Політична мапа Чернівецької області

Блок 1. Безпека та соціально-економічна ситуація

Чернівецька область розташована на південному заході України. Вона простягається вузькою смугою вздовж державного кордону та частково охоплює територію Карпат, Передкарпаття (Буковинського Прикарпаття) і Покутсько-Бессарабської височини.

На півдні Чернівецька область межує з Румунією, на південному сході — з Молдовою. Протяжність кордону з Румунією — 227 км, з Молдовою — 198 км. В області діють чотири пункти пропуску: три — з Румунією (“Порубне”, “Дяківці” та “Красноїльськ”), один — із Молдовою (“Мамалига”). Відстань автомобільними дорогами до кордону з Румунією від адміністративного центру області — 40 км, до кордону з Молдовою — 58 км, до кордону з Польщею — 340 км, до кордону зі Словаччиною — 444 км, до кордону з Угорщиною — 464 км, до кордону з Білоруссю — 522 км.

Також Чернівецька область має адміністративний кордон з Івано-Франківською (захід і північний захід), Тернопільською (північ), Хмельницькою (північ) та Вінницькою (схід) областями.

Площа Чернівецької області становить 8 097 км² — лише 1,3% площі України. Таким чином, це найменша область країни.

В області є 417 населених пунктів, із них 398 сіл, 8 селищ та 11 міст. Область поділяється на 3 райони (до реформи децентралізації їх було 11). В області є 2 міста обласного значення та 8 міст районного значення. В області створено 52 об’єднані територіальні громади: 11 міських, 7 селищних та 34 сільські. Згідно з останньою адміністративною реформою, декілька населених пунктів можуть змінити свій статус. Зокрема, селище Красноїльськ може отримати статус міста, а село Мамаївці — стати селищем.

Міста Чернівецької області мають невелику кількість населення. Тільки у трьох із них мешкає понад 10 000 мешканців: Чернівці — 264 298 осіб, Сторожинець — 14 077 осіб, Новодністровськ — 10 463 осіб. В інших містах області мешкає від 2000 до 9000 людей: Хотин — 8 936 осіб, Сокиряни — 8 547, Заставна — 7 750, Новоселиця — 7 399, Кіцмань — 6 049, Вашківці — 5 215, Вижниця — 3 803 та Герца — 2 097. У деяких громадах населення адміністративного центру менше за населення окремих населених пунктів, що входять до її складу. Наприклад, населення села Іспас більше за населення міста Вижниці, а населення села Тарнавка більше за населення міста Герца.

Населення області станом на січень 2022 року становить 890 500 жителів (за даними Державної служби статистики України), з них 43,3% — міське населення, 56,7% — сільське. 28,87% населення області проживає у Чернівцях.

Специфікою області є велика частка національних меншин — близько 25% від усього населення регіону. Зокрема, румунів в області налічується близько 12,5%, молдован — 7,3%, росіян — 4,1%, поляків — 0,4%, білорусів — 0,2%, євреїв — 0,2%, інших національностей — 0,4%.

Представники національних меншин в основному проживають у чотирьох районах: Сторожинецькому, Новоселицькому, Герцаївському і Глибоцькому. Зокрема, в Сторожинецькому районі є дві поліетнічні громади — Красноїльська і Сторожинецька. У першій із них більшість становлять румуни, але також до її складу входить с. Стара Красношора, в якому компактно проживають поляки і незначну частку населення становлять українці. Натомість у Сторожинецькій громаді переважна більшість населення є українцями, але в окремих населених пунктах проживають румуни та поляки. Також у с. Зруб-Комарівський і с. Давидівка Сторожинецької громади компактно проживають представники ромського етносу. Фактично моноетнічною є Чудейська громада, де більшість становлять румуни і є незначна частка українців.

У Новоселицькому районі створено дві поліетнічні громади. До складу Магальської громади входить українське село Рідківці, а також села Магала, Буда та Прут, де переважають молдовани і частково румуни. В с. Остриця більшість населення становлять румуни, а другою за чисельністю групою є молдовани; українці в цих населених пунктах у меншості. Другою поліетнічною громадою є Новоселицька, де більшість мешканців — молдовани, а українці — друга за кількістю група населення. Також у районі створена Мамалигівська ОТГ, де молдовська більшість співіснує з незначними групами румунів та українців

У Глибоцькому районі налічується чотири поліетнічні громади: Глибоцька, в якій переважають українці, але в центрі громади — смт Глибока — проживає група румунів; Тереблечанська, де переважна більшість — румуни, але є незначна частка українців та росіян; Волоківська, де в центрі громади, с. Волока, майже все населення — румуни, але до її складу входить с. Валя Кузьміна, де половину населення становлять українці, а іншу половину — румуни й частково молдовани; Чагорська, в якій більшість населення — українці, але близько половини населення с. Молодія — молдовани. Незначну частку населення громади становлять представники румунського етносу.

Герцаївський район переважно румунський, але в двох його громадах проживають і українці. Так, до Острицької громади належить с. Маморниця, більшість населення якого — українці, а всі інші села громади є румунськими, за винятком с. Остриця, в якому є невелика частка українців та с. Цурень, де половина населення — молдовани. У межах Герцаївської громади більшість населення — румуни, але незначна частка українців проживає в м. Герца, с. Могилівка та с. Лунка.

Загалом Чернівецька область є однією з найбезпечніших в Україні. Про це свідчить невелика кількість обстрілів, постраждалої інфраструктури та тривалість повітряних тривог порівняно з іншими областями.

Загалом від початку повномасштабного вторгнення в області зафіксовано 760 сигналів повітряної тривоги, середня тривалість яких становить 1 годину 10 хвилин. Під час тривог переважна більшість закладів малого та середнього бізнесу (здебільшого йдеться про сферу послуг) продовжують роботу без значних обмежень.

Усього з 24 лютого 2022 року зафіксовано 7 повідомлень про вибухи, востаннє — 21 липня 2025 року. Найбільша атака на Чернівці відбулася 12 липня 2025 року, внаслідок неї загинуло пʼятеро людей, ще понад 30 зазнало поранень. Пошкоджень зазнали житлові будинки, дитячий садок, адміністративні будівлі, автомобілі, магазини та інша комерційна нерухомість. Загалом від обстрілу постраждало 153 квартири. Чернівецька міська рада повністю взяла на себе витрати з ремонту дахів, фасадів, вікон, благоустрою понищених дворів. Ремонт коштував громаді 10,6 млн грн. Мешканцям квартир була передбачена одноразова допомога у сумі 30 тис. грн.

Загалом критична інфраструктура Чернівецької області працює стабільно. Значних проблем із тепло-, водо- і газопостачанням немає. Втім, через особливості заживлення енергосистеми області мешканці неодноразово звертали увагу на значно частіші й триваліші відключення електроенергії порівняно і сусідніми Івано-Франківською та Тернопільською областями.

За даними ДСНС, в області доступні 1730 укриттів, безпосередньо в Чернівцях — 340. На міському геопорталі є шар з інформацією про всі укриття на території громади, також там вказана площа кожного з них та особливості доступу. Наприклад, частина укриттів — це підземні паркінги житлових комплексів, до яких є доступ лише під час повітряної тривоги.

Від початку повномасштабного вторгнення в Чернівцях відремонтували 40 укриттів. Інформацію про це отримало “Суспільне.Чернівці” у відповідь на запит до Чернівецької міської ради.

Також в області обмежене проведення масових заходів. Для погодження необхідно звернутися з відповідним листом до обласної та\або місцевої ради. Розпорядженням голови Ради оборони Чернівецької області, начальника ОВА від 12 серпня 2022 року було регламентовано проведення таких заходів та використання дронів, а також заборонено використання піротехнічних засобів і феєрверків.

Згідно з інформацією, розміщеною у медіа й на сайті Чернівецької ОВА, волонтери з області долучаються до будівництва фортифікаційних споруд у прифронтових районах. Зокрема, в одному з повідомлень було зазначено, що 80 буковинців беруть участь у зведенні таких споруд.

Соціальний капітал та бюджетні витрати

За інформацією станом на лютий 2025 року, в області зареєстровано близько 75 тис. внутрішньо переміщених осіб, із них 32 тис. — діти, ще 3 тис. — люди з інвалідністю. Інформацію про можливі місця розміщення в області (адреса, місткість, контактні дані відповідальної особи) можна знайти на спеціальному сайті arcgis.com. До таких місць належать як комунальні\державні приміщення, так і приватні будівлі й приміщення релігійних громад. За інформацією ОВА, в області створено 63 місця для проживання внутрішньо переміщених осіб. Це шостий результат по країні.

Найбільше ВПО сконцентровано в обласному центрі — близько 42 тис., що становить приблизно 15% населення міста. Найменше ВПО у Вижницькому районі — орієнтовно 7 тис. Ще 13 тис. внутрішніх переселенців припадає на Дністровський район області.

Згідно з інформацією з сайту work.ua, середня заробітна плата в Чернівцях станом на грудень 2025 року становить 26 тис. грн. Рік тому середня зарплата становила 21 тис. грн, тож зростання становить близько 24%. У ретроспективі трьох років зростання становить 79%.

На комунальних підприємствах обласного центру відчувається значна криза кадрів. Наприклад, місцевий водоканал у грудні 2025 року повідомляв про нестачу понад 150 працівників, а середній вік працівників на підприємстві становить 53 роки. У тролейбусному управлінні не вистачає близько 100 водіїв, що безпосередньо впливає на якість транспортних послуг для населення.

За даними з порталу opendatabot, у 2025 році з Чернівецької області “переїхало” 62 підприємства, водночас “заїхало” в область 56 підприємств.

У 2025 році бюджет Чернівецької області становив 1,452 млрд грн. Оскільки у 2024-му він становив 1,538 млрд грн, за рік обласний бюджет скоротився на трохи більш як 5%. Станом на жовтень 2025 року бюджет області було виконано на 96,8% за доходами та на 79,9% — за видатками.

Бюджет Чернівецької громади на 2025 рік затверджений у розмірі 4,47 млрд грн. Приблизно таким самим був бюджет і роком раніше. Натомість бюджет на 2026 рік становить 4,9 млрд грн, що на 16% більше, ніж у 2025 році. Станом на жовтень 2025 року дохідна частина бюджету громади виконана на 80,8%, а витратна — на 64,4%.

Блок 2. Політичний ландшафт до 2022 року

Президентські вибори 2019 року

На останніх парламентських і президентських виборах беззаперечну перемогу в Чернівецькій області отримали Володимир Зеленський та його партія “Слуга народу”.

За результатами в трійці лідерів “першого” туру президентських виборів були Володимир Зеленський (31,07%), Юлія Тимошенко (19,67%) та Петро Порошенко (14,09%). Водночас на виборах у 2014 році Петро Порошенко отримав 56,72% голосів виборців. Юлія Тимошенко ж набрали доволі схожий відсоток голосів на виборах 2014 та 2019 років. За Володимира Зеленського у другому турі в області проголосували майже 372 тис. виборців — 75,9%, а чинного тоді президента Петра Порошенка підтримало 21,64%.

Парламентські вибори 2019 року

Під час парламентських виборів партія “Слуга народу” на всіх округах, окрім округу №201 із центром у м. Чернівці, отримала понад 50% голосів виборців (у межах округу №201 — 44,3%).

Трохи меншу підтримку отримали кандидати, які балотувалися від цієї партії на мажоритарних округах, проте це не завадило їм здобути перемогу на всіх чотирьох округах області.

Зокрема, у виборчому окрузі №201 перемогла Олена Лис, отримавши 34,6% голосів. Її найближчим конкурентом був колишній міський голова м. Чернівці та народний депутат попередніх двох скликань — Микола Федорук, який отримав 13,3% голосів.

До обрання у Верховну Раду Олена Лис була вчителькою початкових класів у гімназії №2 м. Чернівці. Її чоловік Ігор Лис очолює фірму "НЕПЕНТЕС ЛТД", яка, за даними журналістів телеканалу “ТВА”, може бути причетна до контрабандних схем. Родину Лиса пов'язують з бізнесменом Іллею Павлюком, якого називають “королем контрабанди”. За даними “Української правди”, Ілля Павлюк сформував у парламенті неформальну групу депутатів фракції “Слуга народу”. Станом на 2021 рік до складу групи входило майже 30 нардепів, серед них — четверо мажоритарників з Буковини. Крім Олени Лис, це Максим Заремський, Георгій Музурашу і Валерій Божик.

У виборчому окрузі №202 переміг Максим Заремський (“Слуга народу”), за якого проголосували 37,04% виборців. На другому місці з результатом 17,19% опинився Іван Рибак (самовисування), який був народним депутатом VIII скликання ВРУ від “БПП ‘Солідарність’”.

До обрання депутатом Заремський працював начальником відділу планування, оперативного чергування зв'язку та оповіщення Управління цивільного захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації. Також він є засновником тренажерного залу “МаксимуС” та організатором щорічного спортивного фестивалю “Beregomet Open Sport Festival”.

У виборчому окрузі №203, переважна більшість жителів якого є представниками румунського та молдовського етносів, перемогу здобув Георгій Мазурашу (“Слуга народу”), за якого проголосувало 27,04% виборців. Він був директором Чернівецького обласного центру фізичного здоров’я населення “Спорт для всіх” і засновником інформаційних сайтів sportbuk.com та fakty.cv.ua. За словами експертів, з якими спілкувалася ОПОРА, у своїх матеріалах він часто підтримував політику секретаря Чернівецької міської ради — Василя Продана та критикував міського голову — Олексія Каспрука. Разом з тим, за даними місцевих журналістів, Мазурашу входить в орбіту впливу депутата Чернівецької міської ради від партії “Рідне місто” Валерія Чинуша. Підтвердженням цьому слугує підтримка Чинушем спортивних заходів, які організовував Георгій Мазурашу.

Друге місце на виборчому окрузі №203 отримав син настоятеля Вознесенського Банченського чоловічого монастиря (УПЦ МП) архієпископа Лонгіна Михайло Жар, який балотувався від партії “Опозиційна платформа — За життя”. Він отримав підтримку 18,88% виборців. Обраний на попередніх виборах народним депутатом від БПП “Солідарність” Григорій Тіміш опинився на 4-му місці з підтримкою 11,63% виборців.

На виборчому окрузі №204 переміг адвокат Валерій Божик (“Слуга народу”), за якого проголосували 51,07% виборців. У 2009–2011 роках він був головою дисциплінарної палати Чернівецької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. В ході виборчої кампанії 2019 року на його користь із виборчих перегонів знявся скандально відомий голова Сокирянської районної ради Василь Козак.

До цього округ №204 представляв у парламенті Максим Бурбак, який був керівником фракції “Народний фронт” Верховної Ради VIII скликання. На виборах 2019 року він набрав 22,42% голосів.

Місцеві вибори 2020 року

Обласна рада

За мандати до обласної ради змагалися представники 16 політичних партій, у списках яких загалом було 920 кандидатів, що претендували на 64 мандати в обласній раді. За результатами виборів до облради потрапили представники 8 партій:

“Слуга народу” (15,06%) — 12 мандатів;
ВО “Батьківщина” (11,12%) — 9 мандатів;
“Єдина альтернатива” (11,03%) — 9 мандатів;
“Європейська Солідарність” (10,67%) — 9 мандатів;
Аграрна партія України (7,26%) — 6 мандатів;
Громадський рух “Народний контроль” (7,06%) — 6 мандатів;
“Опозиційна платформа — За життя” (6,91%) — 6 мандатів;
“За майбутнє” (6,06%) — 6 мандатів.

Головою обласної ради став представник Аграрної партії України Олексій Бойко. Його призначення депутати підтримали на першій сесії обласної ради 18 грудня 2020 року 35 голосами “за”.

Міський голова Чернівців

До місцевих виборів 2020 року Чернівці підійшли у стані політичної турбулентності. 26 липня 2018 року Чернівецька міська рада на черговій сесії за результатами таємного голосування прийняла рішення про дострокове припинення повноважень міського голови Олексія Каспрука (обраний у 2014 році від партії “Фронт змін”). Причиною цього була тривала політична криза в міській раді. Депутатська більшість була опозиційною до Олексія Каспрука, що було причиною значних затягувань у проведенні сесій міської ради. Питання порядку денного не розглядали місяцями, а іноді й роками, водночас постійно тривали суперечки. У загальнонаціональних медіа причиною конфлікту називали продовження протистояння в регіоні групи Арсенія Яценюка (з яким повʼязують Олексія Каспрука) та Дмитра Фірташа (депутатська група Василя Продана).

У результаті в.о. міського голови став секретар міської ради Василь Продан (обраний від партії “Рідне місто”). Каспрук оскаржив рішення про свою відставку, і 23 квітня 2019 року Чернівецький адміністративний суд відновив його на посаді міського голови. Втім, 17 липня 2020 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду скасував поновлення Каспрука на посаді міського голови.

Каспрук пішов на вибори від партії “Пропозиція”, але не зміг перемогти чи навіть потрапити в другий тур. Загалом місцеві вибори були досить напруженими. Хоча саме голосування відбулося спокійно, етап підрахунку голосів затягнувся. Другий тур виборів мера Чернівців відбувся 29 листопада — більш як за місяць після першого дня голосування (25 жовтня). Причиною стало те, що територіальна виборча комісія (ТВК) неодноразово приймала рішення про перерахунок голосів на дільницях. Ініціатором перерахунків були як самі члени ТВК, так і представники політичних партій (“Партія чернівчан”, “Батьківщина”, “ОПЗЖ”, “Слуга народу”, “За майбутнє”). Доволі гучним прецедентом стало рішення про перерахунок 40 дільниць за зверненням представника “Партії чернівчан”. Таким чином, на “піку” цього етапу в ТВК на перерахунку перебувала виборча документація з більш як 50 дільниць (загальна кількість дільниць у громаді — 115).

Впродовж процесу встановлення результатів виборів неодноразово змінювався склад ТВК, зокрема й керівний. 10 листопада 2020 року до Чернівецької ТВК приїхали четверо представників Центральної виборчої комісії для врегулювання ситуації. Врешті, 10 листопада ЦВК за скаргою місцевого осередку партії, який був учасником виборчого процесу, скасувала рішення Чернівецької міської ТВК про повторний підрахунок бюлетенів на 40 виборчих дільницях та зобов’язала комісію завершити підрахунок бюлетенів і встановити результати голосування до 24:00 11 листопада.

Зрештою, 11 листопада місцева ТВК затвердила результати виборів і призначила повторне голосування на виборах міського голови на 29 листопада. Вже 30 листопада, після опрацювання всієї виборчої документації, ТВК затвердила протокол, згідно з яким місцевий підприємець Роман Клічук отримав 59,54% голосів та був визнаний обраним міським головою Чернівців, а його опонент Віталій Михайлішин (бізнесмен та депутат міської ради від партії “Рідне місто”, у 2019 році балотувався до парламенту від “ОПЗЖ”) отримав 37,5% голосів.

Однак проблеми місцевих виборів у місті на цьому не завершилися. Спершу обрані депутатами представники партій “Рідне місто”, “Команда Михайлішина” і “Громадський рух ‘Народний контроль’” затягували подання заяв до ТВК для реєстрації депутатами, адже без них у міській раді бракувало депутатів для проведення першої сесії у новому складі, тож роботу продовжувала міська рада попереднього скликання. Згодом до сесійної зали все ж “зайшли” депутати від “Народного контролю”. 25 грудня 2020 року із заявами до ТВК звернулись обрані депутатами представники “Команди Михайлішина” та “Рідного міста”, однак навіть з 10-ї спроби міська ТВК не змогла визнати обраними 10 депутатів від цих двох політичних партій через постійну відсутність кворуму. Зрештою, цю функцію виконала ЦВК, яка своїм рішенням розпустила Чернівецьку міську ТВК.

Одразу після місцевих виборів 2020 року можна було прослідкувати умовну коаліцію, до якої входили представники мерської “Єдиної альтернативи”, “Європейської Солідарності”, “Слуги народу” та “Пропозиції”. Опозиційними ж були інші три політичні сили: “Рідне місто”, “Команда Михайлішина” та “Громадський рух ‘Народний контроль’”. Сигналізували про це й кадрові рішення — призначення очільників комунальних підприємств, департаментів, управлінь і постійних депутатських комісій.

Орієнтовно в 2022–2023 роках баланс сил дещо змінився. “Пропозиція”, очолювана колишнім мером, перейшла в опозицію й стала чи не найбільшим критиком дій місцевої влади. Про це свідчать, зокрема, публікації колишнього мера на його Facebook-сторінці. Окремі з них є доволі провокативними й можуть містити ознаки неетичної поведінки щодо працівників міської ради. Наприклад, 8 січня 2026 року Каспрук опублікував допис зі згенерованим за допомогою ШІ зображенням мера та очільника управління комунікацій та звʼязків з громадськістю Олександра Докієна.

Натомість лояльнішими до міського голови стали депутати “Рідного міста” і “Команди Михайлішина”.

Блок 3. Політичний ландшафт в області та обласному центрі у 2022–2025 роках

Обласна військова адміністрація

Військову обласну адміністрацію (ОВА) в Чернівецькій області було створено, як і у всіх інших областях країни, 24 лютого 2022 року. Основним її завданням стало забезпечення оборони, громадської безпеки та правопорядку в області.

Начальником ОВА було призначено Сергія Осачука, який обіймав посаду голови обласної державної адміністрації з 22 листопада 2019 року. З 11 липня 2022 року до 8 січня 2026 року ОВА очолював Руслан Запашнюк. З 8 січня дотепер цю посаду займає Руслан Осипенко.

За часів керівництва Сергія Осачука був помітний значний конфлікт між обласною адміністрацією та міською радою, зокрема чернівецьким міським головою Романом Клічуком (“Єдина альтернатива”). За словами останнього, ще під час передвиборчого періоду в 2020 році Осачук звертався до Офісу Президента та силових структур із проханням не допустити тоді ще кандидата Романа Клічука до місцевих виборів. Згодом конфлікт лише поглиблювався.

У 2019 році першим заступником Осачука став Богдан Ковалюк — тодішній депутат Чернівецької міської ради, обраний у 2015 році від політичної партії “Самопоміч”. За словами експертів, це призначення могло мати певні репутаційні ризики — за рік після місцевих виборів, у 2016 році, лідер парламентської фракції “Самопоміч” Олег Березюк заявив про проведення службового розслідування щодо діяльності депутатів, обраних за списками цієї партії, серед яких був і Ковалюк. У 2017 році за результатами розслідування депутатам рекомендували написати заяви на складання повноважень. Такі заяви написали 4 з 6 депутатів (серед них — і Ковалюк), але їх не підтримали на сесії міської ради.

Ще одним заступником голови ОДА з травня 2021 року був Артур Мунтян. Згодом Служба безпеки України підозрювала його в махінаціях із гуманітарною допомогою. У червні 2022 року йому обрали запобіжний захід у вигляді 900 тис. грн застави та відсторонили від виконання повноважень.
Іншими заступниками голови ОДА були призначені Ірина Ісопенко, Наталія Гусак, Роман Скигар, Дмитро Данищук та Олексій Бойко, який після виборів 2020 року став головою обласної ради.

Власне, згадані раніше обшуки та підозри у розкраданні гуманітарної допомоги на початку повномасштабного вторгнення і стали однією із причин звільнення Осачука із займаної посади.

11 липня 2022 року на посаду голови ОДА (ОВА) призначили Руслана Запаранюка. Під час зустрічі в Офісі Президента Володимир Зеленський висловив переконання, що знання регіону та його специфіки допоможе Запаранюку успішно реалізувати поставлені перед ним завдання. Окремо було наголошено на важливості забезпечення безперебійної роботи митниці, облаштування пунктів пропуску на державному кордоні та надання соціальних послуг внутрішньо переміщеним особам (ВПО). До цього призначення Руслан Запаранюк з 2014 року очолював обласну філію Чернівецького обласного управління АТ “Державний ощадний банк України”.

Протягом перших місяців роботи Запаранюк не проводив пресконференцій або інших публічних заходів, тож було складно зрозуміти його конкретні кроки чи плани на посаді голови ОВА.

У вересні він представив першу заступницю голови ОВА — Альону Атаманюк (разом із нею Запаранюк працював в “Ощадбанку”) та заступників Олександра Янкова (теж працював в “Ощадбанку”) і Андрія Кучерявого (генерал-майор запасу, звільнився з посади у травні 2023 року).

Під час керівництва Запаранюка існували певні непорозуміння між ОВА й Чернівецькою міською радою (попри те, що Руслан Запаранюк на місцевих виборах 2020 року був кандидатом до обласної ради від партії “Єдина Альтернатива”, від якої було обрано й міського голову Чернівців Романа Клічука — втім, одразу після призначення в липні 2022 року Клічук позитивно відгукувався про новопризначеного голову ОВА та відзначав значно краще взаєморозуміння із новим головою).

Значно помітнішим був конфлікт між Запаранюком та обласною радою, зокрема її головою Олексієм Бойком. Найбільше він загострився на початку 2025 року, коли вперше за каденцію сесія Чернівецької обласної ради не відбулася. На засідання не прийшли депутати з фракцій “Слуга народу”, “Народний контроль”, “Батьківщина” і “За майбутнє”.

У соцмережах Запаранюк повідомив, що в його повноваження не входить забороняти депутатам брати чи не брати участі в сесіях. Втім, у квітні депутат від “Слуги народу” Анатолій Іліщук зазначив, що отримав від голови вказівку не приходити на засідання. Згодом члени партії одноголосно проголосували за відкликання Іліщука як депутата облради. В липні обласна рада позбавила його мандату.

11 вересня 2025 року повноваження голови облради Олексія Бойка достроково припинили за поданням депутатів від “Слуги народу” та “Батьківщини”.

Окремо варто звернути увагу, що в квітні 2023 року Руслана Запаранюка обрали керівником обласного осередку партії “Слуга народу”. Ще тоді місцеві політологи звертали увагу, що це є ризиком для додаткових конфліктів.

У лютому 2025 року в медіа оприлюднили скріншот нібито листування Атаманюк, де та писала, що начальник управління у справах ветеранів Валерія Вівчарюка “не рівня, аби сидіти поруч з нею”. Спершу посадовицю відсторонили, а згодом вона написала заяву на звільнення.

3 січня 2026 року Зеленський анонсував зміну керівників ОВА в низці областей, зокрема й у Чернівецькій. 8 січня зʼявилося розпорядження про призначення Руслана Осипенка на посаду голови Чернівецької ОДА.

До цього призначення Осипенко служив в Національній поліції. З листопада 2021 до січня 2026 року він очолював Нацполіцію в Донецькій області. Варто зазначити, що це перший голова ОВА/ОДА, який раніше не мав жодного стосунку до області.

Чернівецька обласна рада

Після місцевих виборів 2020 року Чернівецьку обласну раду очолив Олексій Бойко, представник Аграрної партії України. Його заступниками обрали Миколу Гуйтора (“Слуга народу”) та Михайла Павлюка (“Європейська Солідарність”).

Від початку повномасштабного вторгнення РФ 4 депутати облради склали свої повноваження. У липні 2023 року від мандатів відмовилися Олексій Грушко (“Слуга народу”) й Оксана Пантелеймонова (ВО “Батьківщина”). Грушка замінив Олексій Волощук, а Пантелеймонову — Степан Мітрик. Олексій Грушко пояснив своє рішення тим, що хоче сконцентруватися на координації гуманітарних проєктів “Агенції регіонального розвитку Чернівецької області”, директором якої він є. Оксана Пантелеймонова своє рішення не коментувала.

У жовтні 2024 року стало відомо, що вищезгаданий Олексій Волощук не повернувся із закордонного відрядження. 29 жовтня депутати проголосували за дострокове припинення його повноважень. Заступник голови обласної ради Гуйтор, який був у відрядженні разом із Волощуком, сказав, що востаннє розмовляв із ним телефоном, ще перебуваючи за кордоном. Депутат тоді повідомив, що в нього стався інсульт і він перебуває у лікарні. Втім, досі достеменно не відомо, чи цей діагноз підтвердився. В обласній раді Волощука замінив Андранік Галоян.

Про позбавлення депутатських повноважень Анатолія Іліщука (“Слуга народу”) ми писали в попередньому розділі. Його місце зайняв Руслан Москалюк.

Нині в обласній раді діє 9 постійних комісій:

з питань будівництва, архітектури, інфраструктури, житлово-комунального господарства, транспорту та звʼязку (голова — Василь Мороз, “Єдина Альтернатива”);
з питань бюджету (голова — Іван Шевчук, “Європейська Солідарність”);
з питань інвестицій, проєктів регіонального розвитку та транскордонного співробітництва (голова — Оксана Філіпова, “Єдина альтернатива”);
з питань місцевого самоврядування, регламенту, депутатської діяльності, етики, нагороджень, правових питань, міжетнічних відносин та антикорупційної діяльності (голова — Світлана Фочук, ВО “Батьківщина”);
з питань освіти, науки, культури, туризму, спорту та молодіжної політики (голова — Оксана Палійчук, “Європейська Солідарність”);
з питань охорони здоровʼя, праці, соціального захисту населення та підтримки учасників АТО і членів їх сімей (голова — Ігор Шкробанець, “За майбутнє”);
з питань охорони навколишнього середовища, природокористування, паливно-енергетичного комплексу та надзвичайних ситуацій (голова — Ярослав Бартош, “Єдина Альтернатива”);
з питань регуляторної політики, розвитку підприємництва, агропромислового розвитку та земельних відносин (голова — Василь Гончар, Аграрна партія України);
з питань управління обʼєктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області (голова — Олександр Болтунов, позафракційний (був обраний від “Опозиційної платформи — За життя”)).

Низка депутатів обласної ради працюють в органах місцевого самоврядування, органах державної влади та комунальних підприємствах області.

Зокрема, депутат від Аграрної партії України Дмитро Домбровський є генеральним директором ОКНП “Чернівецька обласна лікарня”.

Депутатка від Громадського руху “Народний контроль” Яна Тихохід є начальницею управління науки та інновацій у Чернівецькій ОВА. Ще один представник цієї партії Андрій Кухарук є заступником голови у Чернівецькій районній державній адміністрації. Анжеліка Каланча є генеральним директором КПН “Чернівецький обласний центр служби крові”.

Депутат від “Європейської Солідарності” Сергій Добржанських також є секретарем виконавчого комітету Чернівецької міської ради. Ірина Маковійчук є генеральною директоркою ОКНП “Чернівецький обласний клінічний кардіологічний центр”. Ще одна депутатка від “ЄС” Оксана Палійчук працює начальницею управління Державної служби оцінки якості освіти у Чернівецькій області.

Юрій Лесюк, депутат від “Єдиної Альтернативи”, також є заступником чернівецького міського голови. Михайло Гнатюк — завідувач кардіоревмагематологічного відділення ОКПН “Чернівецька обласна дитяча клінічна лікарня”.

Представники “За майбутнє” також тісно повʼязані з обласними медичними закладами. Володимир Єленєв — генеральний директор ОКНП “Чернівецький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф”, Анжела Левицька — генеральна директорка ОКНП “Чернівецька обласна психіатрична лікарня”, Ігор Малишевський — генеральний директор ОКНП “Буковинський клінічний онкологічний центр”.

Любов Годнюк, обрана від “Слуги народу”, є в.о. генерального директора КНП “Чернівецький обласний перинатальний центр”, Леся Палагнюк — начальниця управління соціально-економічного розвитку обласної державної адміністрації, Сергій Ратушенко — заступник начальника ГУНП в Чернівецькій області.

Аурел Рошка, депутат від ВО “Батьківщина”, є заступником генерального директора з хірургічної роботи КНП “Міська дитяча клінічна лікарня”.

Олександр Болтунов, обраний депутатом облради від “ОПЗЖ”, працює заступником генерального директора ОКНП “Чернівецька обласна дитяча клінічна лікарня”.

14 квітня 2022 року в обласній раді була призупинена діяльність фракції “Опозиційна платформа — За життя”. Згодом, 22 грудня 2023 року, на сесії обласної ради депутати проголосували за дострокове припинення повноважень всіх депутатів, що були обрані за списками “ОПЗЖ”. Попри це, всі депутати продовжили брати участь у комісіях та сесіях як позафракційні.

2025 рік був насичений подіями в обласній раді. Саме на цей час припав пік протистояння між головою обласної ради Бойком та частиною опозиційних депутатів. Фактично весь рік засідань обласної ради не проводили через відсутність кворуму. 11 вересня 2025 року депутати Чернівецької обласної ради достроково припинили повноваження голови облради Бойка. Це рішення під час таємного голосування підтримали 33 із 37 присутніх депутатів. Раніше представники “Слуги народу”, “Батьківщини” і “Народного контролю” закликали Бойка скласти повноваження самостійно.

Після звільнення Бойка обов’язки голови Чернівецької обласної ради виконує його перший заступник — Микола Гуйтор (“Слуга народу”). Олексій Бойко натомість залишився депутатом обласної ради.

Одразу після відставки під час спілкування з медіа Бойко казав, що не планує оскаржувати це рішення у суді, але 16 жовтня стало відомо, що він подав до суду та хоче поновитись на посаді. Станом на січень 2026 року рішення в цій справі немає.

Чернівецька міська рада

Партійне і фракційне представництво в Чернівецькій міській раді не зазнало жодних змін після початку повномасштабного вторгнення. Станом на лютий 2026 року в міській раді діють 7 фракцій: “Єдина альтернатива” (10 депутатів), “Команда Михайлішина” (7 депутатів), “Європейська Солідарність” та “Пропозиція” (по 6 депутатів),“Слуга народу” та Громадський рух “Народний контроль” (по 5 депутатів), “Рідне місто” (3 депутати).

Також у міській раді створена депутатська група з гендерних питань “Рівні можливості”, до якої входять по одній представниці від “Єдиної альтернативи”, “Слуги народу” та “Європейської Солідарності”.

Фракція “Єдина альтернатива” складається з 10 депутатів, голова — Валентина Радчук. Серед членів фракції — ректор Чернівецького національного університету з травня 2024 року Руслан Білоскурський. Депутатка Галина Абрамюк — директорка Чернівецького ліцею №5 “Оріяна”. Надія Лабанда є заступницею медичного директора з медсестринства ОКНП “Буковинський центр відновного лікування та комплексної реабілітації дітей”. Наталія Калмикова з лютого 2021 року очолює управління охорони здоров’я міської ради Чернівців. Ще один депутат із цієї фракції — Роман Никифорук — з 2021 року є директором комунального підприємства “Містосервіс”, створеного на базі колишніх ЖРЕПів. Саме Никифорук замінив у міській раді Марину Кирилюк, яка після виборів 2020 року стала секретарем міської ради, а в серпні 2025 року склала депутатські повноваження. Сергій Гринюк, який представляє цю фракцію, є головою постійної комісії з питань житлово-комунального господарства та охорони навколишнього середовища. Згаданий вище Руслан Білоскурський очолює комісію з питань економіки, підприємництва, інвестицій та туризму.

До складу другої найбільшої фракції “Команда Михайлішина” входять 7 депутатів. Згідно з інформацією на сайті Чернівецької міської ради, у фракції тимчасово відсутній голова.

Фракція “Європейської Солідарності” має 6 депутатів, її головою є Сергій Бостан. Також він обіймає посаду директора департаменту соціально-економічного розвитку та стратегічного планування міської ради. Наталія Фрунзе очолює департамент соціальної політики міської ради. Ще один депутат — Андрій Шалєєв — очолює комунальне підприємство “Міськсвітло”. Василь Максимюк очолює постійну комісію з питань бюджету та фінансів.

6 депутатів представляють фракцію “Пропозиція”. Зокрема до неї входить колишній міський голова Чернівців Олексій Каспрук, що також балотувався на посаду мера у 2020 році. Водночас він є головою комісії з питань гуманітарної політики. Головою фракції є Степан Руденко. Членкиня франції Юлія Сафтенко очолює міське управління культури. Вона також є головою комісії з питань законності, прав і свобод людини, регламенту, депутатської діяльності, етики та запобігання корупції.

5 депутатів входять до фракції “Слуга народу”, голова — Олександр Пікулін. Представник цієї фракції Віталій Другановський — голова комісії з питань земельних відносин, архітектури та будівництва. Раніше цю комісію очолював інший представник “Слуги народу” Олексій Просяний. Світлана Широкова є директоркою КНП “Міська поліклініка №2” Чернівецької міської ради.

До фракції “Громадський рух ‘Народний контроль’” входить 5 депутатів. Керівником є Яна Брус. Жоден із депутатів не очолює постійні депутатські комісії.

Найменшою фракцією в міській раді є “Рідне місто” — 3 депутати. Згідно з інформацією на сайті міської ради, у фракції тимчасово немає керівника. Одним із членів фракції є Василь Продан, який у минулому скликанні був секретарем міської ради й тимчасово виконував функції чернівецького міського голови — на час відсторонення Каспрука від посади.

Міським головою Чернівців залишається Роман Клічук, обраний від політичної партії “Єдина альтернатива”. Він має 3 заступників з питань діяльності виконавчих органів міської ради: Євгена Маховікова, Юрія Лесюка та Ігоря Крохмаля. З грудня 2020 до березня 2025 заступником міського голови також був Василь Зазуляк, що раніше був обраний депутатом міської ради від “Єдиної альтернативи”, однак майже відразу склав повноваження через призначення заступником.

Посада секретаря міської ради залишається вакантною після того, як 31 липня 2025 року депутати достроково припинили повноваження Марини Кирилюк (“Єдина альтернатива”). Заяву про складання депутатського мандата вона написала 3 липня. Тоді від коментарів Кирилюк відмовилася.

Варто окремо зазначити, що ще в грудні 2021 року тодішній депутат міської ради Володимир Бешлей (“Рідне місто”) зареєстрував проєкт рішення про дострокове припинення повноважень Марини Кирилюк як секретаря міської ради. Він пояснював це тим, що посадовиця неналежно виконує свої повноваження та не реєструє ініціативи частини обранців. Однак тоді голосування не відбулося.

Станом на січень 2026 року рада так і не обрала нового секретаря міської ради. Якщо одразу після припинення повноважень Марини Кирилюк міський голова говорив, що готовий винести проєкт рішення про призначення нової людини на найближчу сесію, то вже на пресконференції 3 вересня він зазначив, що місто може працювати й без секретаря міської ради, а він добре справляється сам. Однак можна припустити, що рішення про призначення нового секретаря не виносять до сесійної зали через відсутність достатньої кількості голосів за будь-яку з кандидатур.

За даними офіційного сайту Чернівецької міської ради, її виконавчий комітет складається з 14 осіб. До нього входять міський голова, секретар, заступники міського голови, а також ще 9 осіб, серед яких двоє старост сіл, що доєдналися до Чернівецької міської громади.

Ротації у складі Чернівецької міської ради

Після початку повномасштабного вторгнення депутатський корпус Чернівецької міської ради зазнав певних змін. Достроково припинили свої повноваження депутати Михайло Яринич та Іван Гончарюк із фракції “Народного контролю” в листопаді 2022 року. Обоє пояснили це службою в Збройних Силах України. У складі ради їх замінили Віталій Смандич та Валентин Шевчук.

У листопаді 2022 року депутати достроково припинили повноваження депутатки від “Єдиної альтернативи” Наталії Дембіцької. Причиною став її переїзд та робота за кордоном. Замість Дембіцької депутаткою стала Катерина Гуменна.

Ще двоє депутатів достроково припинили свої повноваження в серпні 2023 року. Фракцію “Пропозиція” залишила Тетяна Шепелько — через сімейні обставини. Із її соціальних мереж відомо, що зараз вона мешкає у Великій Британії. Вона хотіла скласти депутатські повноваження ще двома місяцями раніше, однак тоді депутати її не підтримали. Замість неї депутаткою стала Людмила Сідлецька. Разом із Шепелько від мандату відмовився Віталій Михайлішин — голова фракції “Команди Михайлішина”. Замість нього депутаткою стала Ірина Добровольська.

Ще один депутат із фракції “Народний контроль”, Олександр Швець, відмовився від мандату в лютому 2024 року. Його місце зайняла Наталія Пшебишевська.

У червні цього ж року змін зазнала фракція “Рідного міста” — від мандату через роботу в Міністерстві оборони відмовився Володимир Бешлей. Вакантне місце зайняла Аліна Яковець.

У серпні 2024 року від мандату відмовився представник “Команди Михайлішина” Сергій Козак. Він був учасником АТО, а після початку повномасштабного вторгнення знову долучився до війська. В коментарях медіа Козак повідомляв, що через службу не може долучатися до роботи міської ради, а згодом хоче приділити більше часу сім’ї, тож не бачить змісту в депутатстві. Натомість мандат отримав Максим Тихонович.

Майже за рік — у червні 2025 року — від мандату відмовився депутат фракції “Пропозиція” — Андрій Кавуля. Причиною стала служба в Збройних Силах України. Його місце зайняв освітянин Микола Зегрюк.

Згодом відмовилася від мандата представниця “Єдиної альтернативи” Марина Кирилюк. Впродовж усього скликання вона також обіймала посаду секретаря міської ради. Її місце в раді зайняв Роман Никифорук, який є директором комунального підприємства “Містосервіс”.

Згідно з дослідженням Руху ЧЕСНО, у формуваннях Збройних Сил України служить 26% депутатів міської ради від її загального складу.

Блок 4. Політичні конфлікти

Відсторонення мера Кіцманя

7 січня 2025 року на сесії міської ради Кіцманя депутати проголосували за дострокове припинення повноважень міського голови Сергія Булеги (“Європейська Солідарність”). Підтримали це рішення 19 депутатів, ще троє виступили проти. Обранці обґрунтовували своє рішення тим, що Булега не захищає інтереси громади, не діє на благо держави та ЗСУ.

Під час тієї ж сесії депутати достроково припинили повноваження секретаря міської ради Івана Семенюка за його власною заявою. Водночас призначили нового секретаря міської ради — Інну Веденівську, представницю “Слуги народу”.

Сергій Булега своє відсторонення назвав “рейдерським захопленням влади”. За його словами, порушень закону з його боку не було, натомість голосування базувалося на особистій неприязні окремих депутатів.

3 лютого того ж року Булега подав заяву до суду. Він прагнув скасувати рішення щодо відсторонення, поновитися на посаді та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу. 1 серпня стало відомо, що Чернівецький окружний адміністративний суд відмовив Булезі в поновленні на посаді. Про це у себе на Facebook-сторінці повідомила Кіцманська міська територіальна громада.

Згодом у коментарі ЗМІ Сергій Булега повідомив, що подаватиме апеляцію на це рішення. 23 грудня 2025 року Сьомий апеляційний суд повністю задовольнив апеляційний позов Булеги, скасувавши рішення суду першої інстанції і визнавши незаконним дострокове припинення повноважень міського голови Кіцманя. Цим же рішенням зобовʼязав міську раду компенсувати йому середній заробіток за майже рік вимушеного прогулу.

30 грудня 2025 року в ЗМІ зʼявилась інформація про те, що мер Кіцманя побився на вулиці міста з 18-річним сином депутатки й керівниці управління стратегічного розвитку економіки та цифровізації міської ради Ірини Антонюк. Поліція розпочала кримінальне провадження, станом на зараз триває досудові розслідування.

Варто зазначити, що це вже третя каденція Сергія Булеги на посаді міського голови Кіцманя. Раніше він обирався на цю посаду в 2010 та 2015 роках.

Підозри керівникам комунальних підприємств і чиновникам

У травні 2024 року стало відомо про кримінальне провадження, відкрите проти двох посадовців Чернівецької міськради, щодо укладення договору з фізичною особою на придбання спецавтомобіля для міського комунального підприємства, яке займається стерилізацією тварин — вартість закупівлі, ймовірно, виявилася завищеною у кілька разів. Закупівлю на 1,1 млн грн провели без використання електронної системи, після чого кошти повністю перерахували продавцю. За даними Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, ринкова ціна вантажного авто становила 428,5 тис. грн — у 2,5 раза менше від зазначеної в документах, що спричинило збитки місцевому бюджету на понад 670 тис. грн. Керівнику та працівнику департаменту міськради повідомили про підозру, процесуальне керівництво здійснює Чернівецька окружна прокуратура. Інформації щодо будь-яких рішень у цьому провадженні немає.

25 грудня 2025 року на сайті Бюро економічної безпеки України було опубліковано інформацію про висунення підозри директору департаменту (з фото можна зрозуміти, що йдеться про департамент інфраструктури та благоустрою) і спеціалісту з публічних закупівель у зловживанні службовим становищем під час закупівлі послуг із ремонту дороги. Станом на січень 2026 рік жодної додаткової інформації щодо результатів розслідування немає.

3 лютого 2026 року на Facebook-сторінці Чернівецької прокуратури було опубліковано допис про закупівлю дронів: у 2023 році міська рада через відкриті торги придбала 33 безпілотники у, ймовірно, наперед визначеного постачальника, переплативши понад 1,3 млн грн бюджетних коштів. За даними НАЗК, очікувану вартість сформували на підставі пропозицій фірм без досвіду продажу дронів, частину з яких створили незадовго до тендеру, тоді як інших учасників відхилили з формальних причин. Постачальником стала компанія, основною діяльністю якої є пошиття одягу. Начальниці відділу держзакупівель повідомили про підозру за ч. 2 ст. 364 КК України, триває досудове розслідування.

Також підозри були висунуті керівникам низки комунальних підприємств. У жовтні 2023 році генеральному директору та провідному фахівцю з публічних закупівель КП “Чернівціводоканал” оголосили підозру в розтраті бюджетних коштів через придбання автомобіля для перевезення аварійно-ремонтних бригад за, за версією слідства, завищеною вартістю, що спричинило збитки понад 1,2 млн грн. На підприємстві заявили, що закупівля була зумовлена зношеністю автопарку та відбувалася через систему Prozorro в межах затвердженої інвестиційної програми, погодженої виконкомом міськради та схваленої НКРЕКП, а вартість 2,82 млн грн з ПДВ була нижчою за очікувану. Також у комунальному підприємстві наголосили, що дії керівництва були законними й обґрунтованими виробничими потребами.

15 серпня 2025 року детективи Бюро економічної безпеки України повідомили про викриття директора КП “Міськсвітло”, який також є депутатом Чернівецької міської ради (йдеться про Андрія Шалєєва, “Європейська Солідарність”), та підприємця у розтраті понад 2,1 млн грн бюджетних коштів під час закупівлі освітлювального обладнання. За даними слідства, посадовець діяв у змові з керівником приватної компанії й укладав фіктивні договори з підконтрольним ФОП, тоді як товар фактично постачала інша фірма за значно нижчими цінами, а різницю привласнювали учасники схеми; крім того, інформацію про закупівлі нібито не публікували в системі Prozorro. Фігурантам оголосили підозру за ч. 5 ст. 191 КК України, що передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. 3 листопада стало відомо, що рішенням суду Андрія Шалєєва відсторонили від виконання обовʼязків директора комунального підприємства “Міськсвітло”. Відсторонення тривало до 14 січня 2026 року.

17 листопада 2025 року було повідомлено про підозру колишньому директору та спеціалісту з публічних закупівель КП “Чернівецьке тролейбусне управління” в розтраті майже 3,5 млн грн під час закупівлі електроенергії. За даними слідства, на тендері в системі Prozorro з 18 учасниками було безпідставно відхилено дві найвигідніші пропозиції нібито через “ризик штучного заниження ціни”, після чого умови змінили так, щоб перемогла компанія, яка пропонувала завищену вартість, що призвело до збитків підприємству. Фігурантам інкримінують зловживання службовим становищем, учинене за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України). Досудове розслідування триває.

Міський голова Роман Клічук на щомісячній пресконференції в лютому 2026 року констатував, що через численні кримінальні справи проти посадовців міської ради місто опинилося в колапсі: чиновники бояться ставити підписи, масово звільняються, а приватний бізнес відмовляється співпрацювати з державою, що призводить до зупинки закупівель і неможливості забезпечувати потреби міста, зокрема й військові. За його словами, такі дії спрямовані на блокування місцевого самоврядування по всій країні.

Конфлікт між Альоною Атаманюк і ветеранами

У лютому 2025 року в інтернет‑просторі з’явився скріншот нібито приватного листування першої заступниці голови Чернівецької ОВА Альони Атаманюк, де та нібито написала одному з працівників управління з питань ветеранської політики ОВА, що ветеран і за сумісництвом — керівник вищезгаданого управління, Валерій Вівчарюк “не може сидіти поруч із нею, бо […] не рівня” під час наради.

Багато людей, зокрема ветеранів і громадських активістів, побачили в цьому висловлюванні зневажливе ставлення до учасника бойових дій. Через суспільний резонанс тодішній начальник Чернівецької ОВА Руслан Запаранюк тимчасово відсторонив Атаманюк від виконання обов’язків та розпочав службове розслідування. В ОВА наголошували на важливості поваги до ветеранів як пріоритету в роботі адміністрації.

Зрештою, Атаманюк подала заяву про звільнення з посади першої заступниці начальника ОВА, зазначивши, що не хоче, аби ситуація підривала довіру до роботи адміністрації та згуртованість у громаді. Вона також перепросила у всіх, “кого могла ненавмисне образити”.

Також у поліцію надійшло звернення з проханням перевірити висловлювання Альони Атаманюк про ветерана. Після 4 місяців перевірки поліція Чернівців закрила провадження щодо цього випадку у зв’язку з відсутністю складу злочину. У коментарі для медіа Альона Атаманюк повідомила, що не планує подавати до суду для поновлення на посаді, оскільки раніше написала заяву на звільнення за власним бажанням. За її словами, зараз вона працює в громадському і благодійному секторі й підтримує програми, пов’язані з відновленням ветеранів та ветеранським бізнесом.

Звільнення директорки КП “Центральний парку культури і відпочинку ім. Т.Г. Шевченка”

На сесію Чернівецької міської ради наприкінці жовтня 2024 року прийшли родичі військових, які звернулися з проханням звільнити керівницю Центру культури та дозвілля ім. Т. Шевченка Марту Шумілову‑Лисякову. Вони стверджували, що працівники парку нібито саботували проведення благодійного заходу на підтримку ЗСУ, а керівниця КП не хотіла погоджувати проведення події. Провести захід вдалося лише після втручання міського голови.

Представники організації “Штаб матерів та родин воїнів України” розповіли, що спершу отримали погодження від ОВА й міськради, але керівниця парку запропонувала перенести захід у парк “Жовтневий”, мотивуючи це наявністю іншого запланованого заходу в Шевченківському парку. Активісти зазначили, що локація в парку ім. Т. Шевченка була зручною для військових, які лікуються поруч, а деякі працівники парку відмовлялися надавати доступ до локацій і забезпечувати технічне обслуговування.

Своєю чергою Марта Шумілова‑Лисякова заявила, що проведення заходу не блокували, а організаторам надали безкоштовно Літній театр та інші локації. За її словами, активістам спочатку пропонували іншу дату, а скаргу на військових написали після конфлікту між працівниками парку й учасниками події.

На сесії створили комісію для розслідування ситуації. Керівниця парку зазначила, що не вважає, що є підстави для її звільнення.

На засіданні сесії міськради 19 грудня 2024 року рідні військових знову вимагали звільнити Шумілову‑Лисякову. Вони критикували міського голову за те, що він під час річного звітування назвав конфлікт “вичерпаним” і знецінив його до міжособистісних відносин.

Мер Чернівців повідомив, що депутатська комісія з розслідування ситуації продовжує працювати, а командування відповідної бригади має надати інформацію про результати внутрішнього розслідування. За його словами, наразі підстав для звільнення керівниці немає, а лист до Міноборони щодо дій військових не є перевищенням службових повноважень. Разом з тим, очільницю комунального підприємства відсторонили від виконання обовʼязків.

Зрештою, 27 грудня 2024 року Марта Шумілова-Лисякова звільнилася з займаної посади. Вона очолювала комунальне підприємство з жовтня 2022 року. Своє звільнення жінка пояснила тим, що протягом 5 місяців проти неї тривала організована кампанія дискредитації з поширенням недостовірної інформації, необґрунтованими звинуваченнями та маніпуляціями, а вона сама не хотіла брати участі в конфлікті, що дестабілізує роботу комунального підприємства.

Блок 5. Політично-соціальна активність у регіоні

Політична активність

Із початку повномасштабного вторгнення політична активність у Чернівецькій області є доволі незначною. Публічно ніхто з політиків не озвучує про підготовку до майбутніх повоєнних виборів або про необхідність їх проведення.

Співрозмовники ОПОРИ вважають, що діяльність чинних і потенційних політиків в області неактивна. Внутрішньополітичні процеси, які наразі тривають, радше свідчать про латентну підготовку до майбутніх виборів, аніж про активну роботу з електоратом чи формування суспільної думки.

Одним із найбільш помітних політичних акторів на мапі міста є Сергій Качмарський. Орієнтовно з осені 2025 року в Чернівцях розміщені білборди з його іменем. Так, Качмарський вітав мешканців із Новим роком та Різдвом, а станом на січень 2026 року разом із його іменем на білбордах є написи “Україна — це ми” і логотип громадської організації “Громадське об’єднання ‘Україна — це ми’”. Качмарський балотувався до Чернівецької міської ради у 2015 році й на посаду чернівецького міського голови у 2020 році від партії “Побратими України”, а також очолював список цієї партії до Чернівецької міської ради..

Однією з найвідоміших сфер діяльності Качмарського є антинаркотична кампанія. Він очолює громадську організацію “Ні наркотикам” та регулярно ініціює акції з виявлення точок продажу заборонених речовин і зафарбовування реклами наркосайтів на стінах міста. Також останнім часом він почав актуалізувати тему “довгобудів”.

Крім того, Качмарський активно займається розвитком спорту. Як президент обласної Федерації паверліфтингу він обстоює інтереси спортсменів і не раз вступав у публічні конфлікти з міською владою через закриття або неналежний стан спортивної інфраструктури, зокрема залу на вул. Руській.

Українська команда

Окремі політичні партії намагаються працювати з населенням області через пов’язані з ними благодійні чи громадські організації. Наприклад, у Чернівцях доволі активно працює волонтерський штаб “Українська команда”, пов’язаний із партією “УДАР”. На сторінці “Української команди” у Facebook часто з’являються дописи про допомогу військовим і громадам, а також про іменні подяки від Віталія Кличка волонтерам та військовослужбовцям.

Окремо варто зазначити, що у більшості дописів позначають Валерія Чинуша. Він є депутатом Чернівецької міської ради 5 скликань (обирався на виборах 2002, 2006, 2010, 2015 та 2020 років). Зараз, як і в попередньому скликанні, Чинуш є депутатом від партії “Рідне місто”. Разом з тим, він очолює осередок партії “УДАР Віталія Кличка” у Чернівецькій області. В міській раді Чинуш є колегою по фракції Василя Продана — чоловіка Оксани Продан, яка до 2019 року була головою партії “УДАР”. Також Валерій Чинуш є власником готелю “Буковина” і засновником низки інших підприємств та громадських організацій міста.

Ветеранські організації

Наразі низка ветеранів з області здобувають медійну впізнаваність, але зарано стверджувати, що йдеться про підготовку до виборів чи формування нової політичної сили.

Найпомітнішою постаттю є керівник обласного “Ветеран-хабу” Олександр Кошовий. До початку повномасштабного вторгнення він жив у Запоріжжі, а в 2023 році був призваний до Збройних Сил України. У квітні 2025 року Кошовий очолив обласний комунальний заклад на зборах ветеранів, у яких взяли участь 130 людей. Серед кандидатів було пʼятеро ветеранів, а також голова громадської організації "Штаб матерів та родин воїнів України” Емілія Євсєєва, яка була в. о. керівника “Ветеран Хабу”. Кошовий отримав 62 голоси “за”. Зараз він долучається до розвитку кількох громадських організацій: “Сталь”, “Сталь-Буковина”, “Клуб ветеранського розвитку”.

“Справді є розуміння, що на виборах буде присутня певна військова сила. Однак не можна впевнено сказати, що вже зараз готується якесь підґрунтя для їхньої діяльності”, — сказав на правах анонімності один з опитаних експертів. Також співрозмовники ОПОРИ схилялися до думки, що наявні політичні сили будуть активніше залучати до спільної роботи ветеранську спільноту та військових.

В ОВА працює управління з питань ветеранської політики, яке очолює Валерій Вівчарюк (він мав конфлікт із колишньою заступницею голови ОВА, про який ми писали раніше). На сайті ОВА можна ознайомитися з програмою та планом заходів управління до 2030 року. Втім, не можна стверджувати, що діяльність управління є дуже активною й помітною на теренах області.

Також у складі Департаменту соціальної політики Чернівецької міської ради працює управління у справах ветеранів, яке очолює Ольга Грамота. Втім, у відкритих джерелах нам не вдалося знайти достатньо інформації про її діяльність.

Громадська діяльність

Впродовж 2025 року помітною стала діяльність громадської організації “Захист держави”, які відкрила вже два офіси — у Чернівцях та Вижниці. Керівницею організації в області є Людмила Кушнір. На виборах у 2020 році вона стала депутаткою Чернівецької районної ради від політичної партії “Єдина альтернатива”, згодом — заступницею голови районної ради, а в 2024 році достроково склала депутатські повноваження. Також з весни 2023 до травня 2024 року вона очолювала управління комунікацій Чернівецької міськради. Зараз її активність максимально сконцентрована на діяльності в ГО “Захист держави”.

Цей матеріал профінансовано в рамках програми міжнародного розвитку уряду Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, але висловлені в ньому погляди не обов'язково відображають офіційну політику уряду Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії.