Попри війну, активні українці можуть впливати на розвиток своїх громад і зараз. Для цього можна використовувати такі інструменти, як публічні консультації, громадські обговорення та слухання, а також електронні петиції. ОПОРА продовжує досліджувати як працюють партисипативні методи у низці громад Київщини: Обухівській, Миронівській, Богуславській та Білоцерківській. 

Раніше ОПОРА вже дослідила, як працюють електронні петиції в цих громадах. Наразі ж ми розібралися, в чому полягає різниця між громадськими обговореннями, слуханнями й консультаціями, а також вивчили, як ці інструменти реалізовуються у Київській області.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальна громада має право проводити громадські слухання — зустрічі з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування. Ініціювати такий інструмент участі мають право мешканці територіальної громади, що на законних підставах проживають її на території, досягли повноліття та є дієздатними. 

Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи розглядають подані на громадських слуханнях пропозиції та обов'язково ухвалюють рішення про врахування, часткове врахування чи відхилення кожної з них. Порядок проведення громадських слухань регламентується Статутом громади або Положенням до Статуту.  Окрему увагу варто звернути й на те, що громадські слухання є обов’язковими під час вирішення питань містобудування та змін до генерального плану. 

Натомість громадське обговорення — це процедура залучення громадськості до обговорення рішень у сфері охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів. Порядок реалізації цього інструмента закріплено в постанові КМУ від 29 червня 2011 р. №771. Основними формами реалізації громадського обговорення є підготовка, подання пропозицій (зауважень) та громадські слухання. Можна зробити висновок, що це інструмент вузького профілю з чітко визначеними умовами застосування, який реалізується через інші механізми участі. 

Що ж стосується публічних громадських обговорень, то основна мета їх проведення — включення громадян до обговорення державної політики, яка безпосередньо вплине на їхнє життя. Їх можуть проводити як у публічному, так і в електронному форматі. 

Згідно з відповіддю на наш запит, у Миронівській міській громаді з початку 2021 року до квітня 2024 відбулося 8 громадських слухань. Половина з них — протягом 2021 року; вони стосувалися обговорення кандидатур старост 4 старостинських округів громади. Ініціював такі слухання міський голова Миронівки. Загалом на зустрічах були присутні близько тисячі мешканців громади, і під час призначення старост думку більшості учасників повністю врахували. 

У червні 2022 року жителі Миронівщини двічі збиралися, аби розв’язати питання трансформації двох освітніх закладів. Ще дві зустрічі щодо інших навчальних закладів громади відбулися у 2023 році. Цього разу мешканці громади були менш активними — на 4 слуханнях загалом були присутні трохи менше 200 людей. 

Крім того, протягом звітного періоду на сайті Миронівської міської ради розмістили 8 повідомлень про початок розгляду та врахування пропозицій громадськості щодо містобудівної документації. Втім, про те, чи надходили пропозиції від жителів та чи враховували їх, не відомо — жодних офіційних документів з цього приводу немає у відповіді на наш запит такої інформаці\ теж не було. 

В Обухівській міській громаді, згідно з відповіддю на запит ОПОРИ, протягом 3 років відбулося лише одне громадське обговорення у форматі електронного опитування. Стосувалося воно присвоєння місцевому стадіону імені загиблого воїна. Тривало опитування 2 місяці (протягом жовтня-листопада 2023 року), участь у ньому взяли тільки 268 учасників. 

Між тим, як ідеться у відповіді на наш запит, популярними на Обухівщині є публічні громадські консультації, ініціатором яких є виконавчий комітет міськради. Пропозиції збирають на платформі e-DEM. З початку 2021 року до квітня 2024 таких консультацій налічується 10. На них обговорювали питання розвитку громади, облаштування простору, діяльності бізнесу тощо.. Однак, зважаючи на кількість переглядів таких оголошень на e-DEM (від 15 до 52), мешканців такі питання не дуже цікавлять або ж вони недостатньо поінформовані про них. Наприклад, останнє публічне обговорення, що відбувалося протягом березня 2024 року і стосувалося надання одному з комунальних підприємств громади комунального приміщення в оренду без проведення аукціону, переглянуло лише 22 особи.

Крім того, з сайту Обухівської міської ради дізнаємося, що у 2023 році було проведено ще 2 громадські слухання, що стосувалися перейменування вулиць у громаді. Втім, скільки жителів доєдналося до них і чи було враховано їхнє бачення, не відомо, адже відповідна документація не опублікована. 

Своєю чергою в Богуславській міській громаді з січня 2021 року до квітня 2024 відбулося 6 громадських слухань. Найбільший інтерес серед жителів викликало останнє слухання 29 березня 2024 року. На ньому визначали місце для облаштування Алеї Слави — місця вшанування пам’яті земляків, загиблих у російсько-українській війні. Загалом участь у слуханні взяло понад 400 жителів громади. 

Більшість слухань у громаді відбулися 2022 році — 2 зустрічі до повномасштабного вторгнення та 2 вже під час. У січні жителі громади вирішували просторові питання, зокрема перенесення пам'яток історії та монументального мистецтва. У липні того ж року голосували за перехід релігійної громади з УПЦ МП до ПЦУ. Наприкінці 2023 року громадяни вносили пропозиції до генерального плану та зонування міста. Ще одні громадські слухання відбулися у червні 2021 року. Тоді вирішували питання щодо реконструкції центральної частини міста. 

У Білоцерківській міській громаді за 3 роки відбулося 17 громадських слухань та 1 громадське обговорення. У 2021 році було 9 таких зустрічей, у 2022 — всього 2, у 2023 — 6. Більшість громадських обговорень стосувалися роботи комунальних підприємств, а також встановлення тарифів на платні послуги, які вони надають. Крім того, темою 3 зустрічей була містобудівна документація. 

Отже, як показало наше дослідження, інструменти участі громадян на Київщині діють недостатньо ефективно, головно через брак поінформованості населення про їх існування та функціонал. Влада має не тільки створити умови для залучення громадян: розробити і впровадити стратегії посилення інформування про наявні інструменти участі, активно залучати мешканців до громадських процесів. Тільки так можна досягти більшої ефективності та репрезентативності в управлінні та розвитку спільноти. Водночас і самим громадянам необхідно більше цікавитися справами в громаді, активніше брати участь у діалозі з органами місцевого самоврядування. Через спільні зусилля влади й громади можна досягти стабільного розвитку та підвищити якість життя.