорічне привітання від президента країни-агресора. Це викликало обурення громадян, а міськрада прийняла рішення “Про засудження вчинку депутата Миколаївської міської ради VIII скликання Невінчанного М.А.”. Нині Невінчанний внесений до бази “Миротворець”. 

Блок 3. Політичний ландшафт в області та обласному центрі у 2022–2025 роках

Військові адміністрації

24 лютого 2022 року Президент України утворив військові адміністрації на базі облдержадміністрацій, Миколаївську ОВА очолив Віталій Кім, який станом на березень 2026 року продовжує здійснювати ці повноваження.

Після деокупації частини Миколаївської області 17 листопада 2022 року Президент України своїм Указом №778/2022 утворив 3 місцеві військові адміністрації: Горохівську сільську (Баштанський район, керівник —  Радіон Завадський); Первомайську селищну (Миколаївський район, керівник — Максим Коровай) та Снігурівську міську (Баштанський район, керівник —  Іван Кухта). У 2023 році Верховна Рада передала утвореним військовим адміністраціям повноваження відповідних ОМС. Керівництво ВА не змінювалося протягом повномасштабного вторгнення. 

У Миколаєві міської військової адміністрації не створювали, попри складну ситуацію з явкою депутатів міськради на сесії. У 2022–2925 роках міська рада проводила засідання онлайн, а з 30 жовтня 2025 року — у змішаному режимі. Втім, рада продовжує функціонувати, приймає бюджетні та земельні рішення, виділяє кошти на підтримку ЗСУ. Зазначимо, що начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім та заступник начальника Миколаївської РВА Раміль Агабеков є чинними депутатами Миколаївської міської ради обрані за списками партії “Слуга народу” і виконують свої депутатські обов’язки.

Миколаївська обласна рада

Першим рішенням першого пленарного засідання Миколаївської обласної ради (11-та позачергова сесія) після повномасштабного вторгнення, яка відбулася 26 квітня 2022 року, стало “Звернення депутатів Миколаївської обласної ради до мешканців тимчасово окупованих територій Миколаївської та Херсонської областей, Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України щодо ігнорування та невизнання будь-яких псевдореферендумів за “народну республіку”. У засіданні взяли участь 43 депутати, за результатами поіменного голосування всі підтримали це рішення.

З 2020 року головою обласної ради була представниця партії “Слуга народу” Ганна Замазєєва, яку 10 березня 2023 року КМУ призначив головою Державного агентства з питань енергоефективності та енергозбереження. У неї був тільки один заступник, обраний від “Опозиційної платформи — За життя” депутат Володимир Фроленко. 1 березня 2023 року він написав заяву про дострокове припинення повноважень — за його словами, “щоб більше не було безпідставного тиску на мене та моїх колег”. 9 березня на сесії облради Ганна Замазєєва повідомила, що підписала розпорядження про звільнення його з посади. Депутатом обласної ради Володимир Фроленко залишився.

16 березня 2023 року, на першій від початку російського вторгнення офлайн-сесії облради, Ганна Замазєєва склала свої повноваження. На цьому ж засіданні обрали нового першого заступника голови — депутата з фракції “Слуга народу” Антона Табунщика (за це рішення проголосував 41 депутат із 43 присутніх на засіданні, один проголосував проти). 

25 квітня 2024 року на 21-й сесії, шляхом таємного голосування депутати обрали Табунщика на посаду голови Миколаївської обласної ради. “За” проголосували 39 депутатів, ще четверо — “проти”. Першим заступником голови облради обрали Ігоря Щербину (“Слуга народу”), заступником — Дениса Андрєєва (обраний від партії “Опозиційна платформа — За життя”).   

До 2022  року в Миколаївській обласній раді існувала фракція “Опозиційної платформи — За життя”. За повідомленням тодішнього першого заступника голови ради Володимира Фроленка (раніше він очолював цю фракцію), 31 березня 2022 року депутати прийняли рішення припинити роботу фракції та створити нову депутатську групу “За життя та Україну”. Втім, голова облради оголосила про створення групи аж 9 березня 2023 року, бо тільки напередодні отримала заяви від депутатів. В нову групу увійшло 9 членів колишньої фракції партії “ОПЗЖ”: Євген Горбуров, Денис Андрєєв, Андрій Головчанський, Олег Козлов, Людмила Кошова, Ірина Підпала, Тетяна Потапенко, Олег Солтис і Андрій Фат’янов.

У вересні 2025 року відбувся саморозпуск депутатської фракції “Наш край” на підставі рішення, прийнятого на зборах цієї політичної партії 12 вересня 2025 року. Одночасно на зборах депутатів було сформовано депутатську групу “Альтернатива”, до складу якої ввійшли 9 депутатів обласної ради: Андрій Закусілов, Надія Іванова (керівниця групи), Олександр Кукуруза, Юрій Мавродієв, Христина  Малиш, Ольга Остапчук, Володимир Поточняк, Тахір Садрідінов, Григорій Ташлик.

Протягом 2022–2025 років депутатський корпус обласної ради скоротився з 64 до 60 осіб. Ротації відбулися в таких партіях: “Слуга народу” (увійшли до ради Олена Герасимчук, Ігор Щербина, Катерина Коноплянникова й Альбіна Бондаренко; вибули Ганна Замазєєва, Євгеній Ігнатенко, Володимир Висоцький і Владислав Невеселий); “Наш край” (увійшли до облради Володимир Поточняк, Христина Малиш, Юрій Мавродієв, Ольга Остапчук; вибули Юрій Кормишкін, Олена Донченко, Світлана Федорова, Олег Маляренко); “За майбутнє” (увійшли до складу ради Наталія Тернавська й Анатолій Ніколенко; вибули Руслан Нерода, Альона Кара, Оксана Калюжна); “Європейська Солідарність” (увійшов до складу ради Сергій Чорний, вибув Михайло Талпа).

Троє депутатів  — Олександр Потьомкін, Юрій Крет та Олександр Сіроштан — обрані від партії “Опозиційна платформа — За життя”, теж склали мандати. Втім, їх не можна замінити наступними кандидатами у виборчому списку через судову заборону партії на національному рівні. 

Тож станом на 2025 рік у Миколаївській облраді функціонують такі фракції та групи: 

• фракція “Європейська Солідарність” (8 депутатів, голова — Руслан Пересунько);
• фракція “Слуга народу” (16 депутатів, голова — Віталій Порхун);
• фракція “Пропозиція” (6 депутатів, голова — Андрій Волков);
• фракція “За майбутнє” (4 депутати, голова — Олександр Пліткін);
• депутатська група “За життя та Україну” (6 депутатів, обраних від партії “Опозиційна платформа — За життя”, голова — Андрій Фат’янов);
• депутатська група “Альтернатива” (9 депутатів, обраних від партії “Наш край”, голова — Надія Іванова);
• позафракційні — 10 депутатів (1 депутат, обраний від партії “Наш край”, 9 — від партії “Опозиційна платформа — За життя”).

За час роботи поточного скликання Миколаївської обласної ради відбулося 32 пленарні засідання: 

• у 2020 році — 3;
• у 2021 році — 6;
• у 2022 році — 5;
• у 2023 році  — 6;
• у 2024  році — 6.
• у 2025  році — 6

Протоколи й інші публічні документи Миколаївської обласної ради доступні на її сайті.

Миколаївська міська рада

У 2025 році Олександр Сєнкевич продовжує очолювати місто Миколаїв, а секретарем міської ради Дмитро Фалько. Заступники міського голови: перший заступник — Віталій Луков; заступники — Анатолій Петров, Сергій Коренєв, Юрій Андрієнко; керуючий справами виконавчого комітету — Андрій Волков. Жодних змін від початку повномасштабного російського вторгнення в керівництві міськради не відбулося.  

В перші місяці воєнного стану Миколаївська міська рада не збиралася, бо, за словами міського голови, не було такої необхідності. Вже 28 липня 2022 року було прийняте рішення №13/1 про доповнення Регламенту особливостями організації та роботи ради, постійних та інших її комісій під час воєнного стану. Йшлося про можливість дистанційної участі в них.

На першій після початку повномасштабного вторгнення сесії (13-та сесія міськради була призначена на 24 лютого, але не відбулася) 28 липня 2022 року фракція “Партії Шарія” заявила про припинення діяльності. Два її представники — Микола Карцев і Лариса Дробот — заявили про вихід із партії та її фракції, а також про рішуче засудження агресії Російської Федерації. На той час мандатів з ексшаріївців ніхто не склав, хоча напередодні пленарного засідання медіа повідомляли про можливе дострокове припинення повноважень саме Миколи Карцева та Лариси Дробот. 

Протягом 2022–2024 років існування припинили одразу дві фракції Миколаївської міської ради (“Опозиційна платформа — За життя” та “Партія Шарія”). Станом на квітень 2024 року в міській раді функціонують фракції “Пропозиція” (14 депутатів), “Слуга народу” (9 депутатів) та “Європейська Солідарність” (5 депутатів). 

За повідомленням партії “Слуга народу” у Миколаївській області,  27 травня 2025 року відбулося засідання фракції в Миколаївській міській раді, під час якого Тетяна Домбровська склала повноваження голови фракції “за сімейними обставинами” та зазначила, що продовжить працювати в складі фракції. Натомість головою фракції було обрано депутата Миколаївської міськради, лідера руху “ЗеМолодіжка” Раміля Агабекова. 

30 вересня 2025 року на сесії міськради  було повідомлено про створення депутатської групи “Санація”, яку очолив Андрій Єрмолаєв. До її складу ввійшли Сергій Кантор (позафракційний, обраний від “Нашого краю”); Андрій Єрмолаєв (“Пропозиція”); Світлана Бабаріка (“Європейська Солідарність”); Олександр Розумний (“Слуга народу”); Юрій Степанець (“Слуга народу”); Тетяна Домбровська (“Слуга народу”); Олександр Ковтун (позафракційний, обраний від “Партії Шарія”); Лариса Дробот (позафракційний, обрана від “Партії Шарія”); Андрій Кучеренко (позафракційний, обраний від “Партії Шарія”). 

Станом на 1 жовтня 2025 року до складу Миколаївської міської ради входить 51 депутат.

Припинили повноваження такі депутати:

1. Сергій Коренєв, обраний від партії “Пропозиція”. Повноваження припинено на підставі рішення міської ради від 2 лютого 2021 року №3/13 за його заявою про складення депутатських повноважень. Замість Коренєва став депутатом Євгеній Павлович.

2. Максим Невінчанний, обраний від політичної партії “Опозиційна платформа — За життя”. Повноваження припинено на підставі рішення міської ради від 29 лютого 2024 №29/75 у зв’язку з несплатою аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 12 місяців із дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, та відкриту публічну антиукраїнську позицію та діяльність. З лютого 2022 року цей колишній депутат перебуває за кордоном, де продовжує пропагувати російські наративи. У 2023 році він з’являвся в російському медіапросторі як представник проєкту Віктора Медведчука “Другая Украина”.

3. Олег Третяк, обраний від політичної партії “Опозиційна платформа — За життя”. Повноваження припинено на підставі рішення міської ради від 25 квітня 2024 року №31/9 за його заявою про складення депутатських повноважень; 

4. Тетяна Кравчук, обрана від “Партії Шарія”. Повноваження припинено на підставі рішення міської ради від 31 липня 2025 року №46/19 за її заявою про складення депутатських повноважень. 

За час роботи поточного скликання Миколаївської міської ради відбулося 49 пленарних засідань, але депутати збиралися 73 рази через оголошені перерви під час окремих сесій: 

• у 2020 році —  2;
• у 2021 році — 10;
• у 2022 році — 4;
• у 2023 році  — 11;
• у 2024  році — 12;
• у 2025  році — 10.

Відповідно до Регламенту Миколаївської міської ради VIII скликання, пленарні засідання ради, засідання постійних та інших комісій у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, які включають території м. Миколаєва, можуть відбуватися в режимі відеоконференції (дистанційне засідання), крім питань, що потребують таємного голосування. З огляду на це, з моменту введення воєнного стану в Україні до жовтня 2025 року засідання сесій Миколаївської міської ради проводили дистанційно в режимі відеоконференції, з листопада 2025 року — в гібридному форматі. 

Протоколи пленарних засідань доступні на сайті міськради.

Комунальні підприємства Миколаївської міської ради

Міське комунальне підприємство “Миколаївводоканал”. 20 листопада 2024 року міськрада презентувала проєкт рішення про створення наглядових рад комунальних підприємств, і “Миколаївводоканал” став пілотним у цьому плані. У результаті 30 вересня 2025 року на “Миколаївводоканалі” запрацювала Наглядова рада. Під час першого засідання її члени обрали голову, заступника голови, а також затвердили ключові напрями діяльності.

15 жовтня 2025 року внаслідок хвороби помер директор “Миколаївводоканалу” Борис Дуденко, який очолював підприємство з 2016 року. 11 листопада 2025 року Наглядова рада оголосила про старт відкритого конкурсу на посаду генерального директора підприємства. Прийом заявок на цей конкурс завершився 2 грудня. 

За інформацією підприємства, на конкурс подалися 19 кандидатів, але до фінального етапу пройшли троє. 29 січня 2026 року Наглядова рада “Миколаївводоканалу” за результатами відкритого конкурсного відбору прийняла рішення про призначення на посаду гендиректора Геннадія Ізюмова. Його професійний шлях розпочався на ПрАТ “Металургійний комбінат ‘Азовсталь’”, де у 1987–2008 роках він працював старшим майстром, а в 2008–2016 роках обіймав посади заступника і керівника цеху водопостачання. У 2016–2019 роках Ізюмов очолював КП “Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”, а протягом 2019–2022 років працював аналітиком з інвестицій у комунальній установі “Агенція розвитку Маріуполя”.

Комунальне підприємство Миколаївської міської ради “Миколаївські парки” з 17 січня 2022 року очолює Дмитро Чумчай. До цього він 20 років (у 1996–2016 роках) працював на ПрАТ “Металургійний комбінат ‘Азовсталь’”, а з 2016 року був директором ККП “Маріупольавтодор”. До нього “Миколаївські парки” очолював Дмитро Бездольний.

Комунальне виробниче підприємство по організації харчування у навчальних закладах Миколаївської міської ради з липня 2025  року очолював Петро Вашеняк, а до нього, з січня 2021 року до липня 2025-го, — Віктор Васильєв. 

У грудні 2025 року з’явилося відео, де працівники приватної компанії “Проссекко 8”, що мала забезпечувати харчування школярів, готували кашу просто неба під дощем, без належних умов. Це викликало гостре обурення батьків та громадськості. За фактом цих порушень правоохоронці відкрили кримінальне провадження, перевіряли можливі порушення санітарних норм, а також інші питання організації харчування дітей. Згодом було повідомлено про підозру керівниці “Проссекко 8” та в. о. директора КВП Петру Вашеняку. Нині розгляд справи триває, а самого Вишеняка відсторонили від займаної посади. За даними YouControl, з 12 січня 2026 року обов’язки директора підприємства виконує Іван Проскурня.  

Миколаївські медіа зазначають, що ТОВ “Проссекко 8” виграло тендер на забезпечення харчування для школярів у Миколаєві. Втім, воно не змогло налагодити процес, тож пізніше поліція відкрила кримінальне провадження і провела обшуки в компанії. 

Комунальне підприємство Миколаївської міської ради “Миколаївська ритуальна служба” з 2023 року очолює Сергій Веселега. За оприлюдненими біографічними даними, він має понад 20-річний стаж роботи в МВС на посадах міліціонера, командира відділення, командира взводу, заступника командира підрозділу, начальника штабу. З 2009 року — пенсіонер, засновник і директор ТОВ “Видис”. До нього підприємство очолювали Михайло Трофанюк (до 2019 року), Олександр Сагайдак (2019–2023 роки), Дмитро Прилуцький (січень-лютий 2023 року).

Миколаївську ритуальну службу пов’язують із низкою резонансних подій. У липні 2022 року миколаївські медіа повідомляли, що слідче управління ГУ Національної поліції в Миколаївській області відкрито кримінальне провадження за фактом виявлення серії правопорушень у сфері надання ритуальних послуг.

У жовтні 2022 року СБУ затримала директора КП ММР “Миколаївська ритуальна служба” Олександра Сагайдака під час наради в Миколаївській міській раді. Йому повідомили про підозру у державній зраді в умовах воєнного стану; згодом обвинувальний акт у цій справі передали до суду.

У липні 2025 року Адміністративна колегія Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України розпочала розгляд справи за ознаками порушення КП ММР “Миколаївська ритуальна служба” законодавства про захист економічної конкуренції. У матеріалах справи йшлося про можливе зловживання домінантним становищем на ринку ритуальних послуг.

Також у місцевих медіа періодично порушують інші чутливі питання, пов’язані з діяльністю КП ММР “Миколаївська ритуальна служба”, як-от проблеми організації роботи на міських кладовищах, взаємодії комунального підприємства з приватними надавачами ритуальних послуг, формування тарифів, а також благоустрій та використання територій поховань, зокрема проведення рекультивації окремих секторів кладовищ.

Комунальне підприємство “Телерадіокомпанія “МАРТ” з 2023 року очолює Віталій Мехеда, Заслужений журналіст України. У 1994–2023 роках він працював у ТОВ ТРК “НІС-ТВ” головним редактором телевізійних програм, а згодом — директором. До нього комунальне підприємство очолювали Наталія Якобсон і Юрій Тазарачєв (наразі він є директором програм, керівник відділу digital).

КУ ММР “Агенція розвитку Миколаєва” в грудні 2025 року очолив Ігор Філіппов. Він має досвід роботи у сфері менеджменту та місцевого самоврядування, а в останні роки супроводжував міжнародні ініціативи для міста. Попередній директор Віктор Сікаленко (період роботи — 2023–2025 роки) у листопаді 2025 року презентував результати роботи команди під час прямого етеру у Facebook. Анна Ганжул очолювала підприємство з 2021 до 2023 року і також була депутаткою Миколаївської районної ради від партії “Пропозиція”, але з особистих причин склала мандат у 2023 році.

Ключові політичні гравці Миколаївської області

Основними політичними гравцями наразі залишаються представники влади, адже саме їм доступний найбільший іміджевий ресурс, зокрема завдяки співпраці з донорськими організаціями.

Віталій Кім у листопаді 2020 року призначений на посаду голови Миколаївської ОДА. Є членом політради Миколаївської обласної організації партії “Слуга народу”. До цього Кім займався будівельним бізнесом. Набув популярності під час російського наступу на півдні країни, ставши джерелом інформації про ситуацію на фронті. Має високу довіру серед громадян України, потрапив у низку всеукраїнських рейтингових опитувань. 

Олександр Пасічний у 2019 році був обраний народним депутатом України від партії “Слуга народу” в окрузі №127. Нині — член Комітету Верховної Ради з питань бюджету. До парламенту займався підприємництвом, заснував ТОВ “ІМІДЖ-2014” та ТОВ “СНБ11” (дистриб’ютори морозива “Рудь” і “Три ведмеді”). У квітні 2023 року очолив Миколаївську обласну партійну організацію “Слуга народу” після призначення Ганни Замазєєвої головою Держагентства з енергоефективності. Очолює Асоціацію футболу Миколаївської області й місцевий підрозділ Української асоціації футболу.

Ігор Копитін у 2019 році був обраний народним депутатом від партії “Слуга народу” в окрузі №129. Нині — член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, член Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. До обрання в парламент був керівником міжнародного бізнесу з торгівлі автозапчастинами для дизельних авто ТОВ “Автомодерн” (компанією володіють його батько та дружина). Керував кількома IT-стартапами. 

Антон Табунщик 25 квітня 2024 року був обраний головою Миколаївської обласної ради. З березня 2023 року обіймав посаду першого заступника та в.о. голови Миколаївської обласної ради. У 2020 році обраний до Миколаївської обласної ради від “Слуги народу”. Раніше працював службовцем у комерційному банку й інших фінансових установах Миколаєва. 

Олександр Сєнкевич із 2015 року обіймає посаду міського голови Миколаєва. У 2015 році обраний від “Об’єднання ‘Самопоміч‘”, у 2020 році — від партії “Пропозиція”, співзасновником якої він є. У вересні 2025 року ввійшов до Асоціації прифронтових міст та громад. У 2023 році став членом правління Глобальної угоди мерів (GCoM). З червня 2005 до листопада 2015 року працював в ІТ-компанії ТОВ “Квадролоджик”: спочатку обіймав посаду інженера-програміста, з вересня 2005 року був директором з кадрів та побуту, а в грудні 2006 року очолив компанію. На посаді директора цього підприємства пропрацював до листопада 2015 року.

Раміль Агабеков — заступник начальника Миколаївської РВА, депутат Миколаївської міської ради, з 2025 року — голова фракції “Слуга народу”, лідер миколаївської “ЗеМолодіжки”. У 2021 році став співзасновником БО “БФ ‘МОЖЛИВІСТЬ. ДІЯ. УСПІХ’”. У 2018 році працював в Управлінні молодіжної політики Миколаївської міської ради: спочатку — начальником відділу міжнародного молодіжного співробітництва, потім — керівником.

Артем Ващиленко — голова Експертно-громадської ради виконкому Миколаївської міської ради з 2010 року, підприємець (директор ТОВ “Центр Підтримки Бізнесу”), громадський активіст і волонтер. Співзасновник і голова Наглядової ради ГС “Морський Кластер України”, голова ВГО “Українська асоціація центрів підтримки бізнесу” та експрезидент ГО “Ротарі Клуб Миколаїв”. Був депутатом Миколаївської міської ради (2006–2010 роки), неодноразово невдало балотувався до міської та обласної рад і до Верховної Ради (2014, 2010, 2015 роки). 

Олег Лівенцев — помічник народної депутатки Юлії Тимошенко, керівник Миколаївської міської організації ВО “Батьківщина”, перший заступник голови Миколаївського обласного осередку цієї партії. Активізував роботу “Батьківщини” та відновив її офіс у Миколаєві в листопаді 2025 року.

Вплив повномасштабної війни на політичний баланс у регіоні

Антон Табунщик у квітні 2024 року очолив Миколаївську обласну раду замість Ганни Замазєєвої. 10 березня 2023 року Кабінет Міністрів України призначив її головою Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження.

Володимир Фроленко, обраний від партії “Опозиційна платформа — За життя”, у 2023 році за власною заявою та рішенням облради звільнений з посади першого заступника голови Миколаївської облради. У 2024 році на цю посаду обрали Ігоря Щербину, депутата від партії “Слуга народу”, а також обрали ще одного заступника — Дениса Андрєєва, обраного від партії “Опозиційна платформа — За життя”.

Юрій Кормишкін склав мандат депутата облради та вийшов зі складу виконкому Миколаївської міської ради. Його дружина, Ірина Кормишкіна (до заміжжя — Аллахвердієва) склала мандат народної депутатки України й очолила наглядові ради двох підприємств агрохолдингу “ПАЕК” — ТОВ “ПАЕК‑ТРЕЙД” і ТОВ “ПАЕК‑АГРО”, що входять до групи компаній, які належать її чоловіку.

Надія Іванова, депутатка Миколаївської обласної ради, очолила фракцію партії “Наш край” після Юрія Кормишкіна, а після саморозпуску партії і, відповідно, фракції, очолила депутатську групу “Альтернатива”, яка складається з колишніх “нашекраївців”.

Тетяна Домбровська до 2025 року очолювала фракцію партії “Слуга народу” в Миколаївській міській раді. Замість неї призначено Раміля Агабекова, депутата міськради, який також обіймає посади заступника начальника Миколаївської РВА і керівника “ЗеМолодіжки”. Домбровська увійшла до міжфракційної депутатської групи “Санація”, яку очолив Андрій Єрмолаєв, депутат міськради від партії “Пропозиція”.

Артем Ільюк — депутат Миколаївської міської ради, обраний від партії “Опозиційна платформа — За життя”, очолював однойменну фракцію. Після припинення діяльності фракції не входив в інші депутатські об’єднання, його сторінки в соціальній мережі Facebook не оновлюються з 2023 року. Інформації про його звітування перед виборцями за 2022–2025 роки на сайті міськради немає.

Владислав Чайка — депутат Миколаївської міської ради, обраний від партії “Опозиційна платформа — За життя”, екскандидат на посаду міського голови Миколаєва. Після повномасштабного вторгнення практично зник з інформаційного простору. У 2025 році не відвідав жодного засідання міськради.

Відомі випадки колаборації та судових проваджень

Миколаївська область у попередні роки демонструвала стабільну електоральну підтримку політичних сил із проросійською риторикою, зокрема “Партії регіонів”, Комуністичної партії України, “Опозиційного блоку”, “Опозиційної платформи — За життя”, “Партії Шарія” тощо. Одним із факторів впливу на електоральні настрої, зокрема в місті Очаків, була значна частка населення з-поміж колишніх радянських військових.

Втім, із плином часу в регіоні посилилися проукраїнські тенденції, а підтримка проросійських політичних сил зменшувалася. Частина їхнього електорату та представників інтегрувалася до політичних проєктів із умовно проукраїнською позицією.

Після початку повномасштабного вторгнення правоохоронні органи, зокрема Служба безпеки України і прокуратура, активізували роботу з виявлення осіб, підозрюваних у державній зраді та співпраці з державою-агресором. У різні періоди були затримані та отримали підозри представники різних професійних груп, включно з посадовцями та колишніми військовими.

Серед резонансних випадків — затримання колишнього керівника обласної прокуратури Геннадія Германа, керівника Комунального підприємства “Ритуальна служба” Миколаївської міської ради Олександра Сагайдака, а також екскомандира 73-го Центру спеціальних операцій Едуарда Шевченка. За даними слідства, їхні дії могли призвести до тяжких наслідків, зокрема втрат серед цивільних та військових. За вироком суду Герман отримав довічне ув’язнення з конфіскацією майна, Шевченку призначено 15 років увʼязнення із конфіскацією майна, а Сагайдак далі залишається під слідством.

Окремі публічні особи, пов’язані з проросійськими політичними силами, уникнули кримінального переслідування. Зокрема, колишній депутат Миколаївської міської ради від партії “Опозиційна платформа — За життя” Максим Невінчанний залишив територію України в лютому 2022 року на законних підставах. Його депутатські повноваження були припинені в грудні 2024 року з процедурних причин, не пов’язаних із можливою колабораційною діяльністю — через несплату аліментів на утримання дитини.

У таблиці нижче наведено інформацію про осіб, пов’язаних із протиправною діяльністю. Водночас вона не охоплює всіх публічних фігурантів таких справ.

Діяльність політичних партій

 

У 2022–2025 роках політичне середовище Миколаївщини зазнало суттєвих змін через заборону діяльності окремих партій. Однак їхні представники зберігають мандати депутатів різних рад і продовжують виконувати депутатські повноваження.

Загалом інформаційна робота миколаївських осередків партій сконцентрована на поширенні інформації про національних лідерів і народних депутатів, а повідомлення про регіональні події з’являються лише за залишковим принципом, коли є відповідна інформація. Соцмережі залишаються основним каналом комунікації партій. 

ОПОРА проаналізувала діяльність політичних партій у перші місяці повномасштабної війни та виявила, що партійні осередки й депутати місцевих рад зосередили свою діяльність на волонтерській діяльності — допомозі військовим, незахищеним верствам та населенню в прифронтових зонах. 

Найбільш активними в області та обласному центрі і до повномасштабного російського вторгнення, і після нього були “Слуга народу” та “Європейська Солідарність”. Наприкінці 2025 року активізувалася партія ВО “Батьківщина”. 

Миколаївську обласну організацію політичної партії “Слуга народу” очолює народний депутат України, обраний в окрузі №127, Олександр Пасічний. Віталій Кім, начальник Миколаївської ОВА, та Раміль Агабеков, заступник начальника Миколаївської РВА, є депутатами Миколаївської міської ради від партії “Слуга народу”. 

Депутати Миколаївської обласної ради від партії “Слуга народу” Антон Табунщик та Ігор Щербина очолюють обласну раду на посадах голови і першого заступника. Всі народні депутати, обрані в мажоритарних округах області, є представниками партії “Слуга народу”. Загалом партія має найбільше представництво серед місцевих рад — 312 осіб. 

Варто зазначити, що ексдепутат Миколаївської обласної ради від партії “Слуга народу” Євгеній Ігнатенко наразі є заступником голови Херсонської ОВА, а Ольга Малярчук, ексрадниця Віталія Кіма, також перебуває на аналогічній посаді.

У річному звіті партії “Слуга народу” зазначено, що протягом 2025 року відбулося 4 засідання політичної ради облорганізації, три засідання зборів облорганізації, а також одне засідання номінаційного комітету. Підтримані рішення стосувалися покращення роботи депутатів місцевих рад, продовження партійної діяльності в області, а також прийняття нових членів партії.

Політична партія “Пропозиція” в Миколаївській області представлена Миколаївською міською організацією, яку очолює Анатолій Жигайло, та Миколаївською обласною організацією, якою керує Дмитро Маляренко. Миколаївський осередок не веде активної діяльності, але інформацію про діяльність Олександра Сєнкевича як міського голови Миколаєва на національному рівні подають як партійну, наприклад: “Міський голова Миколаєва та співзасновник політичної партії ‘Пропозиція’ Олександр Сєнкевич передав партію дронів для підрозділу однопартійця з Рівненщини Назарія Поліщука”.

Миколаївську обласну територіальну організацію політичної партії “Європейська Солідарність” очолює народний депутат Максим Саврасов. За даними сервісу YouControl, партія має тільки один зареєстрований осередок. Втім, у відповідь на звернення ОПОРИ партія надала інформацію про наявність у межах Миколаївської області 60 своїх структурних утворень (районні, міські, первинні осередки). 

За період повномасштабного вторгнення політична партія продовжила діяльність: відбувалися з’їзди, приймали рішення про відкликання депутатів. Зокрема, у 2023 році відбувся з’їзд обласної організації партії, на якому розглянули питання про відкликання за народною ініціативою двох депутатів місцевих рад: заступницю голови Баштанської районної ради з міста Снігурівка Тетяну Мезіну, якій заочно було повідомлено про підозру в колабораційний діяльності у травні 2022 році, та депутата Южноукраїнської міської ради Вознесенського району Миколаївської області В’ячеслава Губи — за невиконання зобов’язань звітувати перед виборцями та проводити зустрічі з ними, невходження до фракції місцевої організації партії, за виборчим списком якої він обраний; невиконання без поважних причин обов’язків депутата місцевої ради у виборчому окрузі.

Деякі представники “ЄС” вступили до складу ЗСУ, що вплинуло на їхню депутатську діяльність. Депутат Миколаївської міської ради Сергій Танасов у коментарі телеканалу “Прямий”, про що писали “МикВісті”, зазначив у травні 2023 року: “З 24 лютого я не був ні на одній сесії, ні та одній комісії. Тому що я не бачу сенсу в Миколаївській міській раді проводити онлайн оці от сесії. Це некоректно і президент мав припинити повноваження і міської ради і міського голови. Призначити голову військової адміністрації, тому що дуже довгий час місто Миколаїв було зоною бойових дій. Дуже багато РСЗО і ракет прилітало в Миколаїв”, — зазначив він. У 2025 році Сергій Танасов також не відвідав жодної сесії. 

На початку 2025 року миколаївський осередок “Європейської Солідарності” збирав підписи під петицією із закликом скасувати санкції проти Петра Порошенка. 

Загалом діяльність партійних осередків і членів партії спрямована на волонтерську діяльність (плетіння маскувальних сіток, виготовлення окопних свічок, в'язання шкарпеток, виготовлення буржуйок, збір та передання необхідного для захисників тощо); надання юридичних консультацій населенню, зокрема військовослужбовцям та їхнім родинам, підтримку внутрішньо переміщених осіб, взаємодію з волонтерами тощо.

Миколаївською міською організацією ВО “Батьківщина” керує Олег Лівенцев, помічник народної депутатки України Юлії Тимошенко. Офіс партії відновив діяльність у листопаді 2025 року. 

У коментарі “Новини N” Лівенцев зазначив: “Питання виборів не актуально до завершення воєнного стану. Але життя продовжується, люди повинні мати можливість об’єднуватися, підтримувати один одного, робити добрі справи. Тому відновлення роботи міської організації — це, перш за все, турбота про розвиток громади, а не політичні розрахунки”. 

Станом на 2025 рік в електронній системі YouControl районні та міські осередки ВО “Батьківщина” позначені як такі, що перебувають у стані припинення, крім миколаївського обласного осередку, який очолює Тимур Глушко.

У 2025 році політична партія “Наш край” на позачерговому з’їзді прийняла рішення про саморозпуск, аргументуючи це тим, що її члени не бажають брати участь у політичних чварах під час війни, а всі залишкові кошти з партійних рахунків будуть спрямовані на потреби ЗСУ. Згодом фракція цієї партії в Миколаївській обласній раді була розпущена, в натомість була створена депутатська група “Альтернатива”. Втім, наразі Миколаївська обласна організація партії “Наш край” не перебуває в юридичному статусі припинення/ліквідації. За даними YouControl, її очолює Ірина Заприкут.

Після початку повномасштабної війни РНБО призупинила діяльність низки проросійських партій, зокрема “Опозиційної платформи — За життя”, “Партії Шарія”, “Наші”, “Опозиційного блоку” і “Союзу лівих сил”. Однак це не призвело до автоматичного припинення повноважень депутатів від цих політичних сил у місцевих радах. У Миколаївській обласній раді фракція “Опозиційної платформи — За життя” оголосила про припинення роботи в березні 2022 року. В міській раді питання припинення діяльності фракції цієї партії викликало дискусії до кінця 2022 року — навіть порушували питання про внесення змін до регламенту ради. Тодішній голова фракції “ОПЗЖ” Артем Ільюк наполягав, що після рішення РНБО фракції, яку він очолював, більше не існує — ні де-факто, ні де-юре, і надіслав до Миколаївської міської ради лист про відсутність фракції після заборони партії. 

Крім того, 28 липня 2022 року фракція “Партії Шарія” у Миколаївській міській раді заявила про припинення діяльності. Водночас представники цієї партії продовжили свою депутатську діяльність, крім Тетяни Кравчук, яка склала мандат влітку 2025 року. 

У 2023 році, за даними СБУ, в Миколаївській області затримали трьох проросійських агітаторів, зокрема представника “Партії Шарія”. За інформацією правоохоронців, він намагався розгорнути підривну діяльність у прифронтових районах області, залучивши місцевих жителів і створивши Telegram-канал для поширення російської пропаганди, виправдання окупації частини території України, закликів до ухилення від мобілізації та провокацій проти працівників ТЦК.

Загалом осередки заборонених політичних партій у Миколаївській області перебувають, за даними YouControl, у стані припинення.

За час повномасштабної війни відбулися зміни в керівному складі основних політичних партій та переходи депутатів між партіями. Так, склав повноваження керівника ВО “Батьківщини” в Миколаївській області Вадим Підберезняк, а замість нього очолив партійну організацію Кирило Люєв, згодом — Тимур Глушко. 

В обласній організації “Європейської Солідарності” Михайла Талпу замінив народний депутат України Максим Саврасов. 

З 2023 року партію “Слуга народу” в Миколаївській області очолює народний депутат України Олександр Пасічний, який замінив Ганну Замазєву. 

У вересні 2020 року через нещасний випадок загинув Демид Губський, голова Миколаївської обласної організації ВО “Свобода”. Втім, за даними YouControl, він залишається її керівником і в 2025 році.

Звітування місцевих депутатів не є системним. Миколаївська міська рада надає депутатам можливість розміщувати звіти на своєму сайті. Користуються цією опцією не всі депутати, хоча оприлюднення звітів є їхнім обов’язком. Так, у 2022 році прозвітувало 10 із 54 депутатів, у 2023 — 16, у 2024 — 28; у 2025 — 24 (станом на 10 березня 2026 року).

Додамо також, що зміст таких звітів є відповідальністю депутатів та їхніх команд. 

У 2025 році депутат від політичної партії “Пропозиція” Федір Панченко прозвітував, зокрема, про проведення поточних ремонтів доріг, дитячих майданчиків тощо. 

Віталій Кім, депутат Миколаївської міської ради від партії “Слуга народу” і начальник Миколаївської ОВА, в своєму звіті зазначив, що був ініціатором відновлення системи водопостачання у місті та сприяв виділенню 100 млн грн державної субвенції на проєкт реконструкції Миколаївської обласної дитячої клінічної лікарні та 50 млн грн — на капітальний ремонт реабілітаційного відділення Миколаївського обласного клінічного госпіталю ветеранів війни. 

Микола Карцев, позафракційний депутат Миколаївської міської ради, обраний від “Партії Шарія”, у своєму звіті в графі про роботу з виборцями зазначив “-”, що можна оцінити як відсутність такої роботи. 

Тетяна Домбровська, ексголова фракції партії “Слуга народу” й членкиня групи “Санація”, не зазначила нічого про роботу на виборчому окрузі, написавши “ЄБВО”.

Діяльність “припартійних” організацій 

“Зе-Молодіжка Миколаївщини” — молодіжне об’єднання при партії “Слуга народу” — активно проводить зустрічі з прихильниками та новими членами, обговорює плани і проєкти на майбутнє та ділиться досвідом. Організація зосереджена на залученні молоді до громадської та політичної діяльності. Очолює організацію Раміль Агабеков — депутат Миколаївської міської ради та заступник начальника Миколаївської РВА. Жіноче крило партії “Слуга народу” — “ЗеЖінки” — на Миколаївщині очолює Тетяна Домбровська, депутатка Миколаївської міської ради. 

Олександр Пасічний, голова партії “Слуга народу”, у своєму звіті за 2025 рік зазначив, що ці партійні крила провели 5 заходів, де порушували важливі питання для Миколаївської області в умовах війни. Зокрема, йшлося про посилення молодіжної політики, жіноче лідерство в умовах війни тощо.

Миколаївська територіальна організація партії “Європейська Солідарність” тісно співпрацює з ГО “Солідарна справа громад” та “Благодійним фондом Петра Порошенка”.

7 листопада 2025 року була зареєстрована благодійна організація “Опора Батьківщини” (керівник — Ігор Гончаров), яка на базі офісу політичної партії “ВО ‘Батьківщина’” надає гуманітарну допомогу. 

Миколаївська обласна молодіжна організація “Батьківщина молода” заснована у 2000 році. За даними YouControl, її очолює Дар’я Матвєєва. Молодіжка ВО “Батьківщини”, як і “припартійні” організації інших політичних сил, не проявляє публічної активності протягом останніх років.

Медіа

Після початку повномасштабної війни медіа Миколаївщини працюють в умовах постійного фінансового й безпекового тиску: зруйнований рекламний ринок, перебої з електропостачанням, обстріли та скорочення редакційних команд. Додатковим викликом у  2025 році стало припинення фінансування Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), що змусило незалежні редакції терміново шукати альтернативні джерела доходів і переглядати моделі роботи. Частина команд зазнала кадрових втрат, а конкуренцію традиційним медіа дедалі активніше формують Telegram-канали.

Системну підтримку регіональним медіа надає Інститут масової інформації, який, зокрема забезпечує журналістів захисним спорядженням (каски, бронежилети, інше). У 2023 році в Миколаєві відкрили журналістський хаб ІМІ “Медіабаза Миколаїв”. 

Станом на грудень 2025 року на Мапу рекомендованих медіа від “Детектора медіа” й ІМІ потрапили такі медіа Миколаївщини: телеканал та інтернет-видання “Суспільне Миколаїв”, інтернет-видання “Гард.City” (місто Первомайськ), 0512, “Преступности.НЕТ”, “МикВесті” та Центр журналістських розслідувань (Nikcenter), а також “Українське радіо: Миколаїв”.

Окремо варто звернути увагу на активність медіа й довколамедійних ініціатив, спрямовану на допомогу військовим. Так, в інтерв’ю журналу Elle Telegram-канал “Николаевский Ванек” зазначив, що станом на 1 січня 2024 року підписники допомогли різним підрозділам на суму 87 млн грн. 

Близькість до фронту зумовлює необхідність систематичного оновлення знань із базової медичної підготовки й техніки безпеки, тому місцеві журналісти залучаються до подібних заходів. Так, у червні 2025 року вони долучилися до занять 123 бригади тероборони ЗСУ з підготовки особового складу та  випробували себе у ролі військових: отримали інструктаж з техніки безпеки, тактичної медицини, поводження з вибухонебезпечними предметами,

Багато миколаївських медійників мобілізувалися до лав Збройних Сил України.

За даними Національної спілки журналістів України й Міжнародної федерації журналістів, станом на 10 березня 2026 року окупанти вбили щонайменше 145 українських медійників (21 — під час виконання професійних обов’язків; 10 цивільних жертв; 114 представників і представниць медіа, які мобілізувалися для захисту України у лавах Сил оборони). Серед них миколаївці:

• Олександр Попов, колишній оператор “Суспільне Миколаїв”, військовослужбовець 95-ї ОДШБр, загинув 22 листопада 2023 року, захищаючи Куп’янськ.
• Олексій Сапуга, фотограф-орнітолог із Миколаєва, військовослужбовець ЗСУ, загинув на Донеччині 30 липня 2024 року.

Блок 4. Політичні конфлікти

У 2022–2025 роках політична ситуація в Миколаївській області характеризувалася помірним рівнем конфліктності. Більшість політичних суперечностей виникали навколо управлінських рішень органів місцевого самоврядування, розподілу бюджетних ресурсів або діяльності комунальних підприємств. Ці конфлікти здебільшого були локальними й не призводили до тривалої інституційної дестабілізації в регіоні.

Основним майданчиком політичних дискусій у цей період залишалася Миколаївська міська рада. Одним із найбільш обговорюваних інцидентів став скандал зі шкільним харчуванням у 2025 році, пов’язаний із компанією “Проссекко 8”. За даними медіа, підприємство отримало контракт приблизно на 14,2 млн грн на організацію кейтерингу в школах міста. Після публікації відео, на якому демонструвалося приготування їжі під дощем та з порушенням санітарних норм, виник широкий суспільний резонанс. Міська рада розірвала договір із підрядником, а правоохоронні органи розпочали перевірку. Розслідувачі Nikcenter зʼясували, що “Проссекко 8” може бути повʼязане з місцевими посадовцями, зокрема родиною депутатки Миколаївської міськради від партії “Пропозиція” й очільниці Інгульської райадміністрації Ганни Ременнікової.

У 2025 році у Миколаєві тривали публічні дискусії щодо реформи структури виконавчих органів міської ради, яка передбачала зміну штатної структури департаментів та їхніх повноважень. 28 серпня 2025 року міська рада мінімальними голосами затвердила оновлену структуру, яка, зокрема, передбачала збільшення кількості заступників міського голови та зміни у підпорядкуванні районних адміністрацій. 

Однак частина депутатів не підтримали деякі елементи оновленої структури. Ще під час обговорення на сесії проєкту рішення директор антикорупційного департаменту мерії Миколаєва, депутат міськради від партії “Пропозиція” Андрій Єрмолаєв, зауважив, що ця реформа передбачає ліквідацію  департаменту, а отже, позбавляє роботи його співробітників. У відповідь на це, як зазначають “Миквісті”, керуючий справами виконавчого комітету Андрій Волков зауважив, що посади мобілізованих будуть збережені за посадовими особами, а позбавляти їх роботи не будуть, бо й оновлена структура передбачає наявність цих кадрів у ній. Тетяна Домбровська, депутатка від партії “Слуга народу”, заявила, що її голос був хибно вказаний у протоколі: замість “утрималася” стоїть “за”. За цей проєкт рішення проголосували “за” 28 депутатів, тому відкликання голосу Домбровською потенційно могло вплинути на прийняття рішення. В лютому 2026 року депутати повторно не змогли затвердити нову структуру виконавчих органів.

У тому ж 2025 році у Миколаївській міській раді відбулося формування міжфракційної депутатської групи “Санація”. Деякі депутати поставили під сумнів законність створення групи, що призвело до конфліктів на засіданнях комісій і під час сесій міськради. Так, одне з обговорень відбулось під час засідання комісії з питань законності та гласності 22 жовтня 2025 року, про що повідомляли “МикВісті”. Голова комісії, керівниця фракції “Європейська Солідарність” Олена Кісельова заявила, що для реєстрації групи депутати подали документи в електронному вигляді, що викликає сумніви в автентичності підписів двох депутатів, обраних від “Партії Шарія”, оскільки вони, можливо, не перебувають в Україні. В одному з інтерв’ю голова Миколаївської ОВА та депутат міської ради від “Слуги народу” Віталій Кім заявив, що не знав, що “Санація” була створена як повноцінна політична група, адже його попереджали, що група має на меті “збадьорити” міськраду.

У 2025 році також виникли підозри у фальсифікації голосувань у міськраді, пов’язані з можливим голосуванням за відсутніх депутатів із використанням технічних засобів (iPhone). Публічні закиди щодо цього висували Євген Павлович і Тетяна Домбровська, які закликали до розслідування і з’ясування обставин. У Миколаєві за дорученням міського голови від 29 жовтня 2025 року мають провести службове розслідування за фактом неналежного виконання службових обов'язків та недотримання вимог законодавства у виконавчих органах міської ради. Як сказано у розпорядженні, розслідування торкнеться управління апарату Миколаївської міської ради, департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів, а також КП “Міський інформаційно-обчислювальний центр”.

Протягом 2023–2026 років тривали розслідування щодо можливих зловживань під час відновлення водопостачання в регіоні після руйнування водогону. У 2023 році медіа “Наші гроші” навело ймовірні факти можливого завищення вартості робіт посадовцями Миколаївської ОВА та підрядними компаніями. У січні 2026 року, за інформацією Центру публічних розслідувань із посиланням на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва, суд зобов’язав поліцію Миколаївщини розпочати розслідування щодо завищення цін під час реконструкції водогону. Йдеться про суттєве завищення цін на матеріали, яке, за версією Громадської організації “Платформа Громадський контроль”, вчинило керівництво підрядника з Одеси — ТОВ “Одесаспеценерго”. Раніше, на початку грудня 2024 року Господарський суд Миколаївської області визнав недійсними три договори між департаментом містобудування Миколаївської ОВА і ТОВ “Одесаспеценерго” на реконструкцію магістрального водогону. Загальна сума цих угод перевищує 128 млн грн. Суд встановив, що пропозиції компанії не відповідали вимогам тендерної документації.

У 2025 році в Миколаєві привернув увагу конфлікт навколо тендеру на сортування та переробку побутових відходів з очікуваною вартістю понад 1,25 млрд грн. За результатами відкритих даних, переможцем конкурсу 20 серпня 2025 року стала компанія ТОВ “Waste To Energy Niko”, яка подавала пропозицію без конкуренції та мала одного співробітника. 

28 серпня 2025 року депутати Миколаївської міської ради не підтримали укладення договору з обраним переможцем тендеру та відклали рішення про співпрацю. Після цього у приміщенні міської ради були проведені слідчі дії, під час яких правоохоронці вилучили документи, що стосувалися процедури проведення торгів. За повідомленнями медіа, слідчі дії були пов’язані з кримінальним провадженням щодо можливих зловживань службовим становищем посадовців міськради під час підготовки та проведення тендеру. У коментарях до процесу міський голова Олександр Сєнкевич висловлював позицію про необхідність перегляду умов конкурсу, а голова Миколаївської ОВА Віталій Кім публічно критично оцінив процедуру та висловив сумніви щодо її вигідності для громади. 

Корупційні справи

У 2022–2025 роках у публічному просторі Миколаївської області періодично виникали резонансні корупційні скандали і кримінальні провадження за участі місцевих посадовців, політиків та пов’язаних із ними бізнес-структур. Частина таких справ розпочаті ще до початку повномасштабного вторгнення, однак їх розгляд або публічне обговорення тривали й у досліджуваний період. У більшості випадків ідеться про підозри у розтраті бюджетних коштів, неправдивому декларуванні або отриманні неправомірної вигоди.

Загалом корупційні скандали, пов’язані з політичними акторами Миколаївщини, не призвели до масштабного переформатування регіональної влади, однак періодично впливали на публічний політичний порядок денний. 

Водночас більшість справ перебуває на стадії досудового розслідування або судового розгляду. У низці випадків такі скандали сприяли підвищенню уваги громадськості до питань прозорості використання бюджетних коштів.

Справа щодо реконструкції Соборної площі в Миколаєві. Одним із найбільш тривалих корупційних проваджень, пов’язаних із регіоном, залишається справа щодо можливого розкрадання бюджетних коштів під час реконструкції Соборної площі. У ній фігурують заступник міського голови Миколаєва Сергій Коренєв і на той час перший заступник директора департаменту ЖКГ міської ради Олександр Брижатий. За версією слідства, йдеться про можливі зловживання під час виконання робіт вартістю понад 26 млн грн. Станом на початок 2026 року справа перебуває на стадії судового розгляду. Такий тривалий процес, на думку опитаних експертів, зумовлений великою кількістю фігурантів та навмисним затягуванням розгляду. Станом на 2026 рік Сергій Коренєв перебуває на посаді заступника міського голови Миколаєва та очолює групу з відновлення Миколаєва. Олександр Брижатий — заступник директора КП “Миколаївські парки”.

Справа про незаконне збагачення і недостовірне декларування колишньої народної депутатки України від партії “Слуга народу” Ірини Кормишкіної. У 2024 році правоохоронні органи повідомили про підозру народній депутатці України від партії “Слуга народу” Ірині Кормишкіній (до 2023 року — Аллахвердієвій) у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні. За матеріалами слідства, протягом 202–2022 років вона набула у власність активів, які перевищували її законні доходи на більш ніж 20 млн грн. 23 жовтня 2024 року Вищий антикорупційний суд України застосував до Кормишкіної запобіжний захід у вигляді особистої поруки. Поручителями стали голова фракції “Слуга народу” у Верховній Раді України Давид Арахамія і начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім.

В журналістських розслідуваннях згадували бізнес чоловіка Кормишкіної — підприємця Юрія Кормишкіна, зокрема у контексті земельних та аграрних активів. 23 січня 2025 року НАБУ і САП повідомили Кормишкіну про підозру у легалізації майна та декларуванні недостовірної інформації. 21 березня 2025 року ВАКС затвердив угоду про визнання винуватості Ірини Кормишкіної та її чоловіка.

25 лютого 2025 року Кормишкіна склала представницький мандат і продовжила займатися підприємницькою діяльністю. Її чоловік склав мандат депутата Миколаївської обласної ради 27 червня 2024 року.

Підозра народному депутату Ігорю Негулевському. У 2025 році про підозру було повідомлено народному депутату України Ігорю Негулевському. За інформацією правоохоронних органів, ідеться про його можливу причетність до корупційних домовленостей, пов’язаних із голосуваннями у Верховній Раді. Негулевський також став фігурантом проєкту “Серпом по рейтингу”.

Справа щодо міського голови Баштанки Олександра Берегового. У 2025 році правоохоронні органи повідомили про підозру міському голові Баштанки Олександру Береговому в можливій розтраті бюджетних коштів під час закупівлі військового одягу. За даними слідства, йдеться про можливі порушення під час використання коштів місцевого бюджету. У 2026 році справу передано до суду. 

Справа щодо міського голови Первомайська Олега Демченка. У жовтні 2025 року міському голові Первомайська Олегу Демченку слідчі ДБР повідомили про підозру в декларуванні недостовірної інформації. 15 січня 2026 року прокурори скерували обвинувальний акт до суду за фактом декларування недостовірної інформації на понад 5,3 млн грн. За даними слідства, під час подання декларації за 2023 рік посадовець свідомо не вказав 300 тис. грн на своїх банківських рахунках та фінансові зобов’язання дружини. Зокрема, йдеться про “позику” в 5 млн грн готівкою від зятя.

Журналістське розслідування щодо голови Вознесенської РДА Олександра Кукурузи. В матеріалі Центру журналістських розслідувань зазначено, що 7 компаній та 2 ФОПи, повʼязані між собою, завищуючи ціни та вказуючи неправдиві дані у тендерних заявках, отримали контрактів на понад 600 млн грн з майже 1,5 млрд гривень великих будівельних проєктів, зокрема на відбудову Первомайського і Вознесенського районів Миколаївщини. Власники компаній виявилися родичами та наближеними до депутата Миколаївської обласної ради, голови Вознесенської райдержадміністрації Олександра Кукурузи. Інформації про реакцію правоохоронних органів немає.

Блок 5. Політично-соціальна активність у регіоні

Рівень політичної активності в Миколаєві й області загалом можна схарактеризувати як помірний, без ознак інтенсивної міжпартійної конкуренції. У публічному інформаційному просторі переважають повідомлення, пов’язані з управлінською діяльністю органів влади, питаннями безпеки, відновлення інфраструктури й підтримки військових, які комунікують насамперед представники регіонального керівництва, зокрема Віталій Кім як начальник Миколаївської ОВА й Олександр Сєнкевич як міський голова Миколаєва. 

Олександр Сєнкевич заявив, що не вбачає політичної конкуренції між ним та головою Миколаївської обласної військової адміністрації Віталієм Кімом. Про це він сказав під час звіту за діяльність протягом 2025 року, про що пишуть “МикВісті”. Він  зазначив, що нині говорити про політичну конкуренцію недоречно, адже, за словами Президента України Володимира Зеленського, сьогодні в країні є лише одна партія — Україна: “Хочу ще раз сказати про можливі вибори. Чи говорить сьогодні хтось серйозно про політичну конкуренцію? Президент України Володимир Зеленський заявив, що нині в нас є лише одна партія — Україна. Ми бачимо, що деякі політичні організації відкривають у Миколаєві свої офіси й починають критикувати”.

Загалом активність політичних партій залишається обмеженою і переважно проявляється через соціальні ініціативи або участь у заходах, пов’язаних із гуманітарною допомогою чи відновленням регіону. Масових політичних подій та публічних кампаній у 2022–2025 роках не відбувалося. Водночас у медіа і соціальних мережах помітна активність окремих партій, громадських, волонтерських і ветеранських ініціатив, які є майданчиками для публічних дискусій щодо розвитку регіону та потенційно можуть формувати нові локальні лідерства у перспективі відновлення виборчого процесу.

Так, політична партія “ВО ‘Батьківщина’” відновила роботу офісу партії  у листопаді 2025 року. Партійці проводять зустрічі з виборцями, роздають гуманітарну допомогу, зокрема через новостворений благодійний фонд “Опора Батьківщини”. Партійна організація реагує на діяльність органів публічної та державної влади, зокрема через критичні коментарі та позиційні заяви. Миколаївський осередок дотримується центральної партійної лінії та через власні електронні ресурси транслює головні партійні позиції, зокрема щодо оподаткування ФОПів і малого бізнесу, а також публічно висловлював підтримку лідерці партії Юлії Тимошенко під час досудових перевірок, а згодом — у справі про підозру, яку оголосили детективи НАБУ та САП.

Основними методами комунікації політичних суб’єктів у Миколаївській області у 2025 році залишаються цифрові, зокрема, соціальні мережі та месенджери. Це зумовлено, зокрема, дією воєнного стану та пов’язаними з ним обмеженнями офлайн-активностей. 

За результатами моніторингу Інституту масової інформації, у миколаївських онлайн-медіа “МикВісті”, 0512, “Корабелів.Інфо” під час досліджуваного періоду (з 6 до 10 жовтня 2025 року) політичної й комерційної “джинси” не зафіксовано. Загалом за цей час медіа регіону опублікували 8 матеріалів з ознаками політичної замовності, що становило 0,8% від усіх публікацій, усі — в стрічці сайту “Новини-N”. Також миколаївські онлайн-медіа опублікували 10 рекламних публікацій із неналежним маркуванням, 9 із них — видання “Преступности.НЕТ”. Вони стосувалися діяльності Миколаївської ОВА, облради і партії “Слуга народу”. Один із матеріалів, імовірно, замовила саме “Слуга народу”, в ньому спікерами були голова фракції цієї партії в Південноукраїнській міськраді Олександр Акуленко та голова облорганізації партії, народний депутат України Олександр Пасічний. 

Протягом 2022–2025 років про намір взяти участь у виборах миколаївські політичні гравці прямо не заявляли. Втім, у листопаді 2025 року Віталій Кім розповів в ефірі Radio NV, що розглядає можливість взяти участь у виборах, не уточнивши, про які саме вибори йдеться. А вже наприкінці грудня 2025 року в інтерв'ю “Новинам-N” він розставив вибори за рівнем пріоритетності для себе (спершу — Верховна Рада України, потім — Миколаївська обласна рада, вибори міського голови Миколаєва, Миколаївська міська рада, президентські вибори).

“Якщо мені ставиться завдання якесь велике, складне, цікаве, наприклад, судова реформа — я мрію, щоб вона закінчилася колись у нас до кінця. І силовий блок. І за умови, що мені дають повноваження — я хоч із чортом лисим готовий туди рухатися. Якщо ж йдеться про посаду, наприклад, міністра — табуреточку там поміняти, мені це взагалі не цікаво. Якщо я бачитиму, що зможу поміняти щось велике, то, звичайно, я піду на будь-які вибори. Тоді це має сенс, я буду тим, хто впливає на політику держави, та на її зміни. Моя суб'єктність дозволяє мені зараз “перебирати харчами”. Статистом чи: “ось тобі гроші, давай ти виступаєш за когось”, я не буду, ні за які гроші”, — зазначив він.

Також Віталій Кім висловив думку про можливість участі військових у виборах як кандидатів: “Прогнозую, що кожна політична сила буде використовувати військових для підвищення своїх рейтингів та заманювати їх до себе всілякими ‘плюшками’. Хоча вони не розуміють, наскільки політика — складна і брудна з точки зору роботи. Тому я прямо закликаю військових не йти в політику й не піддаватися на такі пропозиції”

Деякі політичні осередки висвітлюють службову та/або професійну діяльність політичних гравців крізь партійну призму. Ці новини виглядають так:

• “Мер-пропозиціонер Олександр Сєнкевич передав від Миколаєва партію дронів підрозділу пропозиціонера із Рівненщини”.

“..Оглянули, як живуть вихованці в новому будинку, начальник Миколаївської ОВА, член Політради обласної організації ‘Слуги Народу’ Віталій Кім та начальник Снігурівської МВА, депутат Миколаївської обласної ради від партії ‘Слуга Народу’ Іван Кухта”.

Серед волонтерських і громадських організацій також є такі, діяльність або публічні представники яких пов’язані з політикою.  

Співзасновниками благодійної організації “Благодійний фонд Щедрик” є Наталія Горбенко — депутатка Миколаївської міської ради від партії “Слуга народу”, Олександр Мосін — депутат Миколаївської обласної ради від партії “Пропозиція”, та Сергій Колесник  — депутат Миколаївської районної ради від партії “Пропозиція”. У звіті за 2025 рік Фонд визначив  такі пріоритетні для себе напрямки роботи: харчова допомога і засоби для існування, доступність води та гігієни, житло та базові потреби людей, ремонт пошкодженого житла, підготовка до зими, захист дітей, гендерно зумовлене насильство, підтримка літніх людей та людей з інвалідністю, юридичний супровід. У 2025 році фонд “Щедрик” уклав меморандум про співпрацю з Миколаївською обласною радою. 

Активно працює Волонтерський центр “Перевізник”, співзасновниками якого є Ігор Мухарський — депутат Миколаївської обласної ради від партії “Слуга народу” й ексголова Миколаївської РДА та Юрій Шутяк — голова Миколаївської обласної організації Товариства сприяння обороні України, 60-й у єдиному виборчому списку кандидатів у депутати Миколаївської облради від партії “Наш край” на місцевих виборах 2020 року та міський голова Нової Одеси. Організація була заснована у 2014 році після анексії АР Крим та початку АТО (згодом — ООС) і відтоді надає допомогу військовим та їх родинам, ВПО та іншим.

У перші дні повномасштабного вторгнення Росії на базі Дому офіцерів флоту (ДОФ) самоорганізувалася спільнота громадян, які спочатку готували так звані “коктейлі Молотова”. Потім ДОФ почав працювати як волонтерський центр — тут роздавали дефіцитні ліки, воду, продукти харчування тощо. Головним діячем ДОФу став Володимир Алексєєв, керівник джазового колективу “Performance BIG BAND”, радник голови Миколаївської ОВА Віталія Кіма. У 2025 році ДОФ продовжує надавати гуманітарну допомогу (продуктові набори, речі) для окремих категорій громадян та організацією культурних подій. Діяльність команди відзначена почесними грамотами та подяками від Миколаївської ОВА. Також Володимир Алексєєв займається питаннями створення культурних просторів, зокрема в мікрорайоні міста Намив.

Депутатка Миколаївської міської ради від партії “Слуга народу” Тетяна Домбровська, яка є головою ГО “Майбутнє Миколаєва”, 12 квітня 2024 року була нагороджена Грамотою Верховної Ради України “За заслуги перед українським народом”. У дописі, присвяченому цій події, Домбровська зазначила, що ГО з перших днів повномасштабного вторгнення допомагає людям, реалізує важливі соціальні ініціативи та щоденно працює на благо міста. У 2025 році організація оприлюднила таку інформацію: “ГО ‘Майбутнє Миколаєва’ разом із Тетяна Домбровська завершили відновлювальні роботи перших чотирьох багатоквартирних будинків у селищі Промінь (до 2025 — Луч), які постраждали внаслідок ворожих обстрілів… Загалом залучено близько 7 млн грн грантових коштів на відновлення житла”. Про афіліацію також свідчить позиціювання Тетяни Домбровської на сторінках організації: “Керівниця ГО ‘Майбутнє Миколаєва’, депутатка Миколаївської міської ради Тетяна Домбровська провела прийом громадян”.

На території області діють і всеукраїнські фонди. Зокрема, “Гончаренко центр Миколаїв education and culture” розпочав роботу 20 травня 2022 року. Він допомагає переселенцям, багатодітним родинам, пенсіонерам і звичайним миколаївцям, військовим та їхнім родинам, роздає чисту питну воду, дитяче харчування, ліки та одяг. Миколаївський осередок є частиною національної мережі “Гончаренко центрів”, які відкрив Олексій Гончаренко, народний депутат України від партії “Європейська Солідарність”.

У листопаді 2025 року було зареєстровано Благодійну організацію “Благодійний фонд ‘Опора Батьківщини’”, яку очолив Ігор Гончаров. Ця організація пов’язана з миколаївською організацією ВО “Батьківщина”, оскільки Гончаров обіймає посаду заступника голови обласної ПО ВО “Батьківщина”, про що він зазначив на своїй сторінці в Instagram. Наразі спільна партійна і благодійна діяльність скерована, зокрема, на наданні соціальної та гуманітарної допомоги й підтримці військових. Також партія і фонд проводять роботу для підтримки літніх людей, а також засідання клубу “Золото Батьківщини” (щовівторка та щочетверга для активного дозвілля пенсіонерів).

З 5 грудня 2023 року у Миколаєві почав діяти “Центр готовності цивільних. Миколаїв” під егідою Благодійного фонду Сергія Притули, який поставив за мету навчання цивільного населення військових та безпекових навичок. Центр проводить тренінги зі стрілецької справи, домедичної допомоги, основ управління БпЛА, протимінного захисту, психології стресу, протидії ворожим ІПсО та дезінформації тощо.

Водночас є організації, які зменшили свою активність або відійшли від активного висвітлення власної діяльності.

Обласний Гуманітарний штаб Благодійного фонду Сергія Притули розпочав роботу 7 червня 2022 року. Штаб роздавав дитяче харчування/підгузки, гігієнічні засоби, продуктові набори, їжу, готову до вживання, допомагав військовим та їхнім родинам, а також ВПО. Втім, інформаційна діяльність на миколаївській сторінці фонду зупинилася у липні 2024 року. 

Подібна ситуація склалася і з Регіональним фондом Благодійний фонд “Світлі справи” — його амбасадоркою була Ганна Замазєєва, нині — голова Державного агентства з енергоефективності України, раніше — керівниця Миколаївської обласної політичної партії “Слуга народу” й ексголова Миколаївської обласної ради. Фонд заснували у грудні 2020 року Вікторія Арахамія і Ганна Замазєєва. У 2022 році його кінцевим бенефіціарним власником став батько Замазєєвої Володимир Ярмак. Утім, наразі офіційно ані ексголова облради, ані члени її родини стосунку до фонду не мають. Остання публікація на сторінці фонду розміщена 28 серпня 2024 року, сайт організації не працює.

У межах аналізу політично-соціальної активності регіону доречно враховувати не лише безпосередніх учасників політичного процесу, а й середовища, які формують передумови для громадської участі та появи нових лідерів. Йдеться, зокрема, про ініціативи у сфері неформальної громадянської освіти та національно-патріотичного виховання молоді, які закладають ціннісні орієнтири, навички самоорганізації й залученості до суспільного життя. Такі середовища відіграють роль інфраструктури для формування активного громадянства, що згодом впливає на динаміку політичних процесів у регіоні.

У цьому контексті варто відзначити діяльність осередку Національної скаутської організації України “Пласт”. Спроби розвитку пластового руху в Миколаєві були у 2015–2020 роках, однак інституційне оформлення відбулося восени 2020 року зі створенням першого юнацького гуртка, який згодом трансформувався в повноцінний місцевий осередок. Станом на 2025 рік Миколаївський осередок Пласт — НСО перебуває на етапі розвитку та розширення діяльності. 

Осередок реалізує освітні, виховні заходи, спрямовані на формування лідерських рис, навичок командної роботи, відповідальності й активної громадянської позиції серед дітей і молоді. Основну роль у реалізації ініціатив відіграють волонтери, які організовують заходи, проходять спеціалізовані вишколи і забезпечують розвиток осередку. Представники організації беруть участь у локальних та загальнонаціональних ініціативах, зокрема екологічних акціях і щорічній акції передачі Вифлеємського вогню миру, а також долучаються до волонтерської підтримки військових (плетуть сітки, виготовляють окопні свічки).

За словами станичної осередку Галини Плечій, організація “Пласту” в Миколаєві наразі залишається однією з найменш численних серед обласних центрів, а взаємодія з органами місцевої влади перебуває на етапі розвитку.

Соціологічні дослідження

У 2024 році місто Миколаїв посіло 7-ме місце в Рейтингу прозорості міст від Transparency International Ukraine. Серед прифронтових міст Миколаїв зайняв перше місце. 

У 2024 році, згідно з опитуванням Міжнародного республіканського інституту (IRI), найгірші оцінки за діяльність миколаївці поставили міському голові Олександру Сєнкевичу. Дослідження відбувалося з 13 квітня до 14 травня 2024 року. Так, незадоволених діяльністю миколаївського міського голови більше, ніж незадоволених діяльністю міськради: швидше не схвалюють діяльність мера 26%, а зовсім не схвалюють — 23%. Задоволені діяльністю Олександра Сєнкевича 36%: 9% цілком схвалюють її, а 27% — швидше схвалюють. А ось за рівнем задоволеності діяльністю ОВА Миколаївська область посіла 2-ге місце: 14% цілком схвалюють її, а ще 34% швидше схвалюють. Водночас 19% швидше не схвалюють її, а 13% — зовсім не схвалюють.

Начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім посів перше місце у рейтингу регіональних лідерів із найвищим рівнем довіри серед українців. Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного компанією SOCIS із 12 до 18 грудня 2025 року

Масові заходи

Протягом 2025 року до виконавчого комітету Миколаївської міської ради надійшло 82 звернення (листи-повідомлення) від громадських об’єднань про намір проведенняи різноманітних масових публічних заходів. Це, зокрема, щотижневі акції-нагадування про військовополонених і зниклих безвісти “Полон вбиває”, а також громадські зібрання і тематичні події, які часто супроводжували культурні фестивалі (“Миколаїв — Open Air!”, фестиваль-ярмарок крафтової продукції з таврійським розписом “Синьоока перлина Миколаївщини”). 

На знак підтримки щотижневих акцій-нагадувань про військовополонених КП “Миколаївпастранс” розмістив на автобусах написи “Чекаємо. Боремося. Віримо”, та “Чекаємо кожного. Памʼятаємо всіх”. Цією ініціативою підприємство має на меті підтримати родини військовополонених та зниклих безвісти.

Також відбулися мітинги щодо місцевих та загальнонаціональних питань:

• 23 липня в Миколаєві відбувся протест проти законопроєкту №12414, який обмежує самостійність НАБУ та САП. 
• 11 січня 2025 року містяни організували акцію протесту проти обрізання платанів на центральній вулиці міста — Соборній. Участь у ній взяли 50 людей, серед них — екологи, депутати міської ради та місцеві жителі.

Військово-громадська діяльність

На центральних вулицях Миколаєва, у ЦНАП і комунальних установах консультант ОПОРИ зафіксував розміщення інформаційних плакатів низки військових підрозділів, зокрема 19-го Миколаївського полку охорони правопорядку НГУ, “Альфа” СБУ, сухопутних військ, “Лють” ОШБ  НПУ, ССО, Третього армійського корпусу.

За інформацією, наданою Миколаївською ОВА, протягом 2024–2025 років з обласного бюджету виділяли кошти на розміщення соціальної реклами, в межах якої розміщували постери про рекрутинг до лав Збройних Сил України, вшанування пам’яті загиблих військовослужбовців, запобігання дезінформації та маніпуляціям.

В Миколаївській області діє низка ініціатив та організацій, створених або очолюваних військовими/ветеранами або членами їхніх родин.

Одним із найбільш публічних ветеранів із Миколаєва є Олександр Терещенко — доброволець, військовослужбовець 79-ї ОДШБр, учасник оборони Донецького аеропорту. Нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня. Він є засновником Миколаївської філії ГО “Асоціація учасників інвалідів АТО” і “Міжнародного благодійного фонду Олександра Терещенка"” У 2024 році ініціював соціальні проєкти для людей з ампутаціями “Я зміг — і ти зможеш!” і “Рівний — рівному: підтримка ветеранів з ампутаціями”, проєкти “Залізний Яструб”, “Життя після війни” та інші. Загалом, за інформацією на сайті фонду, реалізовано 17 ініціатив. Звіти про діяльність організації оприлюднені.

Дмитро Марченко — військовий, генерал-майор запасу, який зробив значний внесок в оборону Миколаєва і в жовтні 2022 року він увійшов у список 25 найвпливовіших українських військових за версією NV — має іменний “Благодійний фонд Дмитра Марченка”, зареєстрований 19 липня 2022 року. Директоркою фонду є Ірина Косова. Фонд співпрацює з міжнародними партнерами, зокрема данською організацією KOLO Nordic, спільно з якою реалізував соціальний проєкт Grow Strong — “Зростай сильним”. Також фонд співпрацює українськими підприємствами і логістичними хабами, зокрема “Гуманітарною Новою поштою”. 

Віталій Герсак, ексголова Миколаївського СБУ і фігурант розслідування hromadske, є засновником громадської організації “Вільні та вірні”. У 2023 році представництво організації було зареєстроване в Миколаївській області, тоді його очолював Рустамджан Садрідінов, депутат Миколаївської міської ради від партії “Наш край”. У 2025 році керівником місцевого осередку став Сергій Сізоненко. За інформацією з сайту організації, вона об’єднала ветеранів, захисників, волонтерів, які активно допомагають ЗСУ та виступають за соціальні гарантії для ветеранів.

ГО “Простір підтримки ‘Файта’” працює для підтримки ветеранок та жінок з родин чинних, зниклих безвісти, полонених та полеглих захисників. Її очолює Світлана Тітова. Важливим досягненням команди в 2025 році стало відкриття простору “Файта”. 

ГО “Rebel Volunteers” зосереджена на допомозі військовим. У 2025 році організація провела благодійний фестиваль “Джем фест”, на якому збирали кошти для військових.

ГО “Об'єднання матерів та дружин захисників України” має миколаївську філію, яку очолює Лілія Першина.

Окремо варто звернути увагу на громадську організацію “Захист держави”, яка розпочала роботу в лютому 2025 року та має осередки в Миколаївській області та обласному центрі. Очолює миколаївську обласну організацію “Захисту держави” Олександр Кузнєцов, який позиціює себе як громадський діяч, благодійник, підприємець. На сайті організації зазначено, що основними напрямками її роботи є захист військових та ветеранів, надання первинної правової допомоги, соціальний захист і захист національних цінностей. Миколаївський осередок веде активну інформаційну діяльність, використовуючи рекламу на міських сітілайтах та в соціальних мережах.

На регіональному рівні взаємодія військових та ветеранських організацій з місцевою владою відбувається переважно через консультативні та координаційні механізми, зокрема створення спеціальних відділів та рад, спрямованих на реалізацію ветеранської політики та соціальної підтримки. 

З 2021 року в Миколаєві діє Центр підтримки ветеранів війни, засновником якого є Миколаївська міська рада. Очолює його Віктор Мойсеєв. Метою діяльності Центру є забезпечення дотримання прав ветеранів війни, розвиток системи їх соціального захисту, підвищення рівня медичного забезпечення, психологічної реабілітації, соціальної та професійної адаптації, а також гідного вшанування пам’яті й формування образу ветерана.

В Миколаївській ОВА в лютому 2025 року створено відділ з питань ветеранської політики, який очолила Наталія Мороз. Наразі він активно співпрацює з громадськими організаціями, зокрема в питанні розробки регіональної моделі соціальної підтримки ветеранів та вразливих верств населення, що постраждали від війни. Для  координації спільних проєктів і реалізації програм підтримки ветеранів Відділ підписав низку меморандумів про співпрацю, зокрема з  данською неурядовою організацією Mission East Ukraine, Миколаївським обласним управлінням Держпродспоживслужби, Асоціацією футболу в Миколаївській області, громадською організацією “Захисниці України”.

У квітні 2025 року при Миколаївській обласній раді сформовано Раду ветеранів — консультативно-дорадчий орган, який має на меті сприяти ефективній реалізації ветеранської політики на регіональному рівні. Очолив її Ігор Щербина — заступник голови Миколаївської обласної ради, член фракції “Слуга народу”.

Цей матеріал профінансовано в рамках програми міжнародного розвитку уряду Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, але висловлені в ньому погляди не обов'язково відображають офіційну політику уряду Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії.