Спостереження за місцевими виборами у Львівській області підтвердили використання окремими суб’єктами виборчого процесу різноманітних адміністративних ресурсів в агітаційних цілях. Найбільш активно таке зловживання зафіксовано зі сторони голови Львівської ОДА, голови Львівської міської ради, Президента України, а також окремих народних депутатів. Вони були не готові відмовитись від використання наявного доступу до бюджетних коштів, кадрових та медійних ресурсів, публічного статусу в умовах, коли це не заборонено законодавством. При цьому вони були не готові добровільно взяти на себе зобов’язання утриматись від зловживання адміністративним ресурсом під час виборів, до останнього відтягуючи пропозицію ОПОРИ підписати Кодекс етичної поведінки. 

Огляд практики використання адміністративного ресурсу під час місцевих виборів 

У рамках кампанії довготермінового моніторингу за місцевими виборами у межах Львівської області спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА, поряд з іншими завданнями, відстежували факти використання політичними партіями і кандидатами в рамках виборчої кампанії адміністративного ресурсу. Мова йде про людські, фінансові, матеріальні, натуральні, а також нематеріальні ресурси, що використовуються посадовими особами та державними службовцями на виборах і джерелом походження яких є контроль над персоналом органів публічної адміністрації, фінансами та їх розподілом, доступом до обладнання та ЗМІ. Також до адміністративного ресурсу відноситься ресурс, який посадовці та службовці можуть мати у формі репутації або впізнаваності в очах громадськості з огляду на їх статус як виборних або призначених осіб і який може трансформуватися в політичну чи іншу форму підтримки.

Адміністративний ресурс це давня проблема виборчого процесу, яка спостерігалася також під час попередніх виборчих кампаній. Проте з кожними виборами вона набувала щораз більше інституційних форм, допоки від несистемних та спорадичних проявів не стала частиною окремих державних та місцевих бюджетних програм, за допомогою яких народні депутати, депутати місцевих рад і голови державних адміністрацій легально використовували бюджетні ресурси з метою отримання політичного капіталу, особливо напередодні виборів.

Водночас в українському законодавстві, зокрема виборчому, відсутнє належне регулювання і запобігання використання адміністративних ресурсів, що породжують неконкурентні переваги одних суб’єктів виборчого процесу перед іншими. Вони створюють нерівні умови для учасників виборів, а також ставлять під сумнів цільове використання бюджетних коштів з погляду ідеї спільного блага. Незважаючи на це у ряді документів міжнародних організацій і з погляду міжнародних стандартів демократичних виборів існують правила поведінки державних службовців, які накладають на них обмеження під час виборчого процесу.

Для того, щоб інституціоналізувати проблему та запобігти зловживанню адміністративним ресурсом під час виборів Громадянська мережа ОПОРА підготувала Кодекс етичної поведінки посадових осіб та державних службовців під час виборчого процесу. Під час поточних місцевих виборів організація звернулася до міських голів обласних міст і керівників обласних державних адміністрацій підписати Кодекс і дотримуватися його під час виборчої кампанії, добровільно взявши на себе зобов’язання уникати зловживання службовим становищем.

На початку виборчого процесу ОПОРОЮ були скеровані листи до Львівської обласної державної адміністрації і Львівської міської ради з пропозицією підписати Кодекс етичної поведінки. Проте інформація про готовність розглянути цю пропозицію організація отримала лише за тиждень до дня голосування, у зв’язку з чим не було доцільності його підписання. Водночас загалом в Україні Кодекс підписали 34 посадовці з 16 областей України.

Адміністративний ресурс - це збірне поняття, яке охоплює у собі ряд видових понять, які залежать від джерела ресурсу, який зловживається. Серед основних його різновидів:

  • кадровий; 
  • інституційний (репутаційний);
  • матеріальний;
  • бюджетний;
  • медійний;
  • корпоративний.

За умов відсутності у законодавстві покарання за використання адміністративного ресурсу ОПОРА розглядала такого типу виборчі порушення як порушення стандартів демократичних виборів. 

Як показали результати довготермінового спостереження основними вигодонабувачами адміністративного ресурсу у Львівській області під час місцевих виборів були голова Львівської обласної державної адміністрації Максим Козицький, окремі народні депутати від партії “Слуга народу”, міський голова Львова Андрій Садовий, окремі працівники Львівської міської ради, які балотувалися по списку партії Об’єднання “Самопоміч”, окремі народні депутати України, які використовували свій публічний статус для підсилення своїх політичних партій, а також поодинокі голови районних державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування. Прослідковувався адміністративний ресурс також під час робочого візиту Президента Володимира Зеленського у Львівську область. 

Міський голова Львова

Чинний міський голова Львова і лідер партії Об’єднання “Самопоміч” Андрій Садовий четвертий раз поспіль балотувався на посаду міського голови, але цього разу Львівської міської територіальної громади. Починаючи з 2006 року він незмінно обіймає цю посаду три каденції поспіль. Хоча Садовий раніше зробив заяву, що більше не балотуватиметься на посаду львівського міського голови, проте ймовірно через поразку його партії під час позачергових парламентських виборів у 2019 році він змінив своє рішення. В результаті повторного голосування 22 листопада він у черговий раз переміг на виборах і залишився на своїй посаді на наступні 5 років. 

Крім нього, участь у місцевих виборах брала його політична партія Об’єднання “Самопоміч”, яка проводила одну з найбільш активних виборчих кампаній у Львові і  менш помітну та масштабну у межах Львівської області. Значна частка витрат і агітаційних повідомлень виборчої кампанії була скерована на підтримку чинного міського голови Львова Андрія Садового. Офіційно згідно з даними остаточних фінансових звітів партія витратила на виборчу кампанію 3,6 млн гривень, тоді як Андрій Садовий - 7,1 млн гривень.

Протягом виборчої кампанії команда Андрія Садового і Об’єднання “Самопоміч” використовували усі форми передвиборчої агітації, зокрема зовнішня реклама (білборди, сітілайти, банери, розтяжки), вулична кампанія (поширення через палатки та волонтерів партійної газети, листівок, календарів, іншої поліграфічної продукції), прямі зустрічі з виборцями (регулярні зустрічі у міжбудинкових кварталах, біля нових інфраструктурних об’єктів, проблемних об’єктів тощо), реклама в інтернеті (розміщення оплаченої політичної реклами у соціальних медіа), агітація у ЗМІ (перш за все з медіа-холдингу, який близький до міського голови). При цьому Садовий безпосередньо брав активну участь у виборчій кампанії, переважно у позаробочий час, але водночас вирішив не брати відпустки на період виборчої кампанії. 

Серед інших форм передвиборчої агітації спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА фіксували ознаки використання у рамках кампанії Андрія Садового на посаду міського голови інституційного, кадрового, матеріального і бюджетного адміністративного ресурсу. Він не був засадничою основою виборчої кампанії, проте часто проскакував у різних проявах. 

Перші його ознаки з'явилися ще у серпні у рамках дочасної передвиборної агітації партії Об’єднання “Самопоміч”. У цей час на зовнішніх носіях у Львові з’явилася перша серія політичної реклами під загальним гаслом “Підтримуй своїх!”. Це була адресована подяка від імені політичної партії окремим професійним групам, які в умовах російсько-української війни та пандемії коронавірусу перебувають у фокусі суспільної уваги - медикам, військовим, волонтерам, вчителям, підприємцям. Проте у цей же час на вулицях міста на зовнішніх носіях також з’явилася соціальна реклама Львівської міської ради, основне гасло якої перегукується з цією політичною рекламою, а саме “Створено у Львові! #ПідтримуйСвоє”. Звичайно, можна припустити, що це випадковість, адже місцева влада раніше також ініціювала соціальні проєкти підтримки місцевого виробника. Проте її поява у рамках виборчого процесу дає підстави припустити, що така реклама могла виконувати роль прихованої агітації, що супроводжувалася використанням інституційного та медійного адміністративного ресурсу.

У вересні на зовнішніх носіях Львова з’явилася нова серія політичної реклами від Андрія Садового під загальним гаслом “Мер добрих змін”. Предметом агітації стали здобутки Львівської міської ради за час перебування на посаді міського голови Львова Андрія Садового. Білборди розповідали мешканцям про досягнення останніх років з будівництва інфраструктурних об’єктів, ремонту доріг, навчальних закладів, каналізування і освітлення вулиць міста, відкриття приміщень ЦНАПів, нових груп у дитячих садках, закупівлі нового рухомого складу громадського транспорту (автобуси, електробуси, трамваї) та інше. У намаганні прив’язати здобутки розвитку Львова з прізвищем міського голови в рамках його виборчої кампанії можна вбачати ознаки бюджетного адмінресурсу, але із застереженням, оскільки практично усі ці досягнення були реалізовані протягом тривалого часу, задовго до початку виборчого процесу і в рамках загального річного бюджетного планування, а не спеціально у часі виборів. Загалом політикам властиво використовувати здобутки часів свого керівництва під час виборчої кампанії, як приклад виконання передвиборчих обіцянок. 

Міський голова Львова Андрій Садовий брав активну участь у відкритті об'єктів, які були реалізовані за кошти Львівської міської ради. Водночас робив це без ознак прямої передвиборчої агітації, без супроводження партійної символіки чи завуальованих натяків на вибори. Зокрема, в агітаційних цілях також використовували Громадський бюджет -  інструмент громадської участі, у рамках якого з 2016 року за кошти міського бюджету реалізуються інфраструктурні проєкти, які отримали перемогу за підсумками прямого голосування мешканців міста. Так, у сезон 2018/2019 років на реалізацію проєктів було виділено трохи більше 38 млн гривень, а сезон 2019/2020 років – майже 47 млн гривень. Під час виборчої кампанії Андрій Садовий та кандидати по списку партії Об’єднання “Самопоміч” час від часу відвідували об’єкти, які були реалізовані в рамках Громадського бюджету, а також зустрічався з ініціативними групами, які брали активну участь у підготовці проєктів. Аналогічні зустрічі відбувалися з нагоди роботи об’єктів, про які раніше згадувалися на зовнішніх носіях в рамках передвиборчої кампанії Андрія Садового. Таким чином у таких агітаційних заходах можна вбачати ознаки зловживання бюджетним адміністративним ресурсом. 

У середині листопада у Львові була запущена мобілізаційна кампанія для підвищення явки виборців під час повторного голосування з хештегом #Качни дільницю. На зовнішніх носіях і соціальних мережах з’явилися плакати та повідомлення, які закликали прийти на вибори 22 листопада. Ця кампанія була ініційована комунальним підприємством Львівської міської ради “МолоДвіж Центр” як частина проєкту "КачкаДезінформачка" (просвітницький курс для молоді, спрямований на розвиток критичного мислення та боротьбу з фейками). Вона масово таргетувалася у соцмережах і займала багато рекламних площ в місті. Молоді пропонувалося зробити фото з дільниці у день голосування і стати учасником розіграшу 10 найновіших моделей iPhone 12. Спонсором виступив один з магазинів телефонів.

Хоча така мобілізаційна кампанія не мала прямого відношення до жодного із суб’єктів виборчого процесу і вона позиціонувала себе як соціальна ініціатива для підвищення явки виборців, проте були ознаки, які вказували на те, що вона могла бути частиною виборчої кампанії Андрія Садового. Зокрема той факт, що серед основних ініціаторів було львівське комунальне підприємство, а також та обставина, що основна ідея перегукувалася з гаслом “Львове, цієї неділі покажи свою ЯВКУ”, яке використовувалося в кампанії Садового як форма прихованої агітації можна стверджувати, що кампанія “#Качни дільницю” мала ознаки кадрового і матеріального адміністративного ресурсу зі сторони діючого міського голови.

За період 14 років своєї діяльності на посаді Андрій Садовий виробив своєрідну манеру розмивання межі між посадою міського голови і статусом політика, коли здобутки Львівської міської ради часто позиціонуються як особисті здобутки Садового та його команди. Зокрема такі ж метаморфози відбулися з пресслужбою міської ради, яка фактично стала його особистою пресслужбою, що супроводжувала його під час робочих заходів, котрі відбувалися під час виборчої кампанії. У той самий час для того, щоб підтримати Андрія Садового, велика кількість працівників Львівської міської ради, комунальних підприємств активно висловлюють йому публічну підтримку. Зокрема, серед них було достатньо багато тих, які балотувалися кандидатами у депутати Львівської міської, обласної або районної ради по списку Об’єднання “Самопоміч”. Свою підтримку вони висловлювали як публічно, так і через свої приватні сторінки у соціальних мережах, зокрема розміщуючи спеціальні рамки з гаслами виборчої кампанії Андрія Садового. Також вони використовували свій публічний статус для підтримки партій Об’єднання “Самопоміч” і кандидатури Андрія Садового. Водночас є сумнів, що це було зроблено під примусом і централізовано. Зі сторони це має певні ознаки кадрового та матеріального адміністративного ресурсу, проте оскільки це відбувалося в інтернеті, що не регулюється виборчим законодавством, то можна це віднести до порушення стандартів. 

В результаті за підсумками місцевих виборів Андрій Садовий четвертий раз поспіль став міським головою Львівської міської територіальної громади (отримавши перемогу під час повторного голосування над Олегом Синюткою з результатом 62,2%), а його партія Об’єднання “Самопоміч” з другим результатом (19,4%) увійшла до складу Львівської міської ради і з третім (8,7%) – до складу Львівської обласної ради.

 Голова Львівської обласної державної адміністрації

Голова Львівської обласної державної адміністрації Максим Козицький зайняв свою посаду на початку 2020 року. Його призначення було класичним прикладом ставки Офісу Президента на місцевого технократа з бізнес-середовища, який змінив на цьому посту іншого технократа -  юриста і дипломата Маркіяна Мальського. Логіка цілком зрозуміла у випадку з регіоном, який під час президентських та парламентських виборів продемонстрував найнижчий рівень довіри до Володимира Зеленського. Оскільки призначити у Львівській області представника з іншого регіону Президент не наважився, а достойного місцевого однопартійця у “Слузі народу” відшукати не вдалося, то призначення політично нейтральної кандидатури на пост керівника області було найкращим тимчасовим рішенням. При цьому важливу роль у цьому призначені також відіграв батько голови ЛОДА Зіновій Козицький, який є доволі відомим в регіоні бізнесменом у сфері традиційної та альтернативної енергетики.

Для Максима Козицького призначення на посаду голови Львівської ОДА було першим досвідом у політиці. Водночас безпосередня участь у місцевих виборах стала другим таким політичним досвідом. Він не лише балотувався першим номером по єдиному партійному списку “Слуги народу” до Львівської обласної ради, але також напередодні початку виборчого процесу став керівником  обласного партійного осередку, хоч і не був членом партії.

Голова Львівської обласної державної адміністрації брав безпосередню та активну участь у виборчій кампанії, хоча не писав заяву на відпустку. При цьому, враховуючи ту обставину, що правляча партія “Слуга народу” не користується популярністю у Львівській області, то з цією метою була використана тактика парламентських виборів 2019 року, коли у публічній площині її позиціонували як “Зе!Команда”. Під час місцевих виборів піарники також вирішили уникати згадування назви партії і замість “Слуги народу” виборчу кампанію до Львівської обласної ради неофіційно вела “Команда Козицького”. Натомість кампанія до Львівської міської ради зробила ставку на кандидата на посаду міського голови Тараса Кльофи (отримав 1,6% голосів), не уникаючи згадок суб’єкта висунення, але при цьому не було ніякої “команди Кльофи”. Партія “Слуга народу” отримала 3,5% голосів за підсумками виборів депутатів Львівської міської ради.  

“Команда Козицького” по суті була списком кандидатів з виборів депутатів Львівської обласної ради, яка об’єднувала переважно працівників Львівської обласної державної адміністрації, окремих представників районних адміністрацій, а також працівників інших державних установ та підприємств. Тобто основну частину виборчого списку становили державні службовці і посадові особи, а також окремі представники місцевого бізнесу. Більшість з них не мали попереднього досвіду в політиці і основне, що їх об’єднювало, це факт особистого знайомства з Максимом Козицьким або перебування у його підпорядкуванні по службі. 

Під час виборчої кампанії партія “Слуга народу” використовувала практично усі популярні форми агітації. Перш за все ставку було зроблено на політичну рекламу на зовнішніх носіях, пряму зустріч з виборцями в рамках робочих візитів, агітацію у ЗМІ (зокрема, так звану “джинсу” у друкованих районних газетах), агітацію і платну політичну рекламу в соціальних медіа, поширення агітаційної поліграфічної продукції, форми так званої “виборчої благодійності” тощо. За підсумками остаточного фінансового звіту партія на виборчу кампанію на Львівщині офіційно витратила 6,3 млн гривень.

При цьому, застосування різноманітних форм передвиборної агітації часто супроводжувалося використанням інституційного (репутаційного), бюджетного, медійного, матеріального та корпоративного адміністративного ресурсу. 

Інформаційний супровід агітаційної активності Максима Козицького та інших працівників Львівської обласної ради здійснювався через сторінку у мережі Facebook, котра мала назву "Команда Козицького". У ній публікувалися матеріали переважно про підлеглих голови ЛОДА, які були кандидатами у депутати місцевих рад, перш за все Львівської обласної ради. Офіційно жодного відношення до сайту обласної адміністрації ця сторінка не мала, хоча в її описі був зазначений офіційний сайт ЛОДА. Щось подібне робив також Андрій Садовий, який на своїй сторінці публічної особи у соціальній мережі Facebook також публікував матеріали виборчої активності, які перегукувалися із виконанням ним службових обов’язків. 

У серпні на вулицях Львова та області з’явилися білборди, сітілайти та банери з гаслами “Україна – це Ти!” і “Незалежність – це ми!”, які перегукувалися з однойменним гаслом соціальної кампанії, яку проводив Офіс Президента напередодні Дня незалежності. Проблемою цієї дочасної агітаційної кампанії “Слуги народу” було те, що вони також намагалися подавати політичну рекламу “Команди Козицького” як різновид соціальної реклами Львівської ОДА (у цих випадках на рекламних носіях та плакатах зазначалася посада Максима Козицького), яку, очевидно, фінансували за кошти обласної адміністрації, тоді як на інших містилося зображення і прізвище голови ЛОДА без згадування його посади, що робило таку рекламу формою прихованої агітації. У цій ситуації вбачається наявність проблеми використання інституційного та бюджетного ресурсу у цілях передвиборчої кампанії. 

Найбільш показовим прикладом використання бюджетного адміністративного ресурсу під час місцевих виборів на Львівщині була реалізація державної програми “Велике будівництво” як частини т. зв. Фонду боротьби з COVID-19, який був сформований за півроку до початку виборчого процесу. Це давня практика партій влади, які намагаються отримати додатковий політичний капітал за рахунок монопольного доступу до державних бюджетних ресурсів, якого не мають інші суб’єкти виборчого процесу. Мова йде про реалізацію інфраструктурних проєктів, у відкритті, презентації яких брали участь представники “Команди Козицького”. Крім голови адміністрації, найчастіше це були: його заступники Юрій Холод, Юрій Бучко, директорка департаменту агропромислового розвитку Юлія Шопська, народні депутати від партії “Слуга народу” Ростислав Тістик, Орест Саламаха, Юрій Камельчук. 

Максима Козицького у рамках робочих візитів по Львівській області під час відкриття інфраструктурних об'єктів, відремонтованих ділянок дорожнього полотна, вручення сертифікатів, подарунків тощо також супроводжували представники партії "Слуга народу", народні депутати, кандидати до місцевих рад, представники їхніх команд, працівники відділу інформаційної політики і партійна пресслужба, а також інші працівники ЛОДА та РДА. Хоча партійної символіки чи прямих закликів голосувати за президентську партію на заходах не фіксувалося, проте така форма виконання службових обов'язків під час виборчого процесу сприймається неоднозначно, адже містить ознаки використання кадрового, матеріально і бюджетного адміністративного ресурсу. 

У серпні Максим Козицький разом з народним депутатом від партії "Слуга народу" Ростиславом Тістиком вручав дівчинці з м. Рава Руська, яка позбавлена батьківського піклування, ключі від квартири та подарунковий сертифікат вартістю 385 тис. гривень. У вересні ветерану війни у м. Жовква ключі від нової квартири вартістю 759 тис. гривень вручив заступник голови Львівської обласної державної адміністрації Юрій Холод, який балотувався першим номером у територіальному виборчому окрузі №3. За результатами голосування він зумів подолати внутрішньопартійний бар’єр і став депутатом Львівської обласної ради. Велику активність також проявляв ще один заступник голови ЛОДА Юрій Бучко, який балотувався під 8-м номером до Львівської обласної ради по списку президентської партії. Він брав участь у різноманітних заходах Самбірської РДА, зокрема інспектував виконання робіт на будівництві стадіону в Самборі, ремонту школи у Старому Самборі, пункту пропуску із Польщею, відкриття ФАПу в селах Либохора та Воютичі, відкриття спортивного майданчика в селі Чукви, ремонті доріг та мостів. 

Спільно з нардепом Ростиславом Тістиком Максим Козицький також був на відкритті дитячого садочка у селі Борщовичі, який будували у рамках програми “Велике будівництво”, а також спортивних майданчиків у м. Рава-Руська та м. Перемишляни. Голова Львівської обласної державної адміністрації разом з начальником Управління фізичної культури та спорту Романом Хімяком, директоркою Департаменту агропромислового розвитку Юлією Шопською офіційно відкрив у м. Золочів два спортивні майданчики. Майданчик з наливним покриттям облаштовано у рамках реалізації Комплексної програми розвитку фізичної культури та спорту Львівщини на період до 2021 року, майданчик з тренажерним обладнанням – за гроші обласного, районного бюджетів та спонсорських коштів. Під час візиту Президента Володимира Зеленського на Львівщину Максим Козицький разом з ним брав участь у відкритті дитячого садочка у с. Зимна Вода біля Львова після завершення реконструкції.  

У рамках агітаційної активності передвиборчою благодійністю також відзначилась директорка Департаменту агропромислового розвитку ЛОДА Юлія Шопська, яка під час виконання посадових обов'язків роздавала подарунки, які були придбані за кошти “Фундації Шопських” (її засновником разом з нею є її чоловік). Вона долучилась до фінансування будівництва спортивного майданчика у Золочеві, який офіційно відкривав голова обласної адміністрації Максим Козицький. Також у Золочеві посадовці відкрили будинок сімейного типу, який звели за бюджетні кошти. Тут Юлія Шопська вручала подарунки, а саме телевізор, мікрохвильову піч, кухонний комбайн. Під час відкриття відремонтованого танцювального залу Золочівського районного дому вона вручила подарунковий сертифікат на суму 10 000 грн. На День незалежності вона подарувала м’ячі для футбольних команд під час турніру у селі Мармузовичі на Золочівщині. 

Директор Департаменту дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації Орест Шуліковський, який змагався на посаду очільника Бібрської міської територіальної громади від партії “Слуга народу”, придбав для місцевої футбольної команди “Леви” 15 комплектів футбольної форми і посприяв виділенню 700 тис. гривень бюджетних коштів для ремонту ділянки дороги у селі Квітневе. 

Серед іншого ознаки використання кадрового, інституційного та бюджетного адмінресурсів можна простежити у діях окремих представників районних державних адміністрацій Львівщини. У жовтні голова Львівської ОДА Максим Козицький представляв у м. Радехів кандидатів від партії "Слуга народу". Активна публічна передвиборча діяльність спостерігалась зі сторони першого заступника Яворівської РДА Віталія Дейнеги. Він брав активну участь в інспекції об'єктів, ремонт яких відбувається у рамках державної програми "Велике будівництво". У соціальних мережах активно підтримував "Команду Козицького", особливо заступника голови Івана Собко, який балотувався під номером №16 по списку “Слуги народу” до Львівської обласної ради. Під час візитів Іван Собко звітував про досягнення у роботі ЛОДА на користь Яворівського району, а також відвідував заходи з відкриття дитячих майданчиків, дарував книги для поповнення бібліотечних фондів, нагороджував переможців конкурсу "Топ 10 народних домів" тощо. Водночас голова Жовківської РДА Роман Черніховський і його заступник Андрій Колієвич разом із заступником голови Львівської ОДА Юрієм Холодом і народним депутатом Ростиславом Тістиком дарував чергову квартиру місцевому ветерану за кошти місцевого бюджету. 

За результатами місцевих виборів партія “Слуга народу” під брендом “Команда Козицького” отримала у межах області 9,5% голосів. Голова Львівської обласної державної адміністрації Максим Козицький та ще вісім кандидатів від правлячої партії стали депутатами Львівської обласної ради. Зокрема, серед них також його заступник Юрій Холод, директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування ЛОДА Олена Василько, начальник Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Дейнека, начальник Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Павло Ткачук, військовий комісар Львівського обласного військового комісаріату. Натомість до складу Львівської міської ради президентська партія потрапити не зуміла, отримавши 3,5% голосів.

Наразі Максим Козицький та Юрій Холод поєднують депутатський мандат з посадою голови та заступника голови Львівської обласної державної адміністрації. Проте це не на довго, оскільки від листопада Офісом Президента розглядається питання пошуку нового очільника обласної адміністрації, а тому у діючого керівництва ЛОДА найближчим часом може залишаться лише депутатський мандат.

Президент у Львівській області

Протягом виборчого процесу Президент Володимир Зеленський лише один раз відвідав Львівську область. Хоча офіційно це був робочий візит, проте передбачав форму прихованої агітації за місцевих кандидатів від партії “Слуга народу” з ознаками зловживання адміністративним ресурсом. 

Напередодні дня візиту Президента щонайменше один із керівників департаментів Львівської ОДА телефонував до директора комунального підприємства обласної ради. Працівник адміністрації повідомив, що від закладу мають бути присутні три представники під час представлення Стратегії розвитку Львівщини та презентації місцевої команди “Слуги народу”. Крім цього, був визначений дрес-код: світла сорочка та чорні штани. ЛОДА сформувала список осіб, які мали відвідати захід, тому попередньо зібрали необхідну інформацію, зокрема паспортні дані. В день запланованого заходу реєстрацією також займалися працівники ЛОДА. У таких діях присутні ознаки кадрового адмінресурсу через тиск на працівників комунальних установ з метою примусової участі у заходах.

Під час робочого візиту Володимира Зеленьского на Львівщину 17 вересня голова Львівської ОДА Максим Козицький, який також був головою обласного осередку партії "Слуга народу", разом з командою адміністрації брав активну участь не лише в організації робочих заходів, але у презентації команди "Слуги народу" до місцевих рад у Львівській області. 

У Львові на сцені з великим банером «Зе!Місцеві» відбулася презентація Стратегії розвитку Львівської області. Це зробив голова Львівської обласної державної адміністрації Максим Козицький, який у своєму виступі у завуальованій формі агітував за президентську партію, коли говорив про митрополита Андрея Шептицького як про “слугу народу”. Після його виступу на сцену запросили членів місцевої команди, зокрема кандидата на посаду міського голови міста Львова та заступника начальника Військово-медичного клінічного центру Західного регіону Тараса Кльофу, заступника голови Львівської обласної державної адміністрації і кандидата у депутати Львівської обласної ради Юрія Холода, командира військової частини 3002 Національної гвардії України і кандидата у депутати Львівської міської ради Сергія Шуляка, професора Національного університету “Львівська політехніка” та кандидата у депутати Львівської міської ради Володимира Мартинюка, кандидата економічних наук, старшого викладача Національного університету “Львівська політехніка” та кандидата у депутати Львівської міської ради Ігоря Дулина, підприємця та кандидата у депутати Львівської обласної ради Романа Фединяка, викладачку Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, лікарку та кандидатку в депутати Львівської обласної ради Наталію Іванченко-Тімко, голову Кам’янка-Бузької районної державної адміністрації та кандидатку в депутати Львівської обласної ради Христину Замулу, начальника Служби автомобільних доріг у Львівській області та кандидата у депутати Львівської міської ради Олега Березу, голову Лопатинської об’єднаної територіальної громади та кандидата на посаду селищного голови Лопатина Олега Микитина. 

Офіційний захід мав ознаки прихованої агітації і з використанням інституційного, кадрового, матеріального та медійного адміністративного ресурсу. У форматі одночасного проведення заходу з презентації Стратегії розвитку Львівської області і презентації львівської команди “Слуги народу” на місцеві вибори було незрозуміло, де закінчується робочий візит, а де починається партійний захід. Таке розмивання меж не лише мало ознаки маніпуляції з позиціонуванням, але також мало використання владних повноважень в агітаційних цілях. 

Також в рамках цього візиту Володимир Зеленський разом з Максимом Козицьким оглянули завершення реконструкції дошкільного навчального закладу в селі Зимна Вода біля Львова. Дитячий садок будували у рамках державної програми “Велике будівництво”. 

Народні депутати у виборчих списках

Серед форм передвиборної технології, яка використовувала інституційний адміністративний ресурс, було кандидування по списку місцевих партійних осередків народних депутатів, які не планували складати мандат Верховної Ради в обмін на мандат депутата місцевої ради. Метою такої політичної технології є використання свого публічного статусу в агітаційних цілях, щоб завести у місцеві ради більше представників від своїх політичних сил. Водночас це також призводить до спотворення результату голосування виборців, оскільки часто, голосуючи за партію через висловлення підтримки народному депутату, вони неусвідомлено заводять до місцевої ради депутатів, які за інших обставин не отримали б необхідної кількості голосів. 

Під час місцевих виборів у Львівській області було зафіксовано чотири випадки використання цієї технології. Три під час виборів депутатів Львівської обласної ради і один під час виборів депутатів Львівської міської ради.

Народний депутат і голова Львівської обласної партійної організації ВО “Батьківщина” Михайло Цимбалюк балотувався першим номером єдиного виборчого списку партії до Львівської обласної ради. В результаті партія отримала 7,4% голосів виборців, що дозволило отримати 7 депутатських мандатів. Проте серед них немає Михайла Цимбалюка, оскільки він написав заяву про відмову від мандата. Замість нього депутаткою стала Світлана Стечак, яка балотувалася під 5-м номером по єдиному партійному списку. 

Двоє народних депутатів балотувалися до Львівської обласної ради по списку партії “За майбутнє”. Це співголова однойменної депутатської групи у Верховній Раді Тарас Батенко, який балотувався першим номером списку, і член цієї ж депутатської групи Ярослав Дубневич, який кандидував під 16-м номером по єдиному списку “За майбутнє” та 1-м номером по територіальному виборчому окрузі №3. За результатами голосування партія отримала 5,2%, що дозволило їй розподілити 6 депутатських мандатів. Два з них мали отримати народні депутати, проте вони написали заяву про  відмову бути депутатами Львівської обласної ради. Замість них депутатами облради стали помічник-консультант Тараса Батенка, який балотувався під 3-м номером у єдиному списку, Тарас Подвірний (тепер голова фракції) і представник “Фонду братів Дубневичів” у Городоцькому районі, який кандидував 2-м номером у єдиному партійному списку, Володимир Саган.

Попередньо розглядався також варіант кандидування першим номером по списку “Європейської Солідарності” до Львівської обласної ради народного депутата і голови Львівської територіальної партійної організації Олега Синютки. Проте у кінцевому результаті він був змушений відмовитись від цієї ідеї на користь пріоритетного для нього балотування на посаду міського голови Львівської міської територіальної громади, оскільки згідно зі статтею 217 та 221 Виборчого кодексу України таке паралельне балотування було заборонено. У підсумку Олег Синютка з результатом 31% голосів виборців посів друге місце під час голосування 25 жовтня, що дозволило йому позмагатись з Андрієм Садовим під час повторного голосування 22 листопада, якому він програв з результатом 37,7%.

Єдиним випадком використання цієї технології під час виборів депутатів Львівської міської ради можна назвати паралельне балотування чинного міського голови Львова Андрія Садового на посаду міського голови Львівської міської територіальної громади і першим номером єдиного виборчого списку партії Об’єднання “Самопоміч”. Незважаючи на те, що Андрій Садовий не був народним депутатом, проте третю каденцію поспіль обіймав посаду мера Львова, маючи значно вищий особистий рейтинг довіри виборців, аніж рейтинг його політичної сили. Зокрема, ця обставина проявила себе під час виборчої кампанії, яка значною мірою будувалася на прив’язці назви партії до прізвища Андрія Садового та його здобутків на посаді міського голови у період 2006-2020 років. У результаті Об’єднання “Самопоміч” увійшло до Львівської міської ради з результатом 19,4%, отримавши 17 депутатських мандатів, один з яких одержав Андрій Садовий. Проте після перемоги за результатами повторного голосування 22 листопада на посаду міського голови Львівської міської територіальної громади він написав заяву про відмову від депутатського мандата, який отримав Юрій Мельник, що займав 14-те місце у єдиному виборчому списку партії. З іншої сторони, кандидування першим номером по списку Об’єднання “Самопоміч”, поза тим, що виступало у ролі “локомотиву” для отримання партією якомога кращого результату, також було своєрідним “рятувальним жилетом” для Андрія Садового у разі його поразки у змаганні за посаду міського голови, адже тоді б він міг стати депутатом Львівської міської ради. 

Інша актуальна практика використання адміністративного ресурсу 

Протягом виборчого процесу у Львівській області також фіксувалися факти зловживання адміністративним ресурсом зі сторони окремих посадовців районних державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Також було багато випадків, коли посадові особи активно агітували за політичні партії на офіційних інформаційних ресурсах органів влади (сайти, сторінки у соціальних медіа) та приватних сторінках у мережі Facebook, які можна було кваліфікували лише як порушення стандартів демократичних виборів, оскільки агітація в інтернеті не регламентується виборчим законодавством.

26 вересня у м. Буськ народний депутат України та голова Львівської обласної партійної організації ВО “Батьківщини” Михайло Цимбалюк у приміщенні Буської міської ради представляв кандидатів у депутати партії до рад новоствореного Золочівського району.  Водночас чинний міський голова Буська Ростислав Сліпець знов балотувався на цю посаду за підтримки “батьківщинців”, так  само як під час місцевих виборів 2015 року. Агітацію у приміщенні органу місцевого самоврядування прямо заборонено Виборчим кодексом, а поза тим  у таких діях також вбачають ознаки використання матеріального та інституційного ресурсу в агітаційних цілях. 

Начальник Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Андрій Бережницький брав активну участь в агітаційній кампанії ВО "Батьківщина", по списку якої балотувався до Львівської обласної ради. Він у робочий час і в робочому кабінеті проводив безкоштовні консультації із земельних питань, листівки з оголошенням про які поширювалися в агітаційних наметах ВО "Батьківщина". Також на його сторінці у соціальній мережі Facebook спостерігалося багато дописів, що підтверджують його прихильність до ВО "Батьківщина". 

Під час виборчої кампанії був зафіксований випадок спроби прихованої агітації з використанням кадрового адміністративного ресурсу в інтересах голови Стрийської районної ради Романа Козака, який балотувався на посаду міського голови Стрийської міської територіальної громади. 24 вересня у соціальній мережі YouTube було опубліковано аудіозапис, начебто із наради освітян щодо виходу дитячих садочків у Стрийському районі із карантину. У дописі зазначається, що на ній були присутні керівники дошкільних закладів із сіл Лисятичі, Угерсько, Подорожне, Йосиповичі. На записі одна із жінок представляється Лесею Ярославівною [Гаврилів], яка є радником голови Стрийської районної ради Романа Козака з питань діяльності рад та роботи постійних комісії. Вона зверталася до присутніх з наступним проханням: “Ми працюємо в районі і йдемо до виборів. Так, як наш голова районної ради Роман Козак вирішив йти на територіальну громаду міста Стрия. Мусимо його підтримати і допомогти йому у цьому питанні. Ми не хочемо, щоб ви нам дали цифру і щоб ми тішилися, і ви тішилися. Ми хочемо зараз до двох тижнів, трьох гора, вибудувати стратегію, скільки ми будемо мати по кожному селу людей. Будуть працювати і завідуючі, і школи”. Таку агітаційну роботу освітяни мали провести із працівниками, яким довіряють, а також родичами.

5 жовтня у приміщенні районного народного дому міста Пустомити відбулися урочистості з нагоди Дня працівника освіти. У заході також брала участь голова Пустомитівської районної ради Галина Гичка, яка також була кандидаткою на посаду міського голови Пустомитівської міської територіальної громади від партії “Європейська Солідарність”. У приміщенні будівлі, де відбувався захід, особи у футболках та кепках з логотипом “Європейської Солідарності” роздавали присутнім партійні газети.

Під час виборчого моніторингу у шести містах Львівській області (міста Миколаїв, Сокаль, Самбір, Жовква, Пустомити, Золочів) у будівлях районних рад та районних державних адміністрацій були зафіксовані громадські приймальні народного депутата Олега Синютки, який є головою Львівської обласної партійної організації "Європейська Солідарність", а в період 2014-2019 рр. був головою Львівської ОДА. Принаймні у трьох з них (Сокаль, Жовква, Самбір) найімовірніше використовуються на безоплатній основі або за символічні оплату як районні офіси та штаби партії "Європейська Солідарність". Олег Синютка є єдиним народним депутатом-списочником, який має громадські приймальні у колишніх районних центрах у приміщеннях районних рад та РДА. Переважно приміщення перебувають у комунальній власності.  

Етичний кодекс 

На початку виборчого процесу Громадянська мережа ОПОРА скерувала на ім’я голови Львівської обласної державної адміністрації Максима Козицького і Львівської міської ради Андрія Садового листи з пропозицією підписати Кодекс етичної поведінки посадових осіб та державних службовців. Також у вересні були скеровані листи на адресу 10 міських голів інших великих міст Львівської області, а саме міст Дрогобич, Червоноград, Самбір, Яворів, Новояворівськ, Золочів, Броди, Новий Розділ, Жовква та Городок. 

У період з 21 по 25 вересня відбулася комунікація з посадовцями, на яких були розписані відповідальні за відповідь на листи. Було отримано попередню відповідь від Львівської обласної державної адміністрації та Львівської міської ради про розгляд надісланих пропозицій.

23 вересня відбулася зустріч з першим заступником голови Львівської ОДА щодо змісту Кодексу етичної поведінки і умов його підписання. Проте розгляд затягнувся до кінця жовтня і офіційна відповідь була отримана лише 12 жовтня. У той самий час Сектор з питань доброчесності та запобігання корупції Львівській міській раді, який призначений відповідальний за підписання Кодексу повідомив про готовність зустрітись для обговорення можливості його підписання лише 16 жовтня. Враховуючи ту обставину, що процес розгляду зі сторони ЛОДА та ЛМР тривав до середини жовтня і попередню згоду було отримано лише за кілька днів до дня голосування підписання Кодексу етичної поведінки втратила свою основу мету – зобов’язання голови обласної державної адміністрації та міського голови Львова взяти на себе зобов’язання утриматись від використання адміністративного ресурсу під час виборчого процесу. Як показали результати спостереження ОПОРИ і які були описані вище у цьому тексті, обидві сторони достатньо активно використовували під час своєї агітаційної кампанії ресурси органів публічної адміністрації.

Водночас жоден з 10 міських голів інших міст Львівщини не відреагував на надіслані пропозиції щодо підписання Кодексу етичної поведінки. За результатами спостереження у цих містах не було зафіксовано фактів суттєвого зловживання адміністративним ресурсом, а за підсумками голосування лише у чотирьох з цих міст міським головам вдалося переобратися на новий термін. 

Рекомендації  

Що варто зробити, щоб зменшити практику зловживання адміністративним ресурсом:

  • врегулювати у виборчому законодавстві порядок використання публічного статусу державних службовців та посадових осіб під час виборчого процесу;
  • передбачити у законодавстві відповідальність за зловживання ресурсами публічної адміністрації в інтересах суб’єктів виборчого процесу;
  • передбачити у законодавстві обмеження щодо можливості використання державних та місцевих бюджетних програм у передвиборчих цілях суб’єктами виборчого процесу;
  • законодавчо врегулювати порядок здійснення передвиборчої агітації в мережі інтернет, зокрема у соціальних медіа, а також передбачення обмежень для їх використання посадовими особами для запобігання агітації з їхньої сторони.