Політична карта Чернівецької області

Чернівецька область знаходиться у південно-західній частині України. Область розташована у межах Карпат, Передкарпаття (Буковинське Прикарпаття) та Покутсько-Бессарабської височини, межує з Румунією на півдні та з Молдовою на південному сході. На заході та північному заході – з Івано-Франківською, на півночі – із Тернопільською і Хмельницькою, а на сході – з Вінницькою областями.

Площа області становить 8 097 км², це найменша за площею область України. Протяжність кордону з Румунією – 227 км, з Молдовою – 198 км. В області діє два пункти пропуску: з Румунією – МАПП «Порубне», з Молдовою – МАПП «Мамалига». З міста Чернівці відстань до кордону з Румунією – 40 км, до кордону з Молдовою – 58 км, до кордону з Польщею – 340 км, до кордону зі Словаччиною – 444 км, до кордону з Угорщиною – 464 км, до кордону з Білоруссю – 522 км. 

На території Чернівецької області обліковується 145 родовищ, з яких: 79 – ліцензовані та експлуатуються (69 – видобування, в т. ч. 8 ДПР, 10 – геологічне вивчення), а також 196 ділянок та 46 об’єктів обліку (з урахуванням комплексності) різноманітних корисних копалин. 

Крім того, в області наявні 11 родовищ вуглеводнів, з яких: 3 – нафтові (1 експлуатується), 7 – газових (5 – ліцензовані і експлуатуються, 2 – на стадії геологічного вивчення), 1 родовище – конденсатне. 

Найбільші річки: 

• Дністер (протяжність – 272 км); 

• Прут (128 км);

• Сірет (90 км);

• Черемош (80 км). 

В області є 417 населених пунктів, з них 398 сіл, 8 селищ та 11 міст. Область поділяється на 11 районів. В області є 2 міста обласного значення та 8 міст районного значення. Станом на січень 2020 року в регіоні створено 37 об’єднаних територіальних громад.

У Чернівецькій області діє 11 міських рад, з них 10 міських рад об’єднаних територіальних громад, у тому числі рада міста обласного значення Новодністровськ, яке є ОТГ, а також місто обласного значення – Чернівці, яке поки не створило ОТГ. В області діє 8 селищних рад, з них 4 селищні ради ОТГ. 

Населення області станом на вересень 2019 р. – 901 704 жителі (за даними Державної служби статистики України), з них 41,9% – міське населення, 58,1% – сільське. 28,87% населення області проживає у Чернівцях. По гендерній ознаці розподіл населення Чернівецької області виглядає таким чином: 425 тис. – чоловіки, що становить 47,1% від загальної кількості населення області; 478 тис. – жінки, що становить 52,9% від населення. Населення віком до 18 років – 194 тис. жителів (21,5%), від 18 до 35-ти років – 230 тис. (25,5%), від 36-ти до 60-ти – 311 тис. (34,4%) і віком від 61-го року – 167 тис. (18,5%).

Населення області є одним з «наймолодших», середній вік жителів становить 38,5 років. 

Інтенсивність народжуваності: 10,4 народжених на 1 000 населення. 

Економічно-активне населення – 434,2 тис. осіб, у тому числі 367,6 тис. осіб – працездатного віку; 333,2 тис. осіб – зайняте населення працездатного віку; 35 тис. осіб – безробітне населення (за методологією Міжнародної організації праці). Середньомісячна номінальна заробітна плата складає близько 7 000 грн. 

Густота населення – 111,36 осіб/км². У період січня-серпня 2019 року в Чернівецькій області народилося 5 646 немовлят, у той же час у цьому періоді було зафіксовано 7 577 смертей, таким чином, природній приріст населення області має мінусове значення і скорочення населення становить -1 931. 

Національні меншини

Близько 25% населення області складають представники національних меншин. Найбільшу частку серед представників національних меншин становлять румуни, їх в області налічується близько 12,5%, молдован – 7,3%, росіян – 4,1%, поляків – 0,4%, білорусів – 0,2%, євреїв – 0,2%, інших національностей – 0,4%.

Національна структура населення етноконтактного прикордонного регіону Чернівецької області за даними І Всеукраїнського перепису населення (значення вказані у %)

національність	Райони
	Герцаївський	Глибоцький	Новоселицький	Сторожинецький	Разом
українці	5,0	46,8	34,0	59,6	42,4
румуни	91,5	45,3	6,8	36,8	36,0
молдовани	2,3	6,1	57,5	0,3	19,4
росіяни	0,9	1,2	1,4	1,4	1,3
поляки	0,03	0,3	0,1	1,5	0,6

Представники національних меншин, в основному, проживають у чотирьох районах області: Сторожинецькому, Новоселицькому, Герцаївському та Глибоцькому. Зокрема, в Сторожинецькому районі є дві поліетнічні громади. У Красноїльській громаді більшість становлять румуни, проте до її складу входить с. Стара Красношора, в якому компактно проживають поляки, а також незначну частку населення складають українці. Також поліетнічною є Сторожинецька громада, в якій переважна більшість населення є українцями, але в окремих населених пунктах проживають румуни та поляки. Також в межах Сторожинецької громади в с. Зруб-Комарівський та с. Давидівка компактно проживають представники ромського етносу. Фактично моноетнічною є Чудейська громада, де більшість становлять румуни і є незначна частка українців. 

У Новоселицькому районі створено 2 поліетнічні громади. До складу Магальської громади входить фактично повністю українське село Рідківці, а також села Магала, Буда, Прут, в яких переважають молдавани і частково румуни, а також с. Остриця, в якому більшість становлять румуни, а на другому місці за кількістю – молдавани; українці в цих селах становлять меншість. Другою поліетнічною громадою цього району є Новоселицька, де більшість – молдавани і частково тут проживають українці. Ще в Новоселицькому районі є Мамалигівська ОТГ, в якій більшість населення – молдавани і незначну частку становлять румуни та українці. 

Глибоцький район налічує чотири поліетнічні громади: Глибоцьку, в якій переважають українці, але в центрі громади – смт Глибока – проживає група румунів; Тереблечанську, де переважна більшість – румуни, але є незначна частка українців та росіян; та Волоківську, де в центрі громади, в с. Волока, майже все населення – румуни, але до її складу входить с. Валя Кузьміна, де половину населення складають українці, а іншу половину – румуни та частково молдавани; Чагорську, в якій більшість населення українці, проте близько половини населення с. Молодія – молдовани і незначну частку громади становлять представники румунського етносу. 

Герцаївський район у своїй більшості є румунським, проте в двох громадах, які створені в цих районах, проживають частково і українці. Так, у межах Острицької громади, яка була створена в 2017 році, знаходиться с. Маморниця, значна більшість населення якого – українці, тоді як усі інші села громади є румунськими, за виключенням с. Остриця, в якому є невелика частка українців та с. Цурень, де половина населення – молдавани. У межах Герцаївської громади теж більшість населення румуни і тільки незначна частка українців проживає в м. Герца, с. Могилівка та с. Лунка. 

Децентралізація 

Станом на  січень 2020 року в Чернівецькій області створено 37 об’єднаних територіальних громад. Перспективний план формування спроможних територіальних громад в Чернівецькій області затверджений КМУ на 89,3%. Проблемним залишається затвердження перспективного плану в частині конфігурації громад Сокирянського та Глибоцького районів, а також частково – Кіцманського району. Всього в ОТГ проживає 39,5% населення області, що покриває 47,8% від загальної площі області. У Чернівецькій області об’єднано 48% територіальних громад. Єдиний район області, в якому не створено жодної ОТГ – Кельменецький, причиною є небажання навколишніх сіл формувати Кельменецьку ОТГ у форматі «район-громада» у зв’язку із недостатнім розвитком райцентру та порушенням доступності до базових послуг у випадку такого об’єднання. Також відчутним є спротив формуванню будь-якого формату об’єднаних громад на Кельменеччині з боку місцевих аграріїв та районної влади. Альтернативою, яка також обговорювалась із громадськістю, є утворення Лівинецької ОТГ на заході району, де відбуваються (щоправда, повільно) об’єднавчі процеси. Об’єднання було заблоковано депутатами Зеленівської сільської ради, які всупереч рішенню громадських обговорень в селі, відмовляються голосувати за об’єднання, місцеві жителі стверджують, що процес блокується місцевими аграріями. На даний момент згоду на об'єднання з Лівинецькою сільською радою надала суміжна Козирянська сільська рада, проте прийнято тільки перші рішення, і громада не відображена в чинній редакції Перспективного плану.  

Також проблемним в плані процесу децентралізації є Сокирянський район, де активний вплив на добровільне об’єднання громад відбувається з боку районної влади. У публічних виступах керівництво району не раз озвучувало пропозицію включення всіх сіл району в єдину громаду у форматі «район-громада», що суперечить «Методиці формування спроможних територіальних громад». Разом з тим на території району вже створено 3 громади: Сокирянська, Новодністровська та Вашковецька. У перші роки реформи розглядався варіант створення в районі ще Романківецької ОТГ, оскільки с. Романківці є досить потужним економічним центром і має населення більше 5 тис. жителів. У випадку ж включення всіх сіл до складу Сокирянської громади, буде порушено принцип доступності, оскільки окремі населені пункти району розташовані більш ніж за 35 км від м. Сокиряни, а також буде створено територіальний та демографічний дисбаланс між громадами.  

Економічна ситуація

У структурі економіки області найбільшу частку займає сільське, лісове та рибне господарство – 24,9%, на другому місці знаходиться промисловість з часткою 11,7%, а на третьому місці – операції з нерухомим майном з часткою 10,8%. По інших галузях структура економіки області виглядає наступним чином: 

• оптова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів – 10,7%;

• освіта – 9,4%;

• державне управління й оборона, обов’язкове соціальне страхування – 9%;

• транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність – 5,4%;

• охорона здоров’я та надання соціальної допомоги – 4,7%;

• будівництво – 3%;

• фінансова та страхова діяльність – 2,6%;

• інформація та телекомунікації – 2,2%;

• надання інших видів послуг – 1,6%;

• професійна та наукова діяльність – 1,3%; 

• тимчасове розміщення й організація харчування – 1,1%;

• мистецтво, спорт, розваги та відпочинок – 0,8%;

• діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування – 0,8%. 

За даними офіційного видання ДФС «Вісник», найбільшими платниками податків області є державні структури. З топ-20 платників податків області в першому півріччі 2019 року 12 є державними структурами, зокрема на першому місці – Управління освіти Чернівецької міської ради, на третьому – Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області, на четвертому – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, на п’ятому – Буковинський державний медичний університет. 

Серед приватних підприємств області найбільше податків сплатило ТОВ «Хрещатик-Агро», яке в загальному рейтингу знаходиться на другій сходинці, а також ТОВ «Аутомотів Електрік Україна», яке знаходиться на 6-ій сходинці. 

Далі рейтинг сплати податків у Чернівецькій області виглядає наступним чином: 

7. ДП «Берегометське лісомисливське господарство» (19 756,9 тис. грн);

8. Військова частина 2195 (сума у «Віснику» не вказана);

9. АТ «Чернівціобленерго» (19 161,85 тис. грн);

10. ДП «Сторожинецьке лісове господарство» (18 951,74 тис. грн);

11. АТ «Українська залізниця» (18 675,93 тис. грн);

12. КП «Міський торговельний комплекс «Калинівський ринок» (сума у «Віснику» не вказана);

13. ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія»  (сума у «Віснику» не вказана);

14. ПАТ «Чернівецький хлібокомбінат»  (сума у «Віснику» не вказана);

15. Сторожинецька міська рада Сторожинецького району Чернівецької області  (сума «Віснику» не вказана);

16. ТОВ «УПГ-Інвест» (15 425,44 тис. грн)

17. Державна організація Управління освіти Глибоцької РДА  (сума у «Віснику» не вказана);

18. ТОВ «Машзавод»  (сума у «Віснику» не вказана);

19. ТОВ «Тедіс Україна»  (сума у «Віснику» не вказана);

20. ДП «Чернівецьке лісове господарство»  (сума у «Віснику» не вказана).

Окрім того, ще 4 суб’єкти обслуговуються в Офісі великих платників податків і дані їхньої діяльності не відображені в офіційному виданні ДФС "Вісник", але по-суті, вони і є найбільшими платниками податків в області і сукупно вони сплатили 140,4 млн грн, що становить 0,04% від загальної суми податкових платежів Офісу ВПП. До числа таких платників податків належать:

• АТ "Чернівціобленерго"
• ТОВ "Чернівцігаз збут"
• ТОВ "Нафтотрейд-2015"
• ТОВ "РОМА"

Відповідні дані були отримані у відповідь на наш запит до ДПС України.

Частка виробництва продукції у промисловості в розрізі області:

• Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 28%. 

• Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів – 23,2%. 

• Машинобудування, крім ремонту і монтажу машин і устаткування, – 11,3%. 

• Виробництво гумових і пластмасових виробів; іншої неметалевої мінеральної продукції – 10,5%. 

• Текстильне виробництво, виробництво одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів – 9,5%. 

• Виготовлення виробів з деревини, виробництво паперу та поліграфічна діяльність – 5,1%. 

• Металургійне виробництво. Виробництво готових металевих виробів, крім машин і устаткування – 4,9%. 

• Виробництво меблів, іншої продукції; ремонт і монтаж машин і устаткування – 4,7%. 

• Добувна промисловість і розроблення кар’єрів – 1,8%. 

• Виробництво хімічних речовин і хімічної продукції – 1%. 

Основу галузевої структури промисловості області становлять: 

• енергетична сфера; 

• виробництво харчових продуктів та напоїв; 

• машинобудування; 

• виробництво будівельних матеріалів; 

• текстильне виробництво; 

• виробництво одягу та взуття; 

• виготовлення виробів з деревини; 

• виробництво меблів. 

Усього в Чернівецькій області налічується 349 промислових підприємств. Провідними підприємствами області в цій сфері є: ТОВ «Машзавод»; ПП «Артон»; ТДВ «Трембіта»; ТОВ ВКФ «Балакком»; ТОВ «Аутомотів Електрік Україна»; ТОВ «Розма»; ПП «Колос»; Філія «Дністровська ГЕС» ПАТ «Укргідроенерго»; ТОВ «Техно плюс»; ТДВ «Чернівецький хімічний завод»; ДП «М’ясо Буковини»; ВАТ «Новоселицький птахокомбінат»; ПрАТ «Чернівецький олійно-жировий комбінат»; ТОВ «Роднічок-1»; ПрАТ «Чернівецький цегельний завод No3»; ТОВ «Меблі Токабо»; ПрАТ «Мамалигівський гіпсовий завод». 

Структура реалізації промислової продукції в Чернівецькій області:

• Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 53,1%. 

• Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів – 17,1%.

• Виробництво гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції – 6,4%.

• Машинобудування – 5,6%. 

• Текстильне виробництво, виробництво одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів – 5,5%. 

• Виготовлення виробів з деревини, виробництво паперу та поліграфічна діяльність – 4,6%. 

• Інші види переробної промисловості, ремонт та монтаж машин та устаткування – 2,7%.

• Водопостачання, каналізація, поводження з відходами – 1,8%. 

• Металургійне виробництво. Виробництво готових металевих виробів, крім машин і устаткування – 1,3%. 

• Виробництво хімічних речовин і хімічної продукції – 1%. 

• Добувна промисловість і розроблення кар’єрів – 0,9%. 

Щорічно обсяг реалізації промислової продукції області зростає на 2 млрд грн. 

Стратегією розвитку Чернівецької області визначено наступні пріоритетні напрямки розвитку промислового комплексу:

• розвиток галузей машинобудування та електроніки;

• виробництво будівельних матеріалів;

• деревообробка та виробництво меблів;

• розвиток харчової переробної промисловості (в тому числі переробки продукції побічного користування лісовими ресурсами);

• розвиток ІТ-сфери;

• технологічне переоснащення діючих підприємств зазначених галузей та створення високотехнологічних нових підприємств, у тому числі за рахунок іноземних інвестицій.

Товарна структура експорту Чернівецької області:

• деревина і вироби з деревини – 26,2%;

• продукти рослинного походження – 20,0%; 

• машини, обладнання та механізми – 19,3%; 

• текстильні матеріали та текстильні вироби – 12,9%; 

• різні промислові товари – 7,5%; 

• готові харчові продукти – 7,3%. 

Найбільші підприємства-експортери: 

• ТОВ «Аутомотів Електрік Україна» – виробництво машин і устаткування; 

• ТДВ «Трембіта» – виробництво одягу; 

• ПП «Мелауда» – виробництво щитового паркету; 

• ТОВ «Меблі Токабо» – виробництво меблів; 

• ТОВ ВКФ «Балакком» – текстильне виробництво; 

• ТОВ «СП УкрЕкспо Плюс» – розповсюдження харчових продуктів; 

• ПП «Артон» – виробництво електричного устаткування; 

• ТОВ «Дьолер Буковина» – виробництво фруктових соків; 

• ТОВ «Машзавод» – виробництво машин і устаткування; 

• ТОВ «СО’ОК» – виробництво фруктових соків.

Найбільші підприємства Чернівецької області з іноземним капіталом: 

• ТОВ «Аутомотів Електрік Україна» – виробництво машин і устаткування; 

• Чернівецька філія ТОВ «СЕ Борднетце-Україна» – виробництво електричного й електронного устаткування; 

• ТДВ «Сокирянський машинобудівний завод» – виробництво гідравлічного та пневматичного устаткування;

• Фірма «Альтфатер Чернівці» – збирання безпечних відходів; 

• ТОВ «Дьолер Буковина» – виробництво фруктових і овочевих соків; 

• ТОВ «СО’ОК» – виробництво фруктових і овочевих соків; 

• ТОВ «Енгельхольм» – діяльність лікарняних закладів; 

• ТОВ «Сварог-Буковина» – вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. 

Середня заробітна плата в області (за даними Державної служби статистики України)

У Чернівецькій області станом на жовтень 2019 року середня заробітна плата становить 8 211 грн, що є найнижчим показником у розрізі України. Тоді як середня заробітна плата по Україні складає 10 727 грн. Хоча основною галуззю економіки Чернівецької області є сільське господарство, та оплата праці працівників цієї галузі є найнижчою в Україні і за третій квартал 2019 року становила 6 167 грн, тоді як середня оплата праці в цій галузі по Україні – 9 331 грн. 

Індекс фізичного обсягу валового регіонального продукту у 2018 році в Чернівецькій області склав 104,5. Валовий регіональний продукт у розрахунку на одну особу станом на 2017 рік становив 31 509 грн.

Надходження та видатки міст обласного значення Чернівецької області

Місто обласного значення	Надходження, млн грн	Видатки, млн грн
м. Чернівці	2 770,5	2 911,3
м. Новодністровськ	108,5	108,5

Політична ситуація

У листопаді 2019 року головою Чернівецької ОДА став Осачук Сергій Дмитрович, який офіційно не представляє жодну з політичних сил. 
Сергія Осачука називають близьким до оточення біглого українського олігарха Дмитра Фірташа. Зокрема, раніше він був представником фонду «Firtash Foundation», який фінансував проведення новорічних і різдвяних свят.
Також Осачук є близьким до сім’ї секретаря Чернівецької міської ради Василя Продана. У період секретарства Віталія Михайлішина Осачук перебував на посаді радника міського голови (на громадських засадах).
Разом з тим Сергій Осачук є керівником Чернівецької міської громадської організації «Рідне місто», однойменна партія має найбільшу фракцію в Чернівецькій міській раді, і Василь Продан обирався депутатом саме від партії «Рідне місто». 

До призначення головою Чернівецької ОДА, Сергій Осачук був Почесним консулом Австрійської республіки в Чернівцях. 

Своїми заступниками Сергій Осачук призначив Ковалюка Богдана, Наталію Гусак, Олексія Бойка та Ірину Ісопенко. 

Ковалюк Богдан був обраний як перший кандидат від списку політичної партії "Самопоміч" депутатом Чернівецької міської ради на місцевих виборах 2015 року. За час депутатської діяльності у міській раді запам’ятався як обранець, який відстоює політичні інтереси фракції "Рідне місто" та секретаря міськради Василя Продана. Через це у 2016 році керівництво партії "Самопоміч" рекомендувало усім членам своєї фракції у Чернівецькій міській раді скласти депутатські повноваження.

Заяву про складання мандатів Ковалюк та інші троє членів фракції написали, проте міська рада відмовилась ухвалювати рішення про припинення їх депутатської діяльності.

Також Богдан Ковалюк відомий як один із авторів ідеї будівництва тунелю в Чернівцях, який би з’єднав Гравітон і вулицю Південно-Кільцеву, яка була різко розкритикована місцевими жителями. Як відомо, на проєкт будівництва цього тунелю міська рада виділила майже один мільйон гривень.

Ще одним заступником Сергія Осачука став Олексій Бойко, який до цього був заступником скандально відомого голови Сокирянської районної ради – Василя Козака. Саме з Василем Козаком пов’язують гальмування проведення реформи місцевого самоврядування в Чернівецькій області.  Окрім того, в місцевих ЗМІ періодично з’являється інформація про причетність Василя Козака та Олексія Бойка до різного роду незаконних дій, зокрема рейдерського захоплення майна. 

Також заступником голови ОДА стала Наталія Гусак – громадська активістка, керівниця громадських організацій «Економічні ініціативи» та «Пацієнти Буковини», а також Ірина Ісопенко, яка до цього очолювала департамент освіти та науки Чернівецької ОДА.

В Чернівецькій обласній раді найбільшу фракцію має політична партія БПП «Солідарність», яка налічує 15 депутатів, проте у керівництві обласної ради немає представників цієї політичної сили. Очолює ж обласну раду Іван Мунтян, який є головою обласного осередку партії «Батьківщина», що отримала в обласній раді 12 мандатів. 7 депутатів у раді представляють Аграрну партію України, 5 – Радикальну партію Олега Ляшка і 5 депутатів було обрано від партії «Об’єднання «Самопоміч». По чотири мандати отримали такі партії: «Народний контроль», «Наш край», «Опозиційний блок», «УКРОП» та «Свобода». 

Заступниками голови обласної ради є Маковецька Інга, яка представляє Радикальну партію Олега Ляшка та Мельничук Віталій від ВО «Свобода». 

Партійне представництво в Чернівецькій обласній раді та в радах міст обласного значення

Тип	Назва міста/обласної ради	Всього депутатів	Назва партії	Кількість мандатів	Кількість чоловіків	Кількість жінок
Обласна	Чернівецька	62	Солідарність	15	13	2
Обласна	Чернівецька	62	Батьківщина	12	9	3
Обласна	Чернівецька	62	Аграрна партія України	7	6	1
Обласна	Чернівецька	62	РПЛ	5	3	2
Обласна	Чернівецька	62	Народний контроль	4	4	0
Обласна	Чернівецька	62	Наш край	4	4	0
Обласна	Чернівецька	62	Опозиційний блок	4	4	0
Обласна	Чернівецька	62	Свобода	4	4	0
Обласна	Чернівецька	62	УКРОП	4	3	1
Обласна	Чернівецька	62	Самопоміч	5	4	1
МОЗ	м. Чернівці	42	Рідне місто	10	9	1
МОЗ	м. Чернівці	42	Солідарність	9	9	0
МОЗ	м. Чернівці	42	Батьківщина	7	6	1
МОЗ	м. Чернівці	42	Народний контроль	5	4	1
МОЗ	м. Чернівці	42	Самопоміч	6	5	1
МОЗ	м. Чернівці	42	Свобода	5	4	1
МОЗ	м. Новодністровськ	26	Батьківщина	8	4	4
МОЗ	м. Новодністровськ	26	Солідарність	6	4	2
МОЗ	м. Новодністровськ	26	Аграрна партія України	2	1	1
МОЗ	м. Новодністровськ	26	Авто-Майдан	2	1	1
МОЗ	м. Новодністровськ	26	Громадянська позиція	2	1	1
МОЗ	м. Новодністровськ	26	Ліва опозиція (Нова держава)	2	1	1
МОЗ	м. Новодністровськ	26	Сила Людей	2	1	1
МОЗ	м. Новодністровськ	26	Українська Народна Партія	2	0	2

Явно вираженої опозиції в Чернівецькій обласній раді не можна виокремити. На початку роботи ради здебільшого опозиційно до керівництва ради були налаштовані представники партії БПП «Солідарність», проте саме депутат від цієї сили – Олександр Фищук став головою ОДА і займав цю посаду до листопада 2018 року, а згодом в. о. голови ОДА став його заступник – Михайло Павлюк, який представляє в області партію БПП «Солідарність», і займав він цю посаду до листопада 2019 року. Окрім того, опозицією себе називають представники партії «Опозиційний блок», проте в значній частині питань, які розглядаються під час сесій, представники цієї політичної сили підтримують більшість. 

У попередньому скликанні обласної ради найбільше депутатів мала «Партія регіонів» – 49, на другому місці з 23-ма депутатами була партія «Фронт змін», на третьому – ВО «Батьківщина» (17 депутатів), 9 депутатів мали представники «Нашої України», 4 депутати – ВО «Свобода» і по одному депутату – Народна партія та Соціалістична партія України. Тож, порівнюючи склад обласної ради 6-го та 7-го скликань, можна сказати, що він суттєво змінився і тільки 2 партії попереднього скликання («Батьківщина» та «Свобода») змогли отримати місця в раді, проте варто зазначити, що частина депутатів, які 6-го скликання представляли партію «Фронт змін» в обласній раді, пройшли до ради 7-го скликання за списками партії БПП «Солідарність». 

Міський голова Чернівців Олексій Каспрук на виборах балотувався як самовисуванець, проте до цього він був депутатом Чернівецької міської ради від партії «Фронт змін», яка згодом була перейменована в «Народний фронт». Міський голова і досі зберігає тісні стосунки з представниками саме цієї політичної сили. Секретарем міської ради є представник партії «Рідне місто» – Василь Продан, його пов’язують з олігархом Дмитром Фірташем, окрім того, дружина Василя Продана – Оксана Продан, яка була депутаткою ВР від БПП «Солідарність», публічно заявила, що є кумою Юрія Борісова, який в період президентства Віктора Януковича очолював «Укргазвидобування» і був близьким соратником Дмитра Фірташа. На близькість їхніх відносин також вказує той факт, що Юрій Борісов прописаний у квартирі Оксани Продан.

Фракція партії «Рідне місто», від якої був обраний Василь Продан, має 11 депутатів у міській раді і є найчисельнішою за складом. 9 депутатів у раді отримала партія БПП «Солідарність», 7 – ВО «Батьківщина», 6 депутатів – «Самопоміч» і по 5 депутатів – ВО «Свобода» та «Народний контроль». 

У попередньому скликанні міської ради з цих політичних сил були представлені в раді тільки ВО «Батьківщина» та ВО «Свобода». Найбільше депутатів було в партії «Батьківщина» – 17, «Партії регіонів» – 16, та партії «Фронт змін» – 15. Окрім того, 6 представників мала партія «Наша Україна», 3-ох – ВО «Свобода», по одному депутату – партія «Третя сила» та Республіканська партія України, і ще один депутат був обраний як самовисуванець. 

Протягом роботи ради 7-го скликання виник скандал з представниками партії «Самопоміч», оскільки в більшості випадків вони голосували синхронно з представниками партії «Рідне місто», окрім того, троє депутатів, які були обрані до міської ради від «Самопомочі», є близькими з депутатами ради від партії «Рідне місто». Андрій Брязкало є зятем депутата Валерія Чинуша, Богдан Ковалюк – бізнес-партнер Ростислава Білика, а Аліна Олевич до обрання була журналісткою телеканалу «Чернівецький промінь», який належить Василю Продану. У зв’язку із ситуацією навколо діяльності депутатів «Самопомочі» у Чернівецькій міській раді, керівник парламентської фракції «Самопоміч» Олег Березюк повідомив, що керівництво партії отримало чимало інформації про те, що депутати «Самопомочі» своїми голосуваннями в міській та обласній радах відображають інтереси «окремих комерційних олігархічних груп».

Згодом керівник фракції «Самопоміч» у Чернівецькій міській раді Віталій Гавриш повідомив, що їхню фракцію розпущено. 

Також зміни торкнулися фракції «Народний контроль», зі складу якої вийшла Юлія Сафтенко. 

Щодо депутатів міської ради, обраних від партії «Самопоміч», було ініційовано процедуру відкликання, проте її так і не було доведено до кінця, оскільки у керівника міського осередку політичної партії «Самопоміч» з автомобіля викрали частину документів з підписами і протоколами щодо відкликання. 

26 липня 2018 року 29 депутатів Чернівецької міської ради відправили у відставку міського голову Олексія Каспрука, у результаті чого виконуючим обов’язки міського голови став Василь Продан. Проте 23-го квітня 2019 року суд визнав незаконним рішення про дострокове припинення повноважень міського голови й відновив його на посаді мера міста.

Сценарій з відставкою міського голови в місті Чернівці відбувся вже вдруге, оскільки 31 березня 2011 року 42 депутати Чернівецької міської ради проголосували за дострокове припинення повноважень Чернівецького міського голови Миколи Федорука, у результаті чого, в. о. міського голови став представник «Партії регіонів» – Віталій Міхайлішин, який теж є близьким до Юрія Борісова та Дмитра Фірташа, а вже в новому складі ради очолив фракцію партії «Рідне місто». 

Назва міста	Тип міста	ПІБ	Посада	Партійність
Чернівці	МОЗ	Каспрук Олексій Павлович	міський голова	позапартійний
Чернівці	МОЗ	Продан Василь Сафронович	секретар	«Рідне місто»
Чернівці	МОЗ	Середюк Володимир Богданович	заступник	позапартійний
Чернівці	МОЗ	Паскар Олександр Євгенович	заступник	позапартійний
Новодністровськ	МОЗ	Болдашев Анатолій Іванович	міський голова	БПП «Солідарність»
Новодністровськ	МОЗ	Цимбалюк Наталія Олександрівна	секретар	Батьківщина
Новодністровськ	МОЗ	Гінгуляк Олександр Миколайович	заступник	позапартійний
Новодністровськ	МОЗ	Козак Микола Андрійович	заступник	позапартійний
Новодністровськ	МОЗ	Нажига Ігор Михайлович	заступник	позапартійний

На останніх парламентських та президентських виборах беззаперечну перемогу в Чернівецькій області отримав Володимир Зеленський та його партія «Слуга народу». За Володимира Зеленського на президентських виборах в області проголосували майже 372 тис. виборців, що становить 75,9% від голосів всіх виборців. Під час парламентських виборів партія «Слуга народу» на всіх округах, окрім 201-го з центром у м. Чернівці, отримала більше 50% голосів виборців, а в межах 201-го округу – 44,3%. Трохи меншу підтримку в Чернівецькій області отримали кандидати, які балотувалися від цієї партії на мажоритарних округах, проте це не завадило їм здобути перемогу на всіх чотирьох округах області. У межах 201-го виборчого округу (м. Чернівці) перемогла Олена Лис, отримавши 34,6% голосів виборців, її найближчим конкурентом був колишній міський голова м. Чернівці та народний депутат попередніх двох скликань – Микола Федорук, який отримав всього 13,3% голосів виборців. 

До обрання у Верховну Раду Олена Лис була вчителькою початкових класів у гімназії №2 м. Чернівці. Чоловік пані Олени – Ігор Лис, очолює фірму "НЕПЕНТЕС ЛТД" і, за даними журналістів телеканалу ТВА, це підприємство може бути причетним до контрабандних схем. Родину Лис пов'язують з бізнесменом Іллею Павлюком, якого називають «Королем контрабанди».

На території 202-го виборчого округу перемогу отримав Максим Заремський («Слуга народу»), за нього проголосували 37,04% виборців. До обрання депутатом він працював начальником відділу планування, оперативного чергування зв'язку та оповіщення Управління цивільного захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації, а також є засновником тренажерного залу «МаксимуС» та організатором щорічного спортивного фестивалю «Beregomet Open Sport Festival».

На другому місці з результатом 17,19% опинився Іван Рибак (самовисування), який був народним депутатом 8-го скликання ВР від партії БПП «Солідарність». 

В 203-му виборчому окрузі, переважна більшість жителів якого є представниками румунського та молдавського етносів, перемогу здобув Георгій Мазурашу («Слуга народу»), за якого проголосувало 27,04% виборців. Обраний депутат є директором Чернівецького обласного центру фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх». Окрім того, він є спортивним журналістом і засновником інформаційних сайтів sportbuk.com та fakty.cv.ua, який наразі припинив функціонування. У своїх журналістських матеріалах він часто підтримував політику секретаря Чернівецької міської ради – Василя Продана та критикував міського голову – Олексія Каспрука, разом з тим, за даними місцевих журналістів, він входить в орбіту впливу депутата Чернівецької міської ради від партії «Рідне місто» – Валерія Чинуша. Підтвердженням цьому слугує і підтримка Валерієм Чинушем спортивних заходів, які організовував Георгій Мазурашу. Друге місце на 203-му виборчому окрузі отримав син настоятеля Вознесенського Банченського чоловічого монастиря (УПЦ МП) архієпископа Лонгіна Жар Михайло Михайлович, який балотувався від партії «Опозиційна платформа – За життя». Він отримав підтримку 18,88% виборців. Разом з тим обраний на попередніх виборах народним депутатом від БПП «Солідарність» Григорій Тіміш опинився на 4-му місці з підтримкою 11,63% виборців. 

На 204-му виборчому окрузі (Бесарабський) перемогу отримав адвокат Валерій Божик («Слуга народу»), за якого проголосували 51,07% виборців. Він обіймав керівні виборні посади в органах адвокатського самоврядування. З 2009 по 2011 рік був головою дисциплінарної палати Чернівецької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. В ході виборчої кампанії 2019 року на його користь з виборчих перегонів зняв свою кандидатуру скандально відомий голова Сокирянської районної ради Василь Козак, який в подальшому проводив агітацію на користь кандидата від «Слуги народу». До цього, 204-ий округ представляв Максим Бурбак, який був керівником фракції «Народний фронт» у раді 8-го скликання. На виборах 2019 року він набрав 22,42%. 

25 листопада представили нового голову Чернівецької ОДА – Сергія Осачука, про якого ми писали вище. До цього близько року обов’язки голови Чернівецької ОДА виконував представник партії «Солідарність» – Михайло Павлюк, він був заступником Олександра Фищука («Народний фронт»), якого звільнили з посади голови Чернівецької ОДА в листопаді 2018 року. Всіх голів Чернівецької РДА  було звільнено і їхні обов’язки виконують заступники, на даний момент оголошено відбір заявок на посади голів РДА. 

7 листопада 2019 р. було представлено нового прокурора області, ним став заступник попереднього керівника буковинської прокуратури Адріан Дутковський.

Щодо керівництва митниці, то ще в липні 2019 року Президент Володимир Зеленський вимагав звільнення начальника Чернівецької митниці Миколи Салагора через контрабанду, проте нового тимчасового керівника митниця отримала тільки в листопаді й відбулося це у зв’язку із реорганізацією і створенням «Буковинської митниці», ним став Ілля Самушко, який до цього часу перебував на посаді начальника митного поста «Кельменці». 

У вересні було змінено керівника СБУ в області, ним став Віталій Монастирецький, який у 2014 році обіймав посаду першого заступника начальника Управління СБУ в Житомирській області. А у 2015 році – став радником патронатної служби голови Житомирської ОДА.

Аналіз медіа-ринку

Згідно з інформацією, опублікованою на сайті Чернівецької обласної державної адміністрації, в Чернівецькій області зареєстровано 7 телеканалів, 4 радіостанції, 14 друкованих та 13 інтернет-ЗМІ. Ще 1 телеканал, 9 радіостанцій, 14 друкованих та 2 інтернет-ЗМІ належать до переліку районних медіа. 

7 листопада 2019 року Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення надала ліцензію на спільне цифрове ефірне мовлення ТОВ «МТРК «Чернівці» і ТОВ «ТРК «ТВА». До цього правом цифрового мовлення з обласних телеканалів володіли лише Філія ПАТ «НСТУ «Чернівецька регіональна дирекція» (регіональний Суспільний мовник) та ТОВ «Чернівецький промінь». 26 вересня 2019 року в продовженні строку ліцензії на право цифрового мовлення в м. Чернівці було відмовлено у київському ТОВ «Партнер ТВ». Приводом слугувала самовільна зміна програмної концепції, яка призвела до ретрансляції телеканалу «112 Україна». 

Серед обласних друкованих ЗМІ найбільш розповсюдженою газетою є «Молодий буковинець». У жовтні тираж її примірників налічував 29 000, що майже вдвічі більше, ніж у найближчих переслідувачів – газет «Буковина» (16 385) та «Час» (15 000). Менше 10 000 примірників друкують газети «Погляд» (9 750), «Чернівці» (8 451) та «Версії» (8 200). Окрім україномовних ЗМІ, в області наявні газети румунської, польської та єврейської національних меншин.

Серед інтернет-ЗМІ найбільш відвідуваним є сайт того ж «Молодого буковинця». Протягом серпня-жовтня в середньому за місяць на сайт заходили більше 1 млн разів, з яких майже 400 тис. – унікальні відвідувачі. До трійки найпопулярніших інтернет-медіа також належать інформаційне агентство «АСС» (566 тис. візитів / 242 тис. унікальних відвідувачів) та інформаційний сайт газети «Погляд» (443 тис. візитів / 202 тис. унікальних відвідувачів). Найменш відвіданими інтернет-ЗМІ наразі є «Буковинський спортивний портал», «WECHE» та сайт регіонального Суспільного мовника, на кожний з яких заходять менше 5 тис. унікальних відвідувачів. 

Загальною особливістю обласних інтернет-медіа є нетривалий час перебування на їх сайтах. Восени середня кількість переглянутих сторінок за візит піднімалась вище 2 лише на вебпорталах регіонального Суспільного мовника, газет «Погляд» та «Молодий буковинець», інформаційної агенції «БукІнфо». При цьому найдовше відвідувачі залишались на двох останніх – більше 2 та 3 хвилин відповідно.

Вебпортали «BukNews», «Час» та сайт регіонального Суспільного мовника найчастіше полюбляють відвідувати з комп’ютера (65-70%), у той час як «Чернівецький промінь», «АСС» та «0372.ua» – з телефону (70-85%). Фаворитом у використанні соціальних мереж для переходу на сайт є «Чернівецький промінь» (відповідним чином відбувається 63% переходів), у той час як «ТВА» використовує для цього сайти, які не належать до соцмереж (61% переходів). Абсолютна більшість переходів на сайт «WECHE» відбувається через пошуковик (89%). Прямим входом на сайт через введення адреси найактивніше користуються відвідувачі «Молодого буковинця» (69% переходів). Майже однаково всі методи входу використовуються для вебпорталів «BukNews» і «Погляд».

Протягом року реалізація принципів інформаційної журналістики в місцевих засобах масової інформації не раз ставала об’єктом дослідження громадських організацій. На його початку медіа-експерти Інституту демократії імені Пилипа Орлика зафіксували, що серед досліджуваних реформованих медіа найбільше «джинси» пропонують своїм читачам роздержавлені медіа саме Чернівецької області – 12%. Тоді найбільше матеріалів із ознаками замовності розмістили газети «Чернівці» – 16,7% і «Карпати» (селище Путила) – 25%. За результатами дослідження Інституту масової інформації, напередодні парламентських виборів кожна четверта публікація в новинній стрічці чернівецьких онлайн-ЗМІ стосувалася політики, голосування, партій та їхніх кандидатів. Цікаво, що найчастіше протягом висвітлення політичних новин джерелами інформації для чернівецьких ЗМІ виступали інші, більш відомі всеукраїнські медіа. За даними аналізу, частка таких випадків склала 44%. 

Чи не єдиним комерційно успішним інтернет-ЗМІ області вважається «Молодий буковинець». Проте іноді ЗМІ, які пов’язують з секретарем Чернівецької міської ради Василем Проданом, звинувачують «Молодий буковинець» у прихильному ставленні до міського голови Олексія Каспрука представників партії «Народний фронт», а також у критиці секретаря міської ради Василя Продана та партії «Рідне місто». Протистояння представників вищезгаданих партій політизує місцеві ЗМІ найбільше. Особливо це помітно в контенті засобів масової інформації, які перебувають у їх власності. Колишній керівник фракції «Народний фронт» у ВР попереднього скликання Максим Бурбак є кінцевим бенефіціаром телеканалу «ТВА». Як наслідок, у ЗМІ позитивно висвітлюється робота представників партії «Народний фронт» та міського голови Олексія Каспрука, і постійно критикується робота секретаря міської ради Василя Продана та представників місцевої політичної партії «Рідне місто». Окрім того, постійної критики зазнають представники партії «Опозиційна платформа – За життя». Директор телеканалу «ТВА» Вадим Пелех, який деякий час поєднував цю посаду зі статусом помічника нардепа Максима Бурбака, є кінцевим бенефіціарним власником іншого ЗМІ – газети «Буковина». Представники телеканалу також належать і до керівництва газети. Головним редактором є Оксана Танащик, а її заступником – Роман Маренін. У свою чергу секретарю міської ради Василю Продану належить телеканал «Чернівецький промінь» та інтернет-ЗМІ «Chernivtsi Times». Обидва з них показують роботу секретаря міської ради та команди партії «Рідне місто» виключно в позитивному ключі, найбільше критикуючи міського голову Олексія Каспрука та представників партії «Народний фронт». Час від часу на сайтах відповідних ЗМІ можна побачити і матеріали з позитивною оцінкою роботи представників партії «Батьківщина» і Радикальної партії Олега Ляшка.

Втім втручання політичних партій в редакційну політику обласних ЗМІ «Народним фронтом» та «Рідним містом» не обмежується. Інформаційне агентство «АСС» належить Владиславу Севрюкову, який був народним депутатом попереднього скликання від «Блоку Петра Порошенка». В ЗМІ часто можна побачити матеріали, які висвітлюють в позитивному ключі роботу Петра Порошенка та його партії. Кореспондентом газети «Версії» є Маріанна Антонюк, яка є прессекретарем обласної організації партії «Батьківщина». Інтернет-ЗМІ «Шпальта» фінансується представниками Клубу підприємців Чернівців. У відкритому реєстрі є інформація про ГО «Вільна шпальта», адреса якої співпадає з адресою редакції «Шпальта». Серед засновників цієї ГО є керівник ТОВ «Гріко» Сергій Гринюк, керівник ТОВ «РОМА» – Роман Клічук, забудовники – Василь Зазуляк та Володимир Мороз та засновниця мережі магазинів техніки  Оксана Філіпова. Зазначені підприємці проявляли підтримку партіям «Самопоміч», «Народний контроль» та «Свобода». 

ЗМІ Чернівецької області

Назва ЗМІ	Тип ЗМІ	Сайт	Наклад (для друкованих ЗМІ)	Кількість відвідувачів сайту на місяць
Молодий буковинець	газета/вебсайт	https://molbuk.ua/	29 000	1,052 млн
Інформаційне агенство "АСС"	вебсайт	https://acc.cv.ua/		566 661
Погляд	газета/вебсайт	https://pogliad.ua/	9 750	443 627
0372.ua	вебсайт	https://www.0372.ua/		240 274
Чернівецький промінь	телеканал/вебсайт	https://promin.cv.ua/		188 186
БукІнфо	вебсайт	http://www.bukinfo.com.ua/		123 106
ТВА	телеканал/вебсайт	https://tva.ua/		79 163
Шпальта	вебсайт	https://shpalta.media/		68 236
BukNews	вебсайт	http://buknews.com.ua/		48 760
Час	газета/вебсайт	https://chas.cv.ua/	15 000	16 918
See Life	вебсайт	https://see-life.biz/		12 080
Chernivtsi times	вебсайт	https://times.cv.ua/		9 814
Версії	газета/вебсайт	http://versii.cv.ua/	8 200	9 194
Чернівці 24	вебсайт	https://www.cv24.com.ua/		< 5 000
Суспільне	телеканал/вебсайт	https://suspilne.media/regions/chernivtsi-region/		< 5 000
Буковина	газета/вебсайт	http://bukovyna.com.ua/	16 385	< 5 000
Чернівці	газета		8 451
ТРК "Чернівці"	телеканал/вебсайт	http://mtrk.com.ua/		< 5 000
Місто ТБ	телебачення
WECHE	вебсайт	https://weche.info/		< 5 000

Соціальні мережі

У Чернівецькій області найбільш поширеною соціальною мережею є Facebook. Найпопулярнішими групами, де висвітлюються і обговорюються проблеми області, обласного центру, окремих його районів та шляхи їх вирішення, вважаються «СтопХам Буковина» (59,5 тис. учасників), «Чернівчани» (11 тис.), «Активний Гравітон» (3,8 тис.), «Чернівчани – спільними зусиллями» (2,5 тис.) та «Активний Бульвар» (1,3 тис.). У переважній більшості з них повідомлення публікуються кілька разів на день. Деякі групи створені для висвітлення та обговорення вузькоспеціалізованих проблем. Для прикладу, «Чернівці пішохідні» створені з метою організації комфортного руху пішоходів міста, звертають увагу на необхідність розвитку інфраструктури. Найбільша група міста без чітко визначеної тематики повідомлень – «Я люблю Чернівці» (10,3 тис. учасників). Серед сторінок одними з найбільш популярних є спільноти «Це Чернівці, крихітко» та «Типові Чернівці» за якими стежать 34,4 тис. та 19,3 тис. користувачів відповідно. Окремо слід виокремити сторінки із сатиричним висвітленням проблематики міста – «Міністерство мемобудування» (4,2 тис. стежень) та «Чернівці: casual village» (2,9 тис. стежень). Дописи на них публікуються майже щодня та часто базуються на критиці політиків та бездіяльності владних структур. Деякі сторінки звертають увагу на певну чітко визначену проблему. Для прикладу, спільнота «Закупівлі Чернівці», за якою стежать 1,2 тис. користувачів, висвітлює сумнівні тендери і закупівлі в області та намагається відслідковувати корупційні взаємозв’язки. 

Найпопулярніші групи у Facebook

Назва групи, сторінки	Посилання на сторінку	Кількість підписників
СтопХам Буковина	https://www.facebook.com/profile.php?id=440330889461101&ref=br_rs	59 518
Це Чернівці, крихітко	https://www.facebook.com/cv.cv.ua/	34 392
Типові Чернівці	https://www.facebook.com/typical.Che/	19 339
Чернівці - новини, люди, місця та події на See Life	https://www.facebook.com/seelifebiz/	15 935
Чернівчани	https://www.facebook.com/groups/Chernivchany/	11 000
Я люблю Чернівці	https://www.facebook.com/groups/1785440641725856/?ref=group_browse	10 300
Міністерство мемобудування	https://www.facebook.com/memobud/	4 265
Активний Гравітон	https://www.facebook.com/groups/552709554917696/	3 826
Чернівці: casual village	https://www.facebook.com/profile.php?id=1841285676152212&ref=br_rs	2 919
Чернівчани - Спільними зусиллями	https://www.facebook.com/groups/857470357646508/	2 516
Чернівці пішохідні	https://www.facebook.com/groups/558132527659697/	2 026
Активний Бульвар	https://www.facebook.com/groups/316376445486460/	1 360
Закупівлі Чернівці	https://www.facebook.com/ZakupivliChernivtsi/	1 213

У Чернівецькій області суспільно-політична тематика не є популярною серед користувачів соціальної мережі Instagram. Найвідвідуваніші сторінки та блоги або не мають чітко визначеної тематики, або висвітлюють побутові теми, здебільшого не використовуючи політичної агітації. Канали на Youtube з суспільно-політичною тематикою – також рідкість. Зазвичай ресурс використовується місцевими засобами масової інформації.

Найпопулярніші сторінки у Instagram

Назва групи, сторінки	Посилання на сторінку	Кількість підписників (станом на січень 2020)
Олександр Заліско  @o_zalisko	https://www.instagram.com/o_zalisko/	626 тис.
ПЕРНАРОВСКАЯ ИРА @esenia.history	https://www.instagram.com/esenia.history/	430 тис.
@irka_pistryuga	https://www.instagram.com/irka_pistryuga/	288 тис.
@naprocente	https://www.instagram.com/naprocente/	284 тис.
Дарина Запесочная @darina_zapesochnaya	https://www.instagram.com/darina_zapesochnaya/	261 тис.
Альона Глибочан @alenahlybochan	https://www.instagram.com/alenahlybochan/	148 тис.
Yana Rogozha @yanarogozha	https://www.instagram.com/yanarogozha/	144 тис.
ЧЕРНІВЦІ❤️ЧЕРНОВЦЫ❤️CHERNIVTSI @chernivtsigram	https://www.instagram.com/chernivtsigram/	129 тис.
Nazarii Doroshkevych @dorosh.raw	https://www.instagram.com/dorosh.raw/	87 тис.
Чернівці/Chernivtsi/Czernowitz @chernivtsi_typical	https://www.instagram.com/chernivtsi_typical/	67,4 тис.
ЧЕРНІВЧАНИ @chernivchany.news	https://www.instagram.com/chernivchany.news/	39,2 тис.
ЧЕРНІВЦІ/CHERNIVTSI @chernivtsi_video	https://www.instagram.com/chernivtsi_video/	35,6 тис.
@interann_a	https://www.instagram.com/interann_a/	29,2 тис.

Політична агітація в Facebook

Протягом позачергових парламентських виборів у Чернівецькій області соціальна мережа Facebook активно використовувалась в агітаційних цілях сторінками місцевих осередків найрейтинговіших політичних партій. Серед них «Слуга Народу - Команда Зеленського у Чернівцях», «Опозиційна платформа - За життя Чернівці», «Батьківщина Буковини», «Європейська Солідарність - Чернівці», «Голос. Чернівецька область», «Чернівецька Радикальна партія Олега Ляшка», «Українська стратегія. Чернівці», «Громадянська позиція - Чернівецька область», «Об'єднання Самопоміч - Чернівці» тощо. Використання платної політичної реклами партіями, які змагались в загальнодержавному виборчому окрузі, здійснювалось через їх всеукраїнські сторінки. 

На місцевому рівні основними замовниками платної політичної реклами в соціальній мережі Facebook були кандидати в мажоритарних округах. Відповідний інструмент використовувався майже половиною з них – в рекламних дописах згадувались імена 33 з 72 зареєстрованих в області кандидатів (46%). Найбільших розмірів цей показник досяг в обласному центрі (одномандатний виборчий округ 201), де рекламу використовували 12 з 21 кандидатів (57%), а найменших – у виборчому окрузі 204 (4 з 14 / 28,5%). У ВО 203 в рекламних дописах згадувались 9 з 17 кандидатів (53%), у ВО 202 – 8 з 20 (40%). Цікаво, що більше третини зафіксованої в області політичної реклами (36%) зосереджувалось в м. Чернівці, оскільки було створено саме для популяризації кандидатів ВО 201. Частки реклам з інших округів дещо менші, проте майже однакові між собою – 20-22%. Половина з рекламованих кандидатів – самовисуванці. До політичних партій, чиї висуванці хоча б одного разу згадувались у відповідній політичній рекламі в Чернівецькій області, належать «Слуга народу», «Батьківщина», «Європейська Солідарність», «Сила і Честь», «Голос», «Опозиційна платформа – За життя» та «Хвиля». 

Абсолютними лідерами за кількістю проплаченої реклами в соціальній мережі Facebook виявились переможці 3 з 4 виборчих округів області, висунуті політичною партією «Слуга народу» – Максим Заремський (округ 202 / більше 80 зафіксованих випадків реклами), Валерій Божик (округ 204 / близько 70 випадків реклами) та Георгій Мазурашу (округ 203 / близько 60 випадків реклами). У виборчому окрузі 201 компанію обраній народною депутаткою від згаданої політичної сили Олені Лис у лідерстві за кількістю проплаченої реклами склали висуванець «Свободи» Василь Зазуляк та «Європейської Солідарності» Наталія Фрунзе. Кожен з них заніс до власного активу більше 40 реклам. В інших округах після представників «Слуги народу» найактивнішими в питанні платної реклами були самовисуванці Юрій Продан (ВО 203), Максим Бурбак (ВО 204) та Іван Рибак (ВО 202), кожен з яких також використав відповідну рекламу близько 40 разів. Двоє останніх були на момент виборчої кампанії чинними народними депутатами від «Народного фронту» та «Блоку Петра Порошенка» відповідно. У виборчому окрузі 201 приблизно 30 політичних реклам, перш ніж відмовитись балотуватись, використала інша екс-нардеп від «БПП», самовисуванка, дружина секретаря Чернівецької міської ради Оксана Продан. Ще одним колишнім депутатом Верховної Ради від «Народного фронту», який змагався за мандат у виборчому окрузі 201 використовуючи рекламу в соцмережі, став самовисуванець Микола Федорук (біля 20 реклам). Поріг у 10 платних реклам перетнули висуванці «Європейської Солідарності» Андрій Стецюк (виборчий округ 204), «Батьківщини» Олександр Пуршага (виборчий округ 201) та самовисуванці Іван Семенюк (виборчий округ 203), Михайло Яринич і Володимир Дідух-Кобзар (обидва з виборчого округу 201). Хоч і менш активно (до 10 разів), та все ж використовували протягом виборчої кампанії політичну рекламу в соцмережі Facebook наступні кандидати: ВО 201 – Віталій Михайлішин («Опозиційна платформа – За життя»), Ярослав Кирпушко («Хвиля»), Максим Кияк («Голос»), Валентина Радчук (самовисуванка); ВО 202 – Василь Тодеренчук, Іван Гешко, Микола Орендович, Катерина Шаповалова (усі самовисуванці), Олександр Купчанко («Європейська Солідарність»), Андрій Маковей («Батьківщина»); ВО 203 – Іван Попеску, Мірча Беженар, Михайло Гросу, Петро Панчук (усі самовисуванці), Артур Мунтян («Батьківщина»), Євген Романюк («Європейська Солідарність»); ВО 204 – Руслан Панчишин («Сила і Честь»).

Розвиток громадянського суспільства та місцева демократія

На території Чернівецької області зареєстровано близько 2 тисяч громадських організацій, проте тільки 15% з цих організацій проводять активну діяльність. Переважна більшість активних організацій зосереджені в м. Чернівці. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру в м. Чернівці зареєстровано 360 громадських організацій.

В області діють великі міжнародні програми, зокрема «U-LEAD з Європою», метою діяльності якої є посилення спроможностей ключових суб’єктів на національному, регіональному та місцевому рівнях з метою впровадження реформ регіональної політики та децентралізації (GIZ). Це включає в себе вертикальну та горизонтальну координацію та розвиток спроможності на всіх рівнях управління по всій Україні. 

Чернівці стали учасником  проєкту «Інтегрований розвиток міст в Україні» (GIZ), в рамках якого, спільно з міжнародними та українськими експертами, міста-партнери  проєкту розробляють концепції інтегрованого розвитку та проводять аналіз ключових секторів, як-от: транспорт, енергопостачання, кадастрова система. За результатами партнери розробляють секторальні плани для вдосконалення окремих сфер та готують їх до впровадження. При цьому мешканці міст залучаються на всіх етапах. 

У місті Чернівці працює програма Антикорупційна ініціатива Європейського Союзу в Україні (EUACI), в рамках якої розробляються можливості для кращого діалогу з місцевою владою, можливості інформування, а також технічні можливості для вивчення місцевих бюджетів, баз даних та адміністративної діяльності. 

Громадські організації Чернівецької області можна поділити на декілька груп. Тематикою виборів, контролем за діяльністю органів влади та розвитком місцевого самоврядування займаються Чернівецькі відділення Всеукраїнських організацій — «Громадянська мережа «ОПОРА» та «Комітет виборців України», а також місцеві — Товариство «Український Народний Дім в Чернівцях», «Центр реформ та розвитку — Чернівці», «Буковинський центр виборчих технологій». 
Контролем за закупівлями державними органами влади в Чернівецькій області займається Facebook-ініціатива «Закупівлі Чернівці», але вона не зареєстрована як ГО. 

Також в області є ряд громадських організацій соціального спрямування. Захистом прав людей з інвалідністю займається ГО «Мрія» та «Захист»; людьми з низьким достатком, проблемою безхатьків та жебрацтва займається ГО «Чернівці – місто майбутнього»; проблемами людей, які хворіють на СНІД – БО «100 відсотків життя»; а захистом прав LGBTQ спільноти – організація «Інсайт». Окрім того, у місті функціонує пацієнтська організація, яка спеціалізується на темі реформи охорони здоров’я – «Пацієнти Буковини». 

Також соціальною тематикою займаються організації, сформовані релігійними групами, зокрема «Справа Кольпінга в Україні», яка є об’єднанням католиків, а також «Обнова», яка створена навколо греко-католицької церкви. 
Культурні проєкти реалізують ГО «Лабораторія культури», «Літературний целанівський центр» та формація «DZESTRA». 

До волонтерських організацій для підтримки українського війська належать: «Буковина – українському війську», «Волонтерський рух Буковини». 

Молодіжними проєктами займаються: «Дебатний клуб», «Центр молоді Чернівців», «Клуб української молоді», а також «Обнова». 

Крім того, у Чернівецькій області є ряд організацій, які займаються  проєктами транскордонного співробітництва, зокрема: «Буковинський центр реконструкції і розвитку», «Бізнес-центр» та «Буковинська агенція регіонального розвитку». Остання організація також займається  проєктами з просторового розвитку міста Чернівці та урбаністикою. 

Науковими  проєктами в місті Чернівці займається організація «Quadrivium», а також функціонують студентські наукові товариства, активність серед них проявляють «Студентське наукове історичне товариство» та Політологічне наукове товариство «Аналітик». 

Також в області діє благодійний фонд «Бути кращим», який створений представниками організації «Клуб підприємців Буковини» та фінансує різні громадські  проєкти. 

Останнім часом спостерігається зменшення активності парамілітарних груп, проте час від часу публічні акції проводить ГО «Ніхто крім нас» і цьогоріч організація провела ряд акцій щодо корупції на митниці, зокрема пікетувала саму митницю з вимогою звільнення керівників митниці. Окрім того, проводила низку заходів з перекриттям доріг, з вимогою ремонту дорожнього покриття на окремих вулицях міста Чернівці. 

Також в місті проводились мітинги «Ні капітуляції», проти підписання формули Штайнмаєра, а також мітинги перед Нормандською зустріччю президента України з президентом Російської Федерації, з вимогою дотримання «червоних ліній» в ході переговорів, окреслених опозиційними партіями. Ці мітинги проходили за участі представників політичних партій «Європейська Солідарність», «Свобода» та «Демократична сокира», а також небайдужих мешканців області. 

Досить суттєвого резонансу в місті Чернівці набували заходи на захист LGBTQ спільноти, які проводились ГО «Інсайт», оскільки вони завжди супроводжувались суперечками. 2018 року організація планувала провести Фестиваль рівності з показом фільмів про проблеми різних соціальних груп та меншин, але він був зірваний представниками організацій «Традиції і порядок», «Катехону», «Зентропи», «Сестринства св. Ольги», а також представниками місцевого осередку партії «Національний корпус» та організації «Правий сектор». Через рік представники тих же організацій, окрім «Правого сектору», виступили проти проведення заходу організації «Інсайт», але цього разу правоохоронці забезпечили можливість проведення акції. Вже в листопаді 2019 року організації теж вдалось провести акцію «16 днів проти насильства», але для гарантування безпеки учасників акції довелось залучити велику кількість правоохоронців. Окрім того, депутати Чернівецької міської ради в жовтні 2019 року прийняли рішення включити в Статут територіальної громади міста Чернівці положення про заборону проведення заходів ЛГБТ-спільноти в м. Чернівці, проте міський голова згодом наклав вето не це рішення, аргументуючи це порушенням законів та Конституції України. 

Резонансні події 

Що стосується резонансних кримінальних справ проти керівництва, то найгучнішою була справа, пов’язана з обшуками НАБУ в кабінеті голови Чернівецької обласної ради Івана Мунтяна (ВО «Батьківщина») та керівника юридичного відділу апарату ради.

Завдяки ухвалі суду вдалось встановити, що детективи Національного антикорупційного бюро України звинувачують голову Чернівецької обласної ради Івана Мунтяна у вимаганні та отриманні майже 200 тисяч доларів хабаря.

«Досудове розслідування вказує на те, що голова Чернівецької обласної ради у період часу до 23.07.2019 висловив мешканцю міста Чернівці прохання надати неправомірну вигоду в сумі 200 тисяч доларів США для себе за вчинення дій із використанням наданої йому влади та свого службового становища», – йдеться в оприлюдненій ухвалі Вищого антикорупційного суду. Детективи НАБУ стверджують, що за ці кошти голова Чернівецької облради погодився сприяти передачі одному товариству в довгострокову оренду цілісного майнового комплексу Чернівецького обласного комунального підприємства «Бальнеологічний санаторій “Брусниця”». В ухвалі суду також зазначається, що в період часу з 23.07.2019 по 15.10.2019 голова Чернівецької облради встиг отримати 180 тисяч доларів США неправомірної вигоди за вчинення вказаних дій. У рамках справи суд арештував також і мобільний телефон голови Чернівецької облради, який вилучили під час обшуку квартири фігуранта справи. 

4-го лютого голові Чернівецької обласної ради Івану Мунтяну вручили повідомлення про підозру за фактом одержання неправомірної вигоди. А 13-го лютого, в ході судового засідання, прокурор САП пропонував обрати Іванові Мунтяну запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів з можливістю внесення застави у розмірі 15,1 мільйона гривень. Однак вищий антикорупційний суд призначив заставу в розмірі 10 млн гривень. На даний момент розгляд справи триває.