Громадянська мережа ОПОРА презентувала звіт за результатами дослідження практик залучення мешканців до розв’язання проблем місцевого значення в Тлумацькій громаді.
Дослідження передбачало аналіз нормативно-правових актів та публічної інформації на сайті Тлумацької міської ради щодо використання інструментів громадської участі за 2021-2023 роки – громадських слухань, місцевих ініціатив, загальних зборів громадян за місцем проживання, електронних петицій, консультацій з громадськістю та бюджету участі. Крім того, було проведене фокус-групове дослідження.
Координатор Громадянської мережі ОПОРА в Івано-Франківській області Остап Матківський відзначив, що найбільш популярними інструментами участі у Тлумацькій громаді є громадські слухання і консультації, дещо менше використовують електронні петиції.
Загалом за період 2019–2024 років у Тлумацькій громаді відбулося 5 громадських слухань і 5 громадських обговорень. Більшість із них стосувалися затвердження детальних планів території та перейменування вулиць. На сайті міської ради публікують оголошення про їх проведення, однак не оприлюднюють протоколів за результатами їх проведення.
«Із тих слухань та обговорень, що були анонсовані на сайті міської ради, ми знайшли лише один протокол. Можливо, варто звернути увагу на публікацію протоколів громадських слухань», — каже Остап Матківський.
ОПОРА надсилала інформаційний запит про досвід проведення громадських слухань/обговорень у громаді через відповідний сервіс на сайті міської ради, але відповіді на нього не отримала.
Електронні петиції працювали у Тлумацькій громаді з 2015 року. Однак з 2021 року цей інструмент не використовують узагалі. Через технічні проблеми на сайті Тлумацької міськради наразі подати петицію неможливо.
«Якщо немає можливості адмініструвати подання петицій через сайт міськради, рекомендуємо звернутися до сервісу Єдиної системи місцевих петицій, який може надати готове технічне рішення», — відзначив Остап Матківський
Координатор ОПОРИ на Прикарпатті зауважив, що у громаді не застосовують такі інструменти, як місцеві ініціативи, загальні збори громадян та громадський бюджет.
Головний спеціаліст відділу організаційні роботи та документообігу Тлумацької міської ради Ігор Стрильник вважає, що місцева громада не виявляє активності щодо вирішення проблем у громаді.
«Можу навести приклад, що мешканці у нас досить пасивні. Минулого року ми затверджували символіку громади, визначили варіанти і запропонували мешканцям проголосувати через Google-форму. Голосування тривало і на сайті, і поширювали через соцмережі. З 27-28 тисяч населення проголосувало осіб 40», — каже Ігор Стрильник.
Учасники фокус-групового дослідження цілком поділяють думку про необхідність підтримання комунікації між міською владою та мешканцями громади.
Вони переконані, що міська влада не може мати всієї інформації про міські проблеми, і саме мешканці мають бути її джерелом. З-поміж можливих способів комунікації між владою і громадянами жителі Тлумача однозначно віддають перевагу «живому» спілкуванню з представниками влади (що, вочевидь, визначається невеликим розміром міста й узвичаєними практиками спілкування між його жителями) та соціальним мережам.
Жителі Тлумача демонструють високу активність, спрямовану на розв`язання проблем міської громади або покращення умов життя у населених пунктах. Найчастіше такими заходами є благодійні акції (допомога нужденним) і заходи з навчання та розвитку дітей. Переважну більшість названих заходів ініціюють і реалізують громадські активісти — ініціатива влади має місце значно рідше і переважно стосується зборів допомоги для ЗСУ, впорядкування та благоустрою міської території. Водночас влада нерідко долучається до реалізації ініційованих громадськістю активностей.
Учасники фокус-груп висловлюють готовність і надалі брати участь у різних ініціативах щодо покращення умов життя в громаді, можуть долучатися до таких ініціатив у різних формах, насамперед через надання фінансових чи інших матеріальних ресурсів та особисту фізичну участь.
З іншого боку, є чимало потенційних ініціатив, які не будуть знаходити відгуку в громаді. Зокрема, йдеться про ті, що пов’язані з суто політичними чи сумнівними з ціннісного погляду питаннями, а також із заходами, які можуть викликати конфлікти.
Головними джерелами інформації про міські справи для мешканців є інтернет-ресурси (передусім соціальні мережі) та особисте спілкування із сусідами та представниками міської влади.
Рівень обізнаності з роботою міської влади доволі високий, нинішній стан комунікації переважно задовольняє жителів — це, вочевидь, спричинене близькістю представників міської влади до жителів, а також задовільними діями влади щодо забезпечення потреб населення. За словами учасників фокус-груп, у більшості випадків, коли їм доводилося звертатися до міської влади по допомогу чи сприяння, влада надавала таку допомогу.
«Загалом мешканців громади ніби задовольняє стан комунікації з владою, але вони все одно звертають увагу на потребу більшої активності в соціальних мережах щодо обговорення різних проблем. Вони готові долучитися до ініціатив, спрямованих на вирішення проблем у громаді», — підсумував Остап Матківський.